«Аль­тер­на­ти­ва бан­ків­ській си­сте­мі»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ма­рія ЮЗИЧ, «День»

Пе­тро МАКОВСЬКИЙ — про роль кре­ди­тних спі­лок у кри­зо­вій еко­но­мі­ці

Ву­мо­вах не­ста­біль­ної фі­нан­со­вої си­ту­а­ції та різ­ко­го зне­ці­не­н­ня грив­ні, бан­ки пе­ре­ста­ли бу­ти для укра­їн­ців на­дій­ним мі­сцем збе­ре­же­н­ня ко­штів та ін­стру­мен­том роз­ра­хун­ків і дже­ре­лом до­сту­пу до фі­нан­сів. То­му час­тко­во цю роль на се­бе пе­ре­бра­ли кре­ди­тні спіл­ки. Йде­ться про не­при­бу­тко­ві ор­га­ні­за­ції, які за­сно­ва­ні фі­зи­чни­ми осо­ба­ми із не­ве­ли­ки­ми ста­тка­ми на ко­опе­ра­тив­них за­са­дах і по­кли­ка­ні за­до­воль­ня­ти фі­нан­со­ві по­тре­би її чле­нів у вза­єм­но­му кре­ди­ту­ван­ні та на­дан­ні фі­нан­со­вих по­слуг че­рез об’єд­на­н­ня гро­шо­вих вне­сків.

До­да­мо, що пер­ші кре­ди­тні спіл­ки бу­ли ство­ре­ні в Укра­ї­ні ще на по­ча­тку 1990-х, а то­чні­ше від­ро­дже­ні, бо до мо­сков­ської ко­му­ні­сти­чної оку­па­ції успі­шно пра­цю­ва­ли на на­ших те­ре­нах. І, пе­ре­жив­ши три кри­зи — гі­пе­рін­фля­цію 1993-го та фі­нан­со­ві кра­хи 1998 і 2008 ро­ків, сьо­го­дні кре­ди­тні спіл­ки про­дов­жу­ють до­во­лі успі­шно фун­кціо­ну­ва­ти і на­да­ва­ти фі­нан­со­ві по­слу­ги на­віть у зо­ні АТО, де фа­кти­чно від­су­тня будь-яка фі­нан­со­ва си­сте­ма. За­га­лом, сьо­го­дні в Укра­ї­ні існує 650 кре­ди­тних спі­лок, та дві від­по­від­ні асо­ці­а­ції, до яких вхо­дить по­над 250 чле­нів.

Про те, як остан­ні по­дії в еко­но­мі­ці впли­ну­ли на ро­бо­ту кре­ди­тних спі­лок та яких ре­форм во­ни по­тре­бу­ють — «День» по­спіл­ку­вав­ся із за­снов­ни­ком одні­єї з пер­ших кре­ди­тних спі­лок в Укра­ї­ні, го­ло­вою Спо­сте­ре­жної ра­ди КС «ВИ­ГО­ДА» (м. Стрий) та го­ло­вою прав­лі­н­ня Все­укра­їн­ської асо­ці­а­ції кре­ди­тних спі­лок Пе­тром МАКОВСЬКИМ.

«ПО­НАД 20 КРЕ­ДИ­ТНИХ СПІ­ЛОК СЬО­ГО­ДНІ ПРА­ЦЮ­ЮТЬ У ЗО­НІ АТО»

— Як еко­но­мі­чна кри­за та де­валь­ва­ція на­ціо­наль­ної ва­лю­ти по­зна­чи­ли­ся на фі­нан­со­вих ре­сур­сах та ді­яль­но­сті кре­ди­тних спі­лок?

— Ко­ли не­має до­ві­ри до на­ціо­наль­ної гро­шо­вої оди­ни­ці, по­тер­па ють усі учас ни ки фі нан со вої сис те ми. Кре дит ні спіл ки теж не уник ну ли змен шен ня сво їх ак - ти­вів.

Утім, не мо­жу ска­за­ти, що цим стру­кту­рам ста­ли мен­ше до­ві­ря­ти. Адже кре­ди­тні спіл­ки, на від­мі­ну від бан­ків­ської си­сте­ми, не отри­му­ю­чи жо­дної під­трим­ки від дер­жа­ви, сьо­го­дні ста­біль­но пра­цю­ють, хо­ча й по­тер­па­ють від від­то­ку ко­штів че­рез де­валь­ва­цію. Але за це від­по­від­а­ють чин­ні пред­став­ни­ки на­шої вла­ди, які до­пу­ска­ють си­ту­а­ції, ко­ли ко­шти, по­кла­де­ні у фі­нан­со­ві ін­сти­ту­ції, мо­жуть зне­ці­ни­ти­ся, не­за­ле­жно від та­лан­ту чи вмі­н­ня управ­лі­н­ня ни­ми. Де­валь­ва­ція на­ціо­наль­ної ва­лю­ти — це гра­бу­нок усіх лю­дей, що не­д­опу­сти­мо у дер­жа­вах із ста­біль­ною де­мо­кра­ті­єю та із сві­до­мою, про­фе­сій­ною елі­тою.

— Зок ре ма, з по чат ку ро ку пар ла мент зо бов’ язав кре дит ні спіл­ки пла­ти­ти по­да­ток на при­бу­ток (18%), окрім на­яв­но­го вже по­дат ку з па сив них до хо дів ( 20%) та вій­сько­во­го збо­ру (1,5%). Як це по зна чи ло ся на ро бо ті ор га ні - за­цій?

— Цим за­ко­ном про­де­мон­стро­ва но став лен ня дер жа ви до кре - ди­тних спі­лок. Та­ким чи­ном вла­да на ма га єть ся об клас ти не при - бут ко ві ор га ні за ції до дат ко ви ми по дат ка ми, що є, зви чай но, нон - сен­сом у сві­ті. Ви­йшло так, що рі­ше­н­ня ухва­ли­ли на­віть не про­ра­ху­вав­ши, що отри­мує, а що втра­тить дер­жа­ва.

На­при­клад, якщо ви ма­є­те акції ве­ли­ко­го кон­цер­ну, то згі­дно із за­ко­на­ми Вер­хов­ної Ра­ди, бу­де­те пла­ти­ти два податки: на при­бу­ток (18%) і на ди­ві­ден­ди (5%). Во­дно­час в еко­но­мі­чно са­мо­стій­но ор­га­ні­зо­ва­ній стру­кту­рі, як кре­ди­тна спіл­ка, укра­їн­ці, які отри­му­ють ко­шти, по­вин­ні за­пла­ти­ти по­да­ток на при­бу­ток, як і кор­по­ра­ції. Але, крім цьо­го, за на­шим за­ко­ном, тре­ба спла­ти­ти по­да­ток з до­хо­дів фі­зи­чних осіб (21,5%). Слід зва­жа­ти, що уча­сни­ки ве­ли­ких під­при­ємств, кор­по­ра­цій — це осо­бли­во ба­га­ті лю­ди. І те­пер під­су­му­є­мо — 23% про­ти 39,1%.

Чи за­ли­ша­є­ться еко­но­мі­чна ба­за для роз­ви­тку та­ких стру­ктур? Ні. Її на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні «ви­ми­ва­ють». Ви­пад­ко­во? Га­даю, ні. То­му що лю­ди вмі­ють ра­ху­ва­ти і не пі­дуть у стру­кту­ри, де по­трі­бно спла­ти­ти та­кий по­да­ток. А кре­ди­тні спіл­ки в та­ко­му ви­пад­ку ви­му­ше­ні сут­тє­во збіль­ши­ти вар­тість сво­їх кре­ди­тів. Хо­ча бан­ків­ська си­сте­ма, яка вла­сне ство­ре­на ба­га­ти­ми лю­дьми, з 2008 ро­ку отри­ма­ла по­над 200 мі­льяр­дів гри­вень ре­фі­нан­су­ва­н­ня. А кре­ди­тні спіл­ки за весь цей час не отри­ма­ли ні­чо­го від дер­жа­ви. Йде­ться про те, як в уже пі­сля­май­да­нів­ський час пред­став­ни­ки на­ро­ду ви­ко­ри­сто­ву­ють за­ко­ни на ко­ристь ба­га­тих лю­дей. На жаль, це прав­да.

Але ми стій­ко ви­три­му­є­мо цей ви­пад з бо­ку Вер­хов­ної Ра­ди і бо­ре­мо­ся за те, щоб нам по­но­ви­ли ста­ту­сне­при­бу­тко­вих ор­га­ні­за­цій і одно­зна­чно про­пи­са­ли це у за­ко­ні. До ре­чі, вже є за­ко­но­про­ект, який пе­ред­ба­чає, що ми мо­же­мо йо­го від­но­ви­ти, те­пер не­об­хі­дна під­трим­ка де­пу­та­тів ВРУ.

— Про що йде­ться в цьо­му за­ко­но­про­е­кті?

— Він має вне­сти змі­ни, які сто­су­ю­ться кре­ди­тних спі­лок. Із тих, що на­сза­до­воль­ня­ють — по­вер­ну­ти нам ста­тус не­при­бу­тко­вих ор­га­ні­за­цій. То­ді ми не бу­де­мо спла­чу­ва­ти май­же 40% по­да­тку на до­хо­ди. Ми з 1993 ро­ку роз­ви­ва­є­мо кре­ди­тні спіл­ки і до на­шо­го не­при­бу­тко­во­го ста­ту­су ра­ні­ше не бу­ло жо­дних за­пи­тань. На­віть ко­ли бу­ли Азаров з Яну­ко­ви­чем. А те­пер — є. Чи не див­но?

В цьо­му пи­тан­ні — ці­ка­вий до­свід США. Там кре­ди­тні спіл­ки, а пра­цю­ють во­ни вже по­над 100 ро­ків, бу­ли і за­ли­ша­ю­ться не­при­бу­тко­ви­ми. За­кон про кре­ди­тні спіл­ки прийня­тий у ча­сВе­ли­кої Де­пре­сії, еко­но­мі­чної кри­зи — в 1933 ро­ці. Чи не вар­то взя­ти за при­клад? Стру­кту­ри еко­но­мі­чної фі­нан­со­вої ко­о­пе­ра­ції до­по­ма­га­ли ве­ли­кій кра­ї­ні ви­хо­ди­ти із си­ту­а­ції, ко­ли бан­ків­ська си­сте­ма бу­ла зруй­но­ва­на, а фі­нан­со­ві рин­ки роз­ва­ли­ли­ся.

— На скіль­ки на­ра­зі ефе­ктив­ним для ро­бо­ти бі­зне­су мо­же бу­ти та­кий ін­стру­мент, як кре­ди­тні спіл­ки?

— Сьо­го­дні — це єди­ні стру­кту­ри, які ма­ють при­бли­зно 2 мі­льяр­ди гри­вень в акти­вах і кре­ди­ту­ють на­се­ле­н­ня. Та­кож сьо­го­дні більш ніж 20 кре­ди­тних спі­лок пра­цює в зо­ні АТО, де не­має банків. На та­ких ма­лень­ких ре­сур­сах, як кре­ди­тні спіл­ки, є до­сту­пні для лю­дей гро­ші, за які во­ни мо­жуть за­без­пе­чу­ва­ти своє го­спо­дар­ство, під­три­му­ва­ти свій бі­знес. Цю фун­кцію сьо­го­дні виконує кре­ди­тна ко­о­пе­ра­ція.

— Який се­ктор еко­но­мі­ки сьо­го­дні най­біль­ше ко­ри­сту­є­ться під­трим­кою кре­ди­тних спі­лок?

— Ма­лий бі­зне­сі агро­се­ктор. Не йде­ться, зви­чай­но, про ве­ли­кі агро­хол­дин­ги, а на­при­клад, про не­ве­ли­кі при­ва­тні, сі­мей­ні фер­ми. Тоб­то лю­ди, які за­йма­ю­ться го­спо­дар­ством вдо­ма і ви­ро­бля­ють то­вар­ну про­ду­кції та жи­вуть із ці­єї ді­яль­но­сті. А це так ва­жли­во — да­ва­ти са­мим со­бі ра­ду. Без фі­нан­со­вої під­трим­ки будь-яка спра­ва да­ле­ко не пі­де. І тут кре­ди­тні спіл­ки за­ли­ши­ли­ся чи не єди­ни­ми стру­кту­ра­ми, які на­да­ють до­ступ до фі­нан­со­вих ре­сур­сів, за­без­пе­чу­ють ліфт до се­ре­дньо­го кла­су лю­дей, які ма­ють під­при­єм­ни­цький та­лант і го­то­ві ри­зи­ку­ва­ти.

«ПО­ТРІ­БНА КАПІТАЛІЗАЦІЯ ОБ’ЄД­НА­НИХ КРЕ­ДИ­ТНИХ СПІ­ЛОК»

— Сьо­го­дні пра­кти­чно в усіх сфе­рах еко­но­мі­ки від­бу­ва­є­ться ре­фор­му­ва­н­ня. Чи по­тре­бу­ють на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні змі­ни умов ро­бо­ти для кре­ди­тних спі­лок? Яких?

— Якщо го­во­ри­ти про еко­но­мі­чну са­мо­ор­га­ні­за­цію і ство­ре­н­ня фі­нан­со­вої ба­зи, то слід ска­за­ти, що кре­ди­тні спіл­ки по­вин­ні ма­ти шир­ші мо­жли­во­сті ро­бо­ти на рин­ку. Ми ма­є­мо на­ра­зі ду­же обме­же­ний пе­ре­лік по­слуг, до­во­лі ри­зи­ко­ва­ний — кре­ди­ту­є­мо ли­ше фі­зи­чних осіб за ра­ху­нок за­лу­че­них від них же ко­штів. За сво­єю при­ро­дою, по­ле кре­ди­ту­ва­н­ня завжди є най­більш ри­зи­ко­ва­ним. То­му за­ко­ном тре­ба роз­ши­ри­ти мо­жли­во­сті ро­бо­ти кре­ди­тних спі­лок. Вар­то їх роз­гля­да­ти як мі­сце­ві бан­ки за при­кла­дом Угор­щи­ни, Поль­щі, Ли­тви чи Ні­меч­чи­ни, де кре­ди­тна ко­о­пе­ра­ція сьо­го­дні — це по­ту­жна фі­нан­со­ва си­сте­ма, яка за­ймає біль­ше 30% рин­ку.

Та­кож не­об­хі­дно за­ко­ном роз­ши­ри­ти для кре­ди­тних спі­лок ба­зу член­ства і роз­ши­ри­ти спектр по- слуг, які во­ни мо­жуть на­да­ва­ти. З мо­єї то­чки зо­ру, всі гро­мад­ські, ре­лі­гій­ні ор­га­ні­за­ції, при­ва­тні під­при­єм­ці та ма­лі під­при­єм­ства по­вин­ні ма­ти пра­во ста­ти чле­ном кре­ди­тної спіл­ки та отри­му­ва­ти пов­ний ком­плекс фі­нан­со­вих по­слуг. То­ді, якщо ми ще бра­ти­ме­мо участь у пла­ті­жних си­сте­мах, ство­рю­є­ться ре­аль­на аль­тер­на­тив­на бан­ків­ській си­сте­мі, тоб­то мо­же по­сту­по­во роз­ши­рю­ва­ти­ся кон­ку­рен­тне по­ле на фі­нан­со­во­му рин­ку, що ду­же ва­жли­во для спо­жи­ва­ча.

Якщо дер­жа­ва дій­сно хо­че по­си­лю­ва­ти кон­ку­рен­цію на фі­нан­со­во­му рин­ку, то по­ча­ти не­об­хі­дно із ка­пі­та­лі­за­ції об’єд­на­них кре­ди­тних спі­лок (фор­му­ва­н­ня дру­го­го рів­ня, який утво­ре­ний кре­ди­тни­ми спіл­ка­ми) — на­да­ти, я вва­жаю, вне­сок у роз­мі­рі близь­ко 500 міль­йо­нів гри­вень і ви­ко­ри­ста­ти для кре­ди­ту­ва­н­ня сі­мей­них ферм, фер­мер­ських го­спо­дарств, спри­я­н­ня роз­ви­тку ко­опе­ра­ти­вів на се­лі.

Та ким чи ном ви ни кає ін стру - мен­та­рій, і ми ви­бу­ду­є­мо си­сте­му зни­зу, отри­мав­ши зго­ри фі­нан­су­ва­н­ня і під­трим­ку дер­жа­ви. До то­го ж ці гро­ші мо­жна на­віть по­вер­ну­ти за 20—30 ро­ків. До то­го ж, ми не за пе ре чу є мо роз вит ку бан - ків. І цей крок тіль­ки мо­же оздо­ро ви ти си ту а цію на фі нан со во му рин­ку за­га­лом, за­про­по­ну­вав­ши сп о жи­ва че­ві рів­но цін ні фі нан со­ві уста­но­ви.

Але є одна умо­ва. В си­сте­мі не мо­же бу­ти жо­дної кре­ди­тної спіл­ки, яка не вхо­дить у са­мо­ор­га­ні­зо­ва­ну стру­кту­ру, без управ­лі­н­ня дер­жа­вою чи з мі­ні­маль­ним рів­нем її втру­ча­н­ня (це мо­же бу­ти мо­де­ру­ва­н­ня че­рез суб­фі­нан­су­ва­н­ня, вста­нов­ле­н­ня кон­троль­них фі­нан­со­вих нор­ма­ти­вів то­що). Сво­бо­да та від­по­від­аль­ність — це те, за що ми, як укра­їн­ці, зма­га­ли­ся та від­во­йо­ву­ва­ли на Май­да­ні Гі­дно­сті. На цьо­му ма­ло­му се­гмен­ті еко­но­мі­чно­го жи­т­тя на­шої кра­ї­ни ми по­вин­ні взя­ти на се­бе пов­ну від­по­від­аль­ність за ри­нок і то­ді си­сте­ма ста­не мі­цною і без­пе­чною. Адже, чи є хо­ча б один при­клад се­кто­ру еко­но­мі­ки, де бу­ло вда­ле ре­гу­лю­ва­н­ня з бо­ку дер­жа­ви без по­яви ко­ру­пції? Ні. То­му в де­мо­кра­ти­чних кра­ї­нах сві­ту пе­ре­ва­гу дав­но на­да­ли са­мо­ре­гу­ля­ції, са­мо­кон­тро­лю та са­мо­від­по­від­аль­но­сті.

На­при­клад, в Угор­щи­ні кре­ди­тні спіл­ки мо­жуть по­бо­ро­ти­ся за об­слу­го­ву­ва­н­ня бю­дже­ту мі­сце­во­го рів­ня, їх спри­йма­ють як мі­сце­вий банк. Во­ни є уча­сни­ка­ми рі­зних пла­ті­жних си­стем. А в Ні­меч­чи­ні кре­ди­тні спіл­ки пе­ре­тво­ри­ли­ся на ко­опе­ра­тив­ні бан­ки. Це си­сте­ма, що має мі­ні­маль­ні від­но­си­ни з дер­жа­вою. При цьо­му не­має жо­дно­го ко­опе­ра­тив­но­го бан­ку, який би не вхо­див у цю стру­кту­ру і де во­на не ма­ла б кон­тро­лю­ю­чі і ре­гу­лю­ю­чі пра­ва.

Чи мо­жли­во це в Укра­ї­ні? Так. Зві­сно, ме­ні мо­жуть за­пе­ре­чи­ти, мов­ляв, ми про­сто пе­ре­не­се­мо ко­ру­пцію в са­мо­ре­гу­лю­ю­чі стру­кту­ри. Не за­пе­ре­чую, на­віть са­мо­ре­гу­лю­ю­чі ор­га­ні­за­ції мо­жуть ма­ти про­я­ви ко­ру­пції. Адже це пов’яза­но з куль­ту­рою лю­дей, а та­кож пра­ви­ла­ми ор­га­ні­за­ції ро­бо­ти. Все за­ле­жить від то­го, на скіль­ки во­ни ві­зьмуть кон­троль у свої ру­ки і дій­сно ста­нуть са­мо­від­по­від­аль­ни­ми. То­ді не бу­де на ко­го на­рі­ка­ти.

Май­дан Гі­дно­сті по­ка­зав ви­со­кий рі­вень са­мо­ор­га­ні­за­ції та від­по­від­аль­но­сті, він про­я­вив най­кра­щі ри­си на­шо­го на­ціо­наль­но­го ха­ра­кте­ру, пра­гне­н­ня змін, умі­н­ня жер­тву­ва­ти. А то­му впев­не­ний, що че­рез сво­бо­ду і від­по­від­аль­ність ми збу­ду­є­мо мі­цну си­сте­му кре­ди­тних спі­лок в Укра­ї­ні, яка мо­же ста­ти на­віть зраз­ком для сві­ту.

ПЕ­ТРО МАКОВСЬКИЙ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.