Кра­са пам’яті

Ого­ло­ше­но ре­зуль­та­ти Між­на­ро­дно­го кон­кур­су «Те­ри­то­рія гі­дно­сті», по­кли­ка­но­го вша­ну­ва­ти по­дії ре­во­лю­ції 2013—2014 рр.

Den (Ukrainian) - - Культура - Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День»

На роз­гляд жу­рі та гро­мад­сько­сті на­ді­йшло 149 про­е­ктів із 13 кра­їн сві­ту. Всі ба­жа­ю­чі ма­ли змо­гу обра­ти най­кра­щий про­ект шля­хом го­ло­су­ва­н­ня на пла­тфор­мі demos.org.ua. І от між­на­ро­дне жу­рі на чо­лі з Кар­лом Фін­гер­ху­том ви­зна­чи­ло пе­ре­мож­ців. В обго­во­ре­н­нях узя­ла участь екс­перт з ур­ба­ні­сти­чно­го пла­ну­ва­н­ня Де­пар­та­мен­ту мі­сто­бу­ду­ва­н­ня та ар­хі­те­кту­ри Ні­меч­чи­ни Ка­те­рі­на Ге­ор­ге. Всьо­го кон­кур­сних ка­те­го­рій чо­ти­ри:

« Гро­мад­ський про­стір Май­да­ну та цен­траль­но­го ядра Ки­є­ва».

« Ме­мо­рі­а­лі­за­ція по­дій Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті та уві­чне­н­ня пам’яті Не­бе­сної Со­тні».

« Між­на­ро­дний куль­тур­ний центр « Укра­їн­ський дім на Єв­ро­пей­ській пло­щі».

« Ба­га­то­фун­кціо­наль­ний му­зей­ний ком­плекс « Му­зей Май­да­ну/ Му­зей Сво­бо­ди». Хо­ча ор­га­ні­за­то­ром ви­сту­пи­ла офі­цій­на ін­стан­ція — Де­пар­та­мент мі­сто­бу­ду­ва­н­ня та ар­хі­те­кту­ри, « Те­ри­то­рія гі­дно­сті » є пер­шим в Укра­ї­ні від­кри­тим кон­кур­сом, про­гра­му та зав­да­н­ня яко­го ви­зна­ча­ла гро­ма­да мі­ста, і так са­мо впер­ше на схо­жий кон­курс по­да­ва­ли про­е­кти без обме­же­н­ня фа­хо­во­го рів­ня.

Зав­да­н­ня сфор­му­льо­ва­но так ( ци­тую з сай­та кон­кур­су terradignitas.kga.gov.ua): «Пе­ре­тво­ри­ти те­ри­то­рію ре­во­лю­цій­них по­дій на Те­ри­то­рію Гі­дно­сті; уві­чни­ти пам’ять про Ге­ро­їв Не­бе­сної Со­тні на най­ви­що­му сві­то­во­му рів­ні... пе­ре­тво­ри­ти «Укра­їн­ський дім на Єв­ро­пей­ській пло­щі» на Між­на­ро­дний куль­тур­ний центр Укра­ї­ни як рів­ної се­ред єв­ро­пей­ських на­ро­дів і зна­йти мі­сце та ві­зію го­лов­но­го цен­тру роз­ви­тку укра­їн­ської по­лі­ти­чної на­ції — Му­зей Сво­бо­ди / Му­зей Май­да­ну».

На­ра­зі всі кон­кур­сні про­е­кти мо­жна по­ди­ви­ти­ся на ви­ще­зга­да­но­му сай­ті та на ви­став­ці про­сто не­ба, яка за­вер­шу­є­ться на Май­да­ні Не­за­ле­жно­сті в че­твер, 25 черв­ня.

Ро­бо­ти оці­ню­ва­ли за кіль­ко­ма за­галь­ни­ми кри­те­рі­я­ми, се­ред яких сим­во­лі­чність про­е­кту, йо­го фун­кціо­наль­ність та мо­жли­вість ре­а­лі­за­ції.

У но­мі­на­ції « Гро­мад­ський про­стір Май­да­ну та цен­траль­но­го ядра Ки­є­ва » пер­шу пре­мію здо­був про­ект, ро­зро­бле­ний ав­тор­ським ко­ле­кти­вом з Тай­ва­ню. Але­сан­дро Мар­ті­не­лі, Ха­нью Чен і Ксі­нью Жао взя­ли за кон­це­пту­аль­ну осно­ву га­сло бун­тів­них сту­ден­тів Па­ри­жу 1968 ро­ку «Під ці­єю бру­ків­кою зна­хо­ди­ться пляж». Во­ни про­по­ну­ють за­си­па­ти ча­сти­ну Май­да­ну гра­ві­єм — ма­те­рі­а­лом, який є зру­чним у до­гля­ді й ефе­ктним зов­ні­шньо. Онов­ле­н­ня цьо­го по­кри­т­тя що­ро­ку по­кла­да­ти­муть на но­вий ре­гіон кра­ї­ни. Для по­до­ла­н­ня ро­зір­ва­но­сті про­сто­ру Май­да­ну над Хре­ща­ти­ком бу­де пе­ре­ки­ну­то аро­чний мі­сток.

Дру­гу пре­мію отри­мав про­ект за ав­тор­ством ки­ян Юрія Бо­род­кі­на та Юрія Не­гра­ше­ви­ча, тре­тє мі­сце роз­ді­ли­ли ко­ман­ди зі США та Льво­ва.

Як іде­ться в по­ві­дом­лен­ні жу­рі, найскладніше бу­ло оби­ра­ти пе­ре­мож­ців у но­мі­на­ції, при­свя­че­ній збе­ре­жен­ню пам’ яті по­дій ре­во­лю­ції та ге­ро­їв Не­бе­сної Со­тні: ту­ди по­да­но най­біль­шу кіль­кість за­явок.

Пер­шу пре­мію отри­мав ко­ле­ктив з Рі­мі­ні (Іта­лія). Ідея Ан­дреа Мат­тей­ні, Бьян­ки Бар­дуч­чі, Елі­за­бе­ти Га­брі­е­лі, Ма­тіо Бі­гуц­ці, Фа­біо Ре на­стіль­ки ж про­ста, на­скіль­ки й до­ре­чна: на мі­сці смер­ті во­ни за­про­по­ну­ва­ли уві­чни­ти жи­т­тя.

За осно­ву взя­то чо­ти­ри ба­зо­вих еле­мен­ти: «ву­зол» — кам’яна опу­клість на по­верх­ні ву­ли­ці; про­ти­ле­жність « ву­зла » — « ра­на » — пря­мо­ку­тне за­гли­бле­н­ня, врі­за­не у ву­ли­цю й за­пов­не­не ґрун­том, за­сі­я­не тра­вою; де­ре­во, ви­са­дже­не в «ра­ні»; «ве­ни» — тон­кі чер­во­ні лі­нії, що по­єд­ну­ва­ти­муть «ву­зли», «ра­ни» й усі мі­сця зі­ткнень від буль­ва­ру Шев­чен­ка до ву­ли­ці Гру­шев­сько­го. В го­ри­зон­таль­ній про­е­кції ме­мо­рі­ал ви­гля­да­ти­ме як єди­на жи­ва си­сте­ма, пов’яза­на кро­во­но­сни­ми су­ди­на­ми. У «ра­нах» зро­ста­ти­муть де­ре­ва, на­ко­пи­чу­ва­ти­му­ться ли­стя й во­да, утво­рю­ю­чи сим­во­лі­чні оа­зи спогадів, а са­ма Ін­сти­тут­ська та­ким чи­ном ста­не лі­сом пам’ яті, в яко­му зна­йде­ться мі­сце і скор­бо­ті, і свя­ту жи­т­тя, за яке, вла­сне, й уми­ра­ли на­ші ге­рої. Як за­ува­жи­ли ав­то­ри, «жи­т­тя при­хо­дить з ран істо­рії».

Дру­гу пре­мію отри­ма­ла ко­ман­да з Ки­є­ва, тре­тю зно­ву по­ді­ли­ли — між дво­ма ко­ле­кти­ва­ми ар­хі­те­кто­рів зі США.

До­во­лі скла­дне зав­да­н­ня сто­я­ло пе­ред но­мі­нан­та­ми в ка­те­го­рії « Між­на­ро­дний куль­тур­ний центр « Укра­їн­ський Дім на Єв­ро­пей­ській пло­щі», адже їм тре­ба бу­ло на­да­ти ко­ли­шньо­му му­зею Ле­ні­на геть іна­кші суть і при­зна­че­н­ня. Тут пе­ре­мо­гли ки­я­ни. Ан­тон Олійник, Ан­дрій Шу­ляр, Ма­рія Па­хо­мо­ва, Сер­гій Фер­лей, Оле­на Орап, Оле­ксій Па­хо­мов, Дми­тро Спє­сів­цев, Де­ни­сом Ма­тві­єн­ко, Юрій Ігна­тен­ко ви­хо­ди­ли з то­го, що Укра­їн­ський дім — мі­сце, де на­ша кра­ї­на зу­стрі­ча­є­ться з Єв­ро­пою, і про­ду­ма­ли на­віть мо­дель управ­лі­н­ня май­бу­тньої стру­кту­ри, яка ба­зу­ва­ти­ме­ться на іні­ці­а­ти­ві гро­ма­дян. Що­до вла­сне бу­дин­ку, то ав­то­ри про­по­ну­ють йо­го до­ко­рін­не пе­ре­о­бла­дна­н­ня, яке до­зво­лить від­кри­ти май­стер­ні, бі­бліо­те­ку, ме­ді­а­те­ку, ви­став­ко­вий про­стір, кон­фе­ренц-за­лу на 750 місць.

Схил із пів­ні­чно­го бо­ку бу­дів­лі пе­ре­пла­ну­ють під ам­фі­те­атр для пу­блі­чних за­хо­дів, при­чо­му в яко­сті сце­ни ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ме­ться дах кон­фе­ренц-за­ли. Ще один ам­фі­те­атр з’яви­ться на онов­ле­ній Єв­ро­пей­ській пло­щі, яка час­тко­во транс­фор­му­є­ться на пі­шо­хі­дну зо­ну з ве­ло­пар­ку­ва­н­ням, шту­чною зе­ле­ною гір­кою (про­дов­же­н­ням Хре­ща­то­го пар­ку) та фон­та­на­ми. Офі­ці­о­зні клум­би пе­ред фа­са­дом До­му ста­нуть те­ра­са­ми з мі­сця­ми для си­ді­н­ня, бі­чний двір, що на­про­ти Фі­лар­мо­нії — те­ри­то­рі­єю для ми­сте­цьких акцій. На да­ху бу­дів­лі від­кри­ють огля­до­вий май­дан­чик.

Дру­гу пре­мію при­су­ди­ли ко­ман­ді з Ки­таю, тре­тя так са­мо ді­ста­ла­ся ки­я­нам.

Ка­те­го­рія « Ба­га­то­фун­кціо­наль­ний му­зей­ний ком­плекс «Му­зей Май­да­ну/Му­зей Сво­бо­ди» за­ли­ши­ла­ся без пе­ре­мож­ців; як за­ува­жи­ло жу­рі, «про­е­кти по­тре­бу­ють до­о­пра­цю­ва­н­ня ра­зом із ро­бо­чою гру­пою і на­да­ють швид­ше ві­зію, ні­жза­кін­че­ний образ». При­су­ди­ли ли­ше тре­тю пре­мію, роз­ді­лив­ши між мі­ні-ма­лі­сти­чни­ми роз­роб­ка­ми з Ір­лан­дії та з Мо­скви. Тут, крім не­го­тов­но­сті про­е­ктів, зда­є­ться, існує ще одна при­чи­на: для Му­зею не­має ви­зна­че­но­го мі­сця. За ло­гі­кою, ним ма­ла б ста­ти на­пів­зруй­но­ва­на бу­дів­ля Фе­де­ра­ції проф­спі­лок Укра­ї­ни. Однак на за­ва­ді сто­їть вла­сне ФПУ — уні­каль­ний ула­мок ра­дян­сько­го ми­ну­ло­го, ціл­ко­ви­то не­про­зора уста­но­ва, яка жо­дно­го дня сво­го існу­ва­н­ня не за­хи­ща­ла пра­ва тру­дя­щих, однак умі­ло «пи­ля­ла» вві­ре­ні їй акти­ви та вір­но об­слу­го­ву­ва­ла вла­ду з ре­жи­ма­ми Ку­чми та Яну­ко­ви­ча вклю­чно. З бу­дин­ку на Май­да­ні ФПУ те­жна­жи­ва­ла­ся, зда­ю­чи при­мі­ще­н­ня в орен­ду. На­ра­зі пов­ним хо­дом іде ка­пі­таль­ний ре­монт, при­чо­му всу­пе­реч усім нор­мам там уже на­дбу­до­ва­но два по­вер­хи. На спів­ро­бі­тни­цтво з му­ні­ци­па­лі­те­том у спра­ві обла­шту­ва­н­ня му­зею «проф­спіл­ков­ці» йти від­мов­ля­ю­ться. Справ­жнім бла­гом бу­ло б псев­до­проф­спіл­ко­ву бо­га­діль­ню роз­пу­сти­ти, а вла­сність (зокре­ма цен­траль­ний офіс) пе­ре­да­ти мі­сце­вим гро­ма­дам, однак для цьо­го по­трі­бне рі­ше­н­ня на вер­хів­ці.

Про­е­кти-пе­ре­мож­ці ви­гля­да­ють ціл­ком прийня­тно. На­сто­ро­жує, втім, фра­за на сай­ті кон­кур­су про те, що їх до­да­тко­во «бу­де ви­не­се­но на пу­блі­чні обго­во­ре­н­ня». Усе вже ухва­ле­но, фа­хів­ці, ком­пе­тен­тність яких ні­хто не по­ста­вив під сум­нів, ухва­ли­ли рі­ше­н­ня — які обго­во­ре­н­ня ще мо­жуть бу­ти? На­прав­ду це зда­є­ться чер­го­вим спад­ком ра­дян­сько­го ча­су з йо­го ві­чни­ми «гро­мад­ськи­ми обго­во­ре­н­ня­ми», які ні­чо­го не ви­рі­шу­ва­ли, а ли­ше на­да­ва­ли ви­гля­ду ле­гі­тим­но­сті рі­ше­н­ням бю­ро­кра­тів. Вла­сне ма­ло що змі­ни­ло­ся: щой­но ка­жуть про та­ке «обго­во­ре­н­ня», то одра­зу по­чи­нає тхну­ти чи­нов­ним сва­ві­л­лям і ко­ру­пці­єю. Ду­же хо­ті­ло­ся б по­ми­ля­ти­ся.

Якщо вда­сться впо­ра­ти­ся і з ці­єю не­без­пе­кою, ви­ни­кне про­бле­ма по­шу­ку ко­штів та ба­га­то ін­ших, але вже ро­бо­чих зав­дань. Спо­ді­ва­ти­ме­мо­ся, ре­зуль­тат від­по­від­а­ти­ме на­мі­рам, і Ки­їв, при­найм­ні в цен­траль­ній ча­сти­ні, на­ре­шті на­бу­де ви­гля­ду справ­ді єв­ро­пей­ської сто­ли­ці.

ІЛЮСТРАЦІЮ НА­ДА­НО ОР­ГА­НІ­ЗА­ТО­РА­МИ КОН­КУР­СУ

У НО­МІ­НА­ЦІЇ «УКРА­ЇН­СЬКИЙ ДІМ НА ЄВ­РО­ПЕЙ­СЬКІЙ ПЛО­ЩІ» ПЕ­РЕ­МО­ГЛИ КИ­Я­НИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.