Лю­ди­на тра­гі­чної до­лі

У Фран­ції по­мер український пра­во­за­хи­сник і ди­си­дент Ле­о­нід Плющ

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Ан­на СВЕНТАХ, «День»

Учо­ра у Фран­ції по­мер український ма­те­ма­тик і пу­блі­цист, член Іні­ці­а­тив­ної гру­пи за­хи­сту прав лю­ди­ни, а та­кож член За­кор­дон­но­го пред­став­ни­цтва Укра­їн­ської Гель­сін­ської гру­пи Ле­о­нід Плющ. «Лю­ди­на тра­гі­чної до­лі», як зга­дує йо­го фа­хі­вець з істо­рії СРСР Га­ля Акер­ман. Він пра­цю­вав ін­же­не­ром­ма­те­ма­ти­ком за фа­хом біо— і пси­хо­кі­бер­не­ти­ка в Ін­сти­ту­ті кі­бер­не­ти­ки Ака­де­мії на­ук УРСР, але йо­го звід­ти звіль­ни­ли з «вов­чим кви­тком» пі­сля йо­го ста­тей для сам­ви­да­ву про іде­о­ло­гію, на­ціо­наль­ні про­бле­ми і вну­трі­шню при­ро­ду СРСР. Че­рез кон­та­кти з укра­їн­ськи­ми ше­сти­де­ся­тни­ка­ми і «ан­ти­ра­дян­ську агі­та­цію» пра­во­за­хи­сни­ка за­а­ре­шту­ва­ли і за­про­то­ри­ли до пси­хі­а­три­чної лі­кар­ні — по­ши­ре­не яви­ще «ка­раль­ної ме­ди­ци­ни» для бо­роть­би з ди­си­ден­та­ми. То­ді сам ака­де­мік Ан­дрій Са­ха­ров до­ма­гав­ся йо­го звіль­не­н­ня. 1976 ро­ку Ле­о­ні­да Плю­ща при­му­со­во ви­дво­ри­ли з СРСР і від­то­ді він жив у Фран­ції.

На жаль, в укра­їн­ській істо­рії він став ще одним не­за­слу­же­но за­бу­тим ге­ро­єм. А він тим ча­сом пи­сав на За­хо­ді ана­лі­ти­чні стат­ті про твор­чість Т. Шевченка, М. Хви­льо­во­го, В. Бар­ки, Б.-І. Ан­то­ни­ча, П. Ти­чи­ни, В. Сту­са, М. Ру­ден­ка, О. Дов­жен­ка, О. Га­ли­ча. На по­ча­тку дво­хти­ся­чних про Ле­о­ні­да Плю­ща зно­ву за­го­во­ри­ли, прав­да, у вузь­ких ко­лах лі­те­ра­ту­ро­знав­ців. Він ви­дав ав­то­біо­гра­фі­чну кни­гу «На кар­на­ва­лі істо­рії» (2002), на­пи­сав мо­но­гра­фію «Ек­зод Та­ра­са Шевченка. Нав­ко­ло «Мо­ска­ле­вої кри­ни­ці» (2001) — то­ді цю пра­цю на­зва­ли зна­чною по­ді­єю в шев­чен­ко­знав­стві... Він спо­ді­вав­ся, що хо­ча б одне по­ко­лі­н­ня укра­їн­ців не від­чує весь тя­гар вій­ни, але за жи­т­тя цьо­го не по­ба­чив. У ві­ці 77 ро­ків він по­мер у Фран­ції.

«По­мер мій ста­рий друг, український пра­во­за­хи­сник і ін­те­ле­кту­ал, Ле­о­нід Плющ, лю­ди­на тра­гі­чної до­лі і не­зви­чай­ної си­ли і ха­ри­зми, — пи­ше у сво­є­му «Фейс­бу­ці» Га­ля Акер­ман. —Я з ним по­зна­йо­ми­ла­ся від­ра­зу пі­сля при­їзду до Па­ри­жа, 1985 р., він був близь­кий до Ін­тер­на­ціо­на­лу опо­ру, де я пра­цю­ва­ла. І я ча­сто бу­ва­ла в йо­го го­стин­но­му до­мі в Нан­тер­рі, по­ки він з дру­жи­ною Те­тя­ною не пе­ре­їхав на пів­ден­ний схід Фран­ції. Один за дру­гим від­хо­дять сві­тлі лю­ди, а но­вих та­ких на­ша до­ба рід­ко ство­рює. До ре­чі, у ча­со­пи­сі La Regle du Jeu, №57, який щой­но ви­йшов, при­свя­че­но­му укра­їн­ській куль­ту­рі — два есе Ле­о­ні­да про Шевченка і Го­го­ля».

«День» ви­слов­лює спів­чу­т­тя ро­ди­чам і дру­зям Ле­о­ні­да Плю­ща.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.