Про агро­се­ктор «за­галь­ни­ми по­ня­т­тя­ми»

Фра­гмент ана­лі­зу «Стра­те­гії ста­ло­го роз­ви­тку «Укра­ї­на-2020»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ва­силь КУЙ­БІ­ДА, до­ктор на­ук із дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, про­фе­сор

Стра­те­гія ста­ло­го роз­ви­тку із де­ся­тка­ми за­го­лов­ків про­грам і ре­форм зов­сім не вка­зує шля­хів еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня в дер­жа­ві, во­на є де­кла­ра­ці­єю на­мі­рів, а не стра­те­гі­єю роз­ви­тку. Зро­зумі­ло, що стра­те­гія за ви­зна­че­н­ням не пе­ред­ба­чає роз­гор­ну­тих, пре­дме­тно опи­са­них про­грам роз­ви­тку дер­жа­ви — це пре­ро­га­ти­ва Уря­ду, але «Стра­те­гія» у най­за­галь­ні­шо­му ви­гля­ді по­вин­на на­зва­ти кон­кре­тні ці­лі, за­со­би й ре­сур­си, зав­дя­ки яким ма­ють від­бу­ти­ся фун­да­мен­таль­ні змі­ни в Укра­ї­ні. Схе­ма­ти­чно усі стра­те­гії ма­ють по­єд­ну­ва­ти три ре­чі: по-пер­ше, роз­гля­да­ти існу­ю­чий стан ре­чей — «де ми зна­хо­ди­мо­ся за­раз » , по- дру­ге, ба­жа­ний — « де ми хо­че­мо опи­ни­ти­ся» і, по-тре­тє, шлях, яким ор­га­ні­за­ція по­вин­на пе­ре­мі­сти­ти­ся із те­пе­рі­шньо­го в май­бу­тнє — «як нам ту­ди по­тра­пи­ти». Чи від­обра­же­на в опри­лю­дне­но­му дер­жав­но­му акті на­зва­на мо­дель стра­те­гії? Зві­сно, що ні. Го­ту­ю­чи «Стра­те­гію » , пе­ред­усім не­об­хі­дно бу­ло хо­ча б у най­за­галь­ні­ших ри­сах, від­штов­ху­ю­чись від ре­аль­но­го ста­ну ре­чей, ви­зна­чи­ти прі­о­ри­те­тні на­прям­ки роз­ви­тку Укра­ї­ни, її на­ро­дно­го го­спо­дар­ства. Да­лі по­ка­за­ти, які по­зи­ції ми хо­че­мо за­во­ю­ва­ти в За­хі­дно­му сві­ті, і, на­ре­шті, які ре­сур­си і ру­шій­ні си­ли мо­же­мо за­ді­я­ти для ре­а­лі­за­ції «Стра­те­гії».

Ві­зьмі­мо, на­при­клад, аграр­ний се­ктор. Що про ньо­го го­во­рить опу­блі­ко­ва­на « Стра­те­гія»? Во­на бу­кваль­но мі­стить два за­кли­ки до уря­ду про­ве­сти «Ре­фор­му сіль­сько­го го­спо­дар­ства та ри­баль­ства » і « Зе­мель­ну ре­фор­му » . І на цьо­му все. Фор­маль­но пра­виль­но, але пу­сто-по­ро­жньо. Не­зро­зумі­ло, в чи­їх ін­те­ре­сах аграр­на ре­фор­ма має від­бу­ти­ся. Хто ста­не оста­то­чним вла­сни­ком зем­лі, пі­сля то­го як во­на пе­ре­тво­ри­ться на то­вар. Між­на­ро­дні спе­ку­лян­ти, укра­їн­ські се­ля­ни чи, як за­пи­са­но в Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, український на­род? Бо, як свід­чить сумнозвісний до­свід при­ва­ти­за­ції в Укра­ї­ні, за ни­ні­шньо­го еко­но­мі­чно­го ста­ну укра­їн­сько­го се­лян­ства, дер­жав­ні акти вла­сно­сті на зем­лю ми­т­тю пе­ре­мі­стя­ться до рук спе­ку­лян­тів. А зго­дом, пі­сля під­ня­т­тя вар­то­сті зем­лі в ці­ні, во­ни пе­ре­йдуть до рук ре­аль­но­го за­хі­дно­го чи схі­дно­го ( ки­тай­сько­го) ін­ве­сто­ра. ( Зро­зумі­ло, що на­шим уря­дов­цям із іно­зем­ни­ми ін­ве­сто­ра­ми ком­фор­тні­ше, не по­трі­бно ду­ма­ти ні про фі­нан­со­ву під­трим­ку, ні про про­су­ва­н­ня то­ва­ру на зов­ні­шні рин­ки, адже він сам все зро­бить.) Але ви­ни­кає за­пи­та­н­ня: що бу­де з міль­йо­на­ми укра­їн­ських се­лян, які в одну мить пе­ре­мі­стя­ться в ста­тус най­ми­тів, — «на вла­сній, не сво­їй зем­лі » і з про­до­воль­чою без­пе­кою Укра­ї­ни? Стра­те­гія має не ли­ше по­пе­ре­ди­ти цю си­ту­а­цію, а й про­по­ну­ва­ти шлях роз­ви­тку сіль­ських те­ри­то­рій. Се­ред ін­шо­го во­на ма­ла б іні­ці­ю­ва­ти ство­ре­н­ня для під­трим­ки ко­опе­ра­тив­но­го та ін­ди­ві­ду­аль­но- фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства Дер­жав­но­го іпо­те­чно­го бан­ку, що за­без­пе­чу­вав би се­лян­ство дов­го­стро­ко­ви­ми низь­ко­від­со­тко­ви­ми кре­ди­та­ми; си­сте­му за­ку­пки які­сно­го на­сі­н­ня, спри­я­н­ня ви­хо­ду укра­їн­ської про­ду­кції на зов­ні­шні рин­ки, роз­роб­ку і про­су­ва­н­ня на мі­жна­ро­дно­му рин­ку впі­зна­ва­них брен­дів укра­їн­ської сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції то­що. Тоб­то, основ­ною ме­тою ре­форм має ста­ти не оста­то­чна при­ва­ти­за­ція зем­лі (пе­ре­тво­ре­н­ня її на то­вар), а роз­ви­ток по­тен­цій­них про­ду­ктив­них сил укра­їн­сько­го се­лян­ства як основ­но­го ру­шія про­гре­сив­них змін у сіль­сько­му го­спо­дар­стві. «Стра­те­гія » у най­за­галь­ні­ших ри­сах ма­ла б по­ста­ви­ти про­бле­му, а уряд зо­бов’яза­ний на її ви­ко­на­н­ня роз­ро­би­ти і про­пи­са­ти у ви­гля­ді де­таль­них про­грам пра­во­ве, ор­га­ні­за­цій­не і фі­нан­со­ве ста­нов­ле­н­ня ма­ло­го ко­опе­ра­тив­но­го та ін­ди­ві­ду­аль­но-фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства Укра­ї­ни.

Ва­жли­во на­го­ло­си­ти ще на одній ме­то­до­ло­гі­чній за­са­ді: ко­ли ми го­во­ри­мо про ва­го­му роль дер­жа­ви у про­ве­ден­ні ре­форм, то цим не пра­гне­мо від­ро­ди­ти па­тер­на­ліст­ські ме­то­ди опі­ку­ва­н­ня се­лян­ством, як це бу­ло в со­ці­а­лі­сти­чних кол­го­спах. Ми ли­ше ви­зна­є­мо ва­жли­ву спря­мо­ву­ю­чи та ор­га­ні­зу­ю­чу роль дер­жа­ви в при­ро­дно­му про­це­сі ві­дро­дже­н­ня укра­їн­сько­го се­лян­ства, со­ці­аль­ної гру­пи, що за­зна­ла в ча­си го­ло­до­мо­ру та со­ці­а­лі­зму чи не най­фун­да­мен­таль­ні­ших де­фор­ма­цій.

За­де­кла­ро­ва­ні в до­ку­мен­ті 62 ре­фор­ми та про­гра­ми роз­ви­тку дер­жа­ви, які пла­ну­є­ться здій­сни­ти за п’ ять ро­ків, мо­жуть не ли­ше пе­ре­об­тя­жи­ти ві­тчи­зня­не дер­жав­не управ­лі­н­ня й зре­штою зро­би­ти йо­го низь­ко­ефе­ктив­ним, а й стри­ма­ти еко­но­мі­чний роз­ви­ток Укра­ї­ни. То­му не­об­хі­дний ґрун­тов­ний ана­ліз, які са­ме ре­фор­ми ми спро­мо­жні про­ве­сти на на­ле­жно­му рів­ні, щоб по­лі­пши­ти со­ці­аль­но­еко­но­мі­чну си­ту­а­цію і не спри­чи­ни­ти чер­го­во­го роз­ча­ру­ва­н­ня лю­дей у ді­ях вла­ди.

Та­кож ва­жли­во усві­дом­лю­ва­ти, що сер­йо­зні ре­фор­ми — це три­ва­ла і ви­сна­жли­ва ро­бо­та, во­ни не від­бу­ва­ю­ться за один день. Ки­тай за­про­ва­див свої «Чо­ти­ри мо­дер­ні­за­ції», що пе­ре­тво­ри­ли йо­го на про­від­ну дер­жа­ву сві­ту, роз­по­чав­ши їх із про­сто­го зав­да­н­ня: по­до­ла­н­ня го­ло­ду. І крок за кро­ком, спра­ва за спра­вою ру­хав­ся впе­ред. Основ­ною умо­вою успі­шно­сті ре­форм та­ких дер­жав, як Ки­тай, Сін­га­пур, Пів­ден­на Ко­рея чи Поль­ща, бу­ло кон­кре­тне ро­зу­мі­н­ня, що не­об­хі­дно ро­би­ти за­раз, а що по­трі­бно бу­де ро­би­ти зав­тра. І від­штов­ху­ва­лись во­ни від ре­аль­но­сті, а не від те­о­рії, хоч якою уні­каль­ною во­на бу­ла.

Дру­гий ва­жли­вий ви­сно­вок пі­сля озна­йом­ле­н­ня із «Стра­те­гі­єю ста­ло­го роз­ви­тку «Укра­ї­на-2020» — від­су­тність основ­но­го суб’єкта роз­ви­тку — укра­їн­ської на­ції, що мо­же тра­кту­ва­ти­ся як край­ня фор­ма на­ціо­наль­но­го ні­гі­лі­зму, не­від­по­від­ність зав­да­н­ням на­ро­ду в час йо­го но­ві­тньо­го бу­т­тя. Та­ке вра­же­н­ня, що ав­то­ри зби­ра­ю­ться здій­сню­ва­ти усі за­яв­ле­ні ре­фор­ми на Мар­сі, а не в Укра­ї­ні й не для укра­їн­ців. Та­ка ра­ди­каль­на де­суб’єкти­ва­ція про­це­су стра­те­гі­чно­го дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, на на­шу дум­ку, при­рі­кає йо­го на по­раз­ку. Ще ні­хто ні­ко­го в жит­ті не зро­бив ща­сли­вим, успі­шним чи за­мо­жним по­за йо­го во­лею. А во­ля укра­їн­сько­го на­ро­ду до змін, між ін­шим, є го­лов­ною ру­шій­ною си­лою у по­до­лан­ні усіх пе­ре­шкод та ви­про­бу­вань, що че­ка­ють на ньо­го під час ре­а­лі­за­ції по­ді­бних за­ду­мів. Зви­чай­но, під­го­тов­ка «Стра­те­гії» ви­ма­га­ла б ко­о­пе­ра­ції зу­силь ба­га­тьох рі­зно­ма­ні­тних фа­хів­ців об’єд­на­них спіль­ною іде­о­ло­гі­єю на­ціо­наль­но­го ві­дро­дже­н­ня, на­зве­мо її умов­но іде­о­ло­гі­єю укра­їн­сько­го де­мо­кра­ти­чно­го на­ціо­на­лі­зму. На жаль, до про­це­су роз­ро­бле­н­ня «Стра­те­гії» во­ни не бу­ли за­лу­че­ні, як і не бу­ло до­лу­че­не укра­їн­ське су­спіль­ство, не вра­хо­ва­на йо­го во­ля та без­по­се­ре­дні ін­те­ре­си. Пре­зи­ден­ту Укра­ї­ни та Уря­ду тре­ба вже раз і на­зав­жди зро­зу­мі­ти: ро­зро­бля­ти і впро­ва­джу­ва­ти ефе­ктив­ні ре­фор­ми для су­спіль­ства без су­спіль­ства не­мо­жли­во. Та­кі до­ку­мен­ти, як «Стра­те­гія», по­тре­бу­ють на­ле­жно­го на­у­ко­во­го су­про­во­ду та су­спіль­но­го за­лу­че­н­ня. Ін­ше пи­та­н­ня, ко­ли йде­ться про не­від­кла­дні дії вла­ди.

Не­зва­жа­ю­чи на все по­пе­ре­дньо кри­ти­чно ска­за­не про «Стра­те­гію ста­ло­го роз­ви­тку «Укра­ї­на-2020», хо­че­ться за­вер­ши­ти текст по­зи­тив­ним ме­си­джем, а він мо­жли­вий за одні­єї умо­ви, якщо Пре­зи­дент Укра­ї­ни і йо­го ко­ман­да про­дов­жать ро­бо­ту над її вдо­ско­на­ле­н­ням. І тут не­ва­жли­во, як фор­маль­но цей до­ку­мент бу­де на­зва­но. Ва­жли­во, щоб до йо­го роз­роб­ки бу­ли за­лу­че­ні всі па­трі­о­ти­чні ін­те­ле­кту­аль­ні си­ли Укра­ї­ни, щоб «Стра­те­гія», по-пер­ше, на­пов­ни­ла­ся ре­аль­ним змі­стом, зро­зумі­лим ко­жно­му укра­їн­цю, і, по-дру­ге, ста­ла справ­ді за­галь­но­на­ціо­наль­ним пла­ном ви­хо­ду з кри­зи...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.