По­чи­най із се­бе

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ан­на ГАВРИЛЮК

Не­що­дав­но я по­бу­ва­ла у над­зви­чай­ній мі­сци­ні! Там си­нє озе­ро за­зи­рає не­бу в очі, му­ра­шни­ки не бу­ва­ють мен­ши­ми за метр зав­ви­шки, а бу­ки ви­ши­ку­ва­ли­ся на най­ви­щій гір­ці у фор­мі іні­ці­а­лів Укра­ї­ни. Ко­ро­ви там, як кі­шки, гу­ля­ють са­мі по со­бі, а рі­чко­ву фо­рель мо­жна впі­йма­ти го­лі­руч. Каз­ка, прав­да ж?

Але як і в ко­жній каз­ці, у цьо­му пре­кра­сно­му мі­сці є не­га­тив­ний ге­рой — смі­т­тя. А мо­же, й лю­ди­на... Їду­чи до­до­му і роз­див­ля­ю­чись рі­зно­ма­ні­тні ви­га­дли­ві ри­тми до­ще­чок на бу­дин­ках, я не мо­гла не ду­ма­ти про го­ри смі­т­тя на бе­ре­зі кри­жа­ної рі­чки. Вла­сне, це мо­гло ли­ши­ти­ся ли­ше мо­ї­ми при­кри­ми роз­ду­ма­ми, але, як це ча­сто бу­ває, — де­кіль­ка фа­кто­рів зі­йшли­ся во­єди­но, і з’явив­ся цей текст.

Ви­яви­ло­ся, що 5 червня від­зна­ча­є­ться Все­сві­тній день охо­ро­ни дов­кі­л­ля, а 7 червня — Мі­жна­ро­дний день очи­ще­н­ня во­дойм. Тож хо­ті­ло­ся б звер­ну­ти ува­гу всіх не­бай­ду­жих чи­та­чів на стан на­шо­го рі­дно­го дов­кі­л­ля. Зві­сно, для ба­га­тьох на­віть про­сто до­не­сти смі­т­тя до ур­ни — є не­аби­яким по­дви­гом, але на цьо­му мі­сія сві­до­мої лю­ди­ни не за­кін­чу­є­ться. Ми ма­є­мо ці­ка­ви­ти­ся де вре­шті во­но опи­ни­ться, яким чи­ном пе­ре­ро­бля­ти­ме­ться і чи не шко­ди­ти­ме при­ро­ді. Зві­сно, мо­жна жа­лі­ти­ся на не­ста­чу держ­ко­штів та дер­ж­іні­ці­а­ти­ви на та­кі по­тре­би і си­ді­ти, склав­ши ру­ки, але при цьо­му вар­то пам’ята­ти, що то­ді це смі­т­тя пе­ре­жи­ве на­віть на­ших ону­ків... Май­бу­тнє за­ле­жить ли­ше від нас.

Да­вай­те, на­ре­шті, до­ро­слі­ша­ти! Да­вай­те са­мо­стій­но бе­рег­ти на­шу рі­дну зем­лю від га­не­бно­го за­смі­че­н­ня. Адже ні­ко­му не хо­че­ться ба­чи­ти за­мість бу­я­н­ня кві­тів і рі­зно­трав’я — пла­сти­ко­ві кла­до­ви­ща, чи не так?

МАЛЮНОК АВ­ТО­РА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.