Си­ли і во­лі то­бі, На­діє!

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Сте­пан ТРОХИМЧУК, про­фе­сор, го­ло­ва ЛОВ ВОВ

...На весь світ про­сла­ви­ли­ся кі­бор­ги, які про­тя­гом де­кіль­кох мі­ся­ців (242 дні) му­жньо за­хи­ща­ли до­не­цький ае­ро­порт. На вій­ні з пу­тін­ським агре­со­ром ге­ро­я­ми Укра­ї­ни ста­ють і ря­до­ві во­ї­ни, й офі­це­ри та ге­не­ра­ли. Ге­ро­ї­ня­ми укра­їн­сько­го на­ро­ду ста­ли со­тні ти­сяч жі­нок, во­лон­те­рок-по­дви­жниць, які ря­ту­ва­ли на­ших во­ї­нів, при­дбав­ши на на­ро­дні ко­шти і пе­ре­дав­ши їм бро­не­жи­ле­ти, ка­ски, при­ла­ди ні­чно­го ба­че­н­ня, те­пло­ві­зо­ри, які взу­ли й одя­гли їх у су­ча­сні одно­строї. Со­тні жі­нок во­ю­ють на пе­ре­до­вій як снай­пе­ри і пі­хо­тин­ці, льо­тчи­ці і са­ні­тар­ки. Їх на­ди­ха­ють ге­ро­ї­ні ми­ну­ло­го. При­кла­дом для на­слі­ду­ва­н­ня є юна Ори­ся За­ві­сна, до­чка ко­мен­дан­та фор­те­ці Бу­ші, яка 1654 ро­ку для за­трим­ки во­ро­га, ці­ною вла­сно­го і жи­т­тя за­хи­сни­ків, пі­дір­ва­ла за­па­си ви­бу­хів­ки у по­гре­бі фор­те­ці, під ру­ї­на­ми якої та­ко­жза­ги­ну­ли на­па­сни­ки, і це до­по­мо­гло вій­ську Б.Хмельницького отри­ма­ти пе­ре­мо­гу.

Осо­бли­ве мі­сце і роль ви­па­ла на­шій слав­ній ор­ли­ці, офі­це­ро­ві­льо­тчи­ці, прин­це­сі-во­ї­ну На­дії Сав­чен­ко. Во­на є вті­ле­н­ням всьо­го ге­ро­ї­чно­го і му­жньо­го, що при­та­ман­не укра­їн­ці. Міль­йо­ни укра­їн­ців що­дня де­ся­тки ра­зів звер­та­ю­ться до її сві­тлої осо­би, її спра­ви, вбо­лі­ва­ють і мо­ля­ться за неї... Де­ся­тки і де­ся­тки днів ви­сна­жли­во­го го­ло­ду­ва­н­ня, ка­мер­но­го хо­ло­ду, чу­жо­го за­мкне­но­го про­сто­ру, який да­вить і гні­тить ду­шу. І все це На­дія Сав­чен­ко пе­ре­но­сить ге­ро­ї­чно, на­тхнен­но і твор­чо, опи­су­ю­чи все це у сво­їх но­та­тках і ли­стах, які, га­даю, ста­нуть май­бу­тні­ми по­ві­стя­ми та ро­ма­на­ми, пі­сня­ми та ле­ген­да­ми.

Кра­су­ня, яка мо­гла б ста­ти гол­лі­вуд­ською зір­кою, ро­зум­ни­ця, яка мо­гла б бу­ти ви­да­тним вче­ним чи ди­пло­ма­том, зраз­ко­вою ма­мою, як­би не не­без­пе­ка, що на­ви­сла над її Укра­ї­ною. Лю­ди­на ці­ле­спря­мо­ва­на, яка вміє вчи­ти­ся, на­тхнен­но пра­цю­ва­ти, до­би­ва­ти­ся сво­єї ме­ти. Па­трі­от з ве­ли­кої лі­те­ри, яка го­то­ва ви­три­ма­ти всі тор­ту­ри, бо­лі та зну­ща­н­ня, щоб до­ве­сти во­ро­го­ві, що укра­їн­ців пе­ре­мог­ти не мо­жна.

Зро­зу­мів­ши, що роль авіа­ції в цій вій­ні обме­же­на, во­на пі­шла во­ю­ва­ти ра­зом із пі­хо­тин­ця­ми. Ви­три­ма­ла не­зго­ди пер­ших мі­ся­ців ста­нов­ле­н­ня на­ших ге­ро­ї­чних Зброй­них сил, бу­ду­ва­ла їх, як во­їн та офі­цер. По­тра­пив­ши у по­лон до про­мо­сков­ських вар­ва­рів, не ско­ри­ла­ся, не зра­ди­ла, а му­жньо за­хи­ща­ла честь як свою, так і Ба­тьків­щи­ни. У мо­сков­ських ка­тів­нях і на су­ди­ли­щі по­во­ди­ла се­бе як па­трі­от: го­во­ри­ла ли­ше укра­їн­ською, одя­га­ла­ся в ша­ти з укра­їн­ською сим­во­лі­кою, не про­сто за­хи­ща­ла­ся, а прав­ди­во і во­йов­ни­че до­во­ди­ла ні­кчем­ність ро­сій­ських про­да­жних су­дів і свою зне­ва­гу до них...

Са­ма На­дія Сав­чен­ко і її за­хист до­ве­ли всьо­му сві­то­ві, що во­на не бра­ла уча­сті у вбив­стві пу­тін­сько­го бре­хли­во­го во­їн­ства гі­бри­дної вій­ни, що на час їхньо­го вбив­ства во­на вже бу­ла у полоні у се­па­ра­тис- тів. Усім та­ко­ж­зро­зумі­ло, що її під­сту­пно транс­пор­ту­ва­ли до Ро­сії, що не за вла­сної во­лі во­на пе­ре­тну­ла кор­дон стра­ху і не­во­лі. Світ ро­зу­міє, що суд над На­ді­єю Сав­чен­ко є спро­бою очор­ни­ти Укра­ї­ну, по­ка­за­ти свою бре­хню і під­лість, як прав­ду, за­стра­ши­ти та при­ни­зи­ти укра­їн­ців. Але вла­сне На­дія Сав­чен­ко, як справ­жній во­їн та па­трі­от, во­ює за всю Укра­ї­ну, за свою ма­тір і сестру, за то­го бо­я­гу­за, що втік від мо­бі­лі­за­ції, во­на по­во­ди­ться так гор­до і смі­ли­во, що це ро­бить її зраз­ко­вим і не­злам­ним бор­цем за свою та на­шу дер­жав­ну сво­бо­ду і не­за­ле­жність.

Хо­чу пе­ре­да­ти че­рез га­зе­ту «День» свою без­ме­жну лю­бов, ви­со­ку по­ва­гу та щи­ре за­хо­пле­н­ня Ве­ли­кою До­чкою Укра­ї­ни, по­ба­жа­ти їй си­ли і во­лі ви­сто­я­ти в не­лег­кій бо­роть­бі з на­ха­бним і кри­ва­вим крем­лів­ським кар­ли­ком. Її бо­роть­ба з агре­со­ром у са­мо­му лі­гві ім­пе­рії — це дру­гий фронт, так са­мо ва­жли­вий і пе­ре­мо­жний, як на по­лі бра­ні на Дон­ба­сі. Во­на є уосо­бле­н­ням Єв­ро­пи, ми­ру, сво­бо­ди і про­цві­та­н­ня, Сон­цем Прав­ди, Зна­ме­ном Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті!

Бо­роть­ба істин­ної па­трі­о­тки з агре­со­ром уса­мо­му­лі­гві ім­пе­рії — це дру­гий фронт

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.