КОМЕНТАР

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ін­на ТІЛЬНОВА, Кі­ро­во­град

«ТО­ПО­НІ­МІ­ЧНІ НА­ЗВИ — МАР­КЕ­РИ ВА­ЖЛИ­ВО­ГО»

Во­ло­ди­мир В’ЯТРО­ВИЧ, ди­ре­ктор Iн­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті:

— Пи­та­н­ня пе­ре­на­зи­ва­н­ня міст і змі­ни пам’ятни­ків над­зви­чай­но акти­ві­зу­ва­ло­ся пі­сля ухва­ле­н­ня за­ко­нів про де­ко­му­ні­за­цію 9 кві­тня. При цьо­му про­тив­ни­ки цих змін апе­лю­ють до істо­рії, во­ни ка­жуть, що та­ким бу­ло на­ше ми­ну­ле, ми не в пра­ві змі­ню­ва­ти щось у цьо­му ми­ну­ло­му. Хо­ча на­справ­ді, ко­ли ми го­во­ри­мо про де­мон­таж ста­рих пам’ятни­ків — це роз­мо­ва про на­ше май­бу­тнє. Мо­ва йде про те, що са­ме з цьо­го ми­ну­ло­го нам бу­де по­трі­бно у май­бу­тньо­му? Де­я­кі по­дії, які вже ста­ли­ся, ми ма­є­мо пам’ята­ти тіль­ки як пересторогу. На­то­мість ін­ші по­дії мо­жуть слу­жи­ти для нас при­кла­дом, який мо­же зго­ди­ти­ся для на­сту­пних по­ко­лінь. Са­ме ці по­дії й осо­би ма­ють бу­ти уві­чне­ні. То­по­ні­мі­чні на­зви ви­сту­па­ють мар­ке­ра­ми для то­го, що справ­ді ва­жли­во для жи­те­лів кра­ї­ни...

«ВІД­БУ­ВА­ЛО­СЯ ПРО­ТИ­СТАВ­ЛЕ­Н­НЯ «ДИКОСТІ» КО­ЗА­ЦТВА І КУЛЬ­ТУ­РИ РО­СІЙ­СЬКОЇ ІМ­ПЕ­РІЇ»

Олег РЕ­ПАН, кан­ди­дат істо­ри­чних на­ук, Дні­про­пе­тровськ:

— Ще з ука­зу Ка­те­ри­ни ІІ про лі­кві­да­цію За­по­розь­кої Сі­чі ви­дно, як ні­ве­лю­є­ться ко­за­цька скла­до­ва на­шо­го ми­ну­ло­го. Від­бу­ва­є­ться про­ти­став­ле­н­ня «дикості» ко­за­цтва і куль­ту­ри Ро­сій­ської ім­пе­рії. Зав­дя­ки та­ко­му сим­во­лі­чно­му осво­єн­ню ча­су і про­сто­ру (не­мов­би Ка­те­ри­но­слав за­сну­ва­ла Ка­те­ри­на, а Єли­са­вет­град за­сну­ва­ла Єли­за­ве­та) ці мар­ке­ри на­кла­да­ли­ся, по­єд­ну­ва­ли­ся, щоб утвер­ди­ти ви­клю­чно ци­ві­лі­за­цій­ну роль Ро­сій­ської Ім­пе­рії.

«НЕ ЗГО­ДЕН, ЩО ТО­ПО­НІ­МІ­КА МАЄ ВІД­ОБРА­ЖА­ТИ ХРО­НО­ЛО­ГІЮ РОЗ­ВИ­ТКУ МІ­СТА»

Юрій МИ­ТРО­ФА­НЕН­КО, кан­ди­дат істо­ри­чних на­ук:

— На­зви ву­лиць не ма­ють вша­но­ву­ва­ти до­бу ім­пе­рі­а­лі­зму, бо ста­рі ім­пер­ські най­ме­ну­ва­н­ня де­фор­му­ють су­ча­сне та май­бу­тнє. То­по­ні­ми — це на­зви, які по­ка­зу­ють, що справ­ді ва­жли­во для ме­шкан­ців на­се­ле­но­го пун­кту, а що ні. То­му Ге­ро­їв Май­да­ну, а не площа Кі­ро­ва, Те­а­траль­на, а не Двор­цо­ва, Шев­чен­ка, а не Пе­тров­ська. Кар­та мі­ста має від­по­від­а­ти цін­но­стям гро­ма­дян із прив’яз­кою до краю. Одним з основ­них кри­те­рі­їв пе­ре­йме­ну­ва­н­ня має бу­ти дер­жав­ни­цький, істо­ри­чно-кра­є­знав­чий цен­тризм. На­зви ву­лиць ма­ють бу­ти при­свя­че­ні осо­би­сто­стям, які зро­би­ли вне­сок у роз­ви­ток гро­ма­ди. Ма­ють під­кре­слю­ва­ти своє­рі­дність на­се­ле­н­ня. Пам’ять про Єли­са­вет­град як куль­тур­ний центр вар­то збе­рі­га­ти не ста­ри­ми ім­пер­ськи­ми на­зва­ми, а іме­на­ми йо­го ви­да­них ді­я­чів осві­ти, на­у­ки, ми­сте­цтва. Я не зго­ден з тим, що то­по­ні­мі­ка має від­обра­жа­ти хро­но­ло­гію роз­ви­тку мі­ста, бо ця фун­кція по­кла­да­є­ться на му­зеї. З пе­рі­о­ду пе­ре­бу­ва­н­ня мі­ста у скла­ді обох ім­пе­рій вар­то збе­рі­га­ти ней­траль­ні на­зви — Вок­заль­на, Ка­ва­ле­рій­ська, та на­зви по­ста­тей, які здій­сни­ли по­дви­ги, — Су­хом­лин­ський, Гі­та­лов. Зна­чна ча­сти­на ву­лиць має на­зи­ва­ти­ся іме­на­ми укра­їн­ських і мі­сце­вих ге­ро­їв.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.