Ка­то­ли­цька, єзу­їт­ська, му­суль­ман­ська

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Вер­хов­на Ра­да до­зво­ли­ла ре­лі­гій­ним ор­га­ні­за­ці­ям за­сно­ву­ва­ти вла­сні на­вчаль­ні за­кла­ди

237 де­пу­та­тів про­го­ло­су­ва­ли за за­ко­но­про­ект, ко­трий до­зво­ляє ре­лі­гій­ним ор­га­ні­за­ці­ям за­сно­ву­ва­ти свої шко­ли. Як за­зна­чи­ла го­ло­ва ко­мі­те­ту осві­ти та на­у­ки ВР Лі­лія Гри­не­вич, за но­вим за­ко­ном, за­снов­ни­ка­ми на­вчаль­них за­кла­дів мо­жуть бу­ти ли­ше офі­цій­но ви­зна­ні в Укра­ї­ні ре­лі­гій­ні ор­га­ні­за­ції. Цьо­го не до­зво­ля­є­ться ро­би­ти се­ктам, які ве­дуть ан­ти­дер­жав­ни­цьку ді­яль­ність або ви­ко­ри­сто­ву­ють ма­ні­пу­ля­тив­ні те­хно­ло­гії. Щоб ма­ти змо­гу ви­да­ва­ти ди­пло­ми, на­вчаль­ні за­кла­ди по­вин­ні прой­ти лі­цен­зу­ва­н­ня та ви­ко­ну­ва­ти дер­жав­ну про­гра­му.

Дум­ки су­спіль­ства з цьо­го при­во­ду тро­хи роз­ді­ли­лись. Осо­бли­во лег­ко ці на­строї про­слід­ку­ва­ти в со­цме­ре­жах. Одні пи­шуть, що по­бо­ю­ю­ться, що в шко­лах бу­де «по­пов­щи­на», осо­бли­во не­га­тив­но від­гу­ку­ю­ться про ймо­вір­ність ви­кла­да­н­ня в та­ких за­кла­дах свя­ще­ни­ків Мо­сков­сько­го па­трі­ар­ха­ту. Ін­ші вже роз­пи­ту­ють зна­йо­мих, чи не чу­ли, де та­ка шко­ла пра­цює, щоб за­пи­са­ти ді­тей са­ме до неї. Бо хо­ча за­кон ухва­ле­но кіль­ка днів то­му, ре­лі­гій­ні шко­ли існу­ва­ли не­о­фі­цій­но. Їх ма­ло — ма­кси­мум 40 на всю Укра­ї­ну. Однак, як по­яснює за­ві­ду­вач від­ді­лу істо­рії ре­лі­гій та пра­кти­чно­го ре­лі­гі­є­знав­ства від­ді­ле­н­ня ре­лі­гі­є­знав­ства Ін­сти­ту­ту фі­ло­со­фії НАНУ Лю­дми­ла Фі­лі­по­вич, цей за­кон те­пер ле­га­лі­зує їхню ді­яль­ність і дає пев­ну сво­бо­ду ре­лі­гій­ним ор­га­ні­за­ці­ям.

— На­да­н­ня пра­ва не озна­чає, що цим змо­жуть ско­ри­ти­ся церкви. Га­даю, бу­му не ста­не­ться, бо осві­та — ду­же до­ро­га спра­ва. Знаю, що та­кі шко­ли ледь ви­жи­ва­ють, усе пов­ні­стю ля­гає на пле- чі ба­тьків та ор­га­ні­за­цій-за­снов­ни­ків. Як­би пе­ре­ді мною по­ста­ло пи­та­н­ня, ку­ди від­да­ти сво­їх ді­тей, то без ва­га­н­ня від­да­ла б у та­ку шко­лу. І ви­бра­ла б ка­то­ли­цьку чи єзу­їт­ську, де да­ють ду­же до­бре зна­н­ня мов, істо­рію куль­ту­ри, лі­те­ра­ту­ри. І най­го­лов­ні­ше, що за­галь­но­осві­тня шко­ла хво­ріє на всі ві­ру­си, при­та­ман­ні всьо­му су­спіль­ству — і ко­ру­пція, й со­ці­аль­на не­спра­ве­дли­вість, і важ­кі си­ту­а­ції бу­ва­ють у кла­сах. На мою дум­ку, в ре­лі­гій­них шко­лах, які ба­зу­ю­ться на прин­ци­пах мо­ра­лі, став­ле­н­ня до учня та лю­ди­ни тро­хи іна­кше. До та­ких шкіл при­йдуть та­кі са­мі пе­да­го­ги — му­суль­ма­ни чи хри­сти­я­ни за ві­ро­спо­віда­н­ням, — які зна­ють, що та­ке від­по­від­аль­ність і пе­ред су­спіль­ством, і пе­ред Бо­гом.

Як показує пра­кти­ка кра­їн Єв­ро­пи та США, де ре­лі­гій­ні шко­ли існу­ють дав­но, ба­зо­ві ди­сци­плі­ни в них та­кі ж, як у зви­чай­них на­вчаль­них за­кла­дах. А да­лі фа­куль­та­ти­ви що­до ві­ров­че­н­ня, до­сві­ду ре­лі­гій­них ор­га­ні­за­цій. Лю­дми­ла Фі­лі­по­вич до­дає, що ні­хто не при­му­шу­ва­ти­ме ди­ти­ну хо­ди­ти на ці фа­куль­та­ти­ви. Хо­ча ба­тьки ма­ють бу­ти сві­до­мі, що в ре­лі­гій­них шко­лах існу­ють свої пра­ви­ла та обме­же­н­ня, при­мі­ром, від­ві­ду­ва­ти му­суль­ман­ську шко­лу в шор­тах ні­хто не до­зво­лить. Однак, по­при всі пе­ре­ва­ги та по­зи­тив­ні тенденції ек­сперт не про­гно­зує по­валь­но­го зро­ста­н­ня та­ких за­кла­дів най­ближ­чи­ми ро­ка­ми. Це, швид­ше, шко­ли май­бу­тньо­го, де й під­хід до учня ін­ший, і ме­то­ди­ки на­вча­н­ня більш про­гре­сив­ні та су­ча­сні.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.