Сту­ден­ти став­лять осві­ті «за­до­віль­но»,

Ствер­джу­ють со­ціо­ло­ги. «День» з’ясо­ву­вав, які не­від­кла­дні за­хо­ди по­трі­бні для ре­фор­ми ви­щої осві­ти

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

Фонд «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви» про­вів за­галь­но­на­ціо­наль­не опи­ту­ва­н­ня сту­ден­тів Укра­ї­ни та по­рів­няв ре­зуль­та­ти із ре­зуль­та­та­ми 2011 ро­ку. За­пи­ту­ва­ли про сту­дент­ське жи­т­тя, на­вча­н­ня, ви­бір про­фе­сії, ро­бо­ту, са­мов­ря­ду­ва­н­ня, віль­ний час, ба­че­н­ня май­бу­тньо­го. По­рів­ня­но з по­пе­ре­днім до­слі­дже­н­ням, у су­ча­сних сту­ден­тів зро­сли ви­мо­ги до яко­сті осві­ти, та­кож біль­ше сту­ден­тів ви­зна­ють, що для вла­шту­ва­н­ня на пре­сти­жну ро­бо­ту біль­шу роль ві­ді­грає про­фе­сій­ний рі­вень, а не осо­би­сті зв’яз­ки. Згі­дно з опи­ту­ва­н­ня­ми, най­біль­ше ко­ру­пції — на при­ро­дни­чих фа­куль­те­тах, най­мен­ше — на ми­сте­цьких.

Більш за все сьо­го­дні сту­ден­тів хви­лю­ють чин­ни­ки ма­те­рі­аль­ні: не­ста­ча гро­шей, не­мо­жли­вість пра­це­вла­шту­ва­ти­ся у віль­ний час, ко­ру­пція. Ду­же не­зна­чна ча­сти­на сту­ден­тів жи­ве вла­сне на сти­пен­дію — 11%. Ще у 7% сту­ден­тів сти­пен­дія скла­дає по­над 80% від їхньо­го до­хо­ду. Май­же 40% сту­ден­тів уже пра­цю­ють, із них 11% — за спе­ці­аль­ні­стю. Ко­жен де­ся­тий сту­дент вже за­раз не зби­ра­є­ться пра­цю­ва­ти за май­бу­тньою про­фе­сі­єю. Ще біль­ше — у те­хні­чних ви­шах. А по­ло­ви­на з тих, хто та­ки хо­че пра­цю­ва­ти за обра­ним фа­хом, від­по­ві­ли, що — «за­ле­жно від рів­ня зар­пла­ти».

«За­га­лом ви­щу осві­ту в Укра­ї­ні сту­ден­ти оці­ню­ють ниж­че, ніж «за­до­віль­но», а осві­ту у власному ви­ші — тро­хи ви­ще, ніж «за­до­віль­но». По­рів­ня­но з 2011 ро­ком, оцін­ки — ниж­чі. Я не ду­маю, що за цей час істо­тно змі­ни­ла­ся освіта, оче­ви­дно, сту­ден­ти ста­ли більш ви­мо­гли­ви­ми, — вва­жає ди­ре­ктор Фон­ду «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви» ім. Іль­ка Ку­че­рі­ва Іри­на БЕ­КЕ­ШКІ­НА. — Зро­сла кіль­кість тих, хто хо­тів би навчаться за кор­до­ном: за­раз — май­же 70%, у 2011р. бу­ло 55%. Ці­ка­во і ва­жли­во, що сту­ден­ти вва­жа­ють, що кіль­кість ви­шів має ви­зна­ча­ти­ся по­тре­ба­ми рин­ку пра­ці, а та­кож спро­мо­жні­стю ВНЗ да­ва­ти які­сну ви­щу осві­ту. Це йде в кур­сі ре­форм і змін, які на­пра­цьо­вує Мі­но­сві­ти, на­ма­га­ю­чись ско­ро­ти­ти на­вчаль­ні за­кла­ди, які не да­ють які­сної осві­ти. Сту­ден­ти ви­ді­ли­ти три про­бле­ми, які ви­ма­га­ють пер­шо­чер­го­во­го розв’яза­н­ня. Це не­ви­зна­н­ня біль­шо­сті ві­тчи­зня­них ви­шів у сві­ті. Це — про­бле­ма №1 і се­ред ба­тьків. Тоб­то вже за­раз і ба­тьки, і сту­ден­ти спів­від­но­сять на­шу осві­ту із ви­мо­га­ми, які є за кор­до­ном. Не­від­по­від­ність ви­кла­да­н­ня ви­мо­гам рин­ку — дру­га на­галь­на про­бле­ма, тре­тя — ко­рум­по­ва­ність ви­кла­да­цько­го скла­ду ви­шів. Во­дно­час сту­ден­ти не вба­ча­ють про­бле­ми в низь­ко­му про­фе­сій­но­му рів­ні ви­кла­да­чів і від­су­тно­сті сту­дент­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Сту­ден­ти ча­сто ба­чать на­слі­док, але не зав­жди — при­чи­ни, які до цих на­слід­ків при­зво­дять. Бо що на­сто­ро­жує, і що ме­ні не спо­до­ба­ло­ся, так те, що про­по­зи­ція вве­сти те­сту­ва­н­ня ви­пу­скни­ків ви­шів — а це, на мою дум­ку, мо­же кар­ди­наль­но змі­ни­ти під­хід до яко­сті осві­ти у ви­шах — під­три­ма­ло ли­ше 10% сту­ден­тів. Ко­ли ста­ви­ли кон­кре­тне пи­та­н­ня «за» чи «про­ти», біль­шість сту­ден­тів ви­сло­ви­ли­ся про­ти впро­ва­дже­н­ня ЗНО під час всту­пу в ма­гі­стра­ту­ру і про­ти ЗНО на ви­хо­ді. Що кра­ще сту­дент на­вча­є­ться, то по­зи­тив­ні­ше він ста­ви­ться до ЗНО, але це сто­су­є­ться ли­ше від­мін­ни­ків».

За оцін­ка­ми екс­пер­тів, за остан­ні чо­ти­ри ро­ки ко­ру­пції у ви­шах ста­ло тро­хи мен­ше — на 5 — 10%. Але це — не ра­ди­каль­ні змі­ни, то­му що ра­ди­каль­ні по­ля­га­ють у лі­кві­да­ції при­чин ко­ру­пції. Чо­му во­на існує? То­му що сту­ден­ти вва­жа­ють, що так про­сті­ше на­вча­ти­ся. По-дру­ге, в ко­ру­пції най­біль­ше за­ді­я­ні ті, в ко­го най­біль­ше «трі­йок». Це озна­чає, що ця ча­сти­на сту­ден­тів або не мо­же на­вча­ти­ся, або не хо­че.

«Як­би ці ци­фри ми отри­ма­ли в ме­ди­ци­ні, то ска­за­ли б, що хво­рий у ду­же серйозному пе­ре­дін­фар­ктно­му ста­ні. Не­об­хі­дні ква­лі­фі­ко­ва­ні «ре­а­ні­ма­то­ри», іна­кше бу­де бі­да. Адже ті, хто на­вча­є­ться, став­лять ви­щій осві­ті за якість 2,8 ба­ла за п’яти­баль­ною шка­лою! 68,8% го­во­рять про ку­пів­лю ди­пло­мів, кон­троль­них ро­біт, оці­нок... Я не по­ми­ляв­ся, ко­ли не­о­дно­ра­зо­во го­во­рив, що іно­зем­ний сту­дент іде до уні­вер­си­те­ту здо­бу­ти зна­н­ня, а укра­їн­ський — ди­плом, який йо­му не зав­жди по­трі­бен, — пе­ре­ко­на­ний ди­ре­ктор Укра­їн­сько­го цен­тру оці­ню­ва­н­ня яко­сті осві­ти Ігор ЛІ­КАР­ЧУК. — Ще 79,4% сту­ден­тів ви­зна­ють, що во­ни біль­ше схиль­ні до то­го, щоб ку­пи­ти оцін­ки. І тіль­ки 46% зби­ра­ю­ться пра­цю­ва­ти за обра­ною спе­ці­аль­ні­стю. З цьо­го я ро­блю два ви­снов­ки: нам по­трі­бно ро­би­ти більш жорс­ткою си­сте­му всту­пу до ВНЗ. То­му що як­би ми на сьо­го­дні гра­мо­тно про­ана­лі­зу­ва­ли пра­ви­ла при­йо­му, які ви­ші за­про­по­ну­ва­ли у 2015 ро­ці, то по­ба­чи­ли б, що ли­ше п’ять уні­вер­си­те­тів у пра­ви­лах при­йо­му по­ста­ви­ли ви­мо­гу — сер­ти­фі­кат з укра­їн­ської мо­ви з ре­зуль­та­та­ми по­гли­бле­но­го рів­ня. Якщо ві­зьме­мо ті 300 уні­вер­си­те­тів Укра­ї­ни, які ми на­зи­ва­є­мо справ­жні­ми, із них ли­ше дев’ять ви­ма­га­ють від абі­ту­рі­єн­тів сер­ти­фі­кат по­гли­бле­но­го рів­ня. 93% зго­дні при­йма­ти абі­ту­рі­єн­тів із най­ниж­чим ба­лом ЗНО — 100. Я вже не ка­жу, що на фі­ло­ло­гі­чні спе­ці­аль­но­сті де­я­кі уні­вер­си­те­ти не по­ста­ви­ли іно­зем­ну мо­ву як всту­пне ви­про­бу­ва­н­ня... Дру­га про­по­зи­ція — в най­ближ­чі ро­ки ми ма­є­мо по­ча­ти про­цес за­про­ва­дже­н­ня ЗНО з пре­дме­тів, які є в уні­вер­си­те­тах, — хо­ча б із ба­зо­вих, на яких ґрун­ту­є­ться під­го­тов­ка ви­пу­скни­ка».

Ви­ща освіта — це не тіль­ки сту­дент­ство, а й про­фе­сор­сько-ви­кла­да­цький склад. Екс­пер­ти вва­жа­ють, що від­по­від­аль­ність за ор­га­ні­за­цію ре­фор­му­ва­н­ня си­сте­ми осві­ти ле­жить са­ме на цих лю­дях. Уже рік про­йшов з ча­су ухва­ле­н­ня За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту», але, за сло­ва­ми го­ло­ви Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань на­у­ки і осві­ти Лілії ГРИ­НЕ­ВИЧ, він ще не по­чав пра­цю­ва­ти в ака­де­мі­чних спіль­но­тах. На­зи­ва­ють низ­ку при­чин, одна з яких — спро­тив консервативної ча­сти­ни ви­кла­да­чів та ке­рів­ни­ків на­вчаль­них за­кла­дів.

«Ве­ли­кою ілю­стра­ці­єю цьо­го спро­ти­ву є ви­бо­ри до На­ціо­наль­но­го агент­ства за­без­пе­че­н­ня яко­сті ви­щої осві­ти. Те, що ми отри­ма­ли там лю­дей, які бу­ли лю­стро­ва­ні, а ра­ні­ше — за­ді­я­ні в си­сте­мі при по­пе­ре­дньо­му мі­ні­стрі осві­ти, свід­чить про не­го­тов­ність спіль­нот до ре­форм та про ба­жа­н­ня пра­цю­ва­ти за ста­ри­ми схе­ма­ми, — го­во­рить Лі­лія Гри­не­вич. — На­сту­пне пи­та­н­ня: хто ста­не очіль­ни­ком агент­ства, хто бу­де за­сту­пни­ка­ми? Ми не мо­же­мо допу­сти­ти, щоб та­ку ва­жли­ву ін­сти­ту­цію, яка є сер­це­ви­ною за­без­пе­че­н­ня яко­сті ви­щої осві­ти, очо­лю­ва­ли лю­ди ста­рої си­сте­ми, ко­трі не во­ло­ді­ють єв­ро­пей­ськи­ми під­хо­да­ми оцін­ки яко­сті осві­ти. То­му до цьо­го тре­ба осо­бли­во при­скі­пли­во по­ста­ви­ти­ся. Дру­га про­бле­ма: бра­кує не­об­хі­дних те­хно­ло­гі­чних рі­шень. Зокре­ма в ча­сти­ні ан­ти­пла­гі­а­ту. Про бо­роть­бу із пла­гі­а­том ми мо­же­мо че­сно­го го­во­ри­ти зі сту­ден­та­ми, якщо по­ка­же­мо, як з ним бо­рю­ться в ака­де­мі­чно­му се­ре­до­ви­щі. Сьо­го­дні За­кон «Про ви­щу осві­ту» дав спе­ці­а­лі­зо­ва­ним вче­ним ра­дам мо­жли­вість при­су­джу­ва­ти на­у­ко­ві сту­пе­ні. Про­те до цьо­го ча­су во­ни не за­без­пе­че­ні від­по­від­ним ан­ти­пла­гі­а­тним про­грам­ним за­без­пе­че­н­ням, а це ду­же ва­жли­во, щоб ко­жна вче­на ра­да ма­ла мо­жли­вість ним ско­ри­ста­ти­ся. Тре­тя про­бле­ма — сту­ден­ти по­ки що си­стем­но не від­чу­ли за­про­ва­дже­н­ня За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту» че­рез від­су­тність но­вих стан­дар­тів у осві­ті. Ми ду­же спо­ді­ва­є­мо­ся, що са­ме цей рік ста­не ро­ком роз­роб­ки но­вих стан­дар­тів, які зо­бов’яжуть усі ви­ші за­без­пе­чи­ти 25% змі­сту на­вчаль­них кур­сів за ви­бо­ром сту­ден­тів. Бо це є по­зи­ція за­ко­ну».

ЛІ­ЛІЯ ГРИ­НЕ­ВИЧ

ІГОР ЛІ­КАР­ЧУК

ІРИ­НА БЕ­КЕ­ШКІ­НА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.