Укра­їн­ське кі­но в Пе­ре­ми­шлі:

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

чо­го очі­кує від ньо­го поль­ський гля­дач?

філь­ми — ди­плом­ні ро­бо­ти ба­ка­лав­рів Ін­сти­ту­ту екран­них ми­стецтв. Цьо­го­рі­чна зу­стріч зі сту­дент­ством уні­вер­си­те­ту в Пе­ре­ми­шлі бу­ла як зу­стріч із дав­ні­ми дру­зя­ми. А один із на­ших зна­йо­мих по­хва­лив­ся сво­єю шпар­гал­кою з укра­їн­ської мо­ви, яка з ми­ну­ло­го ро­ку ся­гну­ла 47 ме­трів. І це да­ло свої ре­зуль­та­ти — він май­же без по­ми­лок та акцен­ту роз­мов­ляє укра­їн­ською, яку ви­вчає на фа­куль­те­ті лін­гві­сти­ки, де укра­їн­ська на рів­ні з ан­глій­ською є основ­ним пре­дме­том.

У ве­ли­кій акто­вій за­лі бу­ло по­ка­за­но три філь­ми ви­пу­скни­ків ки­їв­ської кі­но­шко­ли із твор­чо­го об’єд­нан - ня «Віль­ні». Свій фільм «Сироїд» — лег­ку ко­ме­дію про стиль і ви­бір жи­т­тя пред­ста­ви­ла мо­ло­дий ре­жи­сер Со­фія Лав­рів. Во­на ж при­ве­зла ко­ро­тко­ме­траж­ки сво­їх одно­кур­сни­ків — ігро­вий фільм «Каз­ка про Ка­те ри­ну» На­тал­ки Но­єн­ко та до­ку­мен­таль­ну кі­но­стрі­чку про по­дії на Май­да­ні — «Облич­чя» (фільм, за який Ни­кон Ро­ман­чен­ко одер­жав один із го­лов­них при­зів на ми­ну­ло­рі­чно­му фес ти­ва­лі «Мо­ло­дість»).

У спіл­ку­ван­ні з до­кто­ром Ста­ні­сла вом Стем п нем на ро ди ла ся ідея укла­сти уго­ду про спів­ро­бі­тни­цтво двох уні­вер­си­те­тів: НКУТКТ ім. І. Кар­пен­ка-Ка­ро­го та Схі­дно­єв­ро­пей­сько­го уні­вер­си­те­ту в Пе­ре­ми­шлі. Адже університет Пе­ре­ми­шля на­ле­жить до Єв­ро пейсь кої освіт ньої про гра ми Erasmus +. Нам теж по­трі­бно про­су­ва­ти­ся в Єв­ро­пу. І ці пер­ші кро­ки за нас ні­хто не зро­бить.

Університет у Пе­ре­ми­шлі бу­ло ство­ре­но 15 ро­ків то­му, ко­ли Поль­ща вже по­збу­ла­ся ко­му­ні­сти­чно­го ми­ну­ло­го і са­ме го­ту­ва­ла­ся до всту­пу в Єв­ро­со­юз. Університет роз­та­шо­ва­ний по­за мі­стом. Цен­траль­ний кор­пус — у ко­ли­шньо­му па­ла­ці Лю­бо­мир­ських. Йо­го ре­став­ро­ва­но, нав­ко­ло роз­чи­ще­но парк і озе­ро. Те­пер тут чи­ма­ле сту­дент­ське мі­сте­чко, яке тро­хи на­га­дує на­шу Острозь­ку ака­де­мію.

Ко­ли Поль­ща при­єд­на­ла­ся до Єв­ро­со­ю­зу, зав­дя­ки ці­ло­му спе­ктру рі­зно­ма­ні­тних про­грам, гран­тів, фун­да­цій та про­е­ктів університет став актив­но роз­ви­ва­ти­ся. До­бу­до­ва­ні но­ві кор­пу­си, су­ча­сні ла­бо­ра­то­рії, кам­пус, бі­бліо­те­ка і гур­то­жи­ток. У гу­ма­ні­тар­ну скла­до­ву роз­ви­тку но­вої мо­дер­ної Поль­щі Єв­ро­со­юз вкла­дає зна­чні ко­шти. Пан Ста­ні­слав Стем­пень роз­по­від­ає: «В Єв­ро­пі є тен­ден­ція «врів­но­ва­же­но­го роз­ви­тку». То­му існує ба­га­то про­грам, які ма­ють до­по­мог­ти, щоб ми на схо­ді Поль­щі під­ня­ли свій рі­вень до За­хі­дної Єв­ро­пи. У цьо­му є ве­ли­че­зні мо­жли­во­сті. Му­си­мо ста­ра­ти­ся, щоб роз­ви­ток куль­ту­ри, на­у­ки був у Поль­щі по­ді­бний до Ні­меч­чи­ні. Як­би не Єв­ро­пей­ський Со­юз, ду­же тяж­ко бу­ло би то збу­ду­ва­ти, бо Поль­ська дер­жа­ва має ба­га­то про­блем: тре­ба бу­ду­ва­ти до­ро­ги, за­лі­зни­ці, якісь ін­ші по­бу­то­ві по­тре­би. Як­би не єв­ро­пей­ські гро­ші, то ми бу­ду­ва­ли б до­ро­ги і не збу­ду­ва­ли б сво­го но­во­го те­хні­чно­го ко­ле­гі­у­му».

Ма­ло не ко­жен п’ятий сту­дент уні­вер­си­те­ту в Пе­ре­ми­шлі — укра­ї­нець. Укра­їн­ці ма­ють ду­же силь­ну мо­ти­ва­цію і про­яв­ля­ють се­бе не ли­ше у на­вчан­ні, а й у куль­тур­них та гро­мад­ських спра­вах. Сту­дент­ську ра­ду очо­лює тре­тьо­кур­сни­ця — Да­ри­на Джу­ми­га із Хмель­ни­цько­го. На­сту­пно­го ро­ку во­на про­дов­жу­ва­ти­ме своє на­вча­н­ня у Кра­ко­ві. Пе­ред нею цю «сту­дент­ську по­са­ду» обі­ймав та­кож укра­ї­нець Ва­силь Ко­зяр, який ни­ні пра­цює ре­фе­рен­том адмі­ні­стра­ції та по­мі­чни­ком про­ре­кто­ра у спра­вах між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва, RPзв’яз­ках у Поль­щі й за кор­до­ном.

«На­віть за ча­сів Се­ре­дньо­віч­чя, — про­дов­жує пан Стем­пень, — ко­ли в Єв­ро­пі тіль­ки з’яв­ля­ли­ся уні­вер­си­те­ти, во­ни бу­ли ба­га­то­на­ціо­наль­ни­ми. Ба­га­то­на­ціо­наль­ний — це є про­гре­сив­ний, бо лю­ди кон­та­кту­ють між со­бою, обмі­ню­ю­ться зна­н­ня­ми. І ви­кла­да­чі, і сту­ден­ти. Тре­ба ма­ти да­ле­ку пер­спе­кти­ву. І ми зна­ли це, ко­ли за­сно­ву­ва­ли цей університет. А Укра­ї­на — най­ближ­ча кра­ї­на. І укра­їн­цям ду­же лег­ко сту­ді­ю­ва­ти тут че­рез по­ді­бну куль­тур­ну мен­таль­ність. Є та­кож пев­на мов­на спо­рі­дне­ність. Ба­га­то є спіль­но­го. Ми хо­че­мо ма­ти сту­ден­тів з ін­ших кра­їн. Бо те, скіль­ки є сту­ден­тів, показує нам, що ми йде­мо впе­ред, а не на­зад. А для укра­їн­ців — ко­ристь полягає в то­му, що випускник на­шо­го уні­вер­си­те­ту мо­же по­тім сту­ді­ю­ва­ти по всій Єв­ро­пі. Мо­жна по­їха­ти у Кра­ків, чи Бер­лін, чи Па­риж. Най­пер­ше во­ни шу­ка­ють ро­бо­ту, і це зро­зумі­ло. Мо­ло­да лю­ди­на ви­їжджає за кор­дон, але її сім’я за­ли­ша­ю­ться в Укра­ї­ні. І кон­та­кти з ни­ми — то є та­кий транс­мі­сій­ний пас. Бу­ва­ли в на­шій спіль­ній поль­сько-укра­їн­ській істо­рії при­крі мо­мен­ти. За­раз ще є якісь пре­тен­зії. Але це істо рія. Ясно, що тре ба її ви вча ти, пам’ята­ти, на­віть кри­ти­ку­ва­ти. Але жи­ти тре­ба май­бу­тнім».

На ші і с то рич ні та куль тур ні зв’яз­ки з Поль­щею ви­мі­рю­ю­ться сто­лі­т­тя­ми. До­слі­дже­н­ня істо­рії, чи то в на­у­ці, чи то в кі­не­ма­то­гра­фі — на - про чуд ці ка ва й за хоп лю ю ча річ. Пан Ста­ні­слав Стем­пень має ра­цію, що ви­вче­н­ня істо­рії не­об­хі­дне для на­шо­го спіль­но­го єв­ро­пей­сько­го май­бу­тньо­го. А для цьо­го тре­ба пра­цю­ва­ти сьо­го­дні й що­дня.

Га­ли­на КРИВОРЧУК, про­дю­сер се­рі­а­лу «Гра до­лі» сту­дії «ВІАТЕЛ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.