Ві­дро­дже­н­ня со­ці­ал-де­мо­кра­тії,

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Про­ект Син­ди­кат для «Дня»

або Як дер­жа­ва мо­же за­лу­чи­ти ко­жно­го гро­ма­дя­ни­на, не за­ли­ши­ти йо­го ізо­льо­ва­ним і по­ки­ну­тим віч-на-віч із гло­ба­лі­за­ці­єю...

біт. Кон­кре­тно це озна­чає, що за­мість за­галь­но­го со­ці­аль­но­го за­хи­сту ко­жен гро­ма­дя­нин ма­ти­ме до­ві­чний ін­ди­ві­ду­аль­ний бю­джет під­трим­ки і без­пе­ки, що ви­ма­гає, аби ре­аль­ні одер­жу­ва­чі про­яв­ля­ли іні­ці­а­ти­ву у ви­зна­чен­ні то­го, як їм ада­пту­ва­ти­ся.

Основ­на від­мін­ність між про­гре­сив­ним ба­че­н­ням су­спіль­ства, під­крі­пле­на ци­ми «на­ро­дни­ми ра­хун­ка­ми» і кон­се­рва­тив­ною іде­єю, що гро­ма­дя­ни по­вин­ні ство­ри­ти осо­бо­ві пен­сій­ні ра­хун­ки, сту­дент­ські кре­ди­ти або по­кри­ва­ти свою вла­сну ме­ди­чну стра­хов­ку, — роль дер­жав­но­го се­кто­ра. Не тіль­ки дер­жав­ний се­ктор має взя­ти на се­бе основ­ну від­по­від­аль­ність за фі­нан­су­ва­н­ня со­ці­аль­но­го за­хи­сту; дер­жав­на по­лі­ти­ка по­вин­на пе­ред­ба­ча­ти спів­пра­цю між уря­дом, пра­це­дав­ця­ми і одер­жу­ва­ча­ми для усу­не­н­ня ду­блю­ва­н­ня і змі­цне­н­ня ефе­ктив­но­сті і спра­ве­дли­во­сті.

На­при­клад, до­ві­чний «ро­дин­ний ра­ху­нок» до­зво­лив би спла­ти­ти ви­тра­ти з ва­гі­тно­сті і по­ло­гів, за­без­пе­чи­ти під­трим­ку з до­гля­ду за ди­ти­ною і дав би мо­жли­вість тим­ча­со­во не пра­цю­ва­ти для до­гля­ду за хво­ри­ми або лі­тні­ми лю­дьми. Це б об’єд­на­ло де­я­кі за­галь­ні пра­ви­ла з фі­нан­со­вих вне­сків з бо­ку дер­жа­ви, пра­це­дав­ців і фі­зи­чних осіб, ско­ре­кто­ва­них за­ле­жно від до­хо­дів. «Ра­ху­нок на осві­ту» вста­но­вив би па­ра­ме­три для під­трим­ки осві­ти, вклю­чно з до­ві­чни­ми мо­жли­во­стя­ми для при­дба­н­ня но­вих на­ви­ків і на­вча­н­ня цим на­ви­кам ін­ших.

Ба­зо­ві фор­ми та­кої схе­ми вже існу­ють в ба­га­тьох кра­ї­нах. Нор­ве­гія про­по­нує 49 ти­жнів де­кре­тної від­пус­тки зі збе­ре­же­н­ням пов­ної за­ро­бі­тної пла­ти або 58 ти­жнів з 80% за­ро­бі­тної пла­ти. Ма­ти і ба­тько по­вин­ні ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти хо­ча б10% цьо­го бю­дже­ту, але во­ни та­кож мо­жуть пе­ре­не­сти ча­сти­ну ці­єї су­ми, аби ско­ри­ста­ти­ся нею, ко­ли ді­ти пі­дуть до шко­ли (і зно­ву отри­ма­ти ве­ли­ку ко­ристь з під­трим­ки ба­тьків). Зви­чай­но, ма­ло на­стіль­ки ба­га­тих кра­їн, як Нор­ве­гія; але прин­цип — вра­хо­ву­ю­чи під­трим­ку до­гля­ду за лі­тні­ми лю­дьми — мо­же бу­ти за­сто­со­ва­ний до 30, 40 або 50ти­жне­вих пе­рі­о­дів.

Фран­ція та­кож ру­ха­є­ться сьо­го­дні в цьо­му на­пря­мі, ство­рю­ю­чи «ра­хун­ки ін­ди­ві­ду­аль­ної ді­яль­но­сті», які спря­мо­ва­ні на ра­ціо­на­лі­за­цію її со­ці­аль­них по­лі­тик, не жер­тву­ю­чи сво­їм від­чу­т­тям на­ціо­наль­ної со­лі­дар­но­сті.

Зро­зумі­ло, цей під­хід не розв’яже ди­во­ви­жним чи­ном усіх про­блем, з яки­ми кра­ї­ни сти­ка­ю­ться сьо­го­дні. Фі­скаль­ні обме­же­н­ня за­ли­ша­ться, а вла­да про­дов­жить фі­нан­су­ва­ти су­спіль­ні бла­га. Аде­ква­тне опо­да­тку­ва­н­ня осібз ви­со­ким рів­нем до­хо­ду і ви­со­ко­при­бу­тко­вих ком­па­ній, ра­зом із силь­ни­ми і на­по­ле­гли­ви­ми зу­си­л­ля­ми зі ско­ро­че­н­ня ухи­ле­н­ня від спла­ти по­да­тків, ста­не ще ва­жли­ві­шим, аби за­хи­сти­ти ба­зу до­хо­дів. І проф­спіл­ки бу­дуть, як і ра­ні­ше, по­трі­бні, аби за­хи­ща­ти ін­те­ре­си сво­їх чле­нів.

Про­те но­вий со­ці­аль­ний кон­тракт по­трі­бен для ви­зна­н­ня усе більш ва­жли­вої ролі, яку ін­ди­ві­ду­аль­ні пе­ре­ва­ги й ін­ди­ві­ду­аль­на від­по­від­аль­ність гра­ють у су­ча­сно­му сві­ті. Ко­жен гро­ма­дя­нин по­ви­нен від­чу­ва­ти се­бе за­лу­че­ним, а не ізо­льо­ва­ним і по­ки­ну­тим віч-на-віч з гло­ба­лі­за­ці­єю і те­хно­ло­гі­чни­ми пе­ре­тво­ре­н­ня­ми.

При та­ко­му під­хо­ді со­ці­ал­де­мо­кра­тія мо­же зно­ву ру­ха­ти про­гре­сом, а не бу­ти при­ду­ше­ною по­лі­ти­ка­ми іден­ти­чно­сті і рин­ко­во­го фун­да­мен­та­лі­зму. Це бпо­слу­жи­ло не ли­ше при­чи­ною со­ці­аль­ної спра­ве­дли­во­сті, але та­кож ме­тою для під­трим­ки ква­лі­фі­ко­ва­ної, ща­сли­вої і здо­ро­вої ро­бо­чої си­ли, що не­об­хі­дно для успі­шної еко­но­мі­ки. Ке­маль ДЕРВІШ, ко­ли­шній мі­ністр еко­но­мі­ки Ту­реч­чи­ни і ко­ли­шній адмі­ні­стра­тор Про­гра­ми роз­ви­тку Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій (ПРООН), ві­це-пре­зи­дент Ін­сти­ту­ту Бру­кінг­са

Ке­маль ДЕРВІШ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.