По­пе­ре­дже­н­ня ЕРДОГАНУ

Екс­пер­ти «Дня» — про ре­зуль­та­ти пар­ла­мент­ських виборів у Ту­реч­чи­ні, на яких про­пре­зи­дент­ська пар­тія втра­ти­ла аб­со­лю­тну біль­шість

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Екс­пер­ти «Дня» — про ре­зуль­та­ти пар­ла­мент­ськи­хви­бо­рів у Ту­реч­чи­ні, на яки­х­про­пре­зи­дент­ська пар­тія втра­ти­ла аб­со­лю­тну біль­шість

Пар­ла­мент­ські ви­бо­ри в Ту­реч­чи­ні, які ві­дбу­ли­ся у ми­ну­лу не­ді­лю, при­не­сли де­кіль­ка не­спо­ді­ва­нок і для між­на­ро­дних огля­да­чів, і для про­пре­зи­дент­ської прав­ля­чої « Пар­тії спра­ве­дли­во­сті і роз­ви­тку » ( ПСР). По- пер­ше, хо­ча ця іслам­сько-кон­се­рва­тив­на по­лі­ти­чна си­ла і здо­бу­ла пе­ре­мо­гу на цих ви­бо­рах, але во­на втра­ти­ла аб­со­лю­тну біль­шість у пар­ла­мен­ті. За да­ни­ми під­ра­хун­ку 99,9% бю­ле­те­нів, пар­тія пре­зи­ден­та Ре­дже­па Та­ї­па Ер­до­га­на отри­ма­ла 41% го­ло­сів. Від­так, во­на ма­ти­ме 258 з 550 місць у пар­ла­мен­ті, хо­ча спо­ді­ва­лась здо­бу­ти 330 ман­да­тів.

Ін­шо­ю­не­спо­ді­ван­ко­ю­ста­ло про­хо­дже­н­ня у пар­ла­мент Курд­ської на­ро­дної пар­тії (КНП), яка по­до­ла­ла 10-від­со­тко­вий про­хі­дний бар’єр з ре­зуль­та­том 13%, за­без­пе­чив­ши 79 місць. Дру­ге мі­сце на ви­бо­рах зайня­ла «Ре­спу­блі­кан­ська на­ро­дна пар­тія» (РНП), отри­мав­ши 25% го­ло­сів, за не­юй­де «Пар­тія на­ціо­на­лі­сти­чно­го ру­ху» (ПHP), яка здо­бу­ла 16,5%. Ці пар­тії ма­ти­муть у пар­ла­мен­ті від­по­від­но — 132 і 81 ман­да­ти. Яв­ка на ви­бо­рах скла­ла 86 від­со­тків. Це зу­мов­ле­но тим, що ви­бо­ри в Ту­реч­чи­ні є обов’яз­ко­ви­ми.

Як від­зна­ча­ють огля­да­чі, та­кі ре­зуль­та­ти виборів мо­жуть свід­чи­ти про те, що ви­бор­ці не під­три­ма­ли на­мір прав­ля­чої пар­тії змі­ни­ти кон­сти­ту­ці­ю­кра­ї­ни. Хо­ча прі­зви­ще пре­зи­ден­та кра­ї­ни Ре­дже­па Та­ї­па Ер­до­га­на і не сто­я­ло у бю­ле­те­нях, ви­бо­ри спри­йма­ли­ся ба­га­тьма як ре­фе­рен­дум що­до на­да­н­ня йо­му біль­ших пов­но­ва­жень. Для цьо­го ПСР не­об­хі­дна кон­сти­ту­цій­на біль­шість у пар­ла­мен­ті у 60 від­со­тків або 330 ман­да­тів.

«День» звер­нув­ся до екс­пер­тів з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти ре­зуль­та­ти виборів у Ту­реч­чи­ні і як це мо­же впли­ну­ти на зов­ні­шню­по­лі­ти­ку Ан­ка­ри.

«ЦЕ СВІД­ЧЕ­Н­НЯ ТО­ГО, ЩО В ТУ­РЕ­ЦЬКО­МУ СУ­СПІЛЬ­СТВІ ПО­СТУ­ПО­ВО ВІД­БУ­ВА­Ю­ТЬСЯ ЗМІ­НИ...»

Сер­гій КОРСУНСЬКИЙ, по­сол Укра­ї­ни в Ту­реч­чи­ні, Ан­ка­ра:

— Пев­ним чи­ном ре­зуль­та­ти виборів є не­спо­ді­ван­кою. По-пер­ше, прав­ля­ча пар­тія втра­ти­ла 8% по­рів­ня­но з ви­бо­ра­ми у 2011 ро­ці. По-дру­ге, до пар­ла­мен­ту по­тра­пи­ла но­ва про­курд­ська пар­тія, яка по­зи­ціо­нує се­бе пар­тія на­ціо­наль­но­го ха­ра­кте­ру і на­зи­ває се­бе Пар­ті­є­ю­де­мо­кра­тії на­ро­дів. За неї окрім кур­дів, го­ло­су­ва­ло ба­га­то тур­ків, які не­за­до­во­ле­ні по­лі­ти­ко­ю­прав­ля­чої пар­тії. То­му ця по­лі­ти­чна си­ла змо­гла зра­зу не ли­ше по­до­ла­ти 10-від­со­тко­вий бар’єр, але й на­бра­ти 13 % го­ло­сів.

Я б не ска­зав, що це по­раз­ка прав­ля­чої пар­тії. Це не так. Во­на все та­ки має 258 го­ло­сів і май­же вдві­чі пе­ре­ви­щує ре­зуль­тат на­сту­пної пар­тії. Ще за­ра­но го­во­ри­ти, що во­на про­гра­ла. Це свід­че­н­ня то­го, що в ту­ре­цько­му су­спіль­стві від­бу­ва­ю­ться по­сту­по­во змі­ни по­рів­ня­но з тим, що бу­ло де­кіль­ка ро­ків то­му. Еко­но­мі­чна ситуація до­сить на­пру­же­на, нав­ко­ло Ту­реч­чи­ни ба­га­то во­гнищ на­пру­же­но­сті і це не всіх вла­што­вує.

За­раз за­ра­но го­во­ри­ти про ство­ре­н­ня ко­а­лі­ція, бо не зро­зумі­ло, в якій кон­фі­гу­ра­ції. Між трьо­ма опо­зи­цій­ни­ми пар­ті­я­ми є істо­тні про­ти­річ­чя, які уне­мо­жлив­лю­ють ко­а­лі­ці­ю­між ни­ми. Ко­жна з трьох опо­зи­цій­них пар­тій за­яви­ли, що во­ни не бу­дуть вхо­ди­ти в ко­а­лі­ці­юз прав­ля­чо­ю­пар­ті­єю .

З ін­шо­го бо­ку це — Ту­реч­чи­на і тут про­це­си мо­жуть про­ті­ка­ти по рі­зно­му. Я б за­раз утри­мав­ся від про­гно­зів. У пер­ший день пі­сля виборів ні­я­ких офі­цій­них ко­мен­та­рів від прав­ля­чої пар­тії не бу­ло. Але за за­ко­ном ви­гля­дає так, або одна з трьох опо­зи­цій­них пар­тій увій­де у ко­а­лі­ці­юз прав­ля­чо­ю­пар­ті­є­юі то­ді бу­де істо­тно пе­ре­фор­ма­то­ва­но уряд, а го­лов­не по­ря­док ден­ний, або че­рез шість мі­ся­ців бу­дуть по­втор­ні ви­бо­ри.

Про осо­бли­вість ці­єї кам­па­нії. Про­курд­ська пар­тія ска­за­ла та­кі сло­ва, як муль­ти­куль­тур­на на­ція, муль­ти­на­ціо­наль­не облич­чя Ту­реч­чи­ни. То­му во­на й на­зи­ва­є­ться Пар­тія де­мо­кра­тії на­ро­дів. Якщо основ­ний ме­сидж по­пе­ре­дніх виборів був: одна на­ція, один на­род, одна мо­ва, то кур­ди за­яв­ля­ють: у нас ба­га­то­куль­тур­на на­ція, ле­ві­ти, кур­ди, вір­ме­ни, гре­ки, і ми бу­де­мо бу­ду­ва­ти Ту­реч­чи­ну для них теж. Це но­ви­на в ту­ре­цькій по­лі­ти­ці.

Існує ба­га­то те­чій, які свід­чать про те, що Ту­реч­чи­на змі­ню­є­ться і якщо бу­дуть на­сту­пні ви­бо­ри, то все одно нав­ряд чи бу­де так, що одна якась пар­тія пе­ре­мо­же. Ду­маю, що ці ви­бо­ри не при­зве­дуть до істо­тної змі­ни ре­зуль­та­тів. Я ви­хо­джу з то­го, що основ­ні по­лі­ти­чні грав­ці бу­дуть це ро­зу­мі­ти. Бе­зу­мов­но, во­ни бу­дуть під­ви­щу­ва­ти став­ки, ко­жен бу­де на­ма­га­тись ви­прав­да­ти очі­ку­ва­н­ня сво­їх ви­бор­ців.

Якщо по­ди­ви­ти­ся на кар­ту, то тре­ба ро­зу­мі­ти, що про­курд­ська пар­тія фа­кти­чно пе­ре­мо­гла на пів­ден­но­му схо­ді та на чор­но­мор­сько­му узбе­реж­жі. Якщо ця пар­тія те­о­ре­ти­чно бу­де вхо­ди­ти з ки­мось у ко­а­лі­цію, то во­на бу­де ви­ма­га­ти пев­них змін у Кон­сти­ту­ції і сто­сов­но мо­ви і т.д. Тре­ба де­кіль­ка днів по­че­ка­ти по­ки пре­зи­дент Ер­до­ган і прем’єр-мі­ністр Да­ву­ту­глу пев­ним чи­ном ви­сту­плять сво­ї­ми оцін­ка­ми. По­ки що там ти­ша.

Про крим­сько-та­тар­ський чин­ник. Пра­кти­чно у про­гра­мі ко­жної пар­тії ця те­ма бу­ла. Не­має зна­че­н­ня про яку пар­ті­юй­де­ться. У всіх них бу­ла одна оцін­ка, яка спів­па­дає з офі­цій­но­ю­о­цін­кою . Для тур­ків не­має знає яка по­лі­ти­чна окра­ска зов­ні­шньої по­лі­ти­ки все­ре­ди­ні кра­ї­ни, во­ни мо­жуть від­рі­зня­ти­ся більш-менш агре­сив­но­ю­ри­то­ри­кою. Але в прин­ци­пі по всьо­му спе­ктру по­зи­ція одна і та ж сто­сов­но під­трим­ки те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни і не прийня­т­тя ане­ксії Кри­му.

Про ро­сій­ську по­лі­ти­ку Ту­реч­чи­ни. Тут слід очі­ку­ва­ти змін. Да­ле­ко не всім у ту­ре­цько­му су­спіль­стві по­до­ба­ю­ться енер­ге­ти­чні про­е­кти, які Ту­реч­чи­на по­чи­нає з Ро­сі­єю, це і АЕС, і Ту­ре­цький по­тік. У су­спіль­стві є ба­га­то фа­хів­ців, які чі­тко усві­дом­лю­ють, що це під­ви­ще­н­ня за­ле­жно­сті від Ро­сії. Во­дно­час це збіль­ше­н­ня за­ле­жно­сті су­про­во­джу­є­ться пе­ре­тво­ре­н­ням Кри­му на вій­сько­во-мор­ську ба­зу. І ко­ли тур­ки за­да­ють пи­та­н­ня, то про­ти ко­го ця ба­за. Це ж оче­ви­дно, якщо в Чор­но­му мо­рі ні Бол­га­рія, ні Ру­му­нія при всій по­ва­зі не мо­жуть роз­гля­да­тись як пов­но­цін­на вій­сько­во­мор­ська по­ту­га про­ти Ро­сії. Та­кою по­ту­го­ює одна Ро­сія, яка на­ці­ле­на про­ти кра­їн НАТО, у пер­шу чер­гу Ту­реч­чи­ни. Від­так у су­спіль­стві ба­га­то лю­дей які ро­зу­мі­ють, що збіль­ше­н­ня енер­ге­ти­чної за­ле­жно­сті та зброї на Чор­но­му мо­рі, су­пе­ре­чить на­ціо­наль­ним ін­те­ре­сам Ту­реч­чи­ни. Я ду­маю, що це один з чин­ни­ків, який свід­чить про те, що в Ту­реч­чи­ні є лю­ди, які не­за­до­во­ле­ні та­ко­ю­по­лі­ти­кою .

Від­так ціл­ком імо­вір­но очі­ку­ва­ти пев­но­го пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня, чі­ткої фі­кса­ції ці­єї по­зи­ції по Ро­сії. Це від­бу­де­ться як у ре­зуль­та­ті фор­му­ва­н­ня ко­а­лі­ції, або пі­сля но­вих виборів.

Про очі­ку­ва­н­ня Укра­ї­ни. Так чи іна­кше за будь-яко­го сце­на­рі­ю­це бу­де для нас спри­я­тли­во. Укра­ї­на для Ту­реч­чи­ни, при чо­му у будь-які ча­си істо­рії, є ва­жли­вим пар­тне­ром, спи­ра­ю­чись на який Ту­реч­чи­на мо­же в Чор­но­мор­сько­му ре­гіо­ні по­чу­ва­ти се­бе спо­кій­ні­ше і впев­не­ні­ше. То­му ми і роз­гля­да­є­мо­ся будь-яко­ю­пар­ті­є­ю­як над­зви­чай­но ва­жли­вий пар­тнер. Пи­та­н­ня тіль­ки за на­ми і во­но полягає в то­му, що ми ма­є­мо ста­бі­лі­зу­ва­ти еко­но­мі­ку і про­дов­жи­ти від­но­си­ни з кра­ї­на­ми со­лі­дно. Я ду­маю, що так во­но бу­де. Але оста­то­чні ви­снов­ки я б хо­тів зро­би­ти пі­сля то­го, як я по­ба­чу по-пер­ше, офі­цій­ні ре­зуль­та­ти, во­ни ще не ого­ло­ше­ні. А по­дру­ге, я ко­ли я по­чу­ю­ко­мен­та­рі від прав­ля­чої пар­тії. То­му що, я аб­со­лю­тно впев­не­ний, що во­ни за­раз ува­жно ви­вча­ють при­чи­ни та на­слід­ки.

«БІЛЬ­ШІСТЬ ТУ­РЕ­ЦЬКО­ГО СУ­СПІЛЬ­СТВА ЗНО­ВУ ОБРА­ЛА ЄВ­РО­ПЕЙ­СЬКИЙ ШЛЯХ, А НЕ ІЛЮЗОРНУ НЕО-ОСМАНСЬКУ ПО­ЛІ­ТИ­КУ ПСР»

Аман­да ПОЛ, по­лі­ти­чний ана­лі­тик і про­грам­ний ди­ре­ктор Цен­тру єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки, Брюс­сель:

— Ре­зуль­тат виборів ду­же різ­ко по­ру­шив ста­тус-кво в Ту­реч­чи­ні. Цей ре­зуль­тат не тіль­ки по­клав край мрії ту­ре­цько­го пре­зи­ден­та Ре­дже­па Тайї­па Ер­до­га­на про ство­ре­н­ня пре­зи­дент­ської ре­спу­блі­ки, але та­кож по­ка­зав, що Ту­реч­чи­на за­ли­ша­є­ться де­мо­кра­ті­єю, у якій ви­бо­ри мо­жуть змі­ню­ва­ти уря­ди, не­зва­жа­ю­чи на зна­чний від­ступ у пла­ні де­мо­кра­тії про­тя­гом остан­ніх кіль­кох ро­ків.

Успіх Курд­ської на­ро­дної пар­тії є осо­бли­во ва­жли­вим, оскіль­ки він від­кри­ває для кур­дів но­ву гла­ву в істо­рії Ту­реч­чи­ни.

Втра­та прав­ля­чо­ю­Пар­ті­єю спра­ве­дли­во­сті і роз­ви­тку ( ПСР) го­ло­сів є на­слід­ком де­да­лі зро­ста­ю­чо­го ав­то­ри­тар­но­го сти­лю ці­єї по­лі­ти­чної си­ли, зви­ну­ва­чень у ко­ру­пції про­ти ви­со­ко­по­став­ле­них чле­нів пар­тії, і при­ду­ше­н­ня сво­бо­ди за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції та окре­мих прав і її ізо­ля­ціо­ніст­ської зов­ні­шньої по­лі­ти­ки. Ця змі­на в мен­та­лі­те­ті по­ча­ло­ся з про­те­стів на пло­щі Ге­зі два ро­ки то­му і ста­ла за­ра­зли­во­ю­се­ред мо­ло­ді та се­ре­дньо­го кла­су, ла­ма­ю­чи ста­рі сте­ре­о­ти­пи, пов’ яза­ні з во­ро­жне­че­ю­між тур­ка­ми і кур­да­ми, не­тер­пи­мі­стю до пев­них етні­чних, ре­лі­гій­них чи ЛГБТ груп та ін­шо­го. Та­ким чи­ном, біль­шість ту­ре­цько­го су­спіль­ства зно­ву обра­ла єв­ро­пей­ський шлях з її де­мо­кра­ти­чни­ми цін­но­стя­ми та прин­ци­па­ми, а не ілюзорну нео-османську по­лі­ти­ку ПСР.

Однак, мо­же ви­яви­ти­ся так, що бу­де ду­же важ­ко сфор­му­ва­ти ко­а­лі­цій­ний уряд че­рез рі­зні іде­о­ло­гій сто­рін, от­же, та­кож мо­жли­ві но­ві ви­бо­ри.

«ВІД ЕР­ДО­ГА­НА ОЧІ­КУ­ЮТЬ БІЛЬШ КРИ­ТИ­ЧНО НАЛАШТОВАНОЇ ПО­ЛІ­ТИ­КИ ЩО­ДО РО­СІЇ»

Iгор СЕМИВОЛОС, ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Цен­тру близь­ко­схі­дних до­слі­джень, Київ:

— Це озна­чає, що зна­чна ча­сти­на су­спіль­ства, яка бу­ла з тих чи ін­ших при­чин не­за­до­во­ле­ною Ер­до­га­ном на­ре­шті отри­ма­ла шанс змі­ни­ти по­лі­ти­чний про­цес. Але як на ме­не, про­бле­ма полягає в то­му, що на­ціо­на­лі­сти не ду­же до­го­во­ро­спро­мо­жні на­віть між со­бою, щоб ре­а­лі­зу­ва­ти но­ву по­лі­ти­ку. От­же, ско­рі­ше за все, Ердогану вда­сться ство­ри­ти ко­а­лі­цію.

Оче­ви­дно, що по­лі­ти­ка Ер­до­га­на пе­ре­ста­ла за­до­воль­ня­ти ін­те­ре­си біль­шо­сті на­се­ле­н­ня, го­лов­ним чи­ном се­ре­дньо­го кла­су за­ра­ди яко­го вла­сне бу­ло про­ве­де­но ба­га­то ре­форм і на ін­те­ре­си яко­го він по­стій­но по­си­ла­є­ться.

Зро­зумі­ло, що до­ся­гну­то­го опо­зи­ці­є­ю­ре­зуль­та­ту не до­ста­тньо, щоб змі­ни­ти по­лі­ти­ку Ер­до­га­на. Ско­рі­ше, цей ре­зуль­тат виборів — сигнал для Ер­до­га­на, щоб змі­ни­ти де­який ве­ктор сво­єї по­лі­ти­ки і в то­му чи­слі зов­ні­шньо­по­лі­ти­чний.

Тре­ба за­ува­жи­ти, що ба­га­то хто з тур­ків не ро­зу­мів по­лі­ти­ку Ер­до­га­на по від­но­шен­ню­до Кри­му, до крим­ських та­тар. Оче­ви­дно, що по­лі­ти­ка Ту­реч­чи­ни має ста­ва­ти більш чі­ткі­шо­ю­по від­но­шен­ню­до Ро­сії, більш со­лі­дар­но­юз ту­ре­цьким на­ро­дом, тюрк­ськи­ми на­ро­да­ми, і більш узго­дже­но­юз Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом і НАТО. Ін­ши­ми сло­ва­ми від Ер­до­га­на очі­ку­ють більш кри­ти­чно налаштованої по­лі­ти­ки що­до Ро­сії.

У будь-яко­му ви­пад­ку вну­трі­шня і зов­ні­шня по­лі­ти­ка Ту­реч­чи­ни бу­де від­рі­зня­ти­ся від по­пе­ре­дньої. Ін­ша річ що курс на ісла­мі­за­цію тро­хи за­галь­му­є­ться і оче­ви­дно, що більш чі­ткі­шо­ю­бу­де зов­ні­шня по­лі­ти­ка по від­но­шен­ню­до Ро­сії. Це два клю­чо­ві мо­мен­ти, які мо­жуть ви­ни­кну­ти і стер­ти ре­жим Ер­до­га­на.

ФОТО РЕЙТЕР

ФОТО РЕЙТЕР

8 ЧЕРВНЯ 2015 РО­КУ. АН­КА­РА. ПРО­ДА­ВЕЦЬ ЛОТЕРЕЙНИХ КВИ­ТКІВ ЧИ­ТАЄ ТУРЕЦЬКУ ГА­ЗЕ­ТУ, НА ПЕР­ШІЙ ШПАЛЬ­ТІ ЯКОЇ НАДРУКОВАНО СТА­Т­ТЮ З ЗА­ГО­ЛОВ­КОМ «ПА­ДІ­Н­НЯ» І ПОРТРЕТОМ ЕР­ДО­ГА­НА

АМАН­ДА ПОЛ

IГОРСЕМИВОЛОС

СЕР­ГІЙ КОРСУНСЬКИЙ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.