Ві­та­лій СКО­ЦИК,

Den (Ukrainian) - - Економіка -

го­ло­ва «Аграр­ної пар­тії Укра­ї­ни»:

— Це рад­ше схо­же на пі­ар-акцію, бо в нас на­ра­зі не­має за­гро­зи для про­до­воль­чої без­пе­ки в пи­та­н­нях зер­на. За оцін­ка­ми «Бі­знес-мо­ні­то­ринг ін­тер­нешнл», па­ді­н­ня уро­жаю ку­ку­ру­дзи цьо­го ро­ку очі­ку­є­ться в ме­жах мі­нус 17,4% і пше­ни­ці — 11,3%. Але, в бу­дья­ко­му ра­зі, це не за­гро­жує про­до­воль­чій без­пе­ці, бо по­го­дні умо­ви по­лі­пшу­ю­ться (зно­ву по­вер­ну­ли­ся до­щі). Від­так пше­ни­ця вро­дить 6 — 7 тонн з 1 га, ячмінь ози­мий — 6 — 7 тонн з 1 га. То­му під­став обме­жу­ва­ти екс­порт з Укра­ї­ни не­має. На­віть якщо за­галь­ний збір вро­жаю змен­ши­ться до 56 міль­йо­нів тонн, то все одно не бу­де не­без­пе­ки.

Під­пи­са­н­ня цьо­го ме­мо­ран­ду­му ва­жли­ві­ше для са­мих зер­но­трей­де­рів. Зо­дно­го бо­ку, щоб во­ни ро­зумі­ли, що не бу­де екс­порт­но­го кво­ту­ва­н­ня, від­так мо­жна спо­кій­но бу­ду­ва­ти бі­зне­со­ві від­но­си­ни. З ін­шо­го — ціл­ком оче­ви­дно, що в цьо­му кон­текс­ті ви­рі­шу­є­ться й пи­та­н­ня від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ. У Вер­хов­ній Ра­ді Укра­ї­ни дня­ми має з’яви­ти­ся в дру­го­му чи­тан­ні за­ко­но­про­ект про від­шко­ду­ва­н­ня цьо­го по­да­тку. Він, по су­ті, за­без­пе­чить по­вер­не­н­ня ПДВ 10 — 12 основ­ним екс­пор­те­рам, то­ді як ре­шта (90%) ви­ро­бни­ків зер­на, в то­му чи­слі се­ля­ни, не ма­ти­муть до цьо­го сто­сун­ку.

То­му мі­ні­стер­ству тре­ба не ли­ше під­пи­су­ва­ти ме­мо­ран­дум, а й ди­ви­ти­ся на про­бле­ми га­лу­зі ком­пле­ксно. А за­раз є на що ди­ви­ти­ся, бо в ре­гіо­нах лю­ди ха­па­ю­ться за го­ло­ву. Одне з та­ких «га­ря­чих пи­тань» — як за­сі­я­ти­ся? На­ра­зі всі азо­тні ві­тчи­зня­ні під­при­єм­ства зу­пи­ни­ли­ся. Якщо на­ве­сні бу­ло пи­та­н­ня ці­ни на ці до­бри­ва, то за­раз — їх на­яв­но­сті. Ось де про­бле­ма, яку слід ви­рі­шу­ва­ти в ав­раль­но­му тем­пі. Якщо пи­та­н­ня до­брив не ви­рі­ши­ти, то за кіль­ка мі­ся­ців це пе­ре­тво­ри­ться на справ­жній го­лов­ний біль для уря­ду.

Чо­му так ста­ло­ся? По-пер­ше, стра­те­гі­чною по­мил­кою бу­ло до­зво­ля­ти одній лю­ди­ні ку­пи­ти всі під­при­єм­ства з ви­ро­бни­цтва азо­тних до­брив. По-дру­ге, дер­жа­ва ви­рі­шує якісь по­лі­ти­чні чи бі­зне­со­ві пи­та­н­ня, і як на­слі­док — азо­тні під­при­єм­ства зу­пи­ни­ли­ся і га­лузь під уда­ром. АПК під­хо­дить до то­го, що вже в се­ре­ди­ні черв­ня і до кін­ця ли­пня тре­ба по­чи­на­ти сі­я­ти рі­пак, а до­брив, на­при­клад, по За­кар­па­т­тю не­має.

На­віть якщо по­лі­ти­чні пи­та­н­ня бу­де ви­рі­ше­но і за­пу­стять хі­мі­чні за­во­ди, то тіль­ки час­тко­во. У Рів­но­му і Чер­ка­сах — за­пра­цю­ють. А от на Сє­ве­ро­до­не­цько­му «Азо­ті» є й ін­ші про­бле­ми: ми­ну­ло­го ти­жня я мав зу­стріч із йо­го пред­став­ни­ка­ми, і во­ни роз­по­ві­ли, що еле­ктро­енер­гію на під­при­єм­ство по­ста­ча­ють дві лі­нії еле­ктро­по­ста­ча­н­ня. Зних одна пе­ре­би­та під Ща­стям. І ні­хто цю про­бле­му не ви­рі­шує.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.