Не­до­тор­кан­ні

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

який пі­шов до шко­ли на по­ча­тку 80х, та­ких жар­тів над прі­зви­ща­ми не за­став. А де­пу­тат і співак Ко­бзон, ма­буть, вва­жає, що де­пу­тат­ська не­до­тор­кан­ність по­ши­рю­є­ться й на йо­го прі­зви­ще. Іна­кше він нав­ряд чи став би так під­став­ля­ти­ся, зна­ю­чи, що в Укра­ї­ні теж з по­чу­т­тям гу­мо­ру все га­разд.

Ве­се­ло­щі що­до при­зна­че­н­ня Са­а­ка­шві­лі, роз­по­ча­ті у «Ве­стях не­де­ли», про­дов­жи­ли­ся в «Не­діль­но­му ве­чо­рі з Во­ло­ди­ми­ром Со­лов­йо­вим». Най­біль­ше ве­се­лив­ся сам Со­лов­йов, який на­га­ду­вав мі­ше­чок зі смі­хом, що про­да­є­ться в ма­га­зи­нах, і при до­ти­ку з ньо­го лу­нає за­лив­ча­стий сміх. Со­лов­йо­ву бу­ло так смі­шно че­рез при­зна­че­н­ня Са­а­ка­шві­лі, що він де­який час не міг по­ча­ти пе­ре­да­чу.

«По­ро­шен­ко, — га-га-а, — при­зна­чив, — ой, не мо­жу, — Са­а­ка­шві­лі, — ги- ги, — гу­бер­на­то­ром до Оде­си». — Тро­хи за­спо­ко­їв­шись, Со­лов­йов на­дав сло­во ко­ли­шньо­му де­пу­та­то­ві Вер­хов­ної Ра­ди Іго­рю Мар­ко­ву, який ви­явив­ся не схиль­ним до гу­мо­ру й по­ві­до­мив, що, ви­яв­ля­є­ться, ні­я­кий По­ро­шен­ко не при­зна­чав Са­а­ка­шві­лі, а це бу­ло пря­ме при­зна­че­н­ня Дер­жде­пу США, і Укра­ї­ну від цьо­го при­зна­че­н­ня че­ка­ють по­тря­сі­н­ня.

Ще ра­ди­каль­ні­шу то­чку зо­ру на на­слід­ки від при­зна­че­н­ня Са­а­ка­шві­лі пред­ста­вив Єгор Ква­снюк, який був без­по­се­ре­днім уча­сни­ком тра­ге­дії в Оде­сі 2.05.2014, очо­лю­ю­чи то­ді та­бір се­па­ра­ти­стів під на­звою «Ку­ли­ко­ве по­ле». Ква­снюк по­ві­до­мив, що, ви­яв­ля­є­ться, на Май­да­ні стрі­ля­ли не укра­їн­ські «пра­во­се­ки», як по­ві­дом­ляє ро­сій­ський те­ле­ві­зор, і не «Бер­кут», як вва­жає біль­шість укра­їн­ців, а бо­йо­ви­ки Са­а­ка­шві­лі. І ось за­раз, знає Ква­снюк, до Оде­си за­во­зять гру­зин­ських бо­йо­ви­ків. От­же, ні про який мир не мо­же бу­ти й мо­ви. Оскіль­ки зав­да­н­ня укра­їн­сько­го уря­ду полягає в то­му, щоб зни­щи­ти український на­род, а це най­зру­чні­ше зро­би­ти ру­ка­ми Са­а­ка­шві­лі, — під­бив під­су­мок сво­го ана­лі­зу Єгор Ква­снюк, ви­гляд у яко­го, не­зва­жа­ю­чи на апо­ка­лі­пти­чний прогноз, був вель­ми за­до­во­ле­ний.

Утім, по­тря­сі­н­ня Укра­ї­ні, а та­кож по­ва­ле­н­ня По­ро­шен­ка, пе­ре­хід Ки­є­ва під юрис­ди­кцію чи то «ДНР», чи то вже одра­зу до скла­ду Ро­сії в сту­ді­ях ро­сій­ських те­ле­ка­на­лів про­ро­ку­ва­ли ще рік то­му, і як мі­ні­мум ми­ну­лої осе­ні всі ці по­дії ма­ли на­ста­ти. Вра­хо­ву­ю­чи ту за­ко­но­мір­ність, від­по­від­но до якої май­же все, що під­три­му­є­ться ро­сій­ською вла­дою й ро­сій­ським те­ле­ба­че­н­ням, — обов’яз­ко­во ру­ши­ться, а ба­га­то чо­го з то­го, що про­кли­на­є­ться й чо­му пе­ред­рі­ка­є­ться швид­кий крах, — ра­птом по­чи­нає зро­ста­ти й про­цві­та­ти — з ці­єї за­ко­но­мір­но­сті мо­жна ви­ве­сти обе­ре­жний прогноз, що з при­зна­че­н­ня Са­а­ка­шві­лі ціл­ком мо­же ви­йти толк і для Оде­си і для Укра­ї­ни в ці­ло­му.

Єди­ною людиною в сту­дії Соловйова, яка на­ма­га­ла­ся ска­за­ти щось ро­зум­не, був ро­сій­ський по­лі­то­лог Ан­дрій Ока­ра. Він ска­зав, що Са­а­ка­шві­лі єди­ний, окрім На­зар­ба­є­ва, на пост­ра­дян­сько­му про­сто­рі ре­фор­ма­тор, у яко­го з ре­фор­ма­ми хоч щось ви­йшло. Що ж до вій­ни й за­ги­бе­лі лю­дей, що три­ва­ють на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, по­лі­то­лог Ока­ра по­яснив, що до цьо­го, зокре­ма, при­че­тні ро­сій­ське те­ле­ба­че­н­ня й кон­кре­тно про­гра­ма Во­ло­ди­ми­ра Соловйова.

На цьо­му участь по­лі­то­ло­га Ока­ри в пе­ре­да­чі зде­біль­шо­го за­вер­ши­ла­ся, оскіль­ки пі­сля цих йо­го слів Со­лов­йов сло­ва йо­му вже не да­вав, а сам став йо­го до­пи­ту­ва­ти в ду­сі: «В очі ди­ви­ти­ся! Від­по­від­а­ти коротко — так чи ні!» На­сам­пе­ред Со­лов­йов ви­ма­гав, щоб по­лі­то­лог Ока­ра роз­по­вів усім, що са­ме він ку­рить. Не отри­мав­ши зро­зумі­лої від­по­віді на своє за­пи­та­н­ня, Со­лов­йов за­явив, що він не знає жо­дної лю­ди­ни, яку вбив те­ле­ві­зор.

Мо­жли­во, йо­му бу­ло б ці­ка­во для отри­ма­н­ня та­ко­го зна­н­ня про­чи­та­ти репортаж го­лов­но­го ре­да­кто­ра «До­нІн­фор­мБю­ро» Оле­ни Ро­ма­но­вої, опу­блі­ко­ва­ний у ро­сій­сько­му жур­на­лі TheNewTimes. Там роз­по­від­а­є­ться про під­піль­ний шпи­таль у Ро­сто­ві-на-До­ну, в яко­му лі­ку­ють по­ра­не­них бо­йо­ви­ків­се­па­ра­ти­стів, ви­ве­зе­них з те­ри­то­рій «ДНР» і «ЛНР». Се­ред них є як гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни, так і ро­сі­я­ни, що во­ю­ють на бо­ці се­па­ра­ти­стів.

І ось як Оле­на Ро­ма­но­ва опи­сує пси­хо­ло­гію ро­сі­ян, які при­їха­ли вби­ва­ти й вми­ра­ти до ін­шої кра­ї­ни: «На за­пи­та­н­ня, як уза­га­лі від­бу­ва­є­ться цей про­цес — пе­ре­тво­ре­н­ня еле­ктри­ка на бо­йо­ву оди­ни­цю — від­по­віді не­має. Як у кі­но: си­дів, ди­вив­ся по те­ле­ві­зо­ру «фа­ши­стів», опри­том­нів — на вій­ні». Тоб­то цен­траль­ний фі­гу­рант про­це­су — те­ле­ві­зор, по яко­му по­ка­зу­ють «фа­ши­стів». Пі­сля чо­го на­стає про­вал у пам’яті, а да­лі ти вже на вій­ні. Це до­сить то­чне опи­са­н­ня ме­ха­ні­зму зом­бу­ва­н­ня. Те­ле­ба­че­н­ня за­ли­ша­є­ться го­лов­ним ге­не­ра­то­ром про­дов­же­н­ня вій­ни й го­лов­ним ін­стру­мен­том пе­ре­тво­ре­н­ня Ро­сії на не­до­тор­кан­ну дер­жа­ву.

Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.