Спи­ра­ю­чись на по­гля­ди кра­є­знав­ців та істо­ри­ків

Про під­хід до пе­ре­йме­ну­ва­н­ня на Чер­ні­гів­щи­ні

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ві­та­лій НА­ЗА­РЕН­КО, Чер­ні­гів

За по­пе­ре­дні­ми під­ра­хун­ка­ми екс­пер­тів, на Чер­ні­гів­щи­ні має бу­ти пе­ре­йме­но­ва­но 71 на­се­ле­ний пункт, в то­му чи­слі мі­сто ра­йон­но­го зна­че­н­ня Щорс. Із 22 ра­йо­нів обла­сті пе­ре­йме­ну­ва­н­ня на­се­ле­них пун­ктів не тор­кне­ться ли­ше трьох. А от пам’ятни­ки то­та­лі­тар­ної епо­хи до­ве­де­ться зно­си­ти всім. До остан­ньо­го ча­су в обла­сті на­ра­хо­ву­ва­ло­ся 36 пам’ятни­ків Ле­ні­ну. Всіх їх пла­ну­ють де­мон­ту­ва­ти.

ПО­СИ­ЛА­Н­НЯ НА АР­ХІВ­НІ ДА­НІ

За сло­ва­ми ди­ре­кто­ра Де­пар­та­мен­ту ін­фор­ма­цій­ної ді­яль­но­сті та ко­му­ні­ка­цій із гро­мад­ські­стю Чер­ні­гів­ської обла­сної дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції Ан­дрія По­дор­ва­на, ор­га­ни ви­ко­нав­чої вла­ди роз­по­ча­ли ді­я­ти для пов­но­го та без­умов­но­го ви­ко­на­н­ня всіх пун­ктів за­ко­нів про де­ко­му­ні­за­цію. «Ми пла­ну­є­мо на мі­сцях уза­галь­ни­ти пе­ре­лік на­се­ле­них пун­ктів, які ма­ють бу­ти пе­ре­йме­но­ва­ні (та­кий спи­сок вже скла­де­но по­пе­ре­дньо), — роз­по­від­ає чи­нов­ник. — За по­пе­ре­дні­ми під­ра­хун­ка­ми, тре­ба пе­ре­йме­ну­ва­ти біль­ше се­ми де­ся­тків на­се­ле­них пун­ктів. Осо­бли­ву ува­гу по­трі­бно при­ді­ли­ти та­ким ра­йо­нам, як Бор­знян­ський, Ко­роп­ський, Мен­ський та Прилуцький».

Та­кож, за сло­ва­ми Ан­дрія По­дор­ва­на, в обл­держ­адмі­ні­стра­ції пла­ну­ють уза­галь­ни­ти пе­ре­лік ву­лиць, площ та ін­ших об’єктів, які під­ля­га­ють пе­ре­йме­ну­ван­ню, а та­кож пе­ре­лік пам’ятни­ків та ін­ших зо­бра­жень, що ма­ють бу­ти де­мон­то­ва­ні.

На Чер­ні­гів­щи­ні тіль­ки одне мі­сто ра­йон­но­го зна­че­н­ня під­ля­гає пе­ре­йме­ну­ван­ню — Щорс. До 1935 ро­ку Щорс мав на­зву Сновськ. На дум­ку пред­став­ни­ка Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті в Чер­ні­гів­ській обла­сті Сер­гія Бу­тка, ло­гі­чно бу­ло б по­вер­ну­ти мі­сту йо­го істо­ри­чну на­зву. Втім, остан­нє слово ма­ють ска­за­ти мі­сце­ві гро­ма­ди та ор­га­ни вла­ди. Адже са­ме на них за­ко­но­да­вець по­клав від­по­від­аль­ність за звіль­не­н­ня від ко­му­ні­сти­чної спад­щи­ни.

« За по пе ред ні ми оцін ка - ми, які не є оста точ ни ми, окрім міс та Щорс на Чер ні - гів­щи­ні тре­ба пе­ре­йме­ну­ва­ти 71 на­се­ле­ний пункт в 19 ра­йо­нах обла­сті, — за­зна­чає на­у­ко­вець. — Тіль­ки у трьох ра­йо­нах — Вар­вин­сько­му, Ку ли ківсь ко му та Сос ниць - ко­му — все га­разд». За сло­ва­ми пред с тав ни ка Укра їнсь - ко­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті, пе­ре­йме­ну­ва­н­ня на­се­ле­них пун­ктів не бу­де без­дум­ним. Що­до ко­жно­го на­се­ле но го пун к ту бу дуть під ні - ма ти ся ар хів ні до ку мен ти. Знач ний об­сяг ро­бо­ти займе пе­ре­йме­ну­ва­н­ня ву лиць, про вул ків, площ, скве рів та ін ших об’ єк тів то по ні мі ки. Че рез це на уков ці за кли ка - ють гро мадсь кість та кра єз - нав ців до по ма га ти в об го во - рен­ні та по­да­ва­ти вла­сні про­по­зи­ції.

«ПРО­ВЕ­СТИ ЯКНАЙ­БІЛЬ­ШЕ НА­ВЧАНЬ»

У сві­тлі за­ко­нів про де­ко­му­ні­за­цію на пе­ре­йме­ну­ва­н­ня ву­лиць, площ та на­се­ле­них пун­ктів, а та­кож на де­мон­таж пам’ятни­ків і сим­во­лі­ки то­та­лі­тар­ної епо­хи мі­сце­вим гро­ма­дам від­ве­де­но дев’ять мі­ся­ців. У Чер­ні­гів­ській обла­сній дер­жав­ній адмі­ні­стра­ції обі­ця­ють зро­би­ти цей про­цес ма­кси­маль­но без­бо­лі­сним і ре­зуль­та­тив­ним.

Як за­пев­нив Ан­дрій По­дор­ван, пе­ре­йме­ну­ва­н­ня не по­тя­гне з бю­дже­ту ба­га­то ко­штів і бу­де про­во­ди­ти­ся в мі­ру фі­нан­со­вих мо­жли­во­стей мі­сце­вих бю­дже­тів. За йо- го сло­ва­ми, щоб зро­би­ти про­цес де­ко­му­ні­за­ції ма­кси­маль­но ре­зуль­та­тив­ним, обла­сна вла­да про­по­ну­ва­ти­ме мі­сце­вим дер­жав­ним адмі­ні­стра­ці­ям ство­рю­ва­ти ро­бо­чі гру­пи. Се­ред сво­їх го­лов­них зав­дань у да­но­му пи­тан­ні вла­да ба­чить про­ве­де­н­ня від­по­від­них на­вчань із го­ло­ва­ми те­ри­то­рі­аль­них гро­мад та до­не­се­н­ня до них ал­го­ри­тмів пе­ре­йме­ну­ва­н­ня з ура­ху­ва­н­ням дум­ки гро­мад­сько­сті.

«За шість мі­ся­ців сіль­ські, се­ли­щні та мі­ські ра­ди ма­ють ухва­ли­ти від­по­від­ні рі­ше­н­ня, — за­ува­жив Ан­дрій По­дор­ван. — Якщо впро­довж пів­ро­ку мі­сце­ві ра­ди не спро­мо­жу­ться це зро­би­ти, по­ста­но­ву про пе­ре­йме­ну­ва­н­ня чи де­мон­таж мо­жуть ви­не­сти че­рез роз­по­ря­дже­н­ня сіль­сько­го, се­ли­щно­го чи мі­сько­го го­ло­ви». Та­кож, за сло­ва­ми обла­сно­го чи­нов­ни­ка, за­ко­но­да­вець від­вів до­да­тко­во три мі­ся­ці на роз­ду­ми мі­сце­вим гро­ма­дам. Якщо ж че­рез дев’ять мі­ся­ців у те­ри­то­рі­аль­ній гро­ма­ді не пе­ре­йме­ну­ють ву­лиць або на­се­ле­ний пункт чи не де­мон­ту­ють то­та­лі­тар­ну сим­во­лі­ку, го­ло­ва ОДА сво­їм роз­по­ря­дже­н­ням зро­бить це за них. «На­ше зав­да­н­ня — про­ве­сти якнай­біль­ше на­вчань, щоб не ви­йшла си­ту­а­ції, ко­ли че­рез дев’ять мі­ся­ців го­ло­ві ОДА до­ве­де­ться пе­ре­йме­но­ву­ва­ти пів­о­бла­сті», — за­зна­чив По­дор­ван.

ПИ­ТА­Н­НЯ НА­ЦІО­НАЛЬ­НОЇ БЕЗ­ПЕ­КИ

Уче­ний се­кре­тар На­ціо­наль­но­го ар­хі­те­ктур­но-істо­ри­чно­го за­по­від­ни­ка «Чер­ні­гів ста­ро­дав­ній» Сер­гій Чер­ня­ков роз­по­від­ає, що ли­ше в обла­сно­му цен­трі близь­ко ста ву­лиць, про­вул­ків і площ, в яких ви­ко­ри­сто­ву­є­ться сим­во­лі­ка ко­му­ні­сти­чно-то­та­лі­тар­но­го ре­жи­му.

Істо­рик про­по­нує по­вер­ну­ти на­се­ле­ним пун­ктам та ву­ли­цям істо­ри­чні на­зви. Втім, про­сить не за­бу­ва­ти і про но­вих ге­ро­їв, які за­ги­ну­ли на схо­ді Укра­ї­ни, за­хи­ща­ю­чи від агре­со­ра Ба­тьків­щи­ну. «Ма­є­мо на­дію, що в Чер­ні­го­ві не­вдов­зі з’яв­ля­ться ву­ли­ці з істо­ри­чни­ми на­зва­ми, та­ки­ми, як: Іл­лін­ська, Єле­цька, Во­скре­сен­ська, Хлі­бо­пе­кар­ська, — го­во­рить Сер­гій Чер­ня­ков. — Це на­зви ву­лиць, які від­обра­жа­ють ба­га­то­ві­ко­ву істо­рію мі­ста». Та­кож на­у­ко­вець про­по­нує змі­ни­ти і ро­сій­сько­мов­ні на­зви де­яких ву­лиць Чер­ні­го­ва на укра­їн­ський ана­лог.

А от так зва­ну Алею Ге­ро­їв у Чер ні го ві іс то ри ки про - по­ну­ють пе­ре­йме­ну­ва­ти на Цен­траль­ну алею Чер­ні­го­ва. Ра­зом із тим во­ни ви­сло­ви­ли­ся за ціл­ко­ви­тий де­мон­таж по­грудь біль­шо­ви­ків (на­га­да­є­мо, про су­пе­ре­чки що­до до­лі алеї «День» пи­сав у №23 від 12 лю­то­го 2015 ро­ку). На мі­сці алеї істо­ри­ки про­по­ну­ють вста­но­ви­ти зви­чай­ні пар­ко ві скуль п ту ри та зро би ти алею міс цем віль но го від по - чин­ку.

Галь­му­ва­н­ня ж про­це­су де­ко­му­ні­за­ції на­у­ков­ці роз­ці­ню­ють не іна­кше, як гру на ру­ку во­ро­го­ві. «Декомунізація, її хід, став­ле­н­ня до неї ор­га­нів вла­ди, ке­рів­ни­ків і де­пу­та­тів усіх рів­нів є пи­та­н­ням на­ціо­наль­ної без­пе­ки, — пе­ре­ко­на­ний пред­став­ник Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті Сер­гій Бу­тко. — У да­но­му ра­зі пи­та­н­ня сто­їть ру­ба: ти за Укра­ї­ни чи про­ти неї? Будь-яка про­ти­дія з бо­ку ор­га­нів мі­сце­вої вла­ди бу­де на ру­ку агре­со­ру».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.