Ви­бір­ко­ва спра­ве­дли­вість

Се­па­ра­ти­сти в Ки­є­ві і спи­ски грі­хів до­бро­воль­чих ба­таль­йо­нів — бо­роть­ба за прав­ду чи бо­роть­ба з прав­дою?

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Не­що­дав­но го­ло­ва Лу­ган­ської обла­сної вій­сько­во-ци­віль­ної адмі­ні­стра­ції опри­лю­днив 65 грі­хів ба­таль­йо­ну « Ай­дар » . Пе­ре­лік, як по­ві­дом­ляє сам Мо­скаль, не­пов­ний. « Ай­да­ру » за­ки­да­ють зло­чи­ни, пов’яза­ні із ма­ро­дер­ством, ви­кра­да­н­ням ( не­за­кон­ним по­збав­ле­н­ням во­лі), ка­ту­ва­н­ням лю­дей, ви­ма­га­н­ням ви­ку­пу. При цьо­му Мо­скаль за­зна­чає, що йде­ться не про весь «Ай­дар», бій­ці яко­го на­ра­зі про­дов­жу­ють за­хи­ща­ти Укра­ї­ну, а про окре­мих зло­чин­ців. Те­ма не­о­дно­зна­чна і не­при­єм­на. Вій­на — річ по­твор­на, і нав­ряд чи в істо­рії зна­йде­ться при­клад то­го, щоб лю­ди зі збро­єю мо­гли втри­ма­тись від по­шу­ку, ска­жі­мо м’ яко, тро­фе­їв.

Вій­на по­да­ру­ва­ла нам два ви­ня­тко­вих яви­ща — во­лон­тер­ство і до­бро­воль­чий рух, яких об’ єд­нує спіль­на че­сно­та — жер­тов­ність. Са­ме то­му ма­ро­дер­ство апрі­о­рі су­пе­ре­чить тій мі­сії, яку на се­бе взя­ли до­бро­воль­ці. Та бу­де­мо від­вер­ті, на вій­ні про­яв­ля­є­ться і ге­ро­їзм, і зра­да, і че­сно­ти, і ва­ди. І той, хто роз­по­чи­нає вій­ну, знає про це, ін­ко­ли ро­бля­чи став­ку са­ме на люд­ські ва­ди.

Вій­на фор­мує лі­де­рів. По­дії на Дон­ба­сі на­ро­ди­ли ці­лий пласт лю­дей, зда­тних на са­мо­стій­ну гру, а от­же — бу­ти по­за си­сте­мою. На жаль де­я­кі ком­ба­ти, які про­де­мон­стру­ва­ли се­бе, як вій­сько­ві з кра­щих сто­рін, по­тра­пив­ши в по­лі­ти­ку, пе­ре­тво­ри­лись на про­во­ка­то­рів. І це теж тре­ба від­мі­ти­ти. По­кри­шки, які спа­ле­но, бі­ля Ген­шта­бу, де­мар­ші у Вер­хов­ній Ра­ді з мі­гра­ці­єю із фра­кції до фра­кції під­твер­ди­ли дав­нє пра­ви­ло — ко­жен має бу­ти на сво­є­му мі­сці. Ко­ли­шньо­го ком­ба­та ба­таль­йо­ну « Ай­дар » Сер­гія Мель­ни­чу­ка не­що­дав­но бу­ло по­збав­ле­но де­пу­тат­ської не­до­тор­кан­но­сті, і один раз він вже про­і­гно­ру­вав ви­клик до Ген­про­ку­ра­ту­ри. Що­прав­да, 10 червня він та­ки з’ явив­ся на до­пит. Зви­чай­но, зга­да­ний спи­сок зло­чи­нів бій­ців «Ай­да­ру» (або тих, хто на­зи­вав се­бе бій­ця­ми « Ай­да­ру»?) бу­ло опри­лю­дне­но са­ме під та­кі до­пи­ти. Так би мо­ви­ти, щоб у су­спіль­ства не бу­ло пи­тань. Та чи не зі­гра­ють та­кі від­вер­то­сті на ру­ку Крем­лю? Бе­зу­мов­но, роз­слі­ду­ва­ти зло­чи­ни тре­ба, але вра­хо­ву­ю­чи і без то­го про­гра­шну ін­фор­ма­цій­ну по­лі­ти­ку, на чий млин ми ллє­мо во­ду з та­ки­ми по­ка­зо­ви­ми зви­ну­ва­че­н­ня­ми із «при­став­кою» «ма­ро­дер­ство»?

До­бро­воль­чий рух, основ­ні па­сіо­на­рії яко­го зде­біль­шо­го за­ги­ну­ли на пе­ре­до­вій, або зі­йшли з ре­йок вій­ни ка­лі­ка­ми, бе­зу­мов­но пе­ре­тво­рив­ся на яви­ще із сут­тє­во­ю­по­лі­ти­чно­ю­скла­до­вою , що не мо­же не хви­лю­ва­ти вла­ду. Спе­ку­ля­ції що­до «Май­да­ну-3», за­кли­ки по­вер­ну­ти­ся із фрон­ту і ро­зі­бра­ти­ся з вер­хів­кою ство­рю­ють фон де­ста­бі­лі­за­ції. У де­яких мо­мен­тах пред­став­ни­ки ра­ди­каль­них те­чій за­сві­ти­ли­ся то у спра­вах вбив­ства мі­лі­ціо­не­рів, то у на­па­дах на мир­ні мар­ші гро­ма­дян. Все це ство­рює ба­га­то пи­тань — чи хтось спе­ці­аль­но має на­мір дис­кре­ди­ту­ва­ти до­бро­воль­чі ба­таль­йо­ни та па­трі­о­ти­чні те­чії? Чи про­сто ви­ко­ри­сто­вує їх для роз­хи­ту­ва­н­ня си­ту­а­ції в кра­ї­ні?

Про­цес під­по­ряд­ку­ва­н­ня вій­сько­вих єди­ній вер­ти­ка­лі не­об­хі­дний і має ви­рі­шу­ва­тись фі­лі­гран­но, обе­ре­жно, адже тор­ка­є­ться ду­же скла­дних мо­мен­тів вза­є­мо­від­но­син між ре­гу­ляр­но­ю­ар­мі­є­ю­та до­бро­воль­ця­ми. До­зво­ли­мо про­ве­сти одну істо­ри­чну ана­ло­гію, ко­ли Пе­тро І на­ма­гав­ся пе­ре­тво­ри­ти ко­за­цтво на вла­сну ре­гу­ляр­ну ар­мію. Мен­таль­ність і дух ко­за­ків не мо­гли впи­са­ти­ся в Про­кру­сто­ве ло­же обов’яз­ків під­ле­гло­го. От­же, тре­ба всі­ля­ко пле­ка­ти іні­ці­а­ти­ву до­бро­воль­ців, які за сво­є­ю­при­ро­до­юі вну­трі­шньо­ю­мо­ти­ва­ці­є­ю­схиль­ні во­ю­ва­ти які­стю, а не кіль­кі­стю на від­мі­ну від на­шо­го во­ро­га, який ти­ся­ча­ми ки­дає сво­їй на­йман­ців в пе­кло.

Та по­вер­не­мо­ся до спи­ску. Зви­ну­ва­че­н­ня на кшталт «нав­ми­сне по­шко­дже­н­ня бу­дів­лі в се­лі Но­во­сві­тлів­ка» вза­га­лі при­му­шу­ють за­ми­сли­ти­ся — чи за­ра­ди вста­нов­ле­н­ня спра­ве­дли­во­сті опри­лю­дне­но цей спи­сок про­скри­пцій? На­га­даю, що Но­во­сві­тлів­ку бу­ло звіль­не­но влі­тку ми­ну­ло­го ро­ку, але зго­дом об­стрі­ля­но з ре­актив­ної ар­ти­ле­рії із Лу­ган­ська (зал­пи від­бу­ва­лись на мо­їх очах). Зре­што­ю­укра­їн­ські війська бу­ло від­би­то із зга­да­но­го на­се­ле­но­го пун­кту. Ці­ка­во, як пра­во­охо­рон­ці роз­слі­ду­ва­ти­муть те­пер «нав­ми­сність» по­шко­дже­н­ня бу­дів­лі бій­ця­ми «Ай­да­ру» на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії? І це то­ді, ко­ли укра­їн­ська сто­ро­на бід­ка­є­ться, на­ма­га­ю­чись до­ве­сти об­стрі­ли і фа­кти­чне ви­ни­ще­н­ня на­се­ле­них пун­ктів бо­йо­ви­ка­ми. От­же, та­ким опри­лю­дне­ним спи­ском чи­нов­ни­ки про­сто під­ки­ну­ли ко­зир­ну кар­ту до ру­ка­ва во­ро­га.

До спи­ску по­тра­пи­ла і скар­га від ба­тька ко­ли­шньо­го прес-се­кре­та­ря лу­ган­сько­го ме­ра се­па­ра­ти­ста Сер­гія Крав­чен­ка, а са­ме па­на Са­вен­ка про не­за­кон­не по­збав­ле­н­ня во­лі йо­го си­на. Си­на, який актив­но до­по­ма­гав ви­сві­тлю­ва­ти « пра­виль­ну » по­зи­ці­ю­ме­ра Лу­ган­ська, то­ді дій­сно бу­ло за­три­ма­но, пе­ре­да­но пра­во­охо­рон­цям, і зго­дом він опи­нив­ся на во­лі. За­три­ма­ним був і сам мер Кравченко, про що де­лі­ка­тно в цій опри­лю­дне­ній низ­ці за­мов­чу­є­ться, ма­буть, щоб не по­ро­джу­ва­ти за­ко­но­мір­них пи­тань. А пи­та­н­ня є: хто мав за­йма­ти­ся за­три­ма­н­ням се­па­ра­ти­стів, які весь рік спо­кій­но пе­ре­ти­на­ють зо­ну АТО, ме­шка­ють в укра­їн­ських мі­стах, ве­дуть в Укра­ї­ні свій бі­знес та на­віть про­дов­жу­ють про­ро­сій­ську агі­та­цію? За­три­ма­но­го на ра­дість па­трі­о­там Сер­гія Кравченко то­ді був так са­мо, як і Сав­чен­ко, пе­ре­да­но пра­во­охо­рон­ним ор­га­нам, а зре­што­ю­звіль­не­но. От­же, пра­во­охо­рон­ці до­зво­ля­ють Клю­є­ву своє­ча­сно зни­кну­ти, а по­тім ого­ло­шу­ють йо­го у мі­жна­ро­дний роз­шук, се­па­ра­ти­стам да­ють мо­жли­вість гу­ля­ти сто­ли­цею, ве­сти бі­знес, віль­но пе­ре­мі­щу­ва­тись кра­ї­но­юі при цьо­му тур­бу­ю­ться про пра­во­мір­ність за­три­ма­н­ня цих са­ме се­па­ра­ти­стів рік то­му. Та­кий по­двій­ний під­хід до спра­ве­дли­во­сті ви­кри­ває той факт, що хтось ви­ко­ри­сто­вує пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни як ін­стру­мент впли­ву. Ці де­та­лі при­му­шу­ють за­ду­ма­тись над тим, чи не на­ма­га­є­ться вла­да та­ким по­ка­зо­вим спосо­бом про­сто по­збу­ти­ся дже­рел мо­жли­во­го спро­ти­ву? Ска­же­мо від­вер­то, на­ра­зі спо­сте­рі­га­є­ться від­тік най­мо­ти­во­ва­ні­ших і ефе­ктив­них в бо­ю­до­бро­воль­ців із фрон­ту. І за­ли­ша­ють во­ни цей фронт не то­му, що бо­я­ться во­ро­га, а то­му що над ни­ми на­ви­сла за­гро­за роз­прав пра­во­охо­рон­ця­ми.

Бе­зу­мов­но, для по­бу­до­ви ефе­ктив­ної ар­мії, яка має за­хи­ща­ти на­род від во­ро­га, а не від якої тре­ба бу­де за­хи­ща­ти на­род, не­об­хі­дний про­цес очи­ще­н­ня від асо­ці­аль­них по­лі­пів, які з’ яв­ля­ю­ться на її ті­лі. У цьо­му пла­ні по­трі­бні роз­слі­ду­ва­н­ня зло­чи­нів ма­ро­дер­ства. Але го­лов­ним прин­ци­пом у цьо­му має ста­ти чі­тке ви­окрем­ле­н­ня по­лі­ти­чної та ін­ших по­бі­чних скла­до­вих. Не тре­ба пе­ре­тво­рю­ва­ти бо­роть­бу із злом на шоу із ви­бір­ко­ви­ми зви­ну­ва­че­н­ня­ми.

КОМЕНТАР Ми­ко­ла ГРЄКОВ, офі­цер ко­ман­ду­ва­н­ня 24-го окре­мо­го штур­мо­во­го ба­таль­йо­ну «Ай­дар»:

— У ме­не не­має фа­ктів ді­янь на­шим ба­таль­йо­ном, які мо­жна бу­ло б ква­лі­фі­ку­ва­ти як зло­чин. Якщо та­кі фа­кти є, то ко­жна лю­ди­на має від­по­ві­сти за за­ко­ном, і ні­чо­го тут не­має ви­ня­тко­во­го. Зло­чин­ця, який гань­бить ім’я до­бро­воль­ців, має бу­ти по­ка­ра­но. Але тре­ба ска­за­ти, що не всі із обви­ну­ва­че­них осіб є бій­ця­ми «Ай­да­ру». Ба­га­тьох із них ні­ко­ли не бу­ло у спи­сках на­шо­го фор­му­ва­н­ня. Тре­ба та­кож, за­ра­ди спра­ве­дли­во­сті, до­слі­ди­ти пи­та­н­ня по ін­шим ба­таль­йо­нам. Го­лов­не, щоб та­кі дії пра­во­охо­рон­ців не бу­ли пом­сто­ю­а­бо за­мов­ле­н­ням. Ма­ю­на­дію, що ми жи­ве­мо в де­мо­кра­ти­чній кра­ї­ні, і пре­зум­пці­ю­не­вин­но­сті у нас бу­де до­три­ма­но. Тре­ба до­че­ка­ти­ся ви­ро­ків су­ду. На жаль, по­ки що ми ма­є­мо ду­же ба­га­то спе­ку­ля­цій на цю те­му. Тут не­має ні­чо­го див­но­го, що Ген­на­дій Мо­скаль ви­клав цей спи­сок. Він про­сто опри­лю­днив ін­фор­ма­цію, яку йо­му на­да­ли пра­во­охо­рон­ці. Пе­ре­ко­на­ний, що ко­ли йо­му на­да­дуть ін­фор­ма­цію і по ін­шим ба­таль­йо­нам, то він так са­ме її опри­лю­днить. Не вар­то цю те­му по­лі­ти­зу­ва­ти. Та­кож я пе­ре­ко­на­ний, що СБУ та ін­шим пра­во­охо­рон­ним ор­га­нам вар­то звер­ну­ти ува­гу на тих лю­дей, які при­ве­ли вій­ну в Укра­ї­ну. Де­я­кі пра­ців­ни­ки лу­ган­сько­го СБУ, які не втри­ма­ли си­ту­а­ці­юв ре­гіо­ні, а за де­яко­ю­ін­фор­ма­ці­є­юі спо­ну­ка­ли до тра­гі­чно­го роз­ви­тку по­дій, зокре­ма зда­ва­ли бу­дів­лі СБУ, про­дов­жу­ють слу­жи­ти в Слу­жбі без­пе­ки, а де­хто на­віть пі­шов на під­ви­ще­н­ня. Пе­ре­ко­на­ний, що від­по­від­ні пи­та­н­ня тре­ба по­ста­ви­ти до па­нів Пе­тру­ле­ви­ча, Ту­ре­ви­ча, Єса­у­лен­ко, Зо­зу­лі, Ста­ро­дуб­це­ва, Ку­зьми­ча та ін­ших. Ве­ли­ка кіль­кість се­па­ра­ти­стів на­ра­зі в Ки­є­ві, які тут і ме­шка­ють і віль­но при­їздять у спра­вах. Це та­кі лю­ди, як При­стюк, Го­лен­ко, Кравченко, Го­ро­хов, Струк, Ме­дя­ник та ін­ші чи­нов­ни­ки та бі­зне­сме­ни Лу­ган­ська, До­не­цька і Кри­му. Хто за­йма­є­ться ци­ми лю­дьми? Чо­му до­сі не ану­льо­ва­но їхні за­кор­дон­ні па­спор­ти? Чо­му їх до­сі не по­збав­ле­но звань, на­го­род, від­знак, пільг? Чо­му во­ни так віль­но се­бе по­чу­ва­ють, хо­ча пря­мо та опо­се­ред­ко­ва­но при­че­тні до розв’яза­н­ня вій­ни на Дон­ба­сі?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.