«Зо­ло­та по­ра­да» для ре­форм

Со­ра­тник Лє­ше­ка Баль­це­ро­ви­ча роз­по­вів, як мі­сце­ва вла­да мо­же управ­ля­ти не­ру­хо­мим май­ном

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Ми­ну­лої п’ятни­ці в Ки­є­ві про­йшло пер­ше за­сі­да­н­ня Ра­ди ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку. За йо­го під­сум­ка­ми за­сту­пник гла­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Ві­та­лій Ко­валь­чук роз­по­вів жур­на­лі­стам, що «основ­ним по­зи­тив­ним ре­зуль­та­том ста­ло те, що всі під­три­ма­ли по­зи­цію з при­во­ду звер­не­н­ня до Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії ба­че­н­ня Ра­дою ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку змін до Кон­сти­ту­ції з при­во­ду ор­га­ні­за­ції мі­сце­вої са­мов­ря­ду­ва­н­ня та де­цен­тра­лі­за­ції». За сло­ва­ми Ко­валь­чу­ка, Ра­да про­по­нує як ба­зо­ву взя­ти поль­ську мо­дель мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня та де­цен­тра­лі­за­ції. Йде­ться про за­без­пе­че­н­ня фі­нан­со­вої спро­мо­жно­сті гро­мад на мі­сцях, про пе­ре­да­чу їм пов­но­ва­жень що­до фор­му­ва­н­ня бю­дже­ту.

ДЛЯ РЕ­ФОРМ ЗАЛИШАЛАСЯ ЛИ­ШЕ НІЧ

А напередодні Від­кри­тий університет Май­да­ну спіль­но з поль­сько-ка­над­ською про­гра­мою під­трим­ки де­мо­кра­тії, Фон­дом між­на­ро­дної со­лі­дар­но­сті та гро­ма­дян­ською пла­тфор­мою «Но­ва кра­ї­на» про­вів для ки­ян при­лю­дну зу­стріч із поль­ським екс­пер­том з май­но­вих прав на не­ру­хо­ме май­но Вла­ди­сла­вом Бже­ським. Вла­сне, йшло­ся не так про юри­ди­чні аспе­кти не­ру­хо­мо­го май­на, як про те, як у про­це­сі де­цен­тра­лі­за­ції в Укра­ї­ні мі­сце­ва вла­да мо­гла б, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи до­свід і при­клад Поль­щі, шу­ка­ти і зна­хо­ди­ти до­да­тко­ві ре­сур­си для на­пов­не­н­ня сво­їх бю­дже­тів.

Бже­ський об’їздив ду­же ба­га­то кра­їн, але в Укра­ї­ні впер­ше. Та й укра­їн­ці про ньо­го до­сі ма­ло що зна­ли. Хо­ча для Поль­щі він ле­ген­дар­на осо­ба. Роз­по­від­а­ю­чи про се­бе, гість під­кре­слив, що остан­ні 25 ро­ків він при­свя­тив то­му, щоб ре­фор­му­ва­ти і по­кра­щу­ва­ти свою кра­ї­ну. «І урок, який я отри­мав, — го­во­рить він, — зву­чить так: по­трі­бно ду­же ба­га­то тер­пцю і зав­зя­тість, щоб ро­би­ти ре­фор­ми. Во­ни не ро­бля­ться за один крок. От­же тер­пі­н­ня і по­слі­дов­ність ді­яль­но­сті — це зо­ло­та по­ра­да для успі­шних ре­форм».

В Бже­сько­го по­свід­че­н­ня оці­ню­ва­ча об’єктів не­ру­хо­мо­сті під №5. Він був чле­ном пер­шої в Поль­щі ко­мі­сії, яка ек­за­ме­ну­ва­ла оці­ню­ва­чів і на­да­ва­ла їм пов­но­ва­же­н­ня для ро­бо­ти на цьо­му те­ре­ні. Він став одним із пер­ших у Поль­щі упра­ви­те­лів не­ру­хо­мо­го май­на. Він був кон­суль­тан­том у Ле­ше­ка Баль­це­ро­ви­ча, ві­це-прем’єра і мі­ні­стра фі­нан­сів но­вої Поль­щі. А ще, на са­мо­му по­ча­тку поль­ських ре­форм, йо­го при­зна­чи­ли за­сту­пни­ком ме­ра Кра­ко­ва. «Ве­ли­ку ча­сти­ну сво­го ро­бо­чо­го ча­су ми пра­цю­ва­ли як по­же­жна ко­ман­да — ви­рі­шу­ва­ли про­бле­ми, за­мість то­го, щоб про­во­ди­ти справ­жні ре­фор­ми. Але вно­чі ми пла­ну­ва­ли ре­фор­ми».

ОДИН ДОЛАР — ЦЕ ДЕКАПІТАЛІЗАЦІЯ ЖИТЛА

Пі­зні­ше Бже­ський кон­суль­ту­вав уряд Ли­тви, фор­му­вав на­ціо­наль­ну жи­тло­ву стра­те­гію для ці­єї кра­ї­ни. Пра­цю­вав та­кож із мі­сі­єю Сві­то­во­го бан­ку, з яким і за­раз ча­сто спів­пра­цює як ек­сперт. Так, у Па­ки­ста­ні він до­ма­гав­ся по­лі­пше­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня по­да­тку на не­ру­хо­ме май­но для роз­ви­тку ін­фра­стру­кту­ри міст. А не­що­дав­но по­бу­вав у Азер­бай­джа­ні, де за­ймав­ся пи­та­н­ня­ми управ­лі­н­ня жи­тло­вим фон­дом. Ба­ку екс­пер­та шо­ку­ва­ло. «Зна­є­те, скіль­ки там лю­ди пла­тять за утри­ма­н­ня жи­тло­во­го фон­ду? — за­пи­тує Бже­ський, ро­бить па­у­зу і від­по­від­ає: — один долар. І не за ква­дра­тний метр, а за все по­ме­шка­н­ня».

У ре­зуль­та­ті, про­дов­жує ек­сперт, та­кі «жи­тло­ві ре­сур­си» вла­сне де­ка­пі­та­лі­зу­ють жи­тло­вий фонд, бу­дин­ки не отри­му­ють не­об­хі­дно­го утри­ма­н­ня і втра­ча­ють фун­кціо­наль­ну цін­ність. У всій кра­ї­ні є ли­ше три кон­до­мі­ні­у­ми (ОВББ), під­кре­слює він — ні­хто не хо­че їх ство­рю­ва­ти, ні­хто не хо­че в них вхо­ди­ти. ОВББ роз­гля­да­ю­ться там як не­уря­до­ві ор­га­ні­за­ції. «Я ка­жу про це ли­ше для то­го, щоб по­ка­за­ти, що і в ін­ших кра­ї­нах в цій сфе­рі є чи­ма­ло ви­кли­ків», — за­зна­чає Бже­ський.

У ЄС ПРА­ЦЮЄ ПАРАДИГМА СУБСИДІАРНОСТІ, ВЗАЄМОДОПОМОГИ

По­вер­та­ю­чись до те­ми ле­кції, Бже­ський зга­дує, що ре­фор­ма мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня в Поль­щі вва­жа­ла­ся одні­єю з най­ва­жли­ві­ших. Во­на де­цен­тра­лі­зу­ва­ла вла­ду, але ма­ла й ве­ли­че­зні еко­но­мі­чні на­слід­ки. «Адже ко­му­наль­ні по­слу­ги та ін­фра­стру­кту­ра — це ба­зо­ва річ для фун­кціо­ну­ва­н­ня мі­ста, — на­га­дує Бже­ський. — І сві­то­вий до­свід по­ка­зу­вав, що мі­сце­ва вла­да кра­ще за все знає, якою має бу­ти ін­фра­стру­кту­ра, і як по­вин­ні на­да­ва­ти­ся ко­му­наль­ні по­слу­ги. Ця вла­да пе­ре­бу­ває що­най­ближ­че до кін­це­во­го спо­жи­ва­ча. І був ще ін­сти­ту­цій­ний ар­гу­мент: Поль­ща пра­гну­ла всту­пи­ти до Єв­ро­со­ю­зу, а там пра­цює парадигма субсидіарності, тоб­то вза­є­мо­до­по­мо­га. У жи­тло­вій сфе­рі во­на зво­ди­ться до то­го, що ко­ли є мо­жли­вість опу­сти­ти по­слу­ги на най­ниж­чий рі­вень спо­жи­ва­н­ня, то са­ме на цьо­му рів­ні по­трі­бно їх на­да­ва­ти. А якщо най­ниж­чий рі­вень вла­ди не мо­же на­ве­сти лад із кон­кре­тною по­слу­гою, то йо­му до­по­ма­гає ви­щий рі­вень».

Бже­ський не­що­дав­но зно­ву від­ві­дав Віль­нюс. Він за­хо­плю­є­ться по бу­до ва­ним на йо­го цен траль­ній ву­ли­ці тор­го­вель­ним цен­тром. А ра­ні­ше там бу­ла ме­рія сто­ли­ці Ли­тви. Мі­сто пе­ре­да­ло бу­дів­лю ме­рії ін­ве­сто­ро­ві, який її пе­ре­бу­ду­вав і збу­ду­вав су­пер­су­ча­сну бу­дів­лю ме­рії на ін­шо­му бе­ре­зі рі­чки, в мі­сці, до­сту­пні­шо­му для гро­ма­дян. «Це ду­же до­брий при­клад то­го, як мо­жна ви­тя­гну­ти щось біль­ше з то­го май­на, яким во­ло­діє мі­сце­ва вла­да», — ре­зю­мує фа­хі­вець. За йо­го сло­ва­ми, в ре­зуль­та­ті ме­шкан­ці отри­ма­ли кра­щу ме­рію, в до­сту­пні­шо­му мі­сці, з до­бри­ми пар­кін­га­ми та по­збу­ли­ся ко­ли­шньої ме­рії, яка, хо­ча й пе­ре­бу­ва­ла на цен­траль­ній ву­ли­ці, ма­ла низь­ку спо­жив­ну вар­тість че­рез від­су­тність пар­ко­місць і че­рез те, що ці­єю ста­рою бу­дів­лею бу­ло до­во­лі скла­дно ко­ри­сту­ва­ти­ся.

ШЕРЛОК ХОЛМС ДЛЯ МІ­СТА

Та­ких при­кла­дів у ар­се­на­лі екс­пер­та чи­ма­ло. Ко­лись він пра­цю­вав у Бол­га­рії і при зу­стрі­чі з ме­ром одно­го з міст ні­як не міг по­ясни­ти йо­му су­тність і ви­го­ду на­ле­жно­го управ­лі­н­ня не­ру­хо­мим май­ном гро­ма­ди. Мер був усім за­до­во­ле­ний і за­зна­чав, що в ньо­го є всі не­об­хі­дні при­мі­ще­н­ня для на­да­н­ня ко­му­наль­них по­слуг гро­ма­дя­нам. «А я на­ма­гав­ся до­ве­сти йо­му, що вар­то бу­ло б вне­сти змі­ни до ці­єї сфе­ри, і кра­ще управ­ля­ти цим май­ном, — роз­по­від­ає Бже­ський. — Я на­вів йо­му гі­по­те­ти­чний при­клад: у цен­траль­ній ча­сти­ні мі­ста мо­же бу­ти шко­ла, де за­ли­ши­ло­ся зов­сім ма­ло учнів, бо ба­га­то лю­дей ви­їжджає з тор­го­вель­но­го цен­тру, і у шко­ли утво­ри­ла­ся зай­ва пло­ща. При цьо­му я при­пу­стив, що цим бу­дин­ком ке­рує ди­ре­ктор шко­ли, в яко­го не­має жо­дної мо­ти­ва­ції, щоб по­ві­до­ми­ти ме­ра про зай­ву пло­щу».

«По­слу­хав­ши ме­не, — про­дов­жує Бже­ський, — мер при­га­дав, що не­що­дав­но був у ди­тя­чій уста­но­ві на пе­ре­ти­ні цен­траль­них ву­лиць, де та­ка ж ситуація, і ска­зав, що змо­же про­да­ти та­ку бу­дів­лю, або зда­ти в орен­ду, отри­мав­ши до­да­тко­вий при­бу­ток для мі­ста, а ди­тя­чу уста­но­ву пе­ре­не­сти до ін­шо­го мі­сця, де і ді­тям, і їхнім ба­тькам бу­де на­ба­га­то зру­чні­ше». «Але на цей ви­па­док мі­сту до­ве­де­ться найня­ти сво­го Шер­ло­ка Холм­са, — ска­зав мер, — щоб з’ясу­ва­ти на­скіль­ки ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­є­ться ви­ді­ле­на ко­му­наль­ним уста­но­вам пло­ща, і чи пе­ре­бу­ва­ють во­ни в то­му мі­сці, яке є зру­чним для ме­шкан­ців». «І то­ді ми до­мо­ви­ли­ся, що, зви­чай­но ж, має йти­ся не про Шер­ло­ка Холм­са, а про ор­га­ні­за­цій­не ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня, яке до­зво­ли­ло б ре­а­лі­зу­ва­ти та­кий під­хід», — го­во­рить ек­сперт.

За йо­го сло­ва­ми, та­кий тип ми­сле­н­ня на­був остан­нім ча­сом по­ши­ре­н­ня і в кра­ї­нах За­хі­дної Єв­ро­пи і в США, хо­ча й для них він є но­вим, оскіль­ки ра­ні­ше до­хо­ди мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня бу­ли до­сить ви­со­ки­ми, а те­пер упа­ли. При цьо­му об’єкти не­ру­хо­мо­го май­на не ге­не­ру­ють до­хо­ди. «Ці ча­си вже ми­ну­ли, на­віть на За­хо­ді, — за­зна­чає Бже­ський. — Еко­но­мі­чні ре­фор­ми пі­шли в то­му на­прям­ку, що до­во­ди­ться зни­жу­ва­ти податки. Від­по­від­но спа­да­ють над­хо­дже­н­ня до бю­дже­тів ор­га­нів са­мов­ря­ду­ва­н­ня. І по­трі­бно ді­я­ти так, як вчи­няє в та­ких ви­пад­ках кор­по­ра­тив­ний се­ктор, до­да­тко­во отри­му­ю­чи ре­сур­си з не­ру­хо­мо­го май­на. От­же не­ру­хо­ме май­но ста­ло і для нас до­да­тко­вим при­хо­ва­ним акти­вом». «Я спо­ді­ва­ю­ся, що в Укра­ї­ні, в хо­ді де­цен­тра­лі­за­ції вла­ди і змі­цне­н­ня ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня змо­жуть ско­ри­ста­ти­ся цим на­шим до­сві­дом», — пе­ред­ба­чає ек­сперт.

ВЛАДИСЛАВ БЖЕ­СЬКИЙ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.