До­ту­ва­н­ня ко­му­наль­них та­ри­фів пла­ну­ють ска­су­ва­ти

Den (Ukrainian) - - Економіка -

май­дан­чи­ком для обго­во­ре­н­ня про­бле­ма­ти­ки зайня­то­сті, не по­вин­на са­ма для се­бе пла­ну­ва­ти на май­бу­тнє свою успі­шність. «Це по­трі­бно ро­би­ти спіль­но з гро­мад­ські­стю, — го­во­рить він, — Якщо ми від­по­від­а­ти­ме­мо ви­кли­кам, про які го­во­рить гро­мад­ськість, то на­шу ро­бо­ту мо­жна бу­де на­зи­ва­ти які­сною».

НЕ­ПО­ТРІ­БНІ ПРО­ФЕ­СІЇ

Пред­став­ни­ки гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій по­чу­ли цей за­сно­вок і роз­ці­ни­ли йо­го як за­про­ше­н­ня до го­строї дис­ку­сії. Фа­хі­вець із пра­це­вла­шту­ва­н­ня Про­гра­ми роз­ви­тку ООН Олександра Це­ли­ще­ва зго­дна з Ка­шу­бою: «Ли­ше спіль­но ми змо­же­мо зна­хо­ди­ти аде­ква­тні й опти­маль­ні від­по­віді на ці ви­кли­ки», — го­во­рить во­на. За її сло­ва­ми, спів­пра­цю­ю­чи з ДСЗ, її про­ект «Швид­ке ре­а­гу­ва­н­ня на со­ці­аль­ні та еко­но­мі­чні про­бле­ми вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб в Укра­ї­ні» пра­цює в де­кіль­кох на­пря­мах. У то­му чи­слі — з під­трим­ки тим­ча­со­вих гро­мад­ських ро­біт, зі ство­ре­н­ня та під­трим­ки по­стій­них ро­бо­чих місць. Одним із ком­по­нен­тів ці­єї ро­бо­ти, за сло­ва­ми Це­ли­ще­вої, є під­трим­ка са­мої ДСЗ, до­по­мо­га їй у по­лі­пшен­ні яко­сті та роз­ши­рен­ні по­слуг. Фа­хі­вець із пра­це­вла­шту­ва­н­ня спо­ді­ва­є­ться, що в хо­ді ці­єї спів­пра­ці, мо­жли­во, вда­сться зна­йти якісь но­ві розв’яза­н­ня для про­блем, яких ра­ні­ше про­сто не бу­ло. до­хід або за­ро­бі­тну пла­тню, яка має бу­ти на рів­ні се­ре­дньої в ре­гіо­ні і три­ва­лість ро­бо­ти (прийня­тна — ли­ше по­над рік).

«У нас мо­же бу­ти ду­же ви­со­кий по­ка­зник ефе­ктив­но­сті, — роз­по­від­ає Пан­цир, — тоб­то ми ви­тра­ти­ли на ство­ре­н­ня ро­бо­чо­го мі­сця за­мість пе­ред­ба­че­них Мі­н­еко­но­мі­ки 12 ти­сяч гри­вень, при­пу­сті­мо, дві ти­ся­чі. Але це ро­бо­че мі­сце про­існу­ва­ло не біль­ше мі­ся­ця... У цьо­му ви­пад­ко­ві ефе­ктив­ність ну­льо­ва». При цьо­му ек­сперт ка­те­го­ри­чно про­ти то­го, щоб ДСЗ ста­ва­ла опе­ра­то­ром ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць. «Це ду­же скла­дне та за­плу­та­не зав­да­н­ня, і тут слід бу­ло б ке­ру­ва­ти­ся не­га­тив­ним, на жаль, до­сві­дом Фон­ду со­ці­аль­но­го за­хи­сту ін­ва­лі­дів», — го­во­рить Пан­цир. Він та­кож звер­тає ува­гу пра­ців­ни­ків ДСЗ на си­сте­му оці­ню­ва­н­ня зайня­то­сті, що існує в Єв­ро­пі, у гро­ма­ді, яка показує, як лю­ди­на по­чу­ва­є­ться на мі­сце­во­му рин­ку зайня­то­сті. У зв’яз­ку з про­це­сом де­цен­тра­лі­за­ції він ре­ко­мен­дує впро­ва­джу­ва­ти та­ку си­сте­му і в Укра­ї­ні.

До­сить кри­ти­чно оці­нює ро­бо­ту служб зайня­то­сті в Укра­ї­ні гла­ва Все­укра­їн­ської асо­ці­а­ції кон­суль­тан­тів з ме­не­джмен­ту Оле­ксій Зво­лін­ський. На йо­го дум­ку, сьо­го­дні­шні цен­три зайня­то­сті ма­ють « пе­ре­су­ва­ти­ся з цен­трів пра­це­вла­шту­ва­н­ня без­ро­бі­тних і ско­ро­че­н­ня ко­штів на со­ці­аль­ні ви­пла­ти, до мі­сця, де та­кий центр мо­же змі­ни­ться, і на­по­ля­гає на то­му, що зав­да­н­ня, ці­лі і на­пря­ми ро­бо­ти цен­трів зайня­то­сті по­трі­бно кар­ди­наль­но пе­ре­гля­ну­ти, оскіль­ки за існу­ю­чих умов пра­цю­ва­ти так, як сьо­го­дні — це про­сто мар­ну­ва­н­ня ча­су й сил.

Во­на по­яснює, що її ком­па­нія, щоб бу­ти ефе­ктив­ною, хо­ті­ла б ско­ро­ти­ти 50% пер­со­на­лу, але не мо­же цьо­го зро­би­ти, бо ро­зу­міє: лю­дям ні­ку­ди йти. Че­рез це роз­ро­бле­но про­ект ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць на да­ній те­ри­то­рії. Від­по­від­но до ньо­го, звіль­не­ний пра­ців­ник, який ба­жає ство­ри­ти вла­сний бі­знес, отри­мує для цьо­го су­му, від­по­від­ну йо­го за­ро­бі­тній пла­тні («а пла­тня в нас до­бра») за шість мі­ся­ців. Але під­при­єм­ства не ство­рю­ю­ться — лю­ди про­сто за­би­ра­ють гро­ші, хо­ча й ре­є­стру­ю­ться як при­ва­тні під­при­єм­ці, і тут же за­кри­ва­ють свій бі­знес.

Пан­цир ста­вить пи­та­н­ня про від­су­тність до­ві­ри в укра­їн­сько­му су­спіль­стві до слу­жби зайня­то­сті. «Пра­це­дав­ці ви­став­ля­ють на ри­нок по­га­ні ва­кан­сії ли­ше то­му, що не до­ві­ря­ють їй » , — го­во­рить він і звер­тає ува­гу на па­ра­докс: під­при­єм­ці сво­ї­ми по­да­тка­ми утри­му­ють цю слу­жбу, але во­на їм не по­трі­бна. Що ро­би­ти? На йо­го дум­ку, СЗУ має бу­ти опе­ра­то­ром на рин­ку пра­ці і ор­га­ні­зо­ву­ва­ти вза­є­мо­дію між пра­це­дав­ця­ми і пра­ців­ни­ка­ми, до­по­ма­га­ти тим, хто цьо­го по­тре­бує. Але СЗУ, на дум­ку екс­пер­та, не па-

Та­кий по­во­рот дис­ку­сії дав при­від і «Дню» по­ста­ви­ти своє за­пи­та­н­ня. Всі вій­ни ко­лись за­кін­чу­ю­ться. Чи ду­ма­ють у ДСЗ над тим, як за­без­пе­чи­ти ро­бо­тою сол­да­тів, які по­вер­ну­ли­ся з фрон­ту?

«Всі го­во­рять, що ми по­га­но пра­цю­є­мо, — чо­мусь обра­зи­ла­ся на­чаль­ник одно­го з від­ді­лів ДСЗ, — але до ті­єї ва­кан­сії, яку нам да­дуть, ми ще ада­пту­ва­ти­ме­мо ту лю­ди­ну, щоб во­на ту­ди пра­це­вла­шту­ва­ла­ся. Але це не го­лов­ний кри­те­рій на­шої ро­бо­ти. При­ла­шту­ва­н­ня АТОшни­ків — це си­сте­ма ду­же зв’яза­на, і в пер­шу чер­гу за неї від­по­від­ає мі­сце­ва вла­да, яка має вплив на пра­це­дав­ців. А на­ша слу­жба на­віть не мо­же пе­ре­ві­ри­ти умо­ви пра­ці (ко­ли­шніх сол­да­тів). Але всі ін­стру­мен­ти, які в нас є, ми ви­ко­ри­сто­ву­є­мо».

Ко­мен­ту­ю­чи «Дню» від­по­відь цьо­го уря­дов­ця, Зво­лін­ський за­зна­чив: «У сво­є­му ни­ні­шньо­му ста­ні ДСЗ ні­чо­го не змо­же зро­би­ти. Без пе­ре­мі­ще­н­ня са­мої се­бе в по­зи­цію впли­ву на по­лі­ти­ку зайня­то­сті і ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ку пра­ці слу­жба за­ли­ши­ться не­ді­є­зда­тною ор­га­ні­за­ці­єю. А якщо їй це вда­сться, то ба­га­то що мо­же змі­ни­ти­ся. На­га­даю, Шуль­цсьо­го­дні го­во­рив, що для ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми по­трі­бна ко­ор­ди­на­цій­на ра­да, якась мі­жві­дом­ча гру­па з пев­ни­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми, скла­де­на зі сти­кхол­де­рів (за­ці­кав­ле­них груп), які ма­ють вплив на ри­нок пра­ці».

Ка­бі­нет Мі­ні­стрів вніс на роз­гляд Вер­хов­ної Ра­ди за­ко­но­про­ект «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­нів Укра­ї­ни у сфе­рі ко­му­наль­них по­слуг» (№2029а), який пе­ред­ба­чає пов­ну ві­дмо­ву від до­ту­ва­н­ня із бю­дже­ту та­ри­фів на жи­тло­во-ко­му­наль­ні по­слу­ги. Та­кож вста­нов­ле­н­ня цін/та­ри­фів на жи­тло­во-ко­му­наль­ні по­слу­ги ниж­чи­ми від роз­мі­ру еко­но­мі­чно об­ґрун­то­ва­них ви­трат на їх виробництво не до­пу­ска­є­ться. Із чин­но­го за­ко­ну «Про жи­тло­во-ко­му­наль­ні по­слу­ги» про­по­ну­є­ться ви­лу­чи­ти нор­му про те, що в су­до­во­му по­ряд­ку мо­жуть ви­рі­шу­ва­ти­ся пи­та­н­ня від­шко­ду­ва­н­ня втрат під­при­ємств, що пов’яза­ні із за­твер­дже­н­ням цін/та­ри­фів на ЖКП, ниж­чих від роз­мі­ру еко­но­мі­чно об­ґрун­то­ва­них ви­трат на їх виробництво. Крім то­го, пе­ред­ба­че­но ви­клю­че­н­ня нор­ми про те, що вста­нов­ле­н­ня цін/та­ри­фів на жи­тло­во-ко­му­наль­ні по­слу­ги, ниж­чих від роз­мі­ру еко­но­мі­чно об­ґрун­то­ва­них ви­трат на їх виробництво, без від­по­від­но­го від­шко­ду­ва­н­ня не до­пу­ска­є­ться і мо­же бу­ти оскар­же­но в су­ді. Та­кож уряд про­по­нує вне­сти змі­ни до За­ко­ну «Про те­пло­по­ста­ча­н­ня», від­по­від­но до яко­го в та­ри­фах має бу­ти вра­хо­ва­на со­бі­вар­тість те­пло­енер­гії та за­без­пе­че­на рен­та­бель­ність суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ЗГІ­ДНО З ДА­НИ­МИ ДЕР­ЖАВ­НОЇ СЛУ­ЖБИ СТА­ТИ­СТИ­КИ, НА ПО­ЧА­ТОК ТРАВ­НЯ КІЛЬ­КІСТЬ ЗА­РЕ­Є­СТРО­ВА­НИХ БЕЗ­РО­БІ­ТНИХ ЗМЕН­ШИ­ЛА­СЯ МАЙ­ЖЕ НА 20 ТИ­СЯЧ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.