Нац­банк – курс на час­тко­ву лі­бе­ра­лі­за­цію

Во­ло­ди­мир Стель­мах: Пов­ні­стю зня­ти ва­лю­тні обме­же­н­ня з рин­ку за­ва­жає по­зи­ція МВФ

Den (Ukrainian) - - Економіка - На­та­лія БІЛОУСОВА, «День»

НБУ час­тко­во пом’якшить адмі­ні­стра­тив­ні ва­лю­тні обме­же­н­ня для рин­ку. Вчо­ра ре­гу­лю­валь­ник по­ві­до­мив, що по­дов­жує на три мі­ся­ці дію по­ста­но­ви №160 «Про вре­гу­лю­ва­н­ня си­ту­а­ції на гро­шо­во-кре­ди­тно­му та ва­лю­тно­му рин­ках Укра­ї­ни», а та­кож вно­сить до неї ряд змін. Зокре­ма, збіль­шу­ю­ться су­ми на зня­т­тя з грив­не­вих де­по­зи­тів для фі­зи­чних осіб (з 150 до 300 ти­сяч гри­вень), а юри­ди­чним осо­бам до­зво­лять ку­пу­ва­ти біль­ше ва­лю­ти — до $25 ти­сяч (за­раз за на­яв­но­сті на роз­ра­хун­ко­вих ра­хун­ках — до $10 ти­сяч). На­то­мість не­змін­ни­ми за­ли­ши­ли­ся що­ден­ні лі­мі­ти зня­т­тя гро­шей за ва­лю­тни­ми вкла­да­ми (15 ти­сяч гри­вень) та ку­пів­лі ва­лю­ти (не біль­ше, ніж на три ти­ся­чі гри­вень). Збе­ре­же­ний і обов’яз­ко­вий про­даж 75% ва­лю­тної ви­ру­чки для екс­пор­те­рів.

«Ми ба­чи­мо, що ситуація на ва­лю­тно­му та де­по­зи­тно­му рин­ках ста­бі­лі­зу­ва­ла­ся, то­му ви­хо­ди­мо на ри­нок із кон­кре­тни­ми за­хо­да­ми з йо­го лі­бе­ра­лі­за­ції», — роз­по­від­ає про пе­ре­ду­мо­ви для по­сла­бле­н­ня де­яких адмі­но­бме­жень го­ло­ва ре­гу­лю­валь­ни­ка Ва­ле­рія Гон­та­рє­ва.

НА­СКІЛЬ­КИ ЕФЕ­КТИВ­НО?

Зро­бле­не НБУ — це ма­кси­мум із то­го мі­ні­му­му, який йо­му до­зво­лив МВФ, го­во­рять опи­та­ні «Днем» бан­кі­ри. Адже са­ме Мі­жна­ро­дний ва­лю­тний фонд (МВФ) на­по­ліг на збе­ре­жен­ні біль­шої ча­сти­ни ва­лю­тних обме­жень в Укра­ї­ні. На «кар­тин­ці» зро­бле­не НБУ ви­гля­да­ти­ме гар­но, за­пев­ня­ють екс­пер­ти, але по су­ті, кар­ди­наль­но си­ту­а­цію на рин­ку це не змі­нить.

«Це (дії НБУ. — Авт.) від­но­вить до­ві­ру з бо­ку на­се­ле­н­ня до вла­ди, а по­тім — до бан­ків­ської си­сте­ми. І мо­жна спо­ді­ва­ти­ся, що об­ся­ги де­по­зи­тних вкла­дів зро­ста­ти­муть», — го­во­рить «Дню» го­ло­ва Не­за­ле­жної асо- ці­а­ції укра­їн­ських банків, ко­ли­шній мі­ністр еко­но­мі­ки Ро­ман Шпек. Він на­го­ло­шує, що та­ко­му сце­на­рію спри­яє і по­сту­по­ва ста­бі­лі­за­ція фі­нан­со­вої си­сте­ми. «Пі­сля 18 мі­ся­ців від­то­ку ко­штів із де­по­зи­тних ра­хун­ків, на­ре­шті по­ча­ла­ся ста­бі­лі­за­ція: остан­нім ча­сом су­ма де­по­зи­тів бан­ків­ської си­сте­ми зро­сла на п’ять мі­льяр­дів гри­вень», — уто­чнив бан­кір.

Утім, ця ста­біль­ність, за­пев­няє фі­нан­сист, ще до­сить умов­на, адже діє ряд обме­жень, пов’яза­них не завжди з пра­гма­ти­чною по­ве­дін­кою НБУ на рин­ку. «Якщо по­ди­ви­ти­ся на спле­ски во­єн­них дій на схо­ді кра­ї­ни, то від­тік гро­шей із бан­ків­ської си­сте­ми ча­сто по­чи­нав­ся са­ме че­рез це», — за­ува­жує Шпек.

На­го­ло­шу­ю­чи на пра­виль­но­му ве­кто­рі дій НБУ, бан­кі­ри все ж не роз­ра­хо­ву­ють на ве­ли­кий по­зи­тив­ний ефект від та­ких кро­ків.

«Хто хо­тів за­бра­ти гро­ші, той і ра­ні­ше їх зні­мав по 150 ти­сяч гри­вень на день. То­му для рин­ку ні­чо­го не змі­ню­є­ться. Ли­ше по­дов­жу­ю­ться обме­же­н­ня з ве­ли­кою ві­ро­гі­дні­стю то­го, що во­ни мо­жуть бу­ти ска­со­ва­ні ра­ні­ше (не 3 ве­ре­сня, як ви­пли­ває з но­вої по­ста­но­ви). Якщо ста­ну­ться якісь по­дії (в основ­но­му це сто­су­є­ться ре­стру­кту­ри­за­ції зов­ні­шніх бор­гів Укра­ї­ни), то від­мі­на цих обме­жень мо­же бу­ти на­віть у черв­ні або сер­пні», — ви­слов­лює свою дум­ку «Дню» пер­ший за­ступ- ник го­ло­ви прав­лі­н­ня «Про­мін­ве­ст­бан­ку» В’яче­слав Юткін.

ДО­ДА­ТКО­ВА РО­БО­ТА

Обме­же­н­ня по де­по­зи­тах тре­ба зні­ма­ти, вва­жає го­ло­ва пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки та бан­ків­ської ді­яль­но­сті Сер­гій Ри­бал­ка. Про­те цьо­го ма­ло, ствер­джує він. «НБУ по­ви­нен на­ре­шті по­да­ти план оздо­ров­ле­н­ня бан­ків­ської си­сте­ми, де бу­дуть вка­за­ні чі­ткі тер­мі­ни на­сту­пних кро­ків ре­гу­лю­валь­ни­ка, вклю­ча­ю­чи, зни­же­н­ня облі­ко­вої став­ки, очи­ще­н­ня си­сте­ми від про­блем­них банків. НБУ по­обі­цяв по­да­ти йо­го в ко­мі­тет пі­сля 16 червня пі­сля за­кін­че­н­ня пе­ре­мов із МВФ», — до­дав він.

План для си­сте­ми по­трі­бний, го­во­рять опи­та­ні ви­да­н­ням екс­пер­ти. Про­те і без ньо­го за­раз зро­зумі­ло, що мо­же впро­ва­джу­ва­ти ре­гу­лю­валь­ник, а що ні.

На­при­клад, фі­наль­не рі­ше­н­ня що­до адмін­за­хо­дів бу­де прийня­те ли­ше пі­сля ви­рі­ше­н­ня Ка­бмі­ном пи­та­н­ня ре­стру­кту­ри­за­ції зов­ні­шніх по­зик. То­ді, за­пев­няє Шпек, бу­де і дру­гий транш МВФ. А пі­сля цьо­го — ва­лю­тна ста­бі­лі­за­ція та змі­цне­н­ня грив­ні, до­дає Юткін. «Ре­гу­лю­валь­ник на­дій­но три­має в ру­ках си­ту­а­цію на ва­лю­тно­му рин­ку. Пра­кти­чно не втру­ча­є­ться у фор­му­ва­н­ня кур­су ва­лю­ти. Він ви­ку­пив у свої ре­зер­ви по­над мі­льярд до­ла­рів. Це го­во­рить про те, що курс зна­йшов «зо­ло­ту» се­ре­ди­ну, і з ве­ли­кою ві­ро­гі­дні­стю йо­го мо­жна на­зва­ти рин­ко­вим. При успі­шній ре­стру­кту­ри­за­ції зов­ні­шніх бор­гів він мо­же ста­бі­лі­зу­ва­ти­ся на по­зна­чці 20—21 грив­ні», — по­яснив пер­ший за­сту­пник го­ло­ви «Про­мін­ве­ст­бан­ку».

З ін­шо­го бо­ку, за­ува­жу­ють бан­кі­ри, НБУ не ква­пи­ться зні­ма­ти обме­же­н­ня по ва­лю­тних де­по­зи­тах, адже бо­ї­ться по­ру­ши­ти кри­хку ва­лю­тну рів­но­ва­гу на рин­ку. Але цьо­го не вар­то бо­я­ти­ся, го­во­рять во­ни і по­ясню­ють чо­му. «За рік усі се­ре­дні ва­лю­тні вкла­дни­ки (від 5 до 10 ти­сяч до­ла­рів на одно­му ра­хун­ку. — Авт.) цю ва­лю­ту вже зня­ли. Не бу­де мас­шта­бних ко­ли­вань», — го­во­рить Юткін. Але в НБУ, мо­жли­во, по­ки ін­ше ба­че­н­ня ці­єї си­ту­а­ції. Са­ме то­му, про­дов­жує він, у Нац­бан­ку на за­сі­дан­ні по­ясни­ли, що ва­лю­тні де­по­зи­ти, тер­мін яких за­кін­чив­ся або зна­хо­дя­ться до за­пи­та­н­ня, мо­жна бу­де кон­вер­ту­ва­ти в грив­ню і зні­ма­ти.

УСІ РІ­ШЕ­Н­НЯ ЙДУТЬ ВІД МВФ

Чи є в Нац­бан­ку під­ста­ви зня­ти адмі­ні­стра­тив­ні обме­же­н­ня на ва­лю­тно­му і грив­не­во­му рин­ках? З та­ким пи­та­н­ням «День» звер­нув­ся до ко­ли­шньо­го го­ло­ви НБУ Во­ло­ди­ми­ра Стель­ма­ха. «На­ціо­наль­ний банк на­ма­га­є­ться все зро­би­ти пра­виль­но. Але го­лов­не пи­та­н­ня не в ньо­му, а в МВФ. Во­ни по­ста­ви­ли «ма­я­ки» і ска­за­ли, що є на­сту­пні умо­ви, їх тре­ба ви­ко­на­ти. І по­ки не при­йшов час, ко­ли (ці обме­же­н­ня. — Авт.) мо­жна зня­ти. МВФ вва­жає, що ще не на­ста­ла ста­бі­лі­за­ція, ще не за­кін­чи­ла­ся ін­фля­ція. А кур­со­вий ко­ри­дор ще ду­же ве­ли­кий ( близь­ко 10% на ку­пів­лю­про­даж). То­му во­ни вва­жа­ють, що ще ра­но все від­пу­ска­ти», — по­яснив він.

Крім то­го, на дум­ку Во­ло­ди­ми­ра Стель­ма­ха, є ще один стри­му­ю­чий чин­ник, і він зна­хо­ди­ти­ся в сті­нах пар­ла­мен­ту. Для пе­ре­гля­ду про­гра­ми з МВФ не ви­ста­чає ви­ко­на­н­ня вже під­пи­са­но­го пла­ну, зокре­ма, до цих пір не­має за­ко­но­дав­чої чі­тко­сті в гра­да­ції де­по­зи­тів (тер­мі­но­ві, до за­пи­та­н­ня і так да­лі). Тіль­ки у пер­шо­му чи­тан­ні ухва­ле­ний за­ко­но­про­ект про по­си­ле­н­ня по­лі­ти­чної не­за­ле­жно­сті НБУ. «Ко­ли йо­го при­ймуть у дру­го­му чи­тан­ні, то це дасть НБУ пов­но­ва­же­н­ня, і він змо­же ска­за­ти МВФ своє ба­че­н­ня роз­ви­тку си­ту­а­ції», — го­во­рить Стель­мах.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ВЖЕ БІЛЬ­ШЕ РО­КУ ВА­ЛЮ­ТНІ БОРЖНИКИ БАНКІВ І ДЕПОЗИТОРИ «ВО­Ю­ЮТЬ» ІЗ НБУ. У НАЦ­БАН­КУ ВИ­РІ­ШИ­ЛИ ТРО­ХИ ПОМ'ЯКШИ­ТИ СИ­ТУ­А­ЦІЮ, ОСЛАБИВШИ РЕГУЛЯТОРНИЙ ТИСК. АЛЕ, ЯК ЗА­ЗНА­ЧА­ЮТЬ ЕКС­ПЕР­ТИ, ІСТО­ТНИХ ЗМІН У ЗВ'ЯЗ­КУ З ЦИМ ЧЕ­КА­ТИ НЕ ВАР­ТО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.