Мо­ва – за­сіб оку­па­ції Кри­му

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ко­стян­тин ОГНЄВОЙ, жур­на­ліст

5 червня у Кри­му роз­по­чи­на­є­ться чер­го­вий, уже дев’ятий, фе­сти­валь «Ве­ли­кое рус­ское сло­во». Цьо­го ро­ку йо­го ма­ють на­мір про­ве­сти най­пом­пе­зні­ше, то­му пе­ре­не­сли і по­єд­на­ли з Днем мі­ста Сім­фе­ро­по­ля, з Днем Ро­сії, з Пу­шкін­ським Днем Ро­сії, а та­кож і з Днем ро­сій­ської мо­ви. На за­сі­дан­ні орг­ко­мі­те­ту мі­сяць то­му ка­за­ли, що, «ко­ли Крим був у скла­ді Укра­ї­ни, фо­рум від­бу­вав­ся, рад­ше, «всу­пе­реч», ніж «зав­дя­ки» на­ла­што­ва­но­сті то­ді­шньої ки­їв­ської вла­ди», а ось «все кар­ди­наль­но змі­ни­ло­ся з бе­ре­зня ми­ну­ло­го ро­ку, і те­пер, у скла­ді Ро­сії, фе­сти­валь ви­хо­дить на но­ву ши­ро­ку до­ро­гу». Спів­го­ло­ва йо­го орг­ко­мі­те­ту, спі­кер «дер­жра­ди» Во­ло­ди­мир Кон­стан­ті­нов (те­пер орг­ко­мі­тет очо­лю­ють і Аксьо­нов, і Кон­стан­ті­нов, щоб ні­ко­му не бу­ло при­кро!) за­ува­жив, що ко­ли ра­ні­ше фе­сти­валь був спря­мо­ва­ний на «за­хист» ро­сій­ської мо­ви, то те­пер, мов­ляв, йо­му ні­чо­го не за­гро­жує і за­хо­ду слід на­да­ти біль­ше пі­зна­валь­но­го і роз­ва­жаль­но­го ха­ра­кте­ру.

Роз­ро­бле­на про­гра­ма свід­чить, що йо­го справ­ді про­во­ди­ти­муть по-но­во­му. Тіль­ки за­мість пі­зна­н­ня і роз­ва­ги по­си­ли­ли­ся агре­сив­ність і во­йов­ни­чість йо­го ор­га­ні­за­то­рів. На­при­клад, впер­ше за всю йо­го істо­рію до про­гра­ми вклю­че­но «по-справ­жньо­му лі­те­ра­тур­ний і лін­гві­сти­чний» за­хід — ви­став­ку зброї Зла­то­устів­сько­го за­во­ду в Лі­ва­дій­сько­му па­ла­ці-му­зеї. На зди­во­ва­ні за­пи­та­н­ня жур­на­лі­стів «го­ло­ва ко­мі­те­ту з куль­ту­ри дер­жра­ди» Кри­му Сві­тла­на Сав­чен­ко від­по­ві­ла, що, «спри­йма­ю­чи цей фе­сти­валь у ши­ро­ко­му сен­сі, ро­зу­мі­єш: «Ве­ли­кое рус­ское сло­во» — це і є на­ша го­лов­на зброя. Во­но дає мо­жли­вість як на­сту­па­ти, йти впе­ред, роз­ви­ва­ти­ся, так і за­хи­ща­ти­ся». Тут, пев­но, до ро­зу­мін ня куль ту ри чи нов ни ком «дер­жра­ди» й до­да­ти ні­чо­го.

При­ро­дно, що фе­сти­валь «Ве­ли­кое рус­ское сло­во», який не­о­дно­ра­зо­во від­бу­вав­ся за укра­їн­ські ко­шти і за уча­стю пред­став­ни­ків Укра­ї­ни, які не чи­ни­ли спро­ти­ву, а нав­па­ки, спри­я­ли йо­го про­ве­ден­ню, та­кож ві­ді­грав свою роль у під­го­тов­ці ане­ксії Кри­му. Він має про­сту, як ба­гнет, але хи­тру як «рус­ское сло­во», су­пе­ре­чли­ву істо­рію, оскіль­ки завжди був аж ні­як не лін­гві­сти­чним, не на­у­ко­вим, а по­лі­ти­чним за­хо­дом.

У всі по­пе­ре­дні ро­ки крим­ські се­па­ра­ти­сти, на­справ­ді про­во­дя­чи по­лі­ти­ку пов­зу­чої ру­си­фі­ка­ції, зви­ну­ва­чу­ва­ли Київ у «на­силь­ни­цькій укра­ї­ні­за­ції». У Кри­му, де пра­кти­чно все бу­ло ро­сій­ським, ме­тод мов­них по­лі­ти­чних обви­ну­ва­чень ви­ко­ри­сто­ву­вав­ся як за­сіб ство­ре­н­ня ме­ре­жі аген­тів впли­ву. Роль «рус­ско­го языка» як по­лі­ти­чно­го чин­ни­ка для на­са­джу­ва­н­ня «по­боль­ше рус­ско­сти» ви­яви­ла­ся ви­со­кою, і у здій­снен­ні ане­ксії во­на ба­га­то ва­жи­ла.

Сьо­го­дні ви­дно, що жо­ден із во­сьми вже про­ве­де­них фе­сти­ва­лів для ого­ло­ше­них ці­лей — тоб­то «збе­ре­же­н­ня і за­хи­сту», ну, а тим па­че «роз­ви­тку»! — зов­сім ні­чо­го не дав. Про­ве­ли фе­сти­валь і роз’їха­ли­ся, пу­сти­ли на ві­тер міль­йо­ни (2015 ро­ку на фе­сти­валь ви­ді­ле­но 9 млн ру­блів). Ні в лін­гві­сти­ку, ні у мо­во­знав­ство, ні в лі­те­ра­ту­ру фе­сти­валь жо­дно­го ра­зу не вніс ні­чо­го пер­спе­ктив­но­го чи но­ва­тор­сько­го. Про­те у крим­ській по­лі­ти­ці змі­цнив ідеї се­па­ра­ти­зму і роз­ви­нув не­о­б­ґрун­то­ва­ні пе­ре­ко­на­н­ня в пе­ре­ва­зі всьо­го «рус­ско­го». На­віть орг­ко­мі­тет фе­сти­ва­лю — це крим­ські чи­нов­ни­ки, лю­ди, на­стіль­ки да­ле­кі від лін­гві­сти­ки, лі­те­ра­ту­ри, які в пов­сяк­ден­но­му жит­ті так спо­тво­рю­ють ро­сій­ську мо­ву, що їх до мо­во­знав­ства не мо­жна до­пу­ска­ти й близь­ко.

Сві­тла­на Сав­чен­ко на­го­ло­шує, що «те­пер по­лі­то­ло­гі­чна кон­це­пція фе­сти­ва­лю ін­ша. За­раз ми роз­гля­да­є­мо йо­го пе­ред­усім як мо­жли­вість збли­же­н­ня і вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня Рус­ско­го ми­ра, вклю­ча­ю­чи на­ших спів­ві­тчи­зни­ків за кор­до­ном. З Укра­ї­ни зокре­ма. Це ве­ли­ке зав­да­н­ня». Ли­ше ро­сій­ські лю­ди чо­мусь мо­жуть ду­ма­ти, що їх кра­ї­на одні­єю ру­кою мо­же во­ю­ва­ти із су­сі­да­ми, ане­ксу­ва­ти їхні те­ри­то­рії, а, з дру­го­го бо­ку, на­про­шу­ва­ти­ся їм же у дру­зі і стар­ші бра­ти. Як ба­чи­мо, зав­да­н­ня фе­сти­ва­лю справ­ді змі­ни­ли­ся. Якщо ра­ні­ше во­ни «ку­ва­ли зброю» для ане­ксії Кри- му, то те­пер та­кож «ку­ва­ти­муть зброю» для її за­крі­пле­н­ня і успі­шні­шої оку­па­ції.

Слід ска­за­ти, що й ін­ші за­хо­ди від­бу­ва­ю­ться, як мо­ви­ться, «у то­му ж ру­слі». На­при­клад, у Ро­сії 2015-й ого­ло­ше­но Ро­ком лі­те­ра­ту­ри, то­му в го­лов­ній бі­бліо­те­ці Кри­му, що но­сить ім’я Іва на Фран ка, від бу деть ся... «Пра­здник рус­ской кни­ги». А якої ж іще? Тра­ди­цій­но ідею вер­хо­вен­ства «рус­ско­го ми­ра» про­су­ва­ти­муть на на­у­ко­во-пра­кти­чній кон­фе­рен­ції «Рус­ский язык в по­ли­куль­тур­ном ми­ре».

Окрім то­го, цьо­го ро­ку фе­сти­валь бу­де вель­ми пом­пе­зним за­хо­дом — по­че­сни­ми го­стя­ми йо­го ста­нуть се­на­то­ри Ра­ди Фе­де­ра­ції, де­пу­та­ти Дер­жду­ми і пред­став­ни­ки уря­ду Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, а та­кож де­ле­га­ції «ДНР» і «ЛНР», ор­га­ні­за­цій «рус­ских со­о­те чест вен ни­ков» з При бал ти­ки, При­дні­стров’я, Укра­ї­ни і Мол­до­ви. За­хо­ди від­бу­ду­ться по всьо­му Кри­му, і скрізь пла­ну­є­ться тор­же­ство «рус­ско­го ми­ра».

Одне сло­во, ко­жна нор­маль­на лю­ди­на ін­шої на­ціо­наль­но­сті по­чу­ва­ти­ме­ться чу­жою на цьо­му «праз дни­ке русск о го ми - ра», то­му що ро­сі­я­ни да­ва­ти­муть зро­зу­мі­ти, що в ньо­му ні­ко­му біль­ше мі­сця не­має.

На пів­остро­ві го­ту­є­ться «пра­здник рус­ско­го ми­ра»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.