Пів­острів пе­ре­тво­рю­ють на «сто­ли­цю «рус­ско­го ми­ра»

«У си­ту­а­цію з прийня­т­тям «Дер­жра­дою» Кри­му «за­ко­ну про осві­ту» ма­ють втру­ти­ти­ся ор­га­ни вла­ди Укра­ї­ни та між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції», — пред­став­ник ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду Емі­не Ава­мі­лє­ва

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ко­стян­тин ОГНЕВИЙ, жур­на­ліст

Держ ра да » Кри му, пі сля три ва лих су пе ре чок у сус піль ст ві, ухва ли ла «за­кон про осві­ту», яким гру­бо по­ру­ши­ла не ли­ше свою ж «кон­сти­ту­цію», а й пра­ва ко­рін­них на ро дів Кри му. По­при те, що « кон с ти ту ція Кри му » ви - знає дер жав ни ми три мо ви — ро сійсь ку, ук ра їнсь ку й кримсь ко та тарсь ку, за кон про осві ту, всу пе реч цьо му, вста - нов­лює обов’яз­ко­вим вив­че­н­ня в шко лах ли ше ро сійсь кої мо - ви, а ук ра їнсь кої та кримсь ко - та тарсь кої — за ба жан ням. У ре­зуль­та­ті в шко­лах ро­зро­бле­ні про гра ми, де уро ки ро сійсь кої мо ви в обов’ яз ко во му по ряд ку про­хо­дять що­дня, а укра­їн­ської й кримсь ко та тарсь кої по од но - му-два ра­зи на ти­ждень, та й те в ра зі, як що учень ви явить ба - жа­н­ня їх ви­вча­ти.

Остан­нім кро­ком «дер­жра - ди » пе ред за твер д жен ням « за - ко­ну» бу­ло рі­ше­н­ня від­хи­ли­ти по­прав­ку де­пу­та­та «дер­жра­ди», адеп та « ро сійсь ко го Кри му » Рем­зі Ілья­со­ва про обов’яз­ко­ве вив­че­н­ня трьох дер­жав­них мов. Але й пі­сля ухва­ле­н­ня за­ко­ну су пе реч ки не вщу ха ють, го ту - ють ся про тес ти гро мадсь кос ті, про те де пу та ти «держ ра ди » й на да лі про дов жу ють го во ри ти про рів­но­прав’я трьох мов.

При цьо­му рі­ше­н­ня від­мо­ви­ти двом дер жав ним мо вам у обов’яз­ко­во­му ви­вчен­ні в шко­лі під но сить ся де пу та та ми «дер­жра­ди» як до­ся­гне­н­ня. Во­ни ствер д жу ють, що в Кри му вста­нов­ле­на «до­бро­віль­ність» у ви вчен ні мов, умов чу ю чи, що во­на сто­су­є­ться ли­ше двох мов, а тре тя, ро сійсь ка, рів ні ша за ін­ші, має ста­тус обов’яз­ко­вої.

З дру­го­го бо­ку, «гла­ва ко­мі­те­ту дер­жра­ди з осві­ти» Во­ло­ди­мир Боб­ков за­явив, що та­ке рі­шен ня прий ня те, ні би то, за... рі шен ням бать ків. Він ска зав, що се­ред ба­тьків бу­ло про­ве­де­не опи­ту­ва­н­ня, й 74% з них «ви­сло­ви­ли­ся одно­зна­чно — ви­вча­ти дер­жав­ні мо­ви не­об­хі­дно на до­бро­віль­ній осно­ві, й ли­ше 8% ба­тьків ви­сту­пи­ли за обов’яз­ко­ве вве ден ня цих пред ме тів до шкіль­ної про­гра­ми. 16% вва­жа­ють, що вчи ти, звіс но, тре ба, але на ви­бір — або укра­їн­ську, або кримсь ко та тарсь ку, й уже точ но не все од но час но » . При цьо­му Во­ло­ди­мир Боб­ков умов­чав, що се­ред опи­та­них ба­тьків бу­ло не мен­ше чо­ти­рьох п’ятих ро­сі­ян за на­ціо­наль­ні­стю, які не ба­жа­ють, щоб їхні ді­ти пе­ре­об­тя­жу­ва­ли­ся ін­ши­ми мо­ва­ми.

Во­ло­ди­мир Боб­ков від­мо­ву від вив­че­н­ня ін­ших мов по­яснив тим, що у шко­ля­рів «і без то­го чи­ма­ле на­ван­та­же­н­ня». Ко­мен­ту­ю­чи це рі­ше­н­ня «дер­жра­ди», ке­рів­ник управ­лі­н­ня з пи­тань осві­ти крим­сько­та­тар­ською мо­вою Ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду Емі­не Ава­мі­лє­ва за­яви­ла жур­на­лі­стам: «За на­ши­ми під­ра­хун­ка­ми, в крим­ських за­галь­но­осві­тніх уста­но­вах 30% учнів — крим­ські та­та­ри. Але при цьо­му ли­ше 3% на­ших ді­тей, які на­вча­ю­ться в 15 крим­сько­та­тар­ських шко­лах, мо­жуть пов­но­цін­но ви­вча­ти рі­дну мо­ву. У Кри­му є та­кі шко­ли, де 50 і на­віть 75 від­со­тків ді­тей ста­нов - лять крим­ські та­та­ри, але мо­жли­во­сті ви­вча­ти рі­дну мо­ву їм не на­да­ють. За цю мо­жли­вість тре­ба бо­ро­ти­ся. У ре­зуль­та­ті в Кри­му 96% ді­тей отри­му­ють ви­хо­ва­н­ня й осві­ту ро­сій­ською мо­вою. Це нон­сенс».

Во­на спро­сто­вує ін­фор­ма­цію міс це вих по лі ти ків про те, що «в Кри­му не­має тих, хто ба­жає доб ро віль но ви вча ти ці мо ви » . « Ми про гно зу є мо си ту а цію в бік по­гір­ше­н­ня як яко­сті, так і кіль кос ті ви кла дан ня рід ною мо­вою», — го­во­рить Емі­не Ава­мі лє ва. На її дум ку, бать ки й гро мадсь кість по вин ні ви ма га - ти ре аль но го рів но прав’ я дер - жав­них мов у Кри­му. По-дру­ге, в си­ту­а­цію по­вин­ні втру­ти­ти­ся ор­га­ни вла­ди Укра­ї­ни та між­на­род ні ор га ні за ції. Пре зи дент Укра­ї­ни, Вер­хов­на Ра­да, Мі­ні­стер ст во осві ти Укра ї ни ма ють ви­сту­пи­ти із за­ява­ми й опро­те­сту­ва­ти ухва­ле­н­ня цьо­го дис­кри­мі­на­цій­но­го «за­ко­ну». Уре­шті­решт, юри­сти ма­ють по­да­ти по­зо ви до між на род них су дів з при­во­ду то­го, що рі­ше­н­ням дер­жав но го ор га ну в Кри му вста - нов ле на офі цій на дис кри мі на - ція за мов­ною озна­кою.

Кримсь кі спо сте рі га чі вва - жа­ють, що, ухва­лив­ши та­кий « за кон » , який зда єть ся ро сі я - нам ви­гі­дним, «дер­жра­да» й лі­де ри « кримсь кої вес ни » на - справ ді ді ють про ти ін те ре сів ро­сій­ської об­щи­ни Кри­му. Це сьо год ні вся вла да в Кри му на - ле­жить ро­сій­ським шо­ві­ні­стам, але так бу­де не зав­жди. Уже ро­ки че­рез два-три, ма­кси­мум че­рез п’ять ро­ків, ро­сій­ські чи­нов­ни­ки пов­ні­стю дис­кре­ди­ту­ють се­бе при вла­ді, й так чи іна­кше, але Крим по­вер­не­ться до скла­ду Укра­ї­ни. І то­ді всі ро­сій­ські чи­нов­ни­ки, які во­ло­ді­ють ли­ше сво­єю рі­дною мо­вою, бу­дуть за­кон­но ви­клю­че­ні зі скла ду дер­жор­га­нів, і ро­сій­ська гро­ма­да вза­га­лі ри­зи­кує бу­ти не пред­став­ле­ною при вла­ді. А за­га­лом, мо­же, це й на кра­ще? Для ро­сі­ян ви­ста­чить і одні­єї Ро­сії.

На од но му із за сі дань де пу - тат « держ ра ди » Ана то лій Жи - лін за про по ну вав по вер ну ти сім фе ро поль сь ко му кі но те ат ру іме­ні Т.Г. Шев­чен­ка істо­ри­чну на­зву «Ба­ян». При цьо­му він за­явив, що Та рас Шев чен ко — « це лю ди на, яка бу ла ду же во - ро­жою Ро­сій­ській ім­пе­рії і яка бу­ла при­бі­чни­ком на­ціо­наль­но­го ру ху в Укра ї ні » . Га зе та « Крым ская прав да » ого ло си ла вій­ну та­бли­чкам дер­жав­ною укра їнсь кою мо вою. За ін фор ма - ці­єю га зе ти, ні би то ба га то чи - сель ні чи та чі скар жать ся й за - пи ту ють, « ко ли на реш ті три - зуб ці й « мо ва » зник нуть з на - шо го жит тя » . За ступ ник го ло - ви одно­го з ко­мі­те­тів «дер­жра­ди» Ан­на Ру­бель ска­за­ла: «Про­тя гом цьо го ро ку таб лич ки на всіх дер жав них уста но вах бу - дуть за­мі­не­ні».

По лі тич ну ба зу під про цес агре­сив­ної й на­силь­ни­цької ру­си фі ка ції Кри му під вів « се на - тор » від Кри му Сер гій Це ков. Він за­вив, що «сво­го ча­су ми за­про­по­ну­ва­ли зро­би­ти Крим сто­ли­цею «рус­ско­го ми­ра», сто­ли­цею ро сійсь ких спів віт чиз ни - ків. Ми праг не мо, щоб спів віт - чиз ни ки при їж д жа ли сю ди й по чу ва ли ся на пів ос т ро ві не прос то вдо ма, а ба чи ли, на - скіль ки пра виль не це рі шен ня по ідеї об’ єд ну ва ти « рус ский мир». На­ше зав­да­н­ня — зро­би­ти Крим ба­тьків­щи­ною — ве­ли­кою чи ма лою — для ро сійсь - ких спів­ві­тчи­зни­ків».

Як ба­чи­мо, там, де пра­вить бал агре­сив­ний і во­йов­ни­чий «рус­ский мир», мі­сця для ін­ших на­ціо­наль­но­стей, на­віть ко­рін­них на­ро­дів, не бу­ло й не­має.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.