Курс на ін­де­кса­цію

Ек­сперт: «У бю­дже­ті є ко­шти для під­ви­ще­н­ня со­цви­плат укра­їн­цям. Але кра­ще еко­но­мі­ку сти­му­лю­ють ін­ве­сти­ції та піль­го­ві кре­ди­ти»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Юлія ЮРЧИК, КНУ іме­ні Та­ра­са Шевченка

Не­за­ба­ром в Укра­ї­ні від­бу­де­ться ін­де­кса­ція зар­плат і пен­сій. Від­по­від­не до­ру­че­н­ня дав Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко ми­ну­ло­го ти­жня під час що­рі­чно­го По­сла­н­ня у Вер­хов­ній Ра­ді «Про вну­трі­шнє та зов­ні­шнє ста­но­ви­ще Укра­ї­ни в 2015 ро­ці». «Про­шу уряд хо­ча б на кіль­ка мі­ся­ців при­швид­ши­ти під­ви­ще­н­ня зар­плат та пен­сій. Але зро­би­ти це по­трі­бно обе­ре­жно, щоб не спро­во­ку­ва­ти, як бу­ва­ло ра­ні­ше, гі­пе­рін­фля­цію», — за­зна­чив Пре­зи­дент.

На­га­да­є­мо, що про­цес під­ви­ще­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти та пен­сії ре­гу­лю­є­ться ЗУ «Про ін­де­кса­цію гро­шо­вих до­хо­дів на­се­ле­н­ня» від 1991 ро­ку та По­ста­но­вою КМУ № 1078 «Про за­твер­дже­н­ня По­ряд­ку про­ве­де­н­ня ін­де­кса­ції гро­шо­вих до­хо­дів на­се­ле­н­ня» від 2003 ро­ку.

Основ­ним при­во­дом для під­ви­ще­н­ня зар­плат і пен­сій є зро­ста­н­ня ін­де­ксу спо­жив­чих цін (ін­де­ксу ін­фля­ції) ви­ще по­ро­га ін­де­кса­ції — 101%. Так, на­при­клад, на по­ча­тку ро­ку він ста­но­вив 103,1%, а у кві­тні до­сяг 114%. Са­ме ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи цей по­ка­зник, ви­ра­хо­ву­ють імо­вір­ний про­цент під­ви­ще­н­ня до­хо­дів гро­ма­дян. Ін­де­кса­цію зо­бов’яза­ні про­во­ди­ти всі під­при­єм­ства, уста­но­ви, ор­га­ні­за­ції, не­за­ле­жно від фор­ми вла­сно­сті та го­спо­да­рю­ва­н­ня, а та­кож фі­зи­чні осо­би — під­при­єм­ці, які ви­ко­ри­сто­ву­ють пра­цю на­йма­них ро­бі­тни­ків.

«Про­ха­н­ня По­ро­шен­ка — це за­ява-від­по­відь на по­лі­ти­чну іні­ці­а­ти­ву ці­лої низ­ки пар­тій і чле­нів ко­а­лі­ції що­до не­об­хі­дно­сті «ком­пен­са­ції» лю­дям ни­ні­шньої ін­фля­цій­ної си­ту­а­ції. Йде­ться про «Ба­тьків­щи­ну» та «Ра­ди­каль­ну пар­тію» — го­во­рить ке­рів­ник про­е­кту «Успі­шна кра­ї­на» Ан­дрійБЛІНОВ . На йо­го дум­ку, ігно­ру­ва­ти пи­та­н­ня ін­де­кса­ції бу­ло б не­пра­виль­но, з то­чки зо­ру пев­но­го сти­му­лю­ва­н­ня еко­но­мі­ки, то­му що по­трі­бно за­без­пе­чу­ва­ти кін­це­ве спо­жи­ва­н­ня. «Ін­ша спра­ва, що це — не­ефе­ктив­ний і три­ва­лий ін­стру­мент жив­ле­н­ня по­пи­ту на то­вар­них рин­ках. Та­ким чи­ном сти­му­лю­ва­ти еко­но­мі­ку не­пра­виль­но. Ку­ди лі­пше — ін­ве­сти­ці­я­ми чи піль­го­ви­ми кре­ди­та­ми», — го­во­рить ке­рів­ник про­е­кту «Успі­шна кра­ї­на».

Утім, за йо­го сло­ва­ми, най­го­лов­ні­ше пи­та­н­ня сьо­го­дні — звід­ки бра­ти гро­ші на ін­де­кса­цію? — за­ли­ша­є­ться від­кри­тим. «Уряд го­во­рить, що в них на ра­хун­ках зо­се­ре­дже­но по­над 30 мі­льяр­дів гри­вень. Це, вза­га­лі, ре­кор­дні по­ка­зни­ки. Однак є про­гно­зи, що во­се­ни близь­ко 25 мі­льяр­дів бу­де по­трі­бно для ком­пен­са­ції суб­си­дій із жи­тло­во-ко­му­наль­них по­слуг — при­найм­ні на це роз­ра­хо­ву­ють в Ка­бмі­ні». Як по­яснює ек­сперт, близь­ко чвер­ті до­мо­го­спо­дарств ма­ти­муть пра­во на суб­си­дії. То­му уряд не на­ла­што­ва­ний ви­тра­ча­ти ко­шти на під­ви­ще­н­ня до­хо­дів гро­ма­дян, оскіль­ки по­трі­бно ви­рі­шу­ва­ти ін­ші про­бле­ми. «Зро­зумі­ло — якщо ми ма­є­мо ін­фля­цію, яка в рі­чно­му ви­мі­рі пе­ре­ви­щує 60%, то, від­по­від­но, ін­де­кса­ція вже стає спра­ве­дли­вою, яку ду­же важ­ко уни­кну­ти по­лі­ти­чно. І, як за­зна­чив Пре­зи­дент, ва­жли­во сьо­го­дні, під­ви­щу­ю­чи пен­сії та зар­пла­ти, не допу­сти­ти гі­пе­рін­фля­ції та по­гір­ше­н­ня цьо­го по­ка­зни­ка», — до­дає ек­сперт.

«Ми остан­нім ча­сом справ­ді мо­же­мо спо­сте­рі­га­ти про­фі­цит, який ви­кли­ка­ний низ­кою фа­кто­рів. Про­те, по­чи­на­ю­чи з кві­тня, він вже по­чав ско­ро­чу­ва­ти­ся. То­му роз- ра­хо­ву­ва­ти на ці ко­шти не­має сен­су», — по­яснює еко­но­міст Між­на­ро­дно­го цен­тру пер­спе­ктив­них до­слі­джень Оле­ксандр ЖОЛУДЬ.

Ан­дрій Блі­нов пе­ре­ко­на­ний, що гро­ші для під­ви­ще­н­ня зар­плат і пен­сій зна­йти мо­жна. «Сьо­го­дні ми спо­сте­рі­га­є­мо за зна­чним пе­ре­ви­ще­н­ням до­хо­дів по­рів­ня­но з ти­ми, що бу­ло за­кла­де­но в бю­дже­ті. Річ у тімв, що в нас зна­чно ви­ща ін­фля­ція, яка не за­кла­да­ла­ся в ко­што­рис. Тоб­то ко­ли ми ма­є­мо по основ­них по­да­тках і по бю­дже­ту пе­ре­ви­ко­на­н­ня на 30 — 35%, та й вза­га­лі при­ріст по­ка­зни­ків при еко­но­мі­чно­му спа­ді, то ясно, що це ін­фля­цій­на «пі­на», яку ми до­да­тко­во отри­му­є­мо». Ек­сперт за­зна­чає, що ча­сти­ною ці­єї су­ми бю­джет мо­же по­ді­ли­ти­ся. І хо­ча від­бу­ва­ти­ся це бу­де не­про­пор­цій­но, однак на чо­ти­ри мі­ся­ці ціл­ком мо­же ви­ста­чи­ти. «То­му, га­даю, в цьо­му є най­біль­ша по­лі­ти­чна гра уря­ду — взя­ти ін­фля­цій­ну «пі­ну», її ма­кси­маль­но скон­цен­тру­ва­ти й на­пра­ви­ти на ви­пла­ти», — ре­зю­мує він.

Во­дно­час екс­пер­ти пе­ре­ко­на­ні, що НБУ уни­ка­ти­ме ме­ха­ні­зму емі­сії, щоб від­но­ви­ти ба­ланс. «Оскіль­ки На- ціо­наль­ний банк жорс­тко кон­тро­лю­є­ться МВФ, то збіль­ше­н­ня гро­шо­вої ба­зи цьо­го ро­ку скла­да­ти­ме 91 мі­льярд гри­вень. Ці ко­шти вже фа­кти­чно роз­пи­са­но. То­му, га­даю, НБУ уни­ка­ти­ме емі­сії, оскіль­ки об­ся­ги з ви­ку­пу облі­га­цій дер­жав­ної по­зи­ки і так є ду­же ви­со­ки­ми. Та­кі дії то­рік при­зве­ли до ни­ні­шньої ін­фля­цій­ної си­ту­а­ції», — за­зна­чає Ан­дрій Блі­нов.

Про­те ін­де­кса­ція до­хо­дів гро­ма­дян мо­же спри­чи­ни­ти низ­ку про­бле­ми. «Вва­жаю, ін­де­кса­ція цьо­го ро­ку ма­ла б бу­ти, вра­хо­ву­ю­чи ди­на­мі­чне зро­ста­н­ня цін, але її ро­би­ти тре­ба по­сту­по­во, щоб во­на не спри­чи­ни­ла роз­ви­ток ін­фля­цій­но-де­валь­ва­цій­ної спі­ра­лі», — по­яснює Оле­ксандр Жолудь. На йо­го дум­ку, ва­жли­во, щоб лю­ди, які отри­ма­ють «до­да­тко­ву ко­пій­ку», по­не­сли її на вну­трі­шній ри­нок, а не по­ча­ли, на­при­клад, ску­по­ву­ва­ти іно­зем­ну ва­лю­ту.

Утім, го­ло­ва Мін­фі­ну На­та­лія Яре­сько сум­ні­ва­є­ться в ін­де­кса­ції пен­сій і зар­плат ра­ні­ше кін­ця ро­ку. «У нас не­має для цьо­го ко­штів. Я ду­же хо­чу яко­мо­га швид­ше ін­де­ксу­ва­ти со­ці­аль­ні ви­пла­ти. Ми ро­зу­мі­є­мо ва­жли­вість під­трим­ки гро­ма­дян. Але ре­аль­но­го про­фі­ци­ту бю­дже­ту не­має. Якщо я по­ба­чу якісь збіль­ше­н­ня над­хо­джень від де­ті­ні­за­ції, зни­ще­н­ня «по­да­тко­вих ям», кон­тра­бан­ди або будь-яких ін­ших дже­рел, го­то­ва пе­ре­гля­да­ти со­цви­пла­ти», — ска­за­ла Яре­сько в ін­терв’ю ЗМІ.

АН­ДРІЙБЛІНОВ

ОЛЕ­КСАНДР ЖОЛУДЬ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.