Як не да­ти екс-ре­гіо­на­лам роз­хи­та­ти си­ту­а­цію?

Ек­сперт: «80% «Опо­зи­цій­но­го бло­ку» сьо­го­дні по­вин­ні ма­ти спра­ву не з ви­бор­ця­ми, а з пред­став­ни­ка­ми пра­во­охо­рон­них ор­га­нів»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Пра­во­ве по­ле в Укра­ї­ні остан­нім ча­сом ко­ли­ва­лось сут­тє­во. Най­га­не­бні­ше в істо­рі­ях з ви­су­ва­н­ням зви­ну­ва­чень низ­ці осіб, що лю­ди пе­ре­ста­ли вба­ча­ти в них щось сер­йо­зне і з іро­ні­чною по­смі­шкою спо­сте­рі­га­ють за аре­шта­ми і звіль­не­н­ня­ми як за кри­мі­наль­ним по­ста­но­во­чним се­рі­а­лом. Ефе­ктний арешт екс-го­ло­ви слу­жби НС Сер­гія Бо­чков­сько­го, який з кам’яним облич­чям про­стя­гру­ки для на­ру­чни­ків на за­сі­дан­ні уря­ду, пе­ре­тво­рив­ся на анек­дот. Су­д­дя спо­ча­тку від­мо­вив­ся три­ма­ти під вар­тою Бо­чков­сько­го че­рез брак під­став. Зго­дом Бо­чков­сько­го по­са­ди­ли-та­ки на два мі­ся­ці під за­ста­ву в більш ніж міль­йон гри­вень. Як ка­зав пан Єфре­мов, ду­же на­га­ду­ю­чи Олександра Іва­но­ви­ча Ко­рей­ка з ві­до­мо­го тво­ру Іль­фа і Петрова, — «у ме­не та­ких гро­шей не­має». Але в Олександра Сер­гі­йо­ви­ча зна­йшли­ся дру­зі і те­пер він, на від­мі­ну від чи­нов­ни­ка Бо­чков­сько­го, з «та­ким ща­стям і на сво­бо­ді». Хоч і з бра­сле­том.

Ува­га гля­да­чів те­ле­ба­че­н­ня сфо­ку­су­ва­ла­ся на цих екран­них ма­ні­пу­ля­ці­ях у той час, як мудрий Ко­ло­мой­ський сам по­ни­зив гра­дус обу­ре­н­ня в су­спіль­стві що­до йо­го від­став­ки. Пі­сля пе­ре­мо­вин з Пре­зи­ден­том Ко­ло­мой­ський з усмі­шкою за­пев­нив за­гал у до­брих сто­сун­ках з По­ро­шен­ком, з гу­мо­ром ви­знав, що на мі­сті го­ло­ви дер­жа­ви звіль­нив би се­бе вже дав­но і що не має жо­дно­го кон­флі­кту, крім як кон­флі­кту Ко­ло­мой­сько­го-бі­зне­сме­на з Ко­ло­мой­ським-гу­бер­на­то­ром. Зба­вив обер­ти і Ген­на­дій Корбан, який пе­ред цим роз­ви­нув ти­ра­ду обви­ну­ва­чень у бік цен­траль­ної вла­ди зі спра­ве­дли­вим на­тя­ком на те, що Дні­про­пе­тровськ уря­ту­вав Укра­ї­ну. Зви­чай­но, не­зва­жа­ю­чи на та­кі за­яви, все одно в су­спіль­стві по­бу­тує дум­ка, що олі­гар­хи ви­рі­ши­ли одно­го зі сво­їх ко­лег по­зба­ви­ти адмі­ні­стра­тив­но­го ре­сур­су, а остан­ньо­му ні­чо­го не за­ли­ши­ло­ся як від­сту­пи­ти. Але є й ін­ша вер­сія від­став­ки Ігоря Ва­ле­рі­йо­ви­ча — це тиск Крем­ля. Пу­тін до­бре пам’ятає роль Ко­ло­мой­сько­го рік то­му. Ко­ло­мой­ський під час мо­жли­во­го но­во­го на­сту­пу Пу­ті­ну на до­ро­зі не по­трі­бен. Оста­н­ня вер­сія бо­лить і в неї якнай­мен­ше хо­че­ться ві­ри­ти. Але, як то ка­жуть, на­род го­во­рить...

Хоч як кру­ти, але в кар­ти­ні, що скла­ла­ся ми­ну­ло­го ти­жня, є чи­ма­ло роз­бі­жно­стей. На­род звик, що обви­ну­ва­че­ні осо­би ви­хо­дять «з-під но­су» під за­ста­ву або «ви­лі­та­ють» у ві­кна ба­га­то­по­вер­хі­вок. Як пра­ви­ло, хви­лі зви­ну­ва­чень, які чо­мусь са­мі по со­бі не ма­ють по­ту­жно­го ґрун­ту, спо­ча­тку по­кли­ка­ні від­во­лі­кти ува­гу від чо­гось кри­чу­що­го, по­тім роз­тя­гу­ю­ться ту­ма­ном кво­лих за­яв у ча­сі, а зго­дом за­бу­ва­ю­ться. Так ста­лось зі «спра­вою Єфре­мо­ва», що з’яви­ла­ся під час зда­чі на­ших по­зи­ції в Де­баль­це­во­му. Ба­га­то хто ма­хнув ру­кою на Де­баль­це­ве і від­крив­ши ро­та спо­сте­рі­гав за тим, як ви­прав­до­ву­є­ться одіо­зний «се­па­ра­тист» за свої аб­со­лю­тно аб­стра­ктні ви­сло­ви. По­тім за­ста­ва, но­ві зви­ну­ва­че­н­ня, зно­ву (вже смі­шна) за­ста­ва, бра­слет, ти­ша. Те­пер Єфре­мов жи­ве со­бі на Подолі, а мі­сце ін­фор­ма­цій­но­го при­во­ду «спра­ви Єфре­мо­ва» по­сі­ла спра­ва про­ти суд­ді, яка йо­го від­пу­сти­ла. Зно­ву ре­пор­та­жі, зно­ву кар­тин­ка, зно­ву ти­ша, яку змі­ни­ла спра­ва за­ги­бло­го Че­че­то­ва, яка сво­єю чер­гою ка­ну­ла в Ле­ту за при­ро­дних об­ста­вин. І що да­лі? Очі­ку­ва­но ма­ли б з’яви­ти­ся но­ві спра­ви «без ло­гі­чно­го за­вер­ше­н­ня» під час низ­ки гу­чних по­дій. І во­ни з’яви­лись. І по­дії, і спра­ви.

У час ко­ли в Укра­ї­ні хтось ви­рі­шив тер­мі­но­во по­зба­ви­ти Ко­ло­мой­сько­го по­са­ди го­ло­ви Дні­про­пе­тров­ської ОДА, з’яви­ла­ся «бан­да Гор­дє­є­ва», або, як її на­зи­ва­ють, «зло­чин­на гру­па Де­ни­са Гор­дє­є­ва», яку спо­ча­тку зви­ну­ва­ти­ли у вбив­стві пра­ців­ни­ка СБУ, а зго­дом уже у 13-ти, ще не­ві­до­мих за­га­лу, зло­чи­нах. У цій спра­ві про­хо­дять сер­йо­зні прі­зви­ща, як-то Корбан, Олій­ник, Де­ни­сен­ко, що до­да­ло до кри­мі­наль­но­го при­сма­ку ще й по­лі­ти­чно­го ду­шку. І історія ця, пов­то­рюю, на­бра­ла обер­тів са­ме то­ді, як упав у не­ми­лість те­пер уже ко­ли­шній го­ло­ва Дні­про­пе­тров­ської ОДА Ігор Ко­ло­мой­ський.

Ра­дник го­ло­ви СБУ Мар­кі­ян Луб­ків­ський ви­прав­до­ву­вав­ся, що в спра­ві Гор­дє­є­ва не­має по­лі­ти­ки, СБУ не виконує по­лі­ти­чних за­мов­лень і на­го­ло­шує на не­об­хі­дно­сті від­кри­то­го су­ду над зло­чин­цем. Гор­дє­є­ва ж, на від­мі­ну від Єфре­мо­ва, мо­жна і по­са­ди­ти, і роз­кри­ти по йо­го слі­дах ці­ле зло­чин­не угру­по­ва­н­ня. Не бу­де­мо ди­ву­ва­тись, якщо ця «бан­да» ви­яви­ться вин­ною ще й у ви­ко­нан­ні за­мов­них убивств (історія нам під­ка­же при­кла­ди, як-то «бан­ди Ку­шні­ра», що «вби­ла» всіх ко­го мо­жна і спра­ва якої рік то­му зни­кла з Ген­про­ку­ра­ту­ри в на­прям­ку Кри­му). Жур­на­лі­стам вар­то при­скі­пли­во сте­жи­ти за спра­ва­ми, що за­бу­ва­ю­ться і за­ти­ра­ю­ться за офі­цій­ни­ми за­ява­ми і фор­маль­ни­ми зві­та­ми.

Але які на­слід­ки цих по­дій і справ? Кра­ї­на ба­чить, що на кор­до­нах з оку­по­ва­ни­ми те­ри­то­рі­я­ми пов­ним хо­дом про­цві­тає кон­тра­бан­да, пра­ців­ни­ка СБУ вби­ває лю­ди­на з три­зу­бом і па­трі­о­ти­чним га­слом на фут­бол­ці, а Ко­ло­мой­ський чо­мусь уже не­по­трі­бний на сво­їй адмі­ні­стра­тив­ній по­са­ді. І все це від­бу­ва­є­ться, так би мо­ви­ти, на на­шо­му бе­ре­зі. А що на бе­ре­зі во­ро­га та йо­го від­вер­тих аген­тів впли­ву?

Оле­ксандр Віл­кул (той са­мий з яким у Ко­ло­мий­сько­го, за йо­го сло­ва­ми, теж не має кон­флі­кту і який ви­му­ше­ний бу­ти про­ро­сій­ським) на сво­їй сто­рін­ці в Facebook на­пи­сав: «У вів­то­рок, 31 бе­ре­зня, бу­де пред­став­ле­но опо­зи­цій­ний уряд. Як ві­це­прем’єр-мі­ністр я за­йма­ти­мусь у ньо­му пи­та­н­ня­ми про­ми­сло­во­сті, но­вої ін­ду­стрі­а­лі­за­ції і відновленням Дон­ба­су». Йде­ться про так зва­ний ті­ньо­вий уряд, до яко­го ма­ють увійти пред­став­ни­ки «Опо­зи­цій­но­го бло­ку». Го­ло­вою цьо­го уря­ду опо­зи­цій­ни­ки пла­ну­ють при­зна­чи­ти Бо­ри­са Ко­ле­сні­ко­ва. Не менш ці­ка­ве прі­зви­ще зна­чи­ться нав­про­ти ві­це-прем’єра із со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки і пен­сій­ній ре­фор­мі. Ним має ста­ти На­та­лія Ко­ро­лев­ська. Се­ред ін­ших гу­чних ре­гіо­наль­но­о­по­зи­цій­них прі­звищ Ко­стян­тин Гри­щен­ко, Єв­ген Му­ра­єв, Ми­хай­ло Па­пі­єв, Ва­дим Ра­бі­но­вич та на­віть Ко­стян­тин Сто­гній. Ця ко­ман­да гро­зи­ться в чер­го­вий раз «ви­во­ди­ти Укра­ї­ну з кри­зи». Зви­чай­но, у пе­ре­сі­чно­го укра­їн­ця по­стає за­пи­та­н­ня — чо­му цей спи­сок скла­да­є­ться з тих прі­звищ, які ма­ють зна­чи­тись у зов­сім ін­ших спи­сках. На­при­клад, у спи­сках по­да­них у роз­шук. Бо­рис Ко­ле­сні­ков, який у лю­то­му «ви­ку­пив» Олександра Єфре­мо­ва з-під вар­ти, сам до­бре пам’ятає час, ко­ли до­ве­лось ди­ви­ти­ся на світ з-за грат. Чи­ма­ло за­пи­тань і до На­та­лії Юрі­їв­ни Ко­ро­лев­ської, ті­сний зв’язок якої з ре­гіо­на­лом у бра­сле­ті Єфре­мо­вим ві­до­мий за­га­лу. А от до па­на Ра­бі­но­ви­ча з ко­ман­дою йо­го но­вих дру­зів по «уря­ду», з’яви­ли­ся ще й но­ві за­пи­та­н­ня. Зокре­ма, що озна­ча­ють йо­го за­яви 26 бе­ре­зня в Оде­сі, які про­лу­на­ли в ефі­рах мі­сце­во­го те­ле­ба­че­н­ня і які не­мо­жли­во зна­йти Ін­тер­не­ті. На­че і не бу­ло зов­сім цих за­яв про «хун­ту» і «ан­ти­на­ро­дний ре­жим», які чу­ли оде­си­ти.

Але тон тих ви­сло­вів збе­ріг­ся в офі­цій­них за­явах оде­сько­го кри­ла «Опо­зи­цій­ної пар­тії». Опо­зи­цій­ни­ки про­по­ну­ють «аль­тер­на­ти­ву ге­но­ци­ду (!) цен­траль­ної вла­ди» (trassae95.com). На­го­ло­шую на сло­ві «ге­но­цид». Са­ме з цьо­го тер­мі­на по­ча­лась оку­па­ція Укра­ї­ни рік то­му в Кри­му та Дон­ба­сі. Са­ме з роз­мов про «ге­но­цид» (!) ро­сій­сько­мов­но­го на­се­ле­н­ня в Оде­сі по­ча­ло­ся роз­гой­ду­ва­н­ня си­ту­а­ції в при­мор­сько­му мі­сті і за­вер­ши­ло­ся тра­гі­чною про­во­ка­цію ГРУ 2 трав­ня 2014 ро­ку. І ось те­ма «ге­но­ци­ду» (і це в час, ко­ли в Укра­ї­ні укра­їн­ців уби­ва­ють за те, що во­ни укра­їн­ці!), роз­кру­чу­є­ться зно­ву. Пред­став­ни­ки опо­зи­ції зно­ву за­го­во­ри­ли про 2 трав­ня, яке то­ді ро­сій­ські ЗМІ пе­ре­тво­ри­ли на при­від пред­ста­ви­ти укра­їн­ців у най­чор­ні­ших бар­вах. Чи не час уже вве­сти від­по­від­аль­ність за по­ді­бну «гру» із за­кли­ка­ми? Вже не ка­жу­чи про сам факт актив­ної ді­яль­но­сті тих, хто не скри­ває сво­єї про­ро­сій­ської спря­мо­ва­но­сті.

«Ду­маю, від­со­тків 80% лю­дей, які сьо­го­дні є про­від­ни­ка­ми «Опо­зи­цій­но­го бло­ку» ма­ли б ма­ти спра­ву не з укра­їн­ськи­ми ви­бор­ця­ми, а з пред­став­ни­ка­ми пра­во­охо­рон­них ор­га­нів, — ко­мен­тує «Дню» по­лі­то­ло­гМи­хай­ло Ба­са­раб. — Ці лю­ди ма­ють без­по­се­ре­дній сто­су­нок до тих зло­чи­нів, які ско­їв Яну­ко­вич і йо­го най­ближ­че ото­че­н­ня. Тіль­ки ду­же шко­да, що ли­ше не­ве­ли­ка ку­пка ко­ли­шніх при­бі­чни­ків і со­ра­тни­ків Яну­ко­ви­ча вте­кли. Всі ін­ші за­ли­ши­лись в кра­ї­ні, ба­га­то хто з них ста­ли на­ро­дни­ми де­пу­та­тів. То­му я ду­маю, що і «Опо­зи­цій­ний блок», і Пе­тро Си­мо­нен­ко ро­блять та­кі по­лі­ти­чні провокаційні за­яви і кро­ки, при цьо­му по­чу­ва­ю­чи се­бе до­ста­тньо віль­но ли­ше то­му, що вла­да в да­но­му ви­пад­ку не до­о­пра­цьо­вує. Про­бле­ма в пра­во­охо­рон­ній си­сте­мі, яка не­спро­мо­жна по­ка­ра­ти зло­чин­ців, лю­дей, чию про­ви­ну до­ве­сти до­ста­тньо лег­ко, адже їхні пу­блі­чні дії ле­жать на по­верх­ні. Во­ни за­до­ку­мен­то­ва­ні у ЗМІ, під­твер­джу­ю­ться ві­део і фото фа­кта­ми. Не да­рем­но, що за­раз по­бу­тує сар­казм, що ни­ні­шня Укра­ї­на на­га­дує пі­сля­ю­щен­ків­ський пе­рі­од, пе­рі­од ре­а­кції, яка до­ве­ла до пе­ре­мо­ги Яну­ко­ви­ча в 2010-му ро­ці. Лю­ди, які без­по­се­ре­дньо при­йма­ли участь у роз­дму­ху­ва­ні вій­ни на схо­ді Укра­ї­ни, не мо­жуть бу­ти де­пу­та­та­ми Вер­хов­ної Ра­ди. Як так бу­де три­ва­ти і да­лі, то ці не­гі­дни­ки ду­же ско­ро пе­ре­йдуть від за­яв до кон­кре­тних дій — бе­зу­мов­но за до­по­мо­гою ро­сій­сько­го ка­пі­та­лу і кон­суль­тан­тів ГРУ Ген­шта­бу РФ».

На­ра­зі Оде­са го­ту­є­ться до 10 кві­тня — дня ви­зво­ле­н­ня від фа­шист­ських за­гар­бни­ків і це свя­то, яке рік то­му не вда­ло­ся пе­ре­тво­ри­ти на дру­гий фронт про­ти Укра­ї­ни, мо­же бу­ти ви­ко­ри­ста­но ще раз. Це очі­ку­ва­но і ясно. Так са­ме ясно, що Пу­тін не го­тує «ту­пе» про­су­ва­н­ня на Дон­ба­сі. Він че­кає і го­тує від­по­від­ну си­ту­а­цію по всьо­му пів­ден­но­му-схо­ду кра­ї­ни. Це і бу­де йо­го ре­ванш, ре­а­лі­за­ція під­сту­пно­го пла­ну, який то­го ро­ку в ньо­го не був здій­сне­ний пов­ною мі­рою. То­ді Пу­тін вва­жав, що Укра­ї­на, як і Крим, з ви­ни­ще­ною і по­гра­бо­ва­ною ар­мі­єю (зга­дай­мо ві­до­мий твіт Ро­го­зі­на в гру­дні 2013-го «над Ки­є­вом без­хмар­не не­бо» — пе­ре­фра­зу­ва­н­ня ко­до­во­го си­гна­лу дер­жав­но­го за­ко­ло­ту в Іспа­нії), в стра­ху від про­во­ка­цій ві­ді­йде до ньо­го без осо­бли­вих зу­силь. Так не ста­лось. У нас з’яви­ли­ся до­бро­воль­ці і во­лон­те­ри. А ще у нас був не свя­тий, але свій «жи­до­бан­де­рі­вець». І, якщо рік то­му Ігор Ко­ло­мой­ський фа­кти­чно ор­га­ні­зо­ва­но і рі­шу­че за­хи­стив не ли­ше центр, а й південь та Хар­ків, то на ко­го те­пер спо­ді­ва­ти­ся в цих ре­гіо­нах? На «ви­му­ше­но про­ро­сій­сько­го» Віл­ку­ла?

А те­пер до­да­мо абзац «не в те­му». Вве­че­рі 29 бе­ре­зня за да­ни­ми гро­мад­сько­го акти­ві­ста з Лу­ган­ська Дми­тра Снє­гі­рьо­ва, за­фі­ксо­ва­на ко­ло­на з 19 тан­ків і чо­ти­рьох БТР, яка пе­ре­тну­ла кор­дон з бо­ку Ро­сії. Важ­ка бро­не­те­хні­ка рухалася з бо­ку мі­ста Кра­сно­дон. Ра­ні­ше по­ві­дом­ля­ло­ся про те, що в Укра­ї­ну з те­ри­то­рії Ро­сії втор­гли­ся 22 тан­ки, про що за­явив за­сту­пник ко­ман­ду­ю­чо­го ан­ти­те­ро­ри­сти­чною опе­ра­ці­єю на Дон­ба­сі Ва­лен­тин Фе­ди­чев. За йо­го ін­фор­ма­ці­єю тан­ки про­йшли з бо­ку пун­кту про­пу­ску «Гу­ко­ве» у на­прям­ку ре­мон­тно-ме­ха­ні­чно­го за­во­ду в Свер­длов­ську Лу­ган­ської обла­сті. На дум­ку Дми­тра Снє­гі­рьо­ва, мо­жна кон­ста­ту­ва­ти, що бо­йо­ви­ки ви­ко­ри­сто­ву­ють так зва­не при­пи­не­н­ня во­гню для пе­ре­дис­ло­ка­ції та на­ко­пи­че­н­ня те­хні­ки та жи­вої си­ли в мі­сцях ймо­вір­но­го на­сту­пу, а са­ме: Ста­ни­ця Лу­ган­ська, Ща­стя та Ли­си­чанськ.

Пу­тін не пов­то­рю­ва­ти­ме по­ми­лок. На­ра­зі три­ває опе­ра­ція по всьо­му пів­ден­но­му-схо­ду Укра­ї­ни з роз­хи­ту­ва­н­ня си­ту­а­ції і на­ко­пи­че­н­ня те­хні­ки Уже пов­ною мі­рою ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться си­сте­ми зал­по­во­го во­гню на Дон­ба­сі, а пер­ма­нен­тні ви­бу­хи в Хар­ко­ві й Оде­сі це ли­ше ча­сти­на за­галь­но­го пла­ну. До ре­чі, са­ме на 10 кві­тня очі­ку­є­ться, що по­ді­бний імо­вір­ний ви­бух мо­же ма­ти кри­ва­ві на­слід­ки. Зви­чай­но, ди­ву­ва­ти­ся «ві­зи­тів­кам Яро­ша» то­ді бу­де не вар­то. Якщо ува­жно при­ди­ви­ти­ся до ро­сій­сько­го ін­фор­ма­цій­но­го по­ля під час за­ги­бе­лі укра­їн­ських акти­ві­стів у Хар­ко­ві, то по­ба­чи­мо, що ро­сі­я­ни впев­не­ні в ор­га­ні­за­ції тих смер­тей са­ме... «уль­тра­пра­вих укра­їн­ських на­ціо­на­лі­стів». І це теж не див­но і очі­ку­ва­но. Так са­мо як і очі­ку­ва­ним є той факт, що тан­ки за­во­зя­ться на Дон­бас не для ір­жа­ві­н­ня, а на ви­бо­рах у Га­га­у­зії пе­ре­ма­гає са­ме про­ро­сій­ський кан­ди­дат. Пу­тін че­кає ча­су «Х», ко­ли «над Укра­ї­ною ста­не­ться без­хмар­не не­бо», і який очі­ку­ва­но має від­бу­тись, осо­бли­во, ко­ли ми са­мі осла­блю­є­мо спро­тив зсе­ре­ди­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.