Спра­ва ще не у су­ді...

Ро­ди­чі за­ги­блих де­сан­тни­ків уже рік до­ма­га­ю­ться роз­слі­ду­ва­н­ня об­ста­вин ава­рії Іл-76

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­дим РИЖКОВ, «День», Дні­про­пе­тровськ

На Дні­про­пе­тров­щи­ні по­ми­на­ли бій­ців 25-ї по­ві­тря­но- де­сан­тної бри­га­ди, які рік то­му за­ги­ну­ли в Лу­ган­сько­му ае­ро­пор­ту. У ніч на 14 червня 2014 ро­ку вій­сько­во- транс­порт­ний лі­так Іл- 76 із 40 де­сан­тни­ка­ми на бор­ту та 9 чле­на­ми екі­па­жа під час посадки бу­ло зби­то ро­сій­ськи­ми на­йман­ця­ми. Сум­на да­та за­ли­ши­ла­ся в пам’яті дні­про­пе­тров­ців, оскіль­ки в лі­та­ку бу­ло ба­га­то хло­пців, при­зва­них в ар­мію з міст і ра­йо­нів Дні­про­пе­тров­ської обла­сті.

І хо­ча ті­ла пер­ших за­ги­блих по­ча­ли над­хо­ди­ти на Дні­про­пе­тров­щи­ну ще у трав­ні, са­ме із за­ги­бе­л­лю де­сан­тни­ків вій­на по­справ­жньо­му «по­сту­ка­ла у две­рі». Ро­ди­чі за­ги­блих уже рік до­би­ва­ю­ться роз­слі­ду­ва­н­ня об­ста­вин за­ги­бе­лі де­сан­тни­ків, про­те кри­мі­наль­на спра­ва до­сі не ді­йшла до су­ду.

Тра­ур­ні за­хо­ди роз­по­ча­ли­ся на Алеї Ге­ро­їв у Дні­про­пе­тров­ську, де від­кри­ли ме­мо­рі­ал, при­свя­че­ний пам’яті бій­ців. На їхню честь вста­но­ви­ли гра­ні­тні пли­ти з іме­на­ми за­ги­блих де­сан­тни­ків і льо­тчи­ків. Прі­зви­ща всіх 49 за­ги­блих ви­тав­ру­вав на двох гра­ні­тних пли­тах один із де­мо­бі­лі­зо­ва­них бій­ців АТО. Ще одна пли­та при­свя­че­на пам’ яті пер­ших дні­про­пе­тров­ців, за­ги­блих на Дон­ба­сі, — бій­ців 20-го ба­таль­йо­ну те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни Сер­гія Де­ми­ден­ка й Оле­га Ей­сман­та, по­ле­глих 9 трав­ня в Ма­рі­у­по­лі під час штур­му мі­сько­го управ­лі­н­ня мі­лі­ції. Вша­ну­ва­ти пам’ять за­ги­блих зі­бра­ли­ся їхні рі­дні, дру­зі, во­лон­те­ри і про­сто жи­те­лі мі­ста. Во­ни по­кла­ли кві­ти до ме­мо­рі­а­лу, а свя­ще­ни­ки від­слу­жи­ли па­на­хи­ду.

Ро­ди­чі за­ги­блих зби­ра­ли­ся на Алеї Ге­ро­їв і днем ра­ні­ше. Во­ни роз­гор­ну­ли ве­ли­кий бан­нер із фо­то­гра­фі­я­ми бій­ців, які ле­ті­ли в зби­то­му лі­та­ку. На ім­про­ві­зо­ва­ній « сті­ні пам’ яті » по­ряд із порт­ре­та­ми за­ги­блих де­сан­тни­ків ви­ві­си­ли «скри­вав­ле­ні » тіль­ни­ки і фо­то­гра­фії по­са­до­вих осіб, які ма­ють бу­ти по­ка­ра­ні за той тра­гі­чний по­літ. Одним із за­ги­блих був 37- рі­чний Юрій Ко­валь­чук. Йо­го се­стра Іри­на зга­дує, що сім’ я дов­го по­ві­ри­ти не мо­гла у смерть бра­та і си­на. Про­ща­ли­ся з ге­ро­єм у за­кри­тій тру­ні, то­му й за­раз не ві­ри­ться, що йо­го по­руч не­має. « Пе­ред тра­ге­ді­єю, у п’ ятни­цю, ма­ма їзди­ла в ча­сти­ну, во­зи­ла їм їжу. І во­на ба­чи­ла ав­то­бу­си, які ви­ру­ша­ли в ае­ро­порт. Во­на про­дов­жує се­бе зви­ну­ва­чу­ва­ти: чо­му від­пу­сти­ла си­на. У йо­го ро­зу­мін­ні честь і со­вість — пе­ред­усім. Він ска­зав, що ви­їжджає на де­сять діб: « Я по­ви­нен! Я ж муж­чи­на!» — роз­по­від­ає Іри­на.

Де­сан­тник Ан­дрій, вій­сько­во­слу­жбо­вець 25-ої бри­га­ди, при­йшов вша­ну­ва­ти пам’ ять сво­їх по­бра­ти­мів. Він го­во­рить, що ду­ша й за­раз не на мі­сці. То­ді він по­ви­нен був та­кож ле­ті­ти на цьо­му лі­та­ку, але в остан­ню мить до­ля роз­по­ря­ди­лась іна­кше. «Іл­ля Гай­дук Май­дан про­йшов, та­кий « без­ша­ба­шний » хло­пець був. На­ші ліж­ка по­руч сто­я­ли. Ве­се­лий був хло­пець. Я в той час у звіль­нен­ні був. Він за ме­не по­ле­тів, сам про­сив­ся, йо­му і мій ав­то­мат да­ли. Ось так до­ля роз­по­ря­ди­лась», — при­га­дує Ан­дрій.

Ро­ди­чі за­ги­блих го­во­рять, що ве­ду­ться кри­мі­наль­ні спра­ви за дво­ма ста­т­тя­ми — «те­ро­ризм» і «слу­жбо­ва не­дба­лість». Ще на по­ча­тку бе­ре­зня слід­ство за одні­єю з них за­кін­чи­ли, але го­лов­ний пі­до­зрю­ва­ний за­тя­гу­вав озна­йом­ле­н­ня з ма­те­рі­а­ла­ми спра­ви. «Бу­ло вста­нов­ле­но тер­мін на озна­йом­ле­н­ня, і зав­тра цей тер­мін уже за­кін­чу­є­ться. Є на­дія, що ми все-та­ки на­ре­шті ді­йде­мо до су­ду», — го­во­рять рі­дні за­ги­блих. Во­ни ствер­джу­ють,

що до спра­ви про ка­та­стро­фу Іл76 до­сі не за­лу­че­но ва­жли­ві до­ку­мен­ти, які свід­чать про те, що ви­літ де­сан­тни­ків бу­ло по­го­дже­но з ке­рів­ни­цтвом дер­жа­ви.

Те­тя­на Ільї­на, се­стра за­ги­бло­го 25- рі­чно­го де­сан­тни­ка Ар­те­ма Сан­жа­ров­ця, го­во­рить, що основ­ні пре­тен­зії — до ге­не­рал-ма­йо­ра На­за­ро­ва. «Остан­нє по­ві­дом­ле­н­ня про те, що лі­так мо­жуть зби­ти, від Слу­жби без­пе­ки Укра­ї­ни ля­гло йо­му на стіл о 20:05. І все одно він від­пра­вив борт. Про не­без­пе­ку упро­довж мі­ся­ця йо­го по­пе­ре­джа­ли хло­пці, які бу­ли в Лу­ган­сько­му ае­ро­пор­ту. Їх бу­ло ма­ло, і во­ни не мо­гли за­без­пе­чи­ти пів­то­ра­кі­ло­ме­тро­ву сму­гу без­пе­ки для по- сад­ки лі­та­ка. Ні­чо­го з то­го, що по­вин­ні, не бу­ло зро­бле­но. Хло­пців про­сто від­пра­ви­ли в один кі­нець » , — вва­жає се­стра за­ги­бло­го де­сан­тни­ка.

Ро­ди­чі за­ги­блих спо­ді­ва­ю­ться, що най­ближ­чим ча­сом спра­ву про ка­та­стро­фу Іл- 76 при­ве­зуть до Дні­про­пе­тров­ська. «Спра­ву по­вин­ні до­пра­ви­ти сю­ди, і за це ве­ли­ка по­дя­ка про­ку­ра­ту­рі. Во­на скла­да­є­ться з 25 то­мів, і роз­гляд про­хо­дить уже тут. У ці­ло­му ду­же важ­ко, хо­ча в день ка­та­стро­фи Пре­зи­дент обі­цяв, що вин­ні бу­дуть по­ка­ра­ні», — го­во­рять рі­дні. Во­ни роз­по­від­а­ють, що мі­сце­вим чи­нов­ни­кам не спо­до­бав­ся фор­мат по­ми­на­н­ня на Алеї Ге­ро­їв, а осо­бли­во — «тіль­ни­ки» в кро­ві. «Ми два ти­жні ви­про­шу­ва­ли лав­ки для ма­те­рів. Лав­ки до­ста­ви­ли на на­ше про­ха­н­ня бу­кваль­но за пів­го­ди­ни», — за­зна­ча­ють ро­ди­чі.

На по­ча­ток за­хо­ду мі­лі­ції бу­ло біль­ше, ніж тих, хто при­йшов вша­ну­ва­ти пам’ять де­сан­тни­ків. Мо­жли­во, чи­нов­ни­кам не хо­ті­ло­ся ба­чи­ти не ли­ше оба­гре­ні яскра­во-чер­во­ною фар­бою де­сан­тні тіль­ни­ки, але й пла­ка­ти з за­пи­та­н­ня­ми до ке­рів­ни­цтва дер­жа­ви та ге­не­ра­лі­те­ту. «Ми зби­ра­є­мо­ся не ли­ше за­ра­ди пам’яті. Хо­че­ться зно­ву за­пи­та­ти у вла­ди: за що ці хло­пці від­да­ли свої жи­т­тя, скіль­ки ще три­ва­ти­ме ця вій­на?! Вин­них у за­ги­бе­лі на­ших хло­пців до­сі не по­ка­ра­но, а на на­ші ли­сти Пре­зи­дент не від­по­від­ає...» — го­во­рять ро­ди­чі. Тра­ур­ні за­хо­ди вша­ну­ва­н­ня пам’ яті за­ги­блих де­сан­тни­ків про­хо­ди­ли в ба­га­тьох на­се­ле­них пун­ктах Дні­про- пе­тров­щи­ни, зокре­ма і в гар­ні­зон­но­му се­ли­щі Гвар­дій­ське, де роз­та­шо­ва­на ба­за 25-ої по­ві­тря­но-де­сан­тної бри­га­ди. Уве­че­рі в не­ді­лю ба­га­то лю­дей зі­бра­ло­ся на на­бе­ре­жній Дні­пра бі­ля пам’ ятни­ка ле­ген­дар­но­му ко­ман­ду­ва­чу де­сан­тних військ, уро­джен­це­ві Дні­про­пе­тров­ська Ва­си­лю Мар­ге­ло­ву. Сю­ди при­йшли уча­сни­ки АТО і пред­став­ни­ки ко­ман­ди І.Ко­ло­мой­сько­го, які укрі­пи­ли обо­ро­ну Укра­ї­ни в тра­гі­чні дні ве­сни і лі­та 2014 ро­ку. Па­на­хи­ду за за­ги­бли­ми від­слу­жив свя­ще­ник УПЦ Ки­їв­сько­го па­трі­ар­ха­ту отець Дми­тро, який у ми­ну­ло­му слу­жив у де­сан­тних вій­ськах Укра­ї­ни. Пі­сля слу­жби він і сам одя­гнув го­лу­бий бе­рет і звер­нув­ся з про­мо­вою. Ба­га­то дні­про­пе­тров­ців при­йшли на на­бе­ре­жну з кві­та­ми вша­ну­ва­ти пам’ять за­ги­блих ге­ро­їв. Лю­ди мов­чки по­кла­да­ли він­ки і бу­ке­ти, кла­ня­лись порт­ре­там во­ї­нів і за­па­лю­ва­ли по­ми­наль­ні сві­чки. У ве­чір­нє не­бо під­ня­ли­ся де­ся­тки по­ві­тря­них куль зі сві­чка­ми, сим­во­лі­зу­ю­чи ду­ші за­ги­блих бій­ців. « Де­сан­тни­ки не по­ми­ра­ють, во­ни йдуть у не­бо», — звер­та­ю­чись до при­су­тніх, го­во­рив свя­ще­ник.

P. S.: У не­ді­лю прес- слу­жба Ге­не­раль­но­го шта­бу Зброй­них сил Укра­ї­ни че­рез сто­рін­ку шта­бу у «Фейс­бу­ці» по­ві­до­ми­ла що­до ка­та­стро­фи Іл-76: «За­раз три­ває слід­ство, яке має не ли­ше ви­зна­чи­ти об­ста­ви­ни тра­ге­дії, а й з’ ясу­ва­ти, чи мо­жна бу­ло її уни­кну­ти та вста­но­ви­ти вин­них у ній. Оста­то­чні при­чи­ни і ви­ну­ва­тці ка­та­стро­фи Іл- 76 бу­де вста­нов­ле­но су­дом пі­сля за­вер­ше­н­ня слід­ства».

«На жаль, у ЗМІ три­ває кам­па­нія з дис­кре­ди­та­ції ге­не­рал­ма­йо­ра Віктора На­за­ро­ва, який на той час ви­ко­ну­вав обов’яз­ки на­чаль­ни­ка шта­бу АТО, під чи­їм ке­рів­ни­цтвом про­хо­ди­ла роз­роб­ка біль­шо­сті опе­ра­цій. До­по­ки три­ває слід­ство, ко­мен­ту­ва­н­ня ці­єї по­дії є ком­пе­тен­ці­єю ви­клю­чно Ге­не­раль­ної про­ку­ра­ту­ри Укра­ї­ни, яка здій­снює від­по­від­ні про­це­су­аль­ні дії. Ми ж мо­же­мо ли­ше по­ві­до­ми­ти, що ни­ні ге­не­рал- ма­йор Ві­ктор На­за­ров про­дов­жує не­сти слу­жбу за­сту­пни­ком на­чаль­ни­ка Ге­не­раль­но­го шта­бу Зброй­них сил Укра­ї­ни. За йо­го без­по­се­ре­дньої уча­сті бу­ло спла­но­ва­но низ­ку успі­шних вій­сько­вих опе­ра­цій, на­слід­ком яких ста­ло звіль­не­н­ня ба­га­тьох те­ри­то­рій та на­се­ле­них пун­ктів До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей від про­ро­сій­ських не­за­кон­них зброй­них фор­му­вань та ро­сій­ських те­ро­ри­сти­чних військ... Від­по­від­но до ви­мог за­ко­но­дав­ства, ге­не­рал­ма­йор Ві­ктор На­за­ров за ви­кли­ком слід­чо­го ГПУ бе­ре участь у всіх не­об­хі­дних про­це­су­аль­них ді­ях » , — йде­ться у по­ві­дом­лен­ні.

ФОТО ЮРІЯ СТЕФАНЯКА

ДНІ­ПРО­ПЕ­ТРОВСЬК. 14 ЧЕРВНЯ 2015 РО­КУ. АКЦІЯ ПАМ’ЯТІ БІЙ­ЦІВ 25-Ї ПО­ВІ­ТРЯ­НО-ДЕ­САН­ТНОЇ БРИ­ГА­ДИ, ЯКІ РІК ТО­МУ ЗА­ГИ­НУ­ЛИ У ЛУ­ГАН­СЬКО­МУ АЕ­РО­ПОР­ТУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.