Аме­ри­кан­ські гір­ки

Справ­жнім стри­му­ва­н­ням Ро­сії мо­же ста­ти вій­сько­вий кон­тин­гент США, дис­ло­ко­ва­ний у ко­жній з кра­їн Схі­дної Єв­ро­пи, яким за­гро­жує Кремль

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

Зда­ва­ло­ся б, звіс­тка про те, що США ма­ють на­мір роз­мі­сти­ти в кра­ї­нах Схі­дної Єв­ро­пи важ­ке озбро­є­н­ня для сво­го кон­тин­ген­ту, який мо­же бу­ти пе­ре­ки­ну­тий ту­ди в ра­зі ви­ни­кне­н­ня кри­зи­сної си­ту­а­ції, а та­кож роз­гля­да­ють мо­жли­вість на­пра­ви­ти на Єв­ро­пей­ський кон­тин­гент ви­ни­щу­ва­чі п’ято­го по­ко­лі­н­ня F-22 Raptor як за­сіб за­по­бі­га­н­ня мо­жли­вій ро­сій­ській агре­сії — це хо­ро­ша но­ви­на для Укра­ї­ни. Але при най­ближ­чо­му роз­гля­ді про­бле­ми опти­мі­зму має по­мен­ша­ти. Зо­дно­го бо­ку, ство­ре­н­ня скла­дів аме­ри­кан­сько­го важ­ко­го озбро­є­н­ня в Єв­ро­пі на­че під­ви­щує ймо­вір­ність йо­го по­ста­чань Укра­ї­ні. У ра­зі не­об­хі­дно­сті Ки­є­ву мо­жна бу­де швид­ко пе­ре­да­ти зі скла­дів у Поль­щі, Угор­щи­ні й Румунії якщо не тан­ки, які є на­сту­паль­ним озбро­є­н­ням, то хо­ча б бро­не­транс­пор­те­ри і ПТУРС.

Але, з дру­го­го бо­ку, той факт, що до­пу­ска­ю­ться до­зо­ва­ні про­со­чу­ва­н­ня ін­фор­ма­ції аж ні­як не про прийня­ті рі­ше­н­ня, а ли­ше про на­мі­ри й пе­ре­го­во­ри, не­по­ко­їть. Адже як­би у Ва­шинг­то­ні дій­сно зби­ра­ли­ся роз­мі­сти­ти важ­ке озбро­є­н­ня й те­хні­ку бі­ля кор­до­нів Укра­ї­ни, Ро­сії й Бі­ло­ру­сі, то спо­ча­тку та­ке рі­ше­н­ня, пі­сля по­пе­ре­дніх, але су­то та­єм­них кон­суль­та­цій з со­ю­зни­ка­ми, бу­ло б прийня­те, а по­тім уже про ньо­го бу­ло б уро­чи­сто ого­ло­ше­но. І одра­зу б по­ча­ло­ся роз­мі­ще­н­ня в Схі­дній Єв­ро­пі за­яв­ле­ної те­хні­ки й озбро­є­н­ня, щоб Ро­сія, єди­ний по­тен­цій­ний про­тив­ник, про­ти яко­го спря­мо­ва­на по­ді­бна акція, не вжи­ла б кон­тр­за­хо­дів, ди­пло­ма­ти­чних і вій­сько­вих.

Ні, швид­ше, ши­ро­ко роз­мно­же­ні витоки про аме­ри­кан­ські на­мі­ри роз­мі­сти­ти озбро­є­н­ня й те­хні­ку в Єв­ро­пі для про­ти­дії ро­сій­ській агре­сії по­кли­ка­ні всьо­го ли­ше на­ді­сла­ти пев­ний си­гнал Мо­скві про те, що тре­ба швид­ше до­мов­ля­ти­ся й зна­хо­ди­ти якийсь ком­про­міс що­до Укра­ї­ни. А то, мов­ляв, аме­ри­кан­ці зму­ше­ні бу­дуть вживати де­я­кі вій­сько­ві за­хо­ди для стри­му­ва­н­ня Ро­сії. Бі­да, про­те, по­ля­гає в то­му, що, як я вже не­о­дно­ра­зо­во го­во­рив, ком­про­міс між Ро­сі­єю й За­хо­дом що­до Укра­ї­ни принципово не­д­ося­жний, оскіль­ки йо­го не­мо­жли­во за­фі­ксу­ва­ти юри­ди­чно, тоб­то за­ко­но­дав­чо. Адже не мо­жна уяви­ти со­бі, щоб до Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни бу­ло за­пи­са­но окре­мою стат­тею, що укра­їн­ський уряд зав­жди має бу­ти дру­жній Ро­сії (а на мен­ше Пу­тін не по­го­ди­ться). Або щоб ста­ту­ти Єв­ро­со­ю­зу й НАТО бу­ли б за­без­пе­че­ні спе­ці­аль­ни­ми пун­кта­ми про те, що ці ор­га­ні­за­ції ні за яких об­ста­вин не при­ймуть Укра­ї­ну до сво­їх лав.

То­му на пра­кти­ці пе­ре­го­во­ри Аме­ри­ки з со­ю­зни­ка­ми про роз­мі­ще­н­ня озбро­єнь ціл­ком мо­жуть за­тя­гну­ти­ся до кін­ця пре­зи­дент­сько­го тер­мі­ну Ба­ра­ка Оба­ми. Якщо ни­ні­шній пре­зи­дент США й на­ва­жи­ться все-та­ки роз­мі­сти­ти до­да­тко­ві тан­ки й ра­ке­ти в Схід- ній Єв­ро­пі, то зро­бить це ли­ше під са­мий кі­нець сво­го пе­ре­бу­ва­н­ня в Бі­ло­му до­мі, щоб по­лег­ши­ти для Гі­ла­рі Клін­тон ве­де­н­ня пе­ред­ви­бор­ної кам­па­нії. І зро­бить це з тим роз­ра­хун­ком, щоб рі­ше­н­ня про ство­ре­н­ня скла­дів аме­ри­кан­сько­го озбро­є­н­ня у Схі­дній Єв­ро­пі вті­лю­ва­ти в жи­т­тя до­ве­ло­ся б уже но­вій адмі­ні­стра­ції. Так са­мо й рі­ше­н­ня про по­ста­ча­н­ня Укра­ї­ні аме­ри­кан­ської обо­рон­ної зброї Оба­ма мо­же прийня­ти в остан­ні мі­ся­ці сво­го пре­зи­дент­ства, якщо, зві­сно, йо­го не зму­сить зро­би­ти це кон­тро­льо­ва­ний ре­спу­блі­кан­ця­ми Кон­грес. Не­да­рем­но се­на­тор- ре­спу­блі­ка­нець Джон Мак­кейн на­звав не­зда­тність адмі­ні­стра­ції по­ста­чи­ти зброю Укра­ї­ні « одні­єю з най­га­не­бні­ших сто­рі­нок аме­ри­кан­ської істо­рії».

Для ни­ні­шньо­го аме­ри­кан­сько­го пре­зи­ден­та го­лов­не —по­зна­чи­ти де­яку пу­блі­чну актив­ність, по­кли­ка­ну свід­чи­ти про йо­го на­мі­ри про­ти­сто­я­ти ро­сій­ській агре­сії. Тут пе­ре­слі­ду­ю­ться ли­ше ці­лі про­па­ган­ди, але не ре­аль­ної по­лі­ти­ки. Скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що Оба­ма із зав­зя­ті­стю, гі­дною кра- що­го ви­ко­ри­ста­н­ня, про­дов­жує шу­ка­ти всі­ля­кі при­во­ди, щоб не ро­би­ти ні­чо­го сер­йо­зно­го для розв’яза­н­ня укра­їн­ської кри­зи та при­пи­не­н­ня ро­сій­ської агре­сії.

Від­по­відь Пу­ті­на на за­гро­зу роз­мі­сти­ти аме­ри­кан­ські тан­ки в Схі­дній Єв­ро­пі — не на­мір, а рі­ше­н­ня збіль­ши­ти ро­сій­ський ар­се­нал на 40 МБР. Зно­ву- та­ки, це роз­ра­хо­ва­но в пер­шу чер­гу на за­хі­дну гро­мад­ськість. За­хі­дні по­лі­ти­ки ро­зу­мі­ють, що на са­мо­гу­бний тер­мо­ядер­ний кон­флікт з га­ран­то­ва­ним вза­є­мо­зни­ще­н­ням Пу­тін не пі­де, але на гро­мад­ську дум­ку по­ді­бний шан­таж діє. А для тих за­хі­дних по­лі­ти­ків, зокре­ма Оба­ми, хто шу­кає не­д­ося­жно­го ком­про­мі­су з Пу­ті­ним, по­гро­зи та­ко­го ро­ду є зру­чним ви­прав­да­н­ням то­го, щоб не ро­би­ти ні­яких рі­шу­чих дій. Хтось, мо­жли­во, на­віть за­про­по­нує обмі­ня­ти не роз­мі­ще­ні ще в Єв­ро­пі аме­ри­кан­ські тан­ки на ще не ви­ро­бле­ні ро­сій­ські ра­ке­ти. Одне з ін­фор­ма­цій­них вки­дань, по­кли­ка­них ви­прав­да­ти без­ді­яль­ність Оба­ми, по­ля­гає в то­му, що по­ста­ча­ти ле­таль­ну зброю Укра­ї­ні Аме­ри­ці ні­би­то за­ва­жає не­зго­да на це де­яких чле­нів НАТО і Єв­ро­со­ю­зу.

На жаль, цю ахі­нею ціл­ком сер­йо­зно по­вто­рив на­віть прем’ єр­мі­ністр Укра­ї­ни. Тут чі­тко уяв­ля­єш со­бі, як у Ва­шинг­то­ні на­ре­шті ого­ло­шу­ють, що по­чи­на­ють по­ста­ча­ти Укра­ї­ні ле­таль­ну зброю. А у від­по­відь, допу­сти­мо, Угор­щи­на й Сло­вач­чи­на за­яв­ля­ють найрішучіший про­тест і ви­хо­дять зі скла­ду НАТО. Нев­же Оба­ма і Яце­нюк мо­жуть ко­гось сер­йо­зно пе­ре­ко­на­ти в то­му, що це єв­ро­пей­ці бло­ку­ють як вве­де­н­ня сер­йо­зні­ших фі­нан­со­во- еко­но­мі­чних санкцій про­ти Ро­сії, так і по­ча­ток по­ста­чань ле­таль­ної зброї та бо­йо­вої те­хні­ки Укра­ї­ні? На­віть якщо, на­при­клад, не Сло­вач­чи­на й Угор­щи­на, а Ні­меч­чи­на й Франція, щоб збе­рег­ти від­но­си­ни з Пу­ті­ним, за­яв­лять, що рі­ше­н­ня про по­ста­ча­н­ня ле­таль­ної зброї Укра­ї­ні є спір­ним і мо­же спро­во­ку­ва­ти но­ве за­го­стре­н­ня кри­зи в Укра­ї­ні, ні­яких кро­ків для про­ти­дії по­ста­ча­н­ням зброї Ки­є­ву ні Бер­лін, ні Па­риж не чи­ни­ти­муть. Нав­па­ки, і нім­ці, і фран­цу­зи, вклю­ча­ю­чи їх ке­рів­ни­ків, у гли­би­ні ду­ші зі­тхнуть з по­лег­ше­н­ням, хо­ча й не афі­шу­ва­ти­муть свої справ­жні по­чу­т­тя на пу­блі­ці, якщо аме­ри­кан­ці дій­сно по­чнуть по­ста­ча­ти зброю укра­їн­цям і по­си­лять сан­кції про­ти Мо­скви. То­ді в Єв­ро­пі зро­зу­мі­ють, що США дій­сно го­то­ві сер­йо­зно втру­ти­ти­ся у вре­гу­лю­ва­н­ня укра­їн­ської кри­зи.

По­ки ж пла­но­ва­не роз­мі­ще­н­ня у Схі­дній Єв­ро­пі озбро­є­н­ня й бо­йо­вої те­хні­ки для аме­ри­кан­сько­го кон­тин­ген­ту чи­сель­ні­стю аж 5 тис. сол­да­тів і офі­це­рів не ви­гля­дає ду­же вра­жа­ю­чим же­стом, на­віть якщо рі­ше­н­ня про роз­мі­ще­н­ня бу­де все- та­ки прийня­те у Ва­шинг­то­ні. 5 тис. осіб яв­но не­до­ста­тньо, щоб за­хи­сти­ти не ли­ше всю Схі­дну Єв­ро­пу, а на­віть хо­ча б її се­гмент, яко­му най­біль­ше за- гро­жу­ють за­раз, — кра­ї­ни Бал­тії. У ра­зі, якщо Пу­тін ви­рі­шить втор­гну­ти­ся хо­ча б до одні­єї з бал­тій­ських ре­спу­блік, на­при­клад до Ла­твії, він на­пев­но ви­ко­ри­стає для втор­гне­н­ня одно­ча­сно кіль­ка де­ся­тків ти­сяч ре­гу­ляр­них сол­да­тів і до­бро­воль­ців. До кра­ї­ни, що ста­ла жер­твою ро­сій­ської агре­сії, змо­жуть опе­ра­тив­но пе­ре­ки­ну­ти в най­кра­що­му ра­зі кіль­ка со­тень аме­ри­кан­ських сол­да­тів. По­го­ди во­ни не зро­блять. До то­го ж не ві­до­мо, чи бу­дуть при­бу­лі ма­ти від сво­го уря­ду ман­дат на ве­де­н­ня актив­них бо­йо­вих дій про­ти ро­сій­ських військ і до­бро­воль­ців. Ро­сі­я­ни ж мо­жуть про­сто бло­ку­ва­ти аме­ри­кан­ський кон­тин­гент, не об­стрі­лю­ю­чи йо­го, і якщо аме­ри­кан­ці не ма­ти­муть чі­тко­го на­ка­зу во­ю­ва­ти або не ста­нуть во­ю­ва­ти, ви­знав­ши своє ста­но­ви­ще без­на­дій­ним, ро­сій­ської агре­сії во­ни не зу­пи­нять, а от без­си­л­ля НАТО ціл­ком про­де­мон­стру­ють.

От­же, роз­мі­ще­н­ня озбро­є­н­ня й те­хні­ки для 5- тисячного кон­тин­ген­ту у Схі­дній Єв­ро­пі — всьо­го ли­ше де­мон­стра­тив­ний жест, який ні­як не змо­же за­по­біг­ти ре­аль­ній агре­сії, якщо во­на ра­птом ма­ти мі­сце. Справ­жнім стри­му­ва­н­ням мо­жуть ста­ти аме­ри­кан­ські вій­сько­ві кон­тин­ген­ти, дис­ло­ко­ва­ні в ко­жній з кра­їн Схі­дної Єв­ро­пи, що пе­ре­бу­ва­ють під за­гро­зою, на по­стій­ній осно­ві, при­чо­му чи­сель­ні­стю в кіль­ка ти­сяч осіб ко­жен. По­си­ла­н­ня на осно­во­по­ло­жний акт Ро­сія — НАТО, що ні­би­то то за­бо­ро­няє ро­би­ти це, пі­сля ро­сій­ської ане­ксії Кри­му й вій­ни на Дон­ба­сі ви­гля­да­ють смі­шно. Але для та­ко­го рі­ше­н­ня у аме­ри­кан­сько­го ке­рів­ни­цтва має бу­ти силь­на по­лі­ти­чна во­ля, якої за­раз не спо­сте­рі­га­є­ться.

Про­те одна хо­ро­ша для Укра­ї­ни но­ви­на на аме­ри­кан­сько­му на­прям­ку все ж є. За­раз фа­во­ри­том пе­ред­ви­бор­них пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів у США на­че стає Джеб Буш, який пі­сля до­сить не­вда­ло­го стар­ту Гі­ла­рі Клін­тон, на яку обру­шив­ся град ко­ру­пцій­них скан­да­лів, уже встиг успі­шно прой­ти огля­ди­ни в Єв­ро­пі. При­хід ре­спу­блі­кан­ської адмі­ні­стра­ції до Бі­ло­го до­му мо­же різ­ко змі­ни­ти аме­ри­кан­ську по­лі­ти­ку по від­но­шен­ню до укра­їн­ської кри­зи, то­ді як пе­ре­мо­га Гі­ла­рі Клін­тон при­зве­де до збе­ре­же­н­ня ко­ли­шньо­го кур­су, не­зва­жа­ю­чи на всю ри­то­ри­ку про не­об­хі­дність « про­яв­ля­ти твер­дість » по від­но­шен­ню до Мо­скви. У той же час при­хід Дже­ба Бу­ша або яко­гось ін­шо­го ре­спу­блі­кан­сько­го кан­ди­да­та на змі­ну Оба­мі по­ки не ви­гля­дає за­зда­ле­гідь ви­зна­че­ним. Го­лов­не ж, щоб но­вий аме­ри­кан­ський пре­зи­дент ви­явив­ся ки­мось на кшталт но­во­го Ро­наль­да Рей­га­на й, уре­шті-решт, до­зрів би до усві­дом­ле­н­ня не­об­хі­дно­сті від­прав­ки в Укра­ї­ну не ли­ше аме­ри­кан­ської зброї, а й аме­ри­кан­ських військ. Ли­ше в цьо­му ви­пад­ку з’яви­ться на­дія, що укра­їн­ська кри­за бу­де за­вер­ше­на.

МА­ЛЮ­НОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Бо­рис СОКОЛОВ, пу­блі­цист Мо­сква, спе­ці­аль­но для «Дня»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.