«Бах в го­стях у Кру­пки»

У фойє бу­дів­лі За­кар­пат­ської ОДА та обл­ра­ди від­був­ся бла­го­дій­ний кон­церт ка­мер­но­го хо­ру «Кан­тус» спіль­но із львів­ським ор­ке­стром «Ле­о­по­ліс»

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Ва­силь ІЛЬНИЦЬКИЙ

Імпрезу при­свя­ти­ли 330-річ­чю ком­по­зи­то­ра Йо­ган­на Се­ба­стья­на Ба­ха та 130-річ­чю че­сько­го ар­хі­те­кто­ра Фран­ті­ше­ка Кру­пки, за чи­їм про­е­ктом 1936 ро­ку бу­ло зве­де­но цю адмін­бу­дів­лю Зем­сько­го уря­ду, яка сьо­го­дні є одні­єю з ар­хі­те­ктур­них пер­лин Ужго­ро­да.

«За­дум вла­шту­ва­ти кон­церт у при­мі­щен­ні бу­дів­лі На­ро­дної Ра­ди, як за­зви­чай на­зи­ва­ють цей дім в Ужго­ро

ді, ви­ник у ме­не дав­но, — ка­же ди­ри­гент ка­мер­но­го хо­ру «Кан­тус» Еміл

СОКАЧ. — Сво­го ча­су я по­про­сив то­ва­ри­ша ар­хі­те­кто­ра Пе­тра Сар­ва­ша по­ра­ди­ти ме­ні ори­гі­наль­не при­мі­ще­н­ня для кон­цер­тної за­ли. Він від­ра­зу звер­нув мою ува­гу на це фойє, що бу­ло спро­е­кто­ва­но ар­хі­те­кто­ром Ф.Кру­пкою спе­ці­аль­но для про­ве­де­н­ня світ­ських ра­у­тів, кон­цер­тів, уро­чи­стих по­дій. Тут чу­до­ва аку­сти­ка, ін­тер’єр. Спо­ча­тку та­кі по­дії там і від­бу­ва­ли­ся, але з ча­сом цю до­бру тра­ди­цію бу­ло втра­че­но. Спів­а­ки «Кан­ту­са» до­бре зна­ють це при­мі­ще­н­ня, оскіль­ки хор сю­ди ча­сто за­про­шу­ють за­спі­ва­ти гімн або мо­ли­тву на від­крит­ті се­сії обла­сної ра­ди, чи ви­сту­пи­ти з при­во­ду дер­жав­них свят, і ця ідея за­па­ла ме­ні в ду­шу».

Упро­довж ба­га­тьох літ пан Еміл без­успі­шно на­ма­гав­ся пе­ре­ко­на­ти ке­рів­ни­ків обла­сті про­ве­сти та­ку акцію, але вла­да змі­ню­ва­ла­ся швид­ше, ніж ви­зрі­ва­ло її рі­ше­н­ня да­ти нам до­звіл на та­кий кон­церт... Цьо­го­річ хор за­про­си­ли на свя­тку­ва­н­ня Дня пам’яті та при­ми­ре­н­ня 8 трав­ня, і йо­го ке­рів­ник ско­ри­став­ся на­го­дою спро­бу­ва­ти ре­а­лі­зу­ва­ти свій за­дум за спри­я­н­ня ни­ні­шніх ке­рів­ни­ків обла­сті. Йо­го ідею під­три­ма­ли, і за­ли­ши­ло­ся ли­ше ор­га­ні­зу­ва­ти сам ви­ступ. У про­це­сі під­го­тов­ки ви­рі­ши­ли об’єд­на­ти дві да­ти — юві­леї ви­да­тно­го ком­по­зи­то­ра та ар­хі­те­кто­ра. Львів’яни із «Ле­о­по­лі­су» на­да­ли і ве­ли­кий банер з порт­ре­том Ба­ха, який ду­же гар­мо­ній­но впи­сав­ся в ін­тер’єр ім­про­ві­зо­ва­ної сце­ни.

Про­да­ва­ти кви­тки на та­кий кон­церт не хо­ті­ли, то­му ви­рі­ши­ли зро­би­ти йо­го бла­го­дій­ним, а зі­бра­ні ко­шти пе­ре­да­ти для по­треб обла­сної ди­тя­чої лі­кар­ні. По­слу­ха­ти Ба­ха у ви­ко­нан­ні ужго­род­ських і львів­ських ми­тців при­йшов увесь бо­монд Ужго­ро­да, а ко­шти, які по­жер­тву­ють, зго­дя­ться для лі­ку­ва­н­ня най­мо­лод­ших за­кар­па­тців, які цьо­го го­стро по­тре­бу­ють. Дій­ство справ­ді ви­со­ко­го шти­бу три­ва­ло пів­то­ри го­ди­ни. Му­зи­кан­ти ви­ко­на­ли кан­та­ту Й.-С. Ба­ха Ich hatte viel bekumme- renis BWV 21 для со­лі­стів хо­ру та ор­ке­стру та Magnificat BWV 243 для со­лі­стів та ор­ке­стру. По­єд­на­н­ня ви­шу­ка­но­го ар­хі­те­ктур­но­го сти­лю, кла­си­чної му­зи­ки з ви­со­ко­про­фе­сій­ним ви­ко­на­н­ням ста­ло в Ужгороді справ­жньою ми­сте­цькою по­ді­єю. «Я ду­же хо­чу, щоб та­кі кон­цер­ти бу­ли ре­гу­ляр­ни­ми. Зві­сно, фі­лар­мо­нію з адмін­бу­дів­лі ні­хто ро­би­ти не зби­ра­є­ться, але да­ва­ти там три- чо­ти­ри кон­цер­ти на рік — ціл­ком ре­аль­но», — ка­же на за­вер­ше­н­ня ма­е­стро Сокач.

ФО­ТО ЙО­ЖЕ­ФА КІ­ША

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.