Magna Carta – 800 ро­ків

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Пі­дго­ту­вав Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Ми­ко­ла СІРИЙ: Хар­тія Воль­но­стей ста­ла при­кла­дом, як ви­рі­шу­ва­ти най­скла­дні­ші со­ці­аль­ні кон­флі­кти у вла­ді з ура­ху­ва­н­ням ін­те­ре­сів су­спіль­ства

(пра­ців­ни­ків се­ла, фер­мер­ської скла­до­вої у со­ці­аль­ній стру­кту­рі). По­ки що ці гру­пи не на­бу­ли яскра­вої ви­ра­же­но­сті, стій­ко­сті та за­хи­ще­но­сті. Ця ситуація до­зво­ляє тим, хто при­хо­дить до вла­ди, не­хту­ва­ти ви­мо­га­ми Кон­сти­ту­ції і під­ла­што­ву­ва­ти її під свої вла­дні, ко­ро­тко­ча­со­ві ін­те­ре­си. Са­ме ця ситуація, з одно­го бо­ку, і при­зво­дить до ча­стих дис­ба­лан­сів.

З дру­го­го бо­ку, український на­род у су­ча­сно­му ви­мі­рі ще не на­був на­ле­жно­го до­сві­ду кон­сти­ту­цій­но­го жи­т­тя. У ба­га­тьох ви­пад­ках, і че­рез ЗМІ, і вла­дні стру­кту­ри, від­бу­ва­є­ться ма­ні­пу­ля­ція дум­кою на­ро­ду і що­до від­кла­де­н­ня пев­них виборів, і що­до при­ско­ре­н­ня ін­ших, і що­до за­ля­ку­ва­н­ня лю­дей кон­сти­ту­цій­ни­ми кри­за­ми, ко­ли ви­ни­кає не­кон­сти­ту­цій­не на­пру­же­н­ня між уря­дом і ча­сти­ною пар­ла­мен­ту. Для кра­їн ста­лої де­мо­кра­тії — це зви­чай­на ситуація, яка має ме­ха­ні­зми розв’яза­н­ня. З ни­ми на­род до­бре обі­зна­ний і на­ле­жно та ра­ціо­наль­но по­во­ди­ться в та­ких си­ту­а­ці­ях, від­да­ю­чи пе­ре­ва­гу тій чи ін­шій ча­сти­ні по­лі­ти­чної елі­ти.

— Яким ви ба­чи­те про­цес вне­се­н­ня змін до укра­їн­ської Кон­сти­ту­ції? І які змі­ни на­справ­ді по­трі­бні? осно­ви са­мо­стій­но­сті і не­за­ле­жно­сті су­до­вої вла­ди, то­му в цій ча­сти­ні Кон­сти­ту­ції по­трі­бно уто­чне­н­ня.

Укра­їн­ська Кон­сти­ту­ція по інер­ції пе­ре­не­сла низ­ку рис по­пе­ре­дньої со­ці­а­лі­сти­чної си­сте­ми з на­дмір­но ви­со­ким рів­нем за­хи­сту со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних прав, які не завжди узго­джу­ю­ться з ре­аль­ни­ми мо­жли­во­стя­ми су­спіль­ства. Від­по­від­но, ця скла­до­ва вно­сить де­я­кі дис­ба­лан­си. Без­пе­ре­чно, ва­жли­ве зна­че­н­ня має пра­виль­не узго­дже­н­ня на­чал цен­тра­лі­за­ції та де­цен­тра­лі­за­ції — зба­лан­со­ва­но­сті си­сте­ми влад на цен­траль­но­му і на мі­сце­во­му рів­нях. Як по­ка­зав до­свід, на­ле­жної зба­лан­со­ва­но­сті по­ки що не­має. Від­по­від­но, в цій ча­сти­ні Кон­сти­ту­ції та­кож по­трі­бні де­я­кі уто­чне­н­ня.

«ЩО ТОВЩА КОН­СТИ­ТУ­ЦІЯ, ТО ГІРШЕ ВО­НА ПРА­ЦЮЄ»

Сер Ен­дрю ВУД, на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник про­гра­ми з Ро­сії та Єв­ра­зії в Chatham House, Лон­дон:

— Ве­ли­ко­бри­та­нія не має кон­сти­ту­ції тіль­ки в то­му сен­сі, що не існує жо­дно­го пи­сьмо­во­го до­ку­мен­та, по­ді­бно­го актах, які про­тя­гом сто­літь ухва­лю­вав пар­ла­мент. Це ро­бить її від­мін­ною від кон­ти­нен­таль­них кон­сти­ту­цій і спад­ко­во­го рим­сько­го пра­ва, за­крі­пле­но­го, на­при­клад, у Ко­де­ксі На­по­ле­о­на, який існує на біль­шій ча­сти­ні кон­ти­нен­таль­ної Єв­ро­пи. Це та­кож ро­бить її за­ле­жною від за­галь­них при­пу­щень, на­при­клад та­ких де­кре­тів, які за­крі­пле­ні у Ве­ли­кій Хар­тії Воль­но­стей: ко­жен, яким би мо­гу­тнім він був, має ді­я­ти від­по­від­но до за­ко­ну.

Го­лов­ною ха­ра­кте­ри­сти­кою за­галь­но­го пра­ва є пра­ви­ло, згі­дно з яким су­до­ві рі­ше­н­ня ре­гу­лю­ю­ться пре­це­ден­та­ми, вста­нов­ле­ни­ми ра­ні­ше, аніж су­до­ві рі­ше­н­ня, змі­на­ми но­вих за­ко­нів, які вста­нов­ле­но пар­ла­мен­том і з ура­ху­ва­н­ням ко­ро­лів­ської згоди. А згі­дно з ухва­ле­ною кон­вен­ці­єю, ко­ро­ле­ва чи ко­роль не мо­жуть не да­ва­ти згоди. Рі­зні стру­кту­ри, та­кі як пар­тії, що кон­ку­ру­ють за кон­троль над пар­ла­мен­том, та­кож ево­лю­ціо­ну­ва­ли, здо­бу­ва­ю­чи істо­ри­чний до­свід.

Одним сло­вом, мо­жна ска­за­ти, що ні­чо­го не­має по­стій­но­го, але на пра­кти­ці пра­ви­ла є зро­зумі­ли­ми для всіх, і во­ни ду­же до­бре пра­цю­ють. Услід за цим вель­ми ві­ро­гі­дні ка­дро­ві й ін­сти­ту­цій­ні змі­ни. Укра­ї­но­фо­бія і по­стій­на вій­на в Укра­ї­ні є по­стій­ний ді­ю­чим чин­ни­ком управ­лі­н­ня Ро­сі­єю. Управ­лі­н­ня що­ден­но­го, вже ру­тин­но­го. Мо­жли­во, для сер­йо­зних змін зна­до­би­ться за­го­стре­н­ня си­ту­а­ції в Укра­ї­ні.

При цьо­му від­бу­ва­є­ться еро­зія тих со­ці­аль­них груп — і без то­го не­чи­слен­них і роз­рі­зне­них, які не по­ді­ля­ли за­галь­них на­стро­їв. Осо­бли­во до­бре це по­мі­тно з ви­слов­лю­вань ме­діа-пер­сон, які на­ма­га­ю­ться зма­лю­ва­ти осо­бли­ву по­зи­цію, не всту­па­ю­чи в кон­флікт із вла­дою. Услід за Оле­ксан­дром Гель­ма­ном ви­рі­знив­ся Оле­ксандр Го­ро­дни­цький. Він, як і Гель­ман, вва­жає, що Крим із Се­ва­сто­по­лем, зви­чай­но, по­вин­ні на­ле­жа­ти Ро­сії, але від­ні­ма­ти йо­го тре­ба бу­ло не так гру­бо. А до то­го щось по­ді­бне пи­сав ко­лум­ніст Га­зе­ти.ру Ан­дрій Де­сни­цький. За­зви­чай та­кі збі­ги бу­ва­ють при цен­тра­лі­зо­ва­но­му за­пу­ску агі­т­про­пів­сько­го клі­ше. Але, мо­жли­во, все на­ба­га­то гірше — во­ни справ­ді вва­жа­ють це гро­ма­дян­ською по­зи­ці­єю.

По­над усе зди­ву­ва­ло, що пев­ну опо­зи­цій­ність угле­ді­ли в ре­птиль­но­му ви­сту­пі Олександра Со­ку­ро­ва під час отри­ма­н­ня чер­го­вої дер­жав­ної (ко­ли­шньої ста­лін­ської) пре­мії з рук Пу­ті­на. Ре­жи­сер по­про­сив ба­те­чка-ца­ря во­ю­ва­ти ма­лою кров’ю, жа­лі­ти сол­да­ти­ків і офі­це­рів. Роз­чу­ле­н­ня і про­сві­тле­н­ня.

Якщо ж роз­гля­да­ти ві­ро­гі­дність еска­ла­ції во­єн­них дій в Укра­ї­ні, вва­жа­ю­чи ці­ля­ми вій­ни де­гра­да­цію і руй­ну­ва­н­ня ці­єї кра­ї­ни, то у крем­ля є від­пра­цьо­ва­на в Гру­зії стра­те­гія, що по­єд­нує вій­сько­ві уда­ри з актив­ним втру­ча­н­ням у ви­бор­чий про­цес. То­му ціл­ком імо­вір­на по­ява яко­їсь «Укра­їн­ської мрії». І я бне став смі­я­ти­ся над но­вим бло­ком Си­мо­нен­ка і Ві­трен­ко. Це яв­на про­бна ку­ля. Слід че­ка­ти пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня пар­тій­ної кон­фі­гу­ра­ції в Укра­ї­ні, со­ю­зу ча­сти­ни елі­ти з крем­лем і ви­су­не­н­ня по­пу­ліст­ських га­сел.

За­по­бі­га­н­ня по­ді­бно­му роз­ви­тку по­дій — теж роз­ви­ток ін­сти­ту­тів но­вої укра­їн­ської дер­жав­но­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.