Як за­пу­сти­ти еко­но­мі­ку

Екс­пер­ти ви­сту­па­ють за ра­ди­каль­ну пе­ре­бу­до­ву фі­скаль­ної си­сте­ми

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Де­я­кі єв­ро­пей­ські еко­но­мі­сти вва­жа­ють, що те­ма по­да­тків пе­ре­тво­рює на­шу кра­ї­ну на за­по­від­ник не­ви­рі­ше­них про­блем. От­же, роз­ро­бля­ю­чи (по­ки що та­єм­но від пла­тни­ків по­да­тків) про­ект чер­го­вої по­да­тко­вої ре­фор­ми, Мі­ні­стер­ство фі­нан­сів ви­му­ше­не по­спі­ша­ти. Схва­ли­ти йо­го пла­ну­є­ться вже во­се­ни, хо­ча про ньо­го в кра­ї­ні ще ма­ло хто чув. Пев­не сві­тло на рі­ше­н­ня, що на­мі­ча­ю­ться, про­ли­ла за­сту­пник го­ло­ви ві­дом­ства Оле­на Ма­кє­є­ва. Що­прав­да, по­ки що во­на го­во­ри­ла зде­біль­шо­го про спро­ще­ну си­сте­му опо­да­тку­ва­н­ня, яка, за її пе­ре­ко­на­н­ням, у сьо­го­дні­шньо­му ви­гля­ді се­бе ви­чер­па­ла. На її дум­ку, «спро­щен­ку» під­при­єм­ці ви­ко­ри­сто­ву­ють ли­ше для то­го, щоб зеко­но­ми­ти на спла­ті со­цв­не­ску і не пла­ти­ти по­да­ток на при­бу­ток. Ма­кє­є­ва вва­жає, що во­на має бу­ти збе­ре­же­на ли­ше для ма­ло­го і мі­кро­бі­зне­су, але при цьо­му її тре­ба ще біль­ше спро­сти­ти.

Аналогічний ви­рок, але вже всій по­да­тко­вій си­сте­мі кра­ї­ни, мо­жна по­чу­ти в най­рі­зно­ма­ні­тні­ших ша­рах гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. То­жя­кою має бу­ти но­ва фі­скаль­на слу­жба і яки­ми ін­стру­мен­та­ми ко­ри­сту­ва­ти­ся? Про це «День» за­пи­тав у екс­пер­тів.

КО­РУ­ПЦІЙ­НІСТЬ, СКЛА­ДНІСТЬ І НЕ­СТА­БІЛЬ­НІСТЬ

Ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту со­ці­аль­ное-ко­но­мі­чної транс­фор­ма­ції, екс­перт гру­пи «По­да­тко­ва ре­фор­ма» Ре­а­ні­ма­цій­но­го па­ке­ту ре­форм Іл­ля Не­схо­дов­ський за­зна­чає, що ни­ні­шня си­сте­ма до­зво­ляє не по­мі­ча­ти не­спла­ту мі­льяр­дів гри­вень та­ки­ми най­біль­ши­ми під­при­єм­ства­ми кра­ї­ни, як, ска­жі­мо, «Укр­транс­на­фта», «Укр­на­фта», «На­фто­газ Укра­ї­ни». Во­дно­час ін­ші під­при­єм­ства по­вин­ні пе­ред­пла­чу­ва­ти зна­чні су­ми по­да­тків на при­бу­ток, на до­да­ну вар­тість.

Ще одним кар­ди­наль­ним не­до­лі­ком по­да­тко­вої си­сте­ми є її скла­дність. Як при­клад Не­схо­дов­ський на­во­дить по­ря­док ре­є­стра­ції по­да­тко­вих на­кла­дних і за­зна­чає, що ма­лий бі­знес мо­же в ній про­сто не ро­зі­бра­ти­ся, що при­зве­де до штра­фів. Крім то­го, в цій си­сте­мі, за йо­го сло­ва­ми, існує ба­га­то ін­стру­мен­тів для ру­чно­го управ­лі­н­ня. Це, на­при­клад, те ж са­ме від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ, «що­до яко­го сьо­го­дні ми чу­є­мо ли­ше гу­чні фра­зи, але як і чо­му при­йма­ю­ться ті чи ін­ші рі­ше­н­ня, ні­хто не знає», — го­во­рить екс­перт.

Екс­перт ви­ді­ляє ще й та­ку не­га­тив­ну ри­су чин­ної по­да­тко­вої си­сте­ми, як від­су­тність ін­вес ти­цій­ної при ваб ли вос ті. У зв’ яз ку з цим Укра­ї­на, на йо­го дум­ку, пе­ре­бу ває в чис лі аут сай де рів у сві то во му зма­ган­ні за ін­ве­сти­ції.

ПОДАТКІВЦІ ПО­ВИН­НІ

ПО­ЧА­ТИ ІЗ СЕ­БЕ

От­же, пер ший про по но ва ний крок — це ре­фор­ма Дер­жав­ної фі­скаль ної служ би, го во рить Не схо - дов­ський. Він вва­жає, що по­да­тко - ва по вин на ста ти сер віс ною служ - бою, яка пра­цює під ке­рів­ни­цтвом Мін фі ну. У йо го скла ді має бу ти сер віс ний де пар та мент з єди ною фун­кці­єю — зби­ра­ти ко­шти і до­по­ма га ти плат ни ку по дат ків, ска жі - мо, на­га­ду­ва­ти, ко­ли тре­ба пла­ти - ти, про звіт ність, тоб то ді яти так, щоб спри я ти еко но міч ній під при - єм­ни­цькій ді­яль­но­сті. У скла­ді мі­ні­стер­ства має бу­ти та­кож ме­то­до - ло­гі­чно-кон­суль­та­цій­ний де­пар­та­мент, який по­ви­нен роз­ро­бля­ти не­об хід ні ре ко мен да ції для плат ни - ків по дат ків, що по яс ню ють, як пра­виль­но пла­ти­ти по­да­тки. І всі, хто зби­рає по­да­тки, впев­не­ний екс­перт, ма­ють бу­ти пов­ні­стю по­збав­ле ні кон т роль них фун к цій. Для цьо го має бу ти ство ре но окре мий ор ган, мож ли во, в МВС або як окре­ма структура в Мін­фі­ні.

ДО­СВІД ГРУ­ЗІЇ ДЛЯ УКРА­ЇН­СЬКИХ УМОВ

Го­во­ря­чи про змі­ни в по­да­тко­вій си­сте­мі, мо­жна та­кож спи­ра­ти­ся на до­свід Гру­зії, де впро­ва­дже­но еле­ктрон­ні ка­бі­не­ти пла­тни­ків по­да­тків. Спіл­ку­ва­н­ня з по­да­тків­ця­ми там від­бу­ва­є­ться ви­клю­чно еле­ктрон­ни­ми ли­ста­ми. Жо­дних те­ле­фон­них дзвін­ків, жо­дних «при­йдіть, ми вам усе роз­по­ві­мо». Вся ін- фор­ма­ція про по­да­тко­ву за­бор­го­ва­ність, про тер­мі­ни пла­те­жів — ли­ше в еле­ктрон­но­му ви­гля­ді. І жо­дних по­се­ре­дни­ків, як зро­би­ли у нас що­до по­да­тко­вих на­кла­дних, ство­рив­ши мо­но­по­лі­стів, з яки­ми ні­чо­го не мо­жна вді­я­ти. Екс­перт та­кож звер­тає ува­гу на зру­чність сай­ту по­да­тко­во­го ка­бі­не­ту. У нас для спіл­ку­ва­н­ня з по­да­тко­вою по­трі­бен еле­ктрон­ний ключ, а в Гру­зії іден­ти­фі­ка­ція ви­ро­бля­є­ться за до­по­мо­гою веб-ка­ме­ри. «Спро­ще­н­ня ма­кси­маль­не!» — під­кре­слює він.

Са мих по дат ків, на дум ку Не - схо довсь ко го, має бу ти не біль ше, ніж дев’ять, із них по­да­тки на при­бу­ток, до­да­ну вар­тість і до­хо­ди фі­зи­чних осіб — основ­ні. Да­лі йдуть акци­зний по­да­ток, рен­та з ви­до­бу­тку ко­ри­сних ко­па­лин, ми­тні й еко­ло гіч ні по дат ки, по да ток на не ру - хо­ме май­но і єди­ний со­ці­аль­ний по­да­ток. На йо­го дум­ку, най­більш ко­ру­пцій­ним по­да­тком сьо­го­дні є на­віть не ПДВ, а по­да­ток на при­бу­ток. На віть пе ре хід на бух гал терсь ку звіт ність не за хи щає під при єм ця від то­го, що по­да­ткі­вець тра­кту­ва­ти­ме на свій роз­суд, що мо­жна від­но­си­ти на ви­тра­ти, а що не мо­жна.

Кон­це­пція змін за Не­схо­дов­ським і йо­го одно­дум­ця­ми по­ля­гає в то му, що опо дат ко ву ва ти мож на ли ше роз по ді ле ний при бу ток ( пі - сля ви­пла­ти ди­ві­ден­дів). «А якщо ти ін­ве­сту­єш і ре­ін­ве­сту­єш у ви­ро­бниц т во, то ді ти по да ток не пла - тиш, — про по нує екс перт, — за - вдя­ки цьо­му ми змо­же­мо за­лу­чи­ти ве­ли­че­зний об­сяг вну­трі­шньо­го ін­ве­сти­цій­но­го ре­сур­су. І не по­трі­бні бу­дуть зов­ні­шні кре­ди­ти». Він та­кож вва­жає за не­об­хі­дне за­бо­ро ни­ти по­да­тко­вій кон­тро­лю­ва­ти вну­тріш ні ви тра ти під при єм ст ва. По - да­тків­ці по­вин­ні кон­тро­лю­ва­ти ли­ше су му ви пла че них ди ві ден дів. Єди­ний со­ці­аль­ний по­да­ток у си­сте­мі Несходовського не по­ви­нен пе­ре­ви­щу­ва­ти 10—20%. У ре­зуль­та­ті, на йо го дум ку, бу де втра че но сенс ба­га­тьох сьо­го­дні­шніх схем...

НЕ­ХАЙ ЖИ­ВЕ «БІ­ЛИЙ БІ­ЗНЕС»!

Не менш кар ди наль ні змі ни мо­жна зна­йти в кон­це­пції по­да­тко­вої ре­фор­ми під на­звою «Бі­лий бі­знес » , під го тов ле ній гру пою « По - дат ки » гро мадсь кої плат фор ми « Но ва кра ї на » . Роз по ві да ю чи про неї, під­при­є­мець і ко­ор­ди­на­тор ці­єї гру­пи Пав­ло Себастьянович від­зна­чив, що під­три­мує дум­ку про пе­ре­тво рен ня по дат ко вої на сер віс ну слу­жбу, але під­кре­слює, що це вже не раз де­кла­ру­ва­ло­ся, однак пра­кти­чних зру­шень не­має.

Се бас тья но вич сум ні ва єть ся, що на­мір вла­ди «по­тро­ху» зни­жу­ва ти по дат ки спра цює. По дат ко ва ре фор ма, на йо го дум ку, по вин на по­ля­га­ти в то­му, щоб дер­жа­ва, вір­ні­ше — по­да­тко­вий ор­ган, пе­ре­став трак ту ва ти за ко но дав ст во, не мав пра­ва це ро­би­ти. А дер­жбю­джет по­ви­нен фор­му­ва­ти­ся так, щоб ви­тра­ти фор­му­ва­ли­ся, ви­хо­дя­чи з ре­аль­них до­хо­дів. І щоб не бу­ло так, що з під при єм ця бе руть стіль ки, скіль ки не об хід но для то го, щоб по кри ти ви тра ти. По дат ко ва ре - фор ма, впев не ний Се бас тья но вич, по вин на за без пе чи ти еко но міч не зро­ста­н­ня — «без цьо­го не бу­де ні - чо­го». Якщо на пер­шо­му мі­сці сто­я­ти­ме на­пов­не­н­ня бю­дже­ту, то ми ні­ко­ли не за­пу­сти­мо еко­но­мі­ку. А під­при­є­мець по­ви­нен ба­чи­ти в дер­жа ві не во ро га, а сво го пар т не ра, за зна чає він. Екс перт на зи ває три основ­ні ча­сти­ни по­да­тко­вої ре­фор­ми, роз роб ле ні ці­єю гру пою. Пер - ша — час­тка роз­по­ді­лу ВВП че­рез бю­джет має бу­ти не біль­ше 35%. За йо го сло ва ми, в кон с ти ту ції ба га - тьох кра­їн на­віть є від­по­від­на ста­т­тя. Дру­га — най­ниж­чі в Єв­ро­пі по­дат ки на при бу ток під при ємств і на­ван­та­же­н­ня на фонд опла­ти пра - ці. Тре тя — ба зи опо дат ку ван ня ма­ють бу­ти про­сті, та­кі, що ви­клю­ча­ють на­яв­ність кіль­кох умов.

Гру­па «По­да­тки» та­кож про­по - нує лі­кві­ду­ва­ти єди­ний со­ці­аль­ний вне сок і за мість ньо го ввес ти фік - сова ний со ці аль ний по да ток — 499 гри вень — для всіх тих, хто пра цює, не за леж но від зар пла ти. По да ток з фі зич них осіб про по ну - єть ся зни зи ти до 10%, і ра зом з фік со ва ним со ці аль ним по дат ком цим ви чер пу ва ти меть ся на ван та - жен ня на фонд опла ти пра ці. Та - кож 10% ста но ви ти ме по да ток на роз по ді ле ний при бу ток під при - ємств, а по да ток на при бу ток під - при­ємств до­рів­ню­ва­ти­ме ну­лю. То­ді ні­хто не хи­тру­ва­ти­ме за до­по­мо­гою трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня, не хо­ва­ти­ме гро­ші в офшо­рах. «Всі збе­рі­га­ти­муть гро­ші в Укра­ї­ні», — впев­не­ний Се­ва­стья­но­вич.

Але тут про­зву­ча­ло за­пи­та­н­ня: якщо всі пла­ти­ти­муть одна­ко­вий со­ці­аль­ний по­да­ток, то як при­зна­ча­ти пен­сії? На ньо­го від­по­вів ін­ший член гру­пи «По­да­тки», пред­став­ник гро­мад­ської іні­ці­а­ти­ви «Пер­ший про­фе­сій­ний уряд ре­форм» Та­рас Ко­зак. За йо­го сло­ва­ми, пен­сії бу­де вза­га­лі ліквідовано, як це бу­ло зро­бле­но в Гру­зії, а лю­дям, які не ма­ють за­со­бів для існу­ва­н­ня, дер­жа­ва при­зна­ча­ти­ме не­ве­ли­ку со­ці­аль­ну до­по­мо­гу. Але не про­зву­ча­ло ін­ше за­пи­та­н­ня: якщо пен­сії ска­су­ють, то чи бу­де у лю­дей на­йма­ної пра­ці сти­мул пра­цю­ва­ти у від­кри­ту, чи не по­снуть во­ни ви­ма­га­ти від пра­це­дав­ців за­ли­ши­ти або по­вер­ну­ти зар­пла­ту в кон­вер­тах?

У ці­ло­му оби­дві кон­це­пції, без­умов но, ви гля да ють при ваб ли во. Але ди­я­вол, як ві­до­мо, в та­ких ось де­та­лях... Чи змо­же Мін­фін, яко­му на­ле­жить ви­сту­пи­ти ге­не­раль­ним ко­ор­ди­на­то­ром усі­єї ре­фор­ма­тор­ської ро­бо­ти, про­ве­де­ної роз­рі­зне­ни­ми си ла ми гро мадсь кос ті і чи нов - ни­ків, зна­йти опти­маль­ні рі­ше­н­ня або ж, як уже не раз у нас бу­ва­ло, все за­вер­ши­ться па­лі­а­ти­вом?

ІЛ­ЛЯ НЕ­СХО­ДОВ­СЬКИЙ

ПАВ­ЛО СЕ­ВА­СТЬЯ­НО­ВИЧ

ТА­РАС КО­ЗАК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.