Ро­ман­ти­ка й дра­ма на­ро­дних ге­ро­їв

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Во­ло­ди­мир ВОЙТЕНКО

Уно­чі з 7 на 8 червня о 01.50 на те­ле­ка­на­лі «1+1» ди­ві­ться про­гра­му «Ар­гу­мент-кі­но» та фільм Ста­ні­сла­ва Кли­мен­ка «Ка­мін­на ду­ша»

«Ка­мін­ну ду­шу» ре­жи­сер Ста­ні­слав Клименко за­філь­му­вав на Ки­їв­ській кі­но­сту­дії ім. Олександра Дов­жен­ка 1989 ро­ку. В осно­ві екран­но­го сю­же­ту — одно­ймен­на кла­си­чна по­вість Гна­та Хо­тке­ви­ча. Сю­жет стрі­чки роз­гор­тає одну з ле­генд про опри­шків, смі­ли­вих на­ро­дних ва­таж­ків у гу­цуль­ських Кар­па­тах ХІХ сто­лі­т­тя, що ра­зом із по­бра­ти­ма­ми бо­рю­ться за во­лю сво­го на­ро­ду. Во­дно­час це ро­ман­ти­чна історія, де ви­ру­ють силь­ні, фа­таль­ні по­чу­т­тя, де ко­ха­н­ня зда­тне на все!

Гнат Хо­тке­вич, пи­сьмен­ник, істо­рик та ком­по­зи­тор, ав­тор лі­те­ра­тур­ної пер­шо­о­сно­ви філь­му «Ка­мін­на ду­ша», народився у Хар­ко­ві 1878-го, а че­рез 60 ро­ків, зви­ну­ва­че­ний у «контр­ре­во­лю­цій­ній змо­ві», був аре­што­ва­ний там-та­ки, на рі­дній Сло­бо­жан­щи­ні, та роз­стрі­ля­ний енкаведистами. А в мо­лод­шо­му ві­ці, по­чи­на­ю­чи від 1905 ро­ку, він сім літ, пе­ре­хо­вую- чись від ро­сій­ської цар­ської охран­ки че­рез свою ре­во­лю­цій­ну ді­яль­ність, жив на Га­ли­чи­ні, що то­ді вхо­ди­ла до скла­ду Ав­стро-Угор­щи­ни. Там Хо­тке­вич на­пи­сав низ­ку опо­відань під на­звою «Гу­цуль­ські образ­ки», а 1911-го, вла­сне, ро­ман­ти­чну по­вість із гу­цуль­сько­го жи­т­тя «Ка­мін­на ду­ша», що ста­ла най­ви­зна­чні­шим до­ся­гне­н­ням йо­го про­зо­вої твор­чо­сті.

За­хо­пле­н­ня Хо­тке­ви­ча опри­шків­ським ру­хом, який по­ши­рю­вав­ся спо­ча­тку При­кар­па­т­тям, Бу­ко­ви­ною та зго­дом За­кар­па­т­тям кіль­ка сто­літь, по­чи­на­ю­чи від кін­ця ХV і аж до ХХ стст. (ли­шень 1921 ро­ку бу­ло ска­ра­но остан­ньо­го ва­таж­ка опри­шків Ми­ко­лу Шу­гая), є ціл­ком при­ро­дним.

Адже цей збройний спро­тив по­крі­па­чен­ню та на­ціо­наль­но­му гні­ту, осер­дям яко­го ста­ли Кар­па­ти, в свою чер­гу спра­вив гли­бо­ке вра­же­н­ня на на­ро­дну сві­до­мість, що від­би­ло­ся в без­лі­чі ле­генд, пі­сень та пе­ре­ка­зів. З ни­ми Хо­тке­вич і по­зна­йо­мив­ся під час сво­їх ви­му­ше­них ман­дрів Укра­ї­ною, ро­зіп’ятою по­між рі­зни­ми ім­пе­рі­я­ми.

Для екра­ні­за­ції повісті, для вті­ле­н­ня обра­зів її ге­ро­їв ре­жи­сер за- про­сив гро­но най­ви­ра­зні­ших укра­їн­ських акто­рів то­го ча­су, осо­бли­во се­ре­дньо­го та мо­лод­шо­го по­ко­лі­н­ня: від Бо­г­да­на Сту­пки, Ко­стян­ти­на Сте­пан­ко­ва, Фе­до­ра Стри­гу­на й На­та­лі На­ум до Ана­то­лія Хо­сті­ко­є­ва, Оле­ксія Гор­бу­но­ва, Ва­лен­ти­на Тро­цю­ка та Ма­ри­ни Мо­ги­лев­ської.

Са­ме во­ни пе­ре­да­ли на екра­ні ро­ман­ти­ку й дра­му на­ро­дних ге­ро­їв, ан­ти­ге­ро­їв і, так би мо­ви­ти, ста­ти­стів цьо­го фоль­кло­ри­зо­ва­но­го істо­ри­чно­го дій­ства у ла­штун­ках укра­їн­ських Кар­пат.

При­на­гі­дно у про­гра­мі в спе­ці­аль­но­му сю­же­ті йти­ме­ться про укра­їн­ських на­ро­дних ге­ро­їв, ви­ве­де­них на екра­ні, у шир­шо­му кі­не­ма­то­гра­фі­чно­му кон­текс­ті.

На­сам­кі­нець за­ли­ши­ло­ся до­да­ти: для ре­жи­се­ра філь­му Ста­ні­сла­ва Кли­мен­ка, який народився 1954 ро­ку й пе­ред­ча­сно пі­шов із жи­т­тя 2008-го, «Ка­мін­на ду­ша» ста­ла чи не най­вда­лі­шою, най­кра­щою кар­ти­ною у йо­го твор­чо­сті, яка те­ма­ти­чно й жан­ро­во бу­ла до­сить рі­зно­ма­ні­тною — від біо­гра­фі­чних стрі­чок, зокре­ма при­свя­че­них жи­т­тю Та­ра­са Шевченка, до аван­тюр­ної екс­цен­три­чної ко­ме­дії «Ко­му вго­ру, ко­му вниз».

ФОТО НАДАНО ПРО­ГРА­МОЮ «АР­ГУ­МЕНТ-КІ­НО»

СЮ­ЖЕТ СТРІ­ЧКИ — ЛЕ­ГЕН­ДА ПРО ОПРИ­ШКІВ, ЯКІ БО­РО­ЛИ­СЯ ЗА ВО­ЛЮ СВО­ГО НА­РО­ДУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.