«Утвер­дже­н­ня па­трі­о­ти­зму і впев­не­но­сті»

Фотовиставка «Дня» в Ужго­ро­ді про­йшла трі­ум­фаль­но. Зав­тра по­чи­на­ю­ться Дні «Дня» на Дро­го­бич­чи­ні

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ва­силь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужго­род, Оль­га ХАРЧЕНКО, «День»

Фотовиставка «Дня» в Ужго­ро­ді за­вер­ши­ла­ся. За сло­ва­ми пра­ців­ни­ків За­кар­пат­сько­го ху­до­жньо­го му­зею, тут во­на ма­ла ша­ле­ний успіх. Охо­ро­нець му­зей­них екс­по­зи­цій Ян Ма­лош ка­же, що сві­тли­ни по­ба­чи­ло ду­же ба­га­то мо­ло­ді. Пе­да­го­ги пра­кти­чно всі­х­шкіл мі­ста ско­ри­ста­ли­ся до­брою на­го­дою вла­шту­ва­ти стар­шо­кла­сни­кам своє­рі­дний по­за­кла­сний урок па­трі­о­ти­зму. «Для куль­тур­но-ми­сте­цько­го та су­спіль­но­го жи­т­тя Ужго­ро­да ця подія ма­ти­ме

дов­го­стро­ко­вий вплив, — вва­жає ди­ре­ктор За­кар­пат­сько­го ху­до­жньо­го му­зею ім. Й. Бо­кшая Фран­циск ЕРФАН. — Сво­ї­ми куль­тур­ни­ми «ін­тер­вен­ці­я­ми» до рі­зни­хміст Укра­ї­ни ре­да­кція «Дня» виконує кон­со­лі­ду­ю­чу роль у за­галь­но­дер­жав­но­му кон­текс­ті, ро­бить яскра­ву по­дію жи­т­тя кра­ї­ни на­дба­н­ням усі­єї на­ції. Я спо­сте­рі­гав за ре­а­кці­єю лю­дей, які при­хо­ди­ли огля­ну­ти фо­то­ви­став­ку до на­шо­го му­зею. Біль­шість із них«пропу­сти­ла» ці по­дії крізь вла­сне сер­це й ду­шу і при­йшла сю­ди, що­би під­си­ли­ти вла­сні вра­же­н­ня від ти­хпо­дій остан­ньо­го ро­ку, які ско­ли­хну­ли на­шу кра­ї­ну».

На­ро­дний ху­до­жник Укра­ї­ни Во­ло

ди­мир МИ­КИ­ТА по­ді­лив­ся з «Днем»: «Одра­зу ста­ло зро­зумі­ло, що ця ви­став­ка пред­став­ляє ви­со­ко­ху­до­жніх фо­то­май­стрів і ви­пад­ко­ви­хро­біт тут шу­ка­ти го­ді. Тут ко­жне фото спо­ну­ка­ло до роз­ду­мів. Ме­не до гли­би­ни ду­ші вра­зи­ла сві­тли­на, на якій ма­лень­ка дів­чин­ка та­ким три­во­жним по­гля­дом ди­ви­ться з ві­кна ав­то­мо­бі­ля на Май­дан... Са­мо­го Май­да­ну не ви­дно, є ли­ше зім’ятий пла­кат та три­во­га в очах­ди­ти­ни. Ця ком­по­зи­ція спра­ви­ла фан­та­сти­чний пси­хо­ло­гі­чний вплив! Або ін­ша ро­бо­та, на якій свя­ще­ник на тлі ше­рен­ги «Бер­ку­та» пі­дні­має ка­мінь. Він ні­би во­лає: Го­спо­ди, про­сти ме­не, але да­лі тер­пі­ти на­ру­ги не мо­жу! Ко­ли осми­слю­єш та­кі мит­тє­во­сті — ро­зу­мі­єш, чо­му пов­став на­род. Або ін­ше фото — на яко­му чо­ло­вік про­сить бла­го­сло­ве­н­ня від свя­ще­ни­ка. Оче­ви­дно, ця лю­ди­на за нор­маль­них умов і гад­ки не ма­ла б ро­би­ти якісь на­силь­ни­цькі дії, але пе­ре­жив­ши та­кі су­спіль­ні по­тря­сі­н­ня, утри­ма­ти­ся на за­двір­ка­хзб ен­те­же­но­го су­спіль­ства не мо­же. Щоб зва­жи­ти­ся на та­кі рі­шу­чі кро­ки, лю­ди­ні тре­ба пе­ре­жи­ти над­зви­чай­ні силь­ні пси­хо­ло­гі­чні по­тря­сі­н­ня». «Не менш ви­ра­зним є зні­мок про­ща­н­ня дів­чи­ни з бій­цем, який, на­пев­но, іде на вій­ну. В одно­му ка­дрі за­фі­ксо­ва­но ці­лу дра­му сьо­го­дні­шньо­го мо- ло­до­го по­ко­лі­н­ня укра­їн­ців, — го­во­рить пан Во­ло­ди­мир. — Їм би ко­ха­ти, на­ро­джу­ва­ти і ро­сти­ти но­ве по­ко­лі­н­ня, ре­а­лі­зо­ву­ва­ти се­бе в мир­но­му жит­ті, а во­ни зму­ше­ні про­ща­ти­ся, і ли­ше сам Го­сподь Бог знає, чи не на­зав­жди... Не менш фан­та­сти­чні за емо­цій­ним на­пов­не­н­ням бу­ли й ро­бо­ти на ди­тя­чу те­ма­ти­ку. Там я про­сто ми­лу­вав­ся ви­со­ким про­фе­сіо­на­лі­змом май­стрів. Ме­ні ця фотовиставка да­ла ду­же ба­га­то емоційних вра­жень. При то­му, що на ба­га­тьох знім­ка­хзо бра­же­но тра­гі­чні мо­мен­ти на­ших­днів, во­на не при­гні­чує. Нав­па­ки, спо­ну­кає до дії, вну­трі­шньо мо­бі­лі­зує тво­ри­ти до­бро: ви­хо­ву­ва­ти ді­тей, від­бу­до­ву­ва­ти зруй­но­ва­ні се­ла, під­си­лю­ва­ти ві­ру у спів­гро­ма­дян, що ми все здо­ла­є­мо і пе­ре­мо­же­мо. Хо­чу ви­сло­ви­ти ве­ли­ку по­дя­ку го­лов­но­му ре­да­кто­ру па­ні Ла­ри­сі Ів­ши­ній, усьо­му ко­ле­кти­ву «Дня», ор­га­ні­за­то­рам ви­став­ки в Ужго­ро­ді за їхнє по­дви­жни­цтво, за утвер­дже­н­ня па­трі­о­ти­зму, ві­ри і впев­не­но­сті».

Ужго­род­ські від­ві­ду­ва­чі фо­то­ви­став­ки актив­но до­лу­чи­ли­ся й до го­ло­су­ва­н­ня за ви­зна­че­н­ня най­кра­щої ро­бо­ти. Як за­свід­чи­ли ре­да­кції пра­ців­ни­ки му­зею, ко­трі й скла­ли «лі­чиль­ну ко­мі­сію», ужго­род­цям най­біль­ше спо­до­ба­ла­ся ро­бо­та «Про­во­ди» фо­то­ко­ре­спон­ден­та «Дня» Миколи Тимченка (до ре­чі, її впо­до­ба­ли й в ін­ши­хмі­стах , на­при­клад у Льво­ві). Дру­ге мі­сце одер­жа­ло «По­ба­че­н­ня» то­го ж Миколи Тимченка, тре­тє — «Ба­тьків­ська му­жність» Іва­на Лю­биш-Кір­дея.

Тим ча­сом Фо­то­ви­став­ку «День-2014» уже мон­ту­ють у му­зеї «Дро­го­бич­чи­на». На за­про­ше­н­ня пе­да­го­гі­чно­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Іва­на Фран­ка 4 червня в при­кар­пат­сько­му мі­сті роз­по­чну­ться Дні «Дня».

У че­твер о 13.00 у Па­ла­ці ми­стецтв му­зею « Дро­го­бич­чи­на » (вул. Т. Шевченка, 38) за уча­стю го­лов­но­го ре­да­кто­ра на­шої га­зе­ти Ла­ри­си Ів­ши­ної від­кри­є­ться Фотовиставка «День»-2014. Ці­єї по­дії в му­зеї че­ка­ють з ве­ли­ким ін­те­ре­сом. Ди­ре­ктор за­кла­ду Ал­ла ГЛАДУН роз­по­від­ає: «Ми є ша­ну­валь­ни­ка­ми і пе­ред­пла­тни­ка­ми «Дня». Ця га­зе­та що­дня у ме­не на сто­лі. Вва­жа­є­мо, що во­на — най­сер­йо­зні­ша, най­по­пу­ляр­ні­ша се­ред лю­дей, які вмі­ють ми­сли­ти, яки­хці­ка­вить гли­бо­ка ін­фор­ма­ція. Від­по­від­ний ста­тус для нас має і ця ви­став­ка. На ній пред­став­ле­ні сві­тли­ни, які за­фі­ксу­ва­ли істо­ри­чні по­дії 2014-го. Та­ко­го ро­ку в на­шій мо­ло­дій істо­рії не бу­ло. Бе­зу­мов­но, ці і до­ле­но­сні, і ду­же тра­гі­чні по­дії змі­ни­ли нас, на­ше жи­т­тя й Укра­ї­ну. То­му ва­ша екс­по­зи­ція — со­ці­аль­ний про­ект, який ви­кли­че за­ці­кав­ле­н­ня і се­ред на­у­ков­ців, і се­ред ба­га­тьо­хін­ши хгро­ма­дян на­шо­го уні­вер­си­тет­сько­го мі­ста». За­га­лом, роз­по­від­ає Ал­ла Во­ло­ди­ми­рів­на, «ви­став­ка ро­бить честь на­шо­му му­зею. Зна­є­мо, що пе­ре­ва­жно во­на екс­по­ну­є­ться в обла­сни­хцен­трах , і нам ду­же при­єм­но, що Дро­го­бич уві­йшов до пе­ре­лі­ку ци­хміст. Ті­ши­мо­ся і го­ту­є­мо­ся!»

Ам­бі­ції мі­ста ціл­ком ви­прав­да­но. Дро­го­бич­чи­на — своє­рі­дний «ма­гні­тний край», — вва­жає про­фе­сор, член НСПУ, по­че­сний гро­ма­дя­нин Дро­го­би­ча Ми­хай­ло ШАЛАТА. Він на­га­дує: «Дро­го­бич­чи­на — пе­ред­усім Ба­тьків­щи­на одно­го з най­біль­ших укра­їн­ців Іва­на Фран­ка. Звід­си по­хо­дить і пер­ший ві­до­мий до­ктор ме­ди­ци­ни з Ру­сі, сво­го ча­су ре­ктор най­ста­рі­шо­го в Єв­ро­пі Бо­лон­сько­го уні­вер­си­те­ту, де на­вча­ли­ся Дан­те, Пе­трар­ка, — Юрій Ко­тер­мак. До ре­чі, він став ре­кто­ром у час, ко­ли Єв­ро­па усла­ви­ла­ся осві­че­ни­ми ума­ми. От­же, і йо­го рі­вень був від­по­від­ним. У нас силь­ний фі­ло­ло­гі­чний фа­куль­тет уні­вер­си­те­ту — тут на­вча­ли­ся і Фран­ко, і Сте­фа­ник, і Мар­то­вич, і Ни­жан­ків­ський... А ба­га­то ви­пу­скни­ків му­зи­чно-пе­да­го­гі­чно­го — та­кож на слу­ху: ті ж Окса­на Бі­ло­зір, Іван Попович. За­га­лом Шев­чен­ків і Фран­ків край — завжди на ви­дно­ті для всьо­го сві­ту. Лю­ди ча­сто при­їжджа­ють у ці мі­ста ли­ше на юві­леї, і за ни­ми су­дять про всю Укра­ї­ну. Тож му­си­мо бу­ти на рів­ні».

Пер­ший про­ре­ктор Дро­го­би­цько­го дер­жав­но­го пе­да­го­гі­чно­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Іва­на Фран­ка, кан­ди­дат фі­зи­ко-ма­те­ма­ти­чних на­ук, про­фе­сор Юрій КИШАКЕВИЧ роз­по­від­ає: «Ідею Днів «Дня» на Дро­го­бич­чи­ні ви- но­шу­вав не тіль­ки університет, а й мі­ська ра­да. Во­ни дав­но пра­гну­ли ор­га­ні­зу­ва­ти зу­стріч із Ла­ри­сою Оле­ксі­їв­ною Ів­ши­ною, щоб до­ве­сти до ві­до­ма і жи­те­лів на­шо­го мі­ста, і сту­ден­тів та ви­кла­да­чів уні­вер­си­те­ту всі її ідеї, спря­мо­ва­ні до гро­мад­сько­сті Укра­ї­ни, про те, як нам пе­ре­мог­ти. Це основ­не пи­та­н­ня, яке ста­вить Ла­ри­са Оле­ксі­їв­на у сво­ї­хзу­стрі­чах . Ми з га­зе­ти «День» до­від­а­ли­ся, що та­кі роз­мо­ви вже ві­дбу­ли­ся у «Львів­ській по­лі­те­хні­ці», Ужго­род­сько­му на­ціо­наль­но­му уні­вер­си­те­ті, Схі­дно­єв­ро­пей­сько­му уні­вер­си­те­ті. От­же, ми хо­че­мо теж по­чу­ти і обго­во­ри­ти ті пе­ре­до­ві ідеї, які за­раз хви­лю­ють пра­кти­чно всю Укра­ї­ну. Пер­ший за­хід Днів «Дня» на Дро­го­бич­чи­ні — від­кри­т­тя фо­то­ви­став­ки у Па­ла­ці ми­стецтв під аком­па­не­мент кла­си­чної ін­стру­мен­таль­ної му­зи­ки у ви­ко­нан­ні на­ших­сту­ден­тів ін­сти­ту­ту му­зи­чно­го ми­сте­цтва. А о 14.30 — в акто­вій за­лі на­шо­го го­лов­но­го кор­пу­су уні­вер­си­те­ту (вул. Іва­на Фран­ка, 24) з уча­стю Ла­ри­си Ів­ши­ної від­бу­де­ться кру­глий стіл». Юрій Льво­вич ка­же: афі­ші за­хо­ду роз­мі­сти­ли на ко­жно­му фа­куль­те­ті, щоб ні­хто не пропу­стив по­дії, тож сту­ден­ти вже го­ту­ють за­пи­та­н­ня й ви­сту­пи. «День» — не про­сто най­ав­то­ри­те­тні­ша га­зе­та в Укра­ї­ні. Це не ли­ше пе­рі­о­ди­чне ви­да­н­ня, а й книж­ко­ві про­е­кти, і ба­га­то ін­ши­х­іні­ці­а­тив. Я ре­ко­мен­дую її сту­ден­там», — до­дає Ми­хай­ло Шалата.

Ла­ри­са Ів­ши­на та­кож з ве­ли­ким ін­те­ре­сом го­ту­є­ться до май­бу­тньої зу­стрі­чі з Дро­го­би­чем. «Сво­го ча­су ми пра­виль­но «ді­а­гно­сту­ва­ли» су­спіль­ство. По­тім роз­ро­би­ли «про­це­ду­ру», яка ви­яви­ла­ся ре­зуль­та­тив­ною. Бу­ло б его­їсти­чно нею не по­ді­ли­тись. Я дав­но ма­ла ба­жа­н­ня від­ві­да­ти Дро­го­бич», — го­во­рить Ла­ри­са Оле­ксі­їв­на.

До ре­чі, під час за­хо­дів мо­жна бу­де при­дба­ти книж­ки Бі­бліо­те­ки «Дня» і пе­ред­пла­ти­ти свій «День». А ко­жен від­ві­ду­вач фо­то­ви­став­ки тра­ди­цій­но змо­же ста­ти чле­ном жу­рі, про­го­ло­су­вав­ши за най­кра­щу, на йо­го дум­ку, сві­тли­ну. Ці­ка­во, чи зій­ду­ться сма­ки дро­го­бич­чан та львів’ян?

ФОТО ВА­СИ­ЛЯ ІЛЬНИЦЬКОГО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.