Но­вий під­хід у на­вчан­ні фер­ме­рів

Те­тя­на ІЩЕНКО: «Ми по­вин­ні го­ту­ва­ти ка­дри для аграр­ної га­лу­зі, ком­пе­тен­цію яких ви­зна­чає то­ва­ро­ви­ро­бник, тоб­то — бі­знес»

Den (Ukrainian) - - Економіка -

«На аграр­ну осві­ту, як на всю в Укра­ї­ні, три­ва­лий час дер­жа­ва не на­да­ва­ла до­ста­тньо фі­нан­су­ва­н­ня. Па­ра­лель­но весь цей час її ре­фор­му­ва­ли, ре­а­лі­зу­ю­чи рі­зні екс­пе­ри­мен­таль­ні на­вчаль­ні пла­ни. Усе це ро­би­ло­ся, щоб на­бли­зи­ти її до бі­зне­су. Але всі ці кро­ки бу­ли не­ефе­ктив­ни­ми. Бі­знес і сьо­го­дні ка­же, що ви­пу­скни­ки не від­по­від­а­ють ком­пе­тен­ції в осві­ті та ви­мо­гам під­при­єм­ців. Ось це, я вва­жаю, — най­го­лов­ні­ша про­бле­ма», — го­во­рить в.о. ди­ре­кто­ра «На­у­ко­во-ме­то­ди­чно­го цен­тру ін­фор­ма­цій­но-ана­лі­ти­чно­го за­без­пе­че­н­ня ді­яль­но­сті ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів «Агро­осві­та» Те­тя­на ІЩЕНКО.

По­ді­бні про­бле­ми озву­чує й бі­знес. «Ко­ли сту­дент при­хо­дить на під­при­єм­ство і від ньо­го очі­ку­ють, що він вміє ко­ри­сту­ва­ти­ся те­хні­кою, але в ньо­го не­має та­ких на­ви­чок, то це, без­за­пе­ре­чно, — ва­го­мий брак», — ка­же ра­дник пре­зи­ден­та Укра­їн­сько­го клу­бу аграр­но­го бі­зне­су з пи­тань­спів­пра­ці з аграр­ни­ми ВНЗ та на­у­ко­ви­ми уста­но­ва­ми, ко­ор­ди­на­тор про­е­кту «Агро­шко­ла УКАБ» Оле­на КОВТУН. За її сло­ва­ми, щоб отри­ма­ти хо­ро­шо­го фа­хів­ця, ком­па­нії або пе­ре­ку­по­ву­ють йо­го в кон­ку­рен­тів, або са­мі йо­го на­вча­ють.

До сло­ва, ми­ну­ло­го ти­жня фа­хів­ці ро­бо­чої гру­пи № 4 пі­дго­ту­ва­ли за­галь­ну кон­це­пцію ре­фор­му­ва­н­ня осві­ти в АПК, яку пе­ре­да­дуть до Мі­на­гро­про­ду для подаль­ших обго­во­рень та вклю­че­н­ня про­по­зи­цій до Ком­пле­ксної стра­те­гії.

Се­ред го­лов­них пун­ктів до­ку­мен­та — спри­я­ти біль­шій кон­со­лі­да­ції на­вчаль­них за­кла­дів і ро­бо­то­дав­ців шля­хом фор­му­ва­н­ня ці­льо­вих за­пи­тів під­при­ємств для під­го­тов­ки не­об­хі­дних їм фа­хів­ців із ви­зна­че­ни­ми зна­н­ня­ми, на­ви­чка­ми та ком­пе­тен­ці­я­ми. Окрім цьо­го, пла­ну­є­ться за­лу­чи­ти аль­тер­на­тив­ні дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня аграр­них на­вчаль­них за­кла­дів і за­про­ва­ди­ти ме­ха­нізм сту­дент­ських по­зик для опла­ти за на­вча­н­ня в уні­вер­си­те­ті.

У сфе­рі на­у­ки про­по­ну­є­ться, зокре­ма, по­си­ли­ти зв’язок між дер­жав­ни­ми на­у­ко­ви­ми уста­но­ва­ми та під­при­єм­ства­ми АПК шля­хом фор­му­ва­н­ня ці­льо­вих за­пи­тів на на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня та фі­нан­су­ва­н­ня їх аграр­ним бі­зне­сом, роз­ро­би­ти про­гра­ми ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції дер­жав­них на­у­ко­во-до­слі­дних за­кла­дів з ме­тою їхньої ін­те­гра­ції до Єв­ро­пей­ської до­слі­дни­цької зо­ни (ERA), а та­кож при­ве­сти чин­не за­ко­но­дав­ство в па­тен­тно-лі­цен­зій­ній сфе­рі у від­по­від­ність з нор­ма­ми між­на­ро­дно­го та єв­ро­пей­сько­го пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті.

Се­ред про­по­зи­цій у га­лу­зі ін­но­ва­ції — ство­ре­н­ня ме­ре­жі до­рад­чих служб на обла­сно­му та ра­йон­но­му рів­нях із пред­став­ни­цтвом у сіль­ських (се­ли­щних) ра­дах та На­ціо­наль­но­го ін­фор­ма­цій­но­го цен­тру — еле­ктрон­ної пла­тфор­ми сіль­сько­го­спо­дар­ської та еко­но­мі­чної ін­фор­ма­ції (пе­ре­лік ін­но­ва­цій­них про­ду­ктів та ін­фор­ма­ції з те­хно­ло­гій і те­хні­ко­еко­но­мі­чно­го об­грун­ту­ва­н­ня ін­ве­сти­цій­них про­е­ктів).

«Ми по­вин­ні го­ту­ва­ти ка­дри для аграр­ної га­лу­зі, ком­пе­тен­цію яких ви­зна­чає то­ва­ро­ви­ро­бник, тоб­то — бі­знес. То­му вар­то та­кож по­стій­но ре­а­гу­ва­ти на ви­кли­ки під­при­єм­ців», — го­во­рить Те­тя­на Іщенко. Як при­клад успі­шної вза­є­мо­дії під­при­єм­ців та осві­тян, во­на на­во­дить Сум­ський на­ціо­наль­ний аграр­ний університет. «На­ра­зі в цьо­му на­вчаль­но­му за­кла­ді 40 сту­ден­тів го­ту­ю­ться по си­сте­мі, де ком­пе­тен­ції ви­зна­чив бі­знес. Ака­де­мі­чна сво­бо­да в уні­вер­си­те­ті та­ка, що во­ни мо­жуть змі­ню­ва­ти під­хо­ди, ме­то­ди й ре­а­гу­ва­ти на ви­кли­ки бі­зне­су», — го­во­рить Іщенко і до­дає, що та­кий же на­прям ро­бо­ти є у Львів­сько­му на­ціо­наль­но­му уні­вер­си­те­ті.

«На стра­те­гію по­трі­бно ди­ви­ти­ся з то­чки зо­ру гран­то­дав­ця, який фі­нан­су­ва­ти­ме в подаль­шо­му сіль­ське го­спо­дар­ство. То­му не­об­хі­дна чі­тка стра­те­гія із кон­кре­тни­ми ці­ля­ми, під яку роз­ро­бля­ти­му­ться фа­кти­чні кро­ки. А вже по­тім мо­жна шу­ка­ти фі­нан­су­ва­н­ня. То­му над стра­те­гі­єю по­трі­бно ще до­бре по­пра­цю­ва­ти, хо­ча во­на зна­чно кра­ща від ті­єї, яку бу­ло за­про­по­но­ва­но із са­мо­го по­ча­тку. На мою дум­ку, по­трі­бно пе­ред­усім на­вчи­ти ви­кла­да­ча вчи­ти сту­ден­та. То­му не­об­хі­дно, щоб по­ді­бні про­гра­ми пи­сав пред­став­ник бі­зне­су, який пов­ні­стю знає ро­бо­ту рин­ку, і пред­став­ник осві­ти», — за­зна­чає Оле­на Ковтун.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.