Чи не ви­йде так, що де­цен­тра­лі­за­ція обер­не­ться цен­тра­лі­за­ці­єю?

Ві­ктор МУСІЯКА: «Ве­не­ці­ан­ській ко­мі­сії був пред­став­ле­ний якийсь «на­пів­фа­бри­кат», а не про­ект кон­сти­ту­цій­них змін. На­ша ро­бо­ча гру­па за ньо­го не го­ло­су­ва­ла»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Дми­тро КРИВЦУН, «День»

23 черв­ня під час за­сі­да­н­ня На­цра­ди ре­форм Пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко за­явив, що він очі­кує від Ве­не­ці­ан­ської ко­мі­сії пи­сьмо­вий ви­сно­вок що­до змін до Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни до ран­ку 26 черв­ня. «Я б про­сив, щоб у п’ятни­цю пі­сля отри­ма­н­ня ви­снов­ку Кон­сти­ту­цій­на ко­мі­сія ма­ла мо­жли­вість офі­цій­но обго­во­ри­ти і за­твер­ди­ти за­про­по­но­ва­ний про­ект», — на­го­ло­сив він. По­ро­шен­ко та­кож за­зна­чив, що не бу­де до­зво­ле­на ні­яка фе­де­ра­лі­за­ція. «Пи­та­н­ня обо­ро­ни дер­жа­ви, пи­та­н­ня без­пе­ки, гро­мад­сько­го по­ряд­ку, зов­ні­шніх від­но­син, ключові пи­та­н­ня, які три­ма­ють ці­лі­сність і вер­ти­каль вла­ди в дер­жа­ві, бу­дуть ві­дне­се­ні ви­клю­чно до ком­пе­тен­ції дер­жав­ної вла­ди», — за­зна­чив Гла­ва дер­жа­ви.

За­яву Пре­зи­ден­та про те, що «не бу­де до­зво­ле­на ні­яка фе­де­ра­лі­за­ція», мо­жна тіль­ки ві­та­ти. Про­те ви­ни­кає без­ліч пи­тань з при­во­ду під­го­тов­ки змін до Кон­сти­ту­ції. Де­цен­тра­лі­за­ція є ви­мо­гою мі­сце­вих гро­мад та екс­пер­тно­го се­ре­до­ви­ща. Це га­сло бу­ло одним з най­по­пу­ляр­ні­ших на ви­бо­рах. І са­ме на де­цен­тра­лі­за­ції на­го­ло­шу­ють між­на­ро­дні пар­тне­ри. Так са­мо про неї го­во­рять пред­став­ни­ки кра­ї­ни-агре­со­ра Ро­сії, во­че­видь ро­зу­мі­ю­чи де­що ін­ше, аніж пе­ре­да­чу біль­ших пов­но­ва­жень та ре­сур­сів мі­сце­вим гро­ма­дам. Та що озна­чає де­цен­тра­лі­за­ція «по-пу­тін­ськи»? Які за­гро­зи во­на не­се?

«Ви­мо­га Ро­сії до де­цен­тра­лі­за­ції і фе­де­ра­лі­за­ції Укра­ї­ни лу­нає див­но, — ко­мен­тує «Дню» ні­ме­цький по­лі­то­лог, до­цент ка­фе­дри по­лі­то­ло­гії Ки­є­во-Мо­ги­лян­ської ака­де­мії Ан­дре­ас УМЛАНД. — Во­на яв­но не пов’яза­на з тур­бо­тою Ро­сії про пра­ва на­ціо­наль­них мен­шин в Укра­ї­ні. Це пов’яза­но з тим, щоб, як і у ви­пад­ку з Кри­мом, мо­жна бу­ло ско­ри­ста­ти­ся си­ту­а­ці­єю, щоб впли­ва­ти на її зов­ні­шню і вну­трі­шню по­лі­ти­ку. Але на тлі ав­то­ри­та­ри­зму в Ро­сії, ви­мо­ги до по­ді­лу вла­ди в Укра­ї­ні, ви­гля­да­ють не­сер­йо­зни­ми. Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція са­ма по со­бі не справ­жня фе­де­ра­ція, а цен­тра­лі­зо­ва­на дер­жа­ва».

«МЕ­ТА ПУ­ТІ­НА — В УМО­ВАХ ДЕ­ЦЕН­ТРА­ЛІ­ЗА­ЦІЇ КОН­ТРО­ЛЮ­ВА­ТИ УКРА­Ї­НУ»

На дум­ку ана­лі­ти­ка Ін­сти­ту­ту між­на­ро­дних від­но­син Вар­шав­сько­го уні­вер­си­те­ту Ан­джея ШЕ­ПТИ­ЦЬКО­ГО, ме­тою Пу­ті­на є да­ле­ко не до­бро­бут Укра­їн­ської дер­жа­ви: «Го­лов­на ме­та Пу­ті­на по­ля­гає в то­му, щоб в умо­вах де­цен­тра­лі­за­ції Укра­ї­ни, кон­тро­лю­ва­ти її за до­по­мо­гою де­яких ре­гіо­нів. Він хо­че па­ра­лі­зу­ва­ти вла­ду в Ки­є­ві зав­дя­ки цьо­му. Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи Дон­бас, рі­зні «ЛНР» та «ДНР», а та­кож де­я­кі ре­гіо­ни в Пів­ден­но­Схі­дній Укра­ї­ні, Пу­тін та­кож хо­че за­бло­ку­ва­ти укра­їн­ські ре­фор­ми та її рух у на­прям­ку Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу».

А те­пер по­вер­не­мо­ся до то­го, як ба­чать де­цен­тра­лі­за­цію в Укра­ї­ні. Цей про­цес мав би в пер­шу чер­гу за­ле­жа­ти від ро­бо­ти Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії (КК), яка має бу­ти від­кри­тою і до­сту­пною. Бо без кон­тро­лю екс­пер­тно­го се­ре­до­ви­ща та гро­мад­сько­сті мо­же існу­ва­ти не­без­пе­ка за­крі­пле­н­ня дис­про­пор­цій у вла­ді у бік її узур­па­ції одні­єю з гі­лок або за­не­се­н­ня до Кон­сти­ту­ції по­ло­жень, які мо­жуть по­ста­ви­ти під за­гро­зу подаль­ше існу­ва­н­ня Укра­ї­ни у фор­ма­ті уні­тар­ної та су­ве­рен­ної дер­жа­ви.

Але до від­кри­то­сті ро­бо­ти Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії є за­пи­та­н­ня, на­віть у її чле­нів. Ми­ну­лої се­ре­ди від­бу­ло­ся за­сі­да­н­ня ро­бо­чої гру­пи КК із пи­тань де­цен­тра­лі­за­ції — більш, ніж за мі­сяць пі­сля по­пе­ре­дньо­го. Та не­о­чі­ку­ва­ни­ми ста­ли ма­те­рі­а­ли, які роз­да­ли її чле­нам. «За­про­по­но­ва­ний текст, за сло­ва­ми го­ло­ви Ко­мі­сії, пі­дго­ту­вав «се­кре­та­рі­ат гру­пи», — пи­ше на сво­їй сто­рін­ці у Facebook за­сту­пник го­ло­ви ВРУ Окса­на СИ­РО­ЇД. — Хто фор­му­вав та­кий «се­кре­та­рі­ат», хто бу­ли чле­ни цьо­го «се­кре­та­рі­а­ту» і ко­ли та як він пра­цю­вав — не­ві­до­мо. При­пу­скаю, що та­ка та­єм­ни­чість у під­го­тов­ці об­умов­ле­на змі­стом за­про­по­но­ва­них змін».

Тож які змі­ни за­про­по­ну­вав «се­кре­та­рі­ат», тим біль­ше якщо во­ни вже зна­хо­дя­ться в Ве­не­ці­ан­ської ко­мі­сії? «До­ку­мент пе­ред­ба­чає сут­тє­ву кон­цен­тра­цію пов­но­ва­жень Пре­зи­ден­та, — про­дов­жує пар­ла­мен­тар, — пе­ре­дов­сім: 1. Пов­но­ва­же­н­ня Пре­зи­ден­та до­стро­ко­во при­пи­ня­ти пов­но­ва­же­н­ня ви­бор­них мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди (ме­рів, мі­ських, ра­йон­них, обла­сних рад) з мо­жли­ві­стю при­зна­че­н­ня пря­мо­го пре­зи­дент­сько­го прав­лі­н­ня че­рез спе­ці­аль­но­го упов­но­ва­же­но­го стро­ком на 1 рік. 2. Збе­ре­же­н­ня ста­рої си­сте­ми по­двій­но­го під­по­ряд­ку­ва­н­ня — пред­став­ни­ком дер­жа­ви (пре­фе­ктом) на мі­сцях бу­де осо­ба, яка при­зна­ча­є­ться Пре­зи­ден­том за по­да­н­ням уря­ду, але мо­же бу­ти звіль­не­на на роз­суд гла­ви дер­жа­ви. Тоб­то зно­ву ство­рю­є­ться си­сте­ма, де уряд пра­цю­ва­ти­ме без «рук», то­му що «ру­ки» бу­дуть пов­ні­стю уза­ле­жне­ні від Пре­зи­ден­та. 3. На­да­н­ня Пре­зи­ден­ту су­до­вої фун­кції — ска­су­ва­н­ня рі­шень пре­фе­ктів у ра­зі по­ру­ше­н­ня ни­ми Кон­сти­ту­ції чи за­ко­нів». За сло­ва­ми Си­ро­їд, «як­би під час Май­да­ну та­кі пов­но­ва­же­н­ня бу­ли у Яну­ко­ви­ча, то він би аб­со­лю­тно у кон­сти­ту­цій­ний спо­сіб при­пи­нив пов­но­ва­же­н­ня мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди, які під­три­ма­ли Май­дан і спо­кій­но при­зна­чив сво­їх упов­но­ва­же­них стро­ком на 1 рік». «То­ді не бу­ло б ни­ні­шньої су­пе­ре­чки дов­ко­ла змін до Кон­сти­ту­ції, а ще не бу­ло б вій­ни, «ДНР» та «ЛНР» і, зре­штою, Укра­ї­ни та­кож би не бу­ло», — ді­ли­ться роз­ду­ма­ми за­сту­пник го­ло­ви пар­ла­мен­ту.

Що це за «се­кре­та­рі­ат» та хто є дже­ре­лом про­по­зи­цій, які став­лять під сум­нів де­цен­тра­лі­за­цію вла­ди? «Се­кре­та­рі­а­ти всіх груп бу­ли пу­блі­чно сфор­мо­ва­ні ще на пер­шо­му за­сі­да­н­ня Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії, та­кож бу­ли при­зна­че­ні се­кре­та­рі ко­жної з груп. Во­ни від­по­від­а­ють за те, щоб всі чле­ни КК вча­сно отри­му­ва­ли до­ку­мен­ти, їх зби­ра­ли ра­зом на за­сі­да­н­ня та по­го­джу­валь­ні на­ра­ди», — роз­по­від­ає «Дню» по­мі­чник за­сту­пни­ка гла­ви АП Оле­ксія Фі­ла­то­ва. «Про­по­зи­ції що­до змін до Кон­сти­ту­ції над­хо­дять від усіх чле­нів ко­мі­сії, низ­ки гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій та уза­галь­ню­ю­ться, — ко­мен­тує «Дню» ра­дник го­ло­ви Вер­хов­ної Ра­ди, член се­кре­та­рі­а­ту Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії Уля­на ГРАЧОВА, — Тож чле­на­ми КК бу­ли під­го­тов­ле­ні про­по­зи­ції і ма­те­рі­а­ли, які роз­да­ва­ли­ся робочим гру­пам, але це бу­ли ли­ше ма­те­рі­а­ли для обго­во­ре­н­ня, а не текст змін до Кон­сти­ту­ції. В гру­пі по де­цен­тра­лі­за­ції зве­де­н­ням ро­бо­чих ма­те­рі­а­лів усіх чле­нів ро­бо­чої гру­пи має за­йма­ти­ся хар­ків­ський ін­сти­тут. І всі про­по­зи­ції, які на­да­ва­ли­ся чле­на­ми КК, роз­си­ла­ли­ся всім чле­нам ро­бо­чої гру­пи».

Так звід­ки над­хо­ди­ли про­по­зи­ції що­до змін до Кон­сти­ту­ції, на яких на­го­ло­си­ла де­пу­тат Окса­на Си­ро­їд? На це за­пи­та­н­ня опо­се­ред­ко­ва­но від­по­вів го­ло­ва пар­ла­мен­ту та го­ло­ва КК Во­ло­ди­мир Грой­сман, сло­ва яко­го пе­ре­гу­ку­ю­ться із за­ява­ми Пре­зи­ден­та. Ми­ну­ло­го по­не­діл­ка, ви­сту­па­ю­чи в Оде­сі під час зу­стрі­чі з пред­став­ни­ка­ми ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, він за­зна­чив, що на змі­ну дер­жав­ним адмі­ні­стра­ці­ям при­йдуть ви­кон­ко­ми, бу­де за­без­пе­че­но по­всю­дність мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, з’яв­ля­ться пре­фе­кти з кон­троль­ною і ко­ор­ди­ну­ю­чою фун­кці­єю. Грой­сман роз­по­вів, що змі­на­ми про­по­ну­є­ться на­да­ти Пре­зи­ден­то­ві пра­во ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня що­до при­пи­не­н­ня пов­но­ва­жень мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди у ра­зі прийня­т­тя ни­ми рі- шень, які мо­жуть при­зве­сти до по­ру­ше­н­ня су­ве­ре­ні­те­ту і зав­да­ти шко­ду те­ри­то­рі­аль­ній ці­лі­сно­сті дер­жа­ви.

Не­зва­жа­ю­чи на обу­ре­н­ня ко­лег че­рез зміст про­е­кту змін та не­про­зо­рість про­це­ду­ри їх на­пи­са­н­ня, 19 черв­ня го­ло­ва Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії вже пред­ста­вив їх у Ве­не­ці­ан­ській ко­мі­сії. Більш то­го, Пре­зи­дент вже зав­тра на­віть очі­кує ви­снов­ків від ці­єї ко­мі­сії. Та не­зро­зумі­лим за­ли­ша­є­ться те, чо­му пред­став­ни­ки Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії, які ма­ли б го­ту­ва­ти ці змі­ни, бу­дуть обго­во­рю­ва­ти їх пі­сля Ве­не­ці­ан­ської ко­мі­сії. Філь­тром у цьо­му про­це­сі мо­же ста­ти Вер­хов­на Ра­да, яка має го­ло­су­ва­ти за да­ний до­ку­мент. «Якщо ті слу­шні за­ува­же­н­ня, які ми ви­слов­лю­є­мо, до мо­мен­ту їх вне­се­н­ня бу­дуть вра­хо­ва­ні, то­ді ми вва­жа­є­мо, ко­а­лі­ція зна­йде го­ло­си, щоб спо­ча­тку від­пра­ви­ти про­ект змін Кон­сти­ту­ції до Кон­сти­ту­цій­но­го су­ду, а по­тім про­го­ло­су­ва­ти їх оста­то­чно», — про­ко­мен­ту­вав «Дню» на­ро­дний де­пу­тат, член Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії Ру­слан СИ­ДО­РО­ВИЧ.

«Я НЕ СПРИ­ЙМАЮ ПО­ЗИ­ЦІЮ, ЩО ПРЕ­ФЕКТ, УРЯ­ДНИК ЧИ УПОВ­НО­ВА­ЖЕ­НИЙ ПІД­ЛЕ­ГЛИЙ ПРЕ­ЗИ­ДЕН­ТУ»

Про те, що від­бу­ва­є­ться все­ре­ди­ні КК під час під­го­тов­ки змін, про вплив Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та на кон­сти­ту­цій­ний про­цес, про- ти­дію за­гро­зі фе­де­ра­лі­за­ції Укра­ї­ни та узур­па­ції вла­ди «День» по­спіл­ку­вав­ся із про­фе­со­ром, одним з ав­то­рів Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, за­сту­пни­ком го­ло­ви Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії Ві­кто­ром МУСІЯКОЮ:

— Ми­ну­лої се­ре­ди від­бу­лось за­сі­да­н­ня ро­бо­чої гру­пи Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії (КК) — біль­ше ніж че­рез мі­сяць пі­сля по­пе­ре­дньо­го. Вран­ці то­го дня ме­ні за­те­ле­фо­ну­ва­ли із при­ймаль­ні го­ло­ви на­шої ро­бо­чої гру­пи та КК Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на й про­ін­фор­му­ва­ли про ньо­го. Я за­пи­тав, чи є якісь ма­те­рі­а­ли та на­пра­цю­ва­н­ня, а ме­ні від­по­ві­ли, що їх при­не­суть на за­сі­да­н­ня гру­пи. За 5 хви­лин до йо­го по­ча­тку нам роз­да­ли ці на­пра­цю­ва­н­ня і ми у хо­ді за­сі­да­н­ня зна­йо­ми­лись із ни­ми. Ми із ко­ле­га­ми звер­ну­ли ува­гу на ті кон­тро­вер­сій­ні по­ло­же­н­ня, про які пи­са­ла Окса­на Си­ро­їд, адже во­ни ви­кли­ка­ють справ­жнє зди­ву­ва­н­ня. Скіль­ки ще ра­зів мо­жна на­сту­па­ти на ті ж са­мі гра­блі?

Ці по­ло­же­н­ня ду­же на­га­ду­ють ме­ха­нізм при­зна­че­н­ня ген­про­ку­ро­ра: у за­ко­ні на­пи­са­но, що Пре­зи­дент при­зна­чає йо­го за по­да­н­ням Ка­бмі­ну та зго­дою Вер­хов­ної Ра­ди, але звіль­няє з по­са­ди без пред­став­ле­н­ня Ка­бмі­ну. Про­те слід ро­зу­мі­ти, що той, хто звіль­няє з по­са­ди без рі­зних по­дань, мо­же кон­тро­лю­ва­ти від­по­від­но­го по­са­дов­ця, який стає у за­ле­жність. Та­ким чи­ном, це під­ко­ре­н­ня без юри­ди­чних під­став пра­во­охо­рон­но­го ор­га­ну пре­зи­дент­ській вер­ти­ка­лі, яку знов по­чи­на­ють ви­бу­до­ву­ва­ти в на­шій кра­ї­ні. Те ж са­ме із мі­сце­вим са­мов­ря­ду­ва­н­ням. Я не спри­ймаю по­зи­цію що­до то­го, що пре­фект, уря­дник чи упов­но­ва­же­ний був під­ле­глий Пре­зи­ден­ту. На мою дум­ку, йо­го пов­но­ва­же­н­ня ма­ють бу­ти ви­чер­пно пе­ре­лі­че­ні в Кон­сти­ту­ції. За за­про­по­но­ва­ни­ми ж по­ло­же­н­ня­ми Пре­зи­дент мо­же зу­пи­ня­ти акти ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, які йдуть всу­пе­реч Кон­сти­ту­ції та за­ко­нам. І якщо йде­ться про те, що пов­но­ва­же­н­ня пре­фе­кта мо­жуть вста­нов­лю­ва­тись за­ко­на­ми, то ви­хо­дить, якесь на­сту­пне скли­ка­н­ня Вер­хов­ної Ра­ди мо­же змі­ню­ва­ти йо­го ста­тус.

Не мо­жна за­ли­ша­ти без ува­ги та ви­зна­че­н­ня клю­чо­вих по­нять та тер­мі­нів для мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. У нас про адмі­ні­стра­тив­но- те­ри­то­рі­аль­ний устрій на­пи­са­но: «гро­ма­да», «ра­йон», «ре­гіон». Ре­гіо­ни — це обла­сті, АР Крим, мі­ста Ки­їв та Се­ва­сто­поль. Але са­мо­го ви­зна­че­н­ня ре­гіо­ну не­має. У ви­зна­чен­ні гро­ма­ди ска­за­но, що це по­се­ле­н­ня — се­ло, се­ли­ще та мі­сто із те­ри­то­рі­єю, яка до них при­ля­гає. Але в укра­їн­ській мо­ві « гро­ма­да » озна­чає люд­ський суб­страт — лю­дей. А те­ри­то­рі­аль­на гро­ма­да — це лю­ди, які жи­вуть на ви­зна­че­ній те­ри­то­рії. Ви­хо­дить так: у нас при­бра­ли тер­мі­ни «те­ри­то­рі­аль­на гро­ма­да», «се­ло», «се­ли­ще» і «мі­сто», взяв­ши за­мість цьо­го ли­ше одну ка­те­го­рію «гро­ма­да». Але у нас про це не го­во­рять, а ви­зна­ча­ють, що гро­ма­да — це ли­ше по­се­ле­н­ня. У до­ку­мен­ті ж го­во­ри­ться «ор­га­ни са­мов­ря­ду­ва­н­ня гро­ма­ди», то­му ви­ни­кає пи­та­н­ня: це ор­га­ни ме­шкан­ців чи як по­се­ле­н­ня? Я на­го­ло­шу­вав на то­му, що тре­ба до кін­ця ро­зі­бра­ти­ся із тер­мі­на­ми, взя­ти їх за осно­ву та пра­цю­ва­ти з цим. Але ра­птом я ді­зна­юсь, що Ве­не­ці­ан­ській ко­мі­сії вже пре­зен­ту­ють про­ро­бле­ну ро­бо­ту. Але я не знаю, у яко­му во­на ви­гля­ді. — А хто мав ро­би­ти ці на­пра­цю­ва­н­ня? — Їх ма­ла ро­би­ти як мі­ні­мум ро­бо­ча гру­па. Мо­жли­во, я пропу­стив ство­ре­н­ня «се­кре­та­рі­а­ту», про який іде мо­ва. Вза­га­лі се­кре­та­рі­ат озна­чає, що це ор­ган, який зби­рає ма­те­рі­а­ли та про­по­зи­ції від чле­нів ро­бо­чої гру­пи, уза­галь­нює, ро­бить та­бли­цю, по­ка­зує, хто і що про­по­нує, ця та­бли­ця ма­ла б ви­но­си­ти­ся на за­сі­да­н­ня ро­бо­чої гру­пи і обго­во­рю­ва­ти­ся. Але цьо­го у нас не бу­ло. Про­те не­о­чі­ку­ва­но з’яв­ля­є­ться цей про­ект, який пре­зен­ту­ють до Ве­не­ці­ан­ської ко­мі­сії (ВК). Ці про­це­си на­га­ду­ють ро­бо­ту Ан­дрія Пор­тно­ва, що ді­яв від іме­ні Кон­сти­ту­цій­ної асам­блеї, яка не ба­чи­ла про­е­кту кон­сти­ту­цій­них змін. Во­ни роз­гля­да­ли якісь на­пра­цю­ва­н­ня на за­сі­дан­ні ро­бо­чої гру­пи, бу­ли не­зго­дні з ни­ми, ро­зро­бля­ли свої ма­те­рі­а­ли, але в ре­зуль­та­ті у Ве­не­ці­ан­ську ко­мі­сію пі­шли на­пра­цю­ва­н­ня Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та. Та у Ве­не­ці­ан­ській ко­мі­сії пра­цю­ють не дур­ні лю­ди, які ви­зна­чи­ли, що Кон­сти­ту­цій­на асам­блея по­да­ла не вла­сний про­ект змін, а ро­зро­бле­ний в АП.

Ни­ні­шня си­ту­а­ція пев­ною мі­рою схо­жа на той епі­зод — ро­бо­ча гру­па не про­го­ло­су­ва­ла і не прийня­ла за осно­ву на­пра­цьо­ва­ний до­ку­мент. Згі­дно з ме­ха­ні­змом вза­є­мо­дії із ВК, Кон­сти­ту­цій­на ко­мі­сія у пов­но­му скла­ді ма­ла за­твер­ди­ти про­ект змін, і че­рез Вер­хов­ну Ра­ду або Пре­зи­ден­та пе­ре­да­ти до мі­жна­ро­дної ін­сти­ту­ції. А за­раз був пре­зен­то­ва­ний якийсь «на­пів­фа­бри­кат» про де­цен­тра­лі­за­цію, а не про­ект кон­сти­ту­цій­них змін. Тож на на­сту­пно­му за­сі­дан­ні я бу­ду ста­ви­ти пи­та­н­ня: який же про­ект ми го­ту­є­мо? Ко­мі­сію роз­би­ли на три ро­бо­чі гру­пи, які пра­цю­ють по трьох на­прям­ках: пра­ва та сво­бо­ди лю­ди­ни і гро­ма­дя­ни­на, правосуддя й су­мі­жні ін­сти­ту­ти — про­ку­ра­ту­ра й адво­ка­ту­ра, і де­цен­тра­лі­за­ція. Те­пер ви­хо­дить, що нас орі­єн­ту­ють ли­ше на де­цен­тра­лі­за­цію, а ін­ші два на­прям­ки ми вза­га­лі ви­ки­да­є­мо. Тре­ба ви­зна­чи­тись: ми бу­де­мо ро­би­ти єди­ний за­ко­но­про­ект із на­пра­цю­ва­н­ня­ми всіх ро­бо­чих груп чи ко­жен із них бу­де йти окре­мо?

«ПО­ТРІ­БНО ПРА­ЦЮ­ВА­ТИ ДУ­ЖЕ ЧІ­ТКО, ЧО­ГО ДО­СІ НЕ­МАЄ»

— Ви­гля­дає так, що Адмі­ні­стра­ція Пре­зи­ден­та на­ма­га­є­ться взя­ти весь кон- сти­ту­цій­ний про­цес під свій кон­троль і « про­ти­ска­ти » свій про­ект кон­сти­ту­цій­них змін.

— Кон­сти­ту­цій­на ко­мі­сія ство­ре­на Пре­зи­ден­том, і ясна річ, що АП має якесь від­но­ше­н­ня до під­го­тов­ки яки­хось ма­те­рі­а­лів. У нас є по­пе­ре­дній до­свід, ми все про­хо­ди­ли і ба­чи­ли, то­му, якщо кон­сти­ту­цій­ний про­цес від­бу­ва­є­ться по-серйозному, цей до­свід тре­ба вра­хо­ву­ва­ти і не по­вто­рю­ва­ти ста­рих по­ми­лок. До Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії та її ро­бо­чих груп вхо­дять фа­хів­ці та екс­пер­ти, пред­став­ни­ки рі­зних по­лі­ти­чних сил і т.д. У гру­пах по пра­во­суд­дю та по пра­вах, сво­бо­дах і обов’яз­ках від­бу­ва­є­ться актив­на ро­бо­та із жва­вим обго­во­ре­н­ням кон­кре­тних ста­тей про­е­кту Кон­сти­ту­ції. А звід­ки взя­ли­ся на­пра­цю­ва­н­ня по де­цен­тра­лі­за­ції, я не знаю, адже ми про­во­ди­ли ли­ше одне обго­во­ре­н­ня.

Про­те існу­ють ми­ну­ло­рі­чні на­пра­цю­ва­н­ня із де­цен­тра­лі­за­ції, які бу­ли на­пи­са­ні ще за ча­сів ві­це-прем’єр­ства Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на. По­тім їх бу­ло до­о­пра­цьо­ва­но в Адмі­ні­стра­ції, по­да­но до Ра­ди, від­кли­ка­но, адже за­ко­но­твор­чий про­цес пі­шов за­но­во. По су­ті, пер­ше за­сі­да­н­ня на­шої ро­бо­чої гру­пи над за­ко­но­про­е­ктом йшло ви­хо­дя­чи з цих на­пра­цю­вань і вра­хо­ву­ю­чи на­пра­цю­ва­н­ня на­шої екс­пер­тної гру­пи. Але до текс­ту, який ви­йшов в ре­зуль­та­ті ми з на­ши­ми ко­ле­га­ми від­но­ше­н­ня не ма­є­мо. Йо­го мо­жна бу­ло б до­пра­цю­ва­ти до кін­ця мі­ся­ця у ро­бо­чій гру­пі або до по­ча­тку на­сту­пно­го мі­ся­ця, кін­це­вий ва­рі­ант ви­не­сти на Кон­сти­ту­цій­ну ко­мі­сію, обго­во­ри­ти, прийня­ти оста­то­чне рі­ше­н­ня та пе­ре­да­ти Пре­зи­ден­ту як суб’єкту за­ко­но­дав­чої іні­ці­а­ти­ви. І да­лі ру­ха­тись за за­ко­но­твор­чим ал­го­ри­тмом. Сенс про­це­су у то­му, щоб схва­ли­ти змі­ни до Кон­сти­ту­ції на ни­ні­шній се­сії Вер­хов­ної Ра­ди. І оче­ви­дним є те, що для цьо­го ро­бо­ту ни­ні­шньої се­сії пар­ла­мен­ту до­ве­де­ться про­дов­жу­ва­ти до се­ре­ди­ни сер­пня. Адже по­тім прав­ки тре­ба по­да­ти до Кон­сти­ту­цій­но­го су­ду, яко­му не­об­хі­дно близь­ко 10 днів, щоб ви­пра­цю­ва­ти ви­сно­вок. Да­лі все не­об­хі­дно оста­то­чно про­го­ло­су­ва­ти та схва­ли­ти і від­пра­ви­ти на оста­то­чне го­ло­су­ва­н­ня до ВРУ. Але для цьо­го пра­цю­ва­ти ду­же чі­тко, чо­го до­сі не­має.

— Ро­сій­ське ке­рів­ни­цтво, го­во­ря­чи для за­хі­дної ау­ди­то­рії, ви­ко­ри­сто­вує гар­не слово «де­цен­тра­лі­за­ція Укра­ї­ни». Але що на­справ­ді во­ни ма­ють на увазі?

— Ро­сія до­сі на­віть не ви­знає сво­єї пря­мої уча­сті у зброй­но­му кон­флі­кті на Дон­ба­сі. Але про це має ду­ма­ти наш Пре­зи­дент. А на­шо­му су­спіль­ству та нам по­лі­ти­чно вже слід оста­то­чно ви­зна­ча­ти­ся — тре­ба з’ясу­ва­ти, що у нас — пе­ре­мир’я чи ні, адже агре­сор йо­го не до­три­му­є­ться. Має та­кож від­бу­ва­ти­ся чі­тке до­три­ма­н­ня ал­го­ри­тму Мін­ських до­мов­ле­но­стей із при­пи­не­н­ням во­гню, від­ве­де­н­ням озбро­єнь і т.д., а вже по­тім тре­ба го­во­ри­ти про всі ін­ші еле­мен­ти угод, в то­му чи­слі про мі­сце­ві ви­бо­ри. Тож ми не ма­є­мо оці­ню­ва­ти то­чку зо­ру Ро­сії, а по­вин­ні ви­пра­цю­ва­ти свою і їй слі­ду­ва­ти. Ли­ше то­ді ми змо­же­мо ста­ви­ти пи­та­н­ня на­шим іно­зем­ним пар­тне­рам, щоб во­ни під­штов­ху­ва­ли про­ти­ле­жну сто­ро­ну кон­флі­кту до ми­ру.

В Кон­сти­ту­ції і близь­ко не­має ні­якої фе­де­ра­лі­за­ції. І тре­ба не йти на по­во­ду у Крем­ля, те­ро­ри­стів та не ви­ко­ну­ва­ти їхні за­ба­ган­ки. Я вва­жаю, що на рів­ні ре­гіо­нів тре­ба на­да­ти ма­кси­маль­ні мо­жли­во­сті роз­ви­ва­ти­ся най­більш де­цен­тра­лі­зо­ва­но та са­мо­стій­но — це 3-й рі­вень са­мов­ря­ду­ва­н­ня. І не має бу­ти так, щоб го­ло­ви рад одно­ча­сно очо­лю­ва­ли й ви­ко­нав­чі ор­га­ни, адже іна­кше мо­же по­ча­ти роз­ро­ста­ти­ся мі­сце­ва олі­гар­хія, адже у ре­гіо­нах по­ба­чать, що мо­жна ста­ви­ти якісь умо­ви цен­тру. Тре­ба чі­тко роз­ве­сти фун­кції та пов­но­ва­же­н­ня, пе­ред­ба­чи­ти всі ню­ан­си, які є в ме­ха­ні­змах де­цен­тра­лі­за­ції. І не має бу­ти еко­но­мі­чних та пра­во­вих під­став для фе­де­ра­лі­за­ції.

— Сьо­го­дні пре­зи­дент­ська вер­ти­каль у пар­ла­мент­сько-пре­зи­дент­ській ре­спу­блі­ці має не­аби­які по­зи­ції. До цьо­го мо­жна від­не­сти вплив на пра­во­охо­рон­ний та си­ло­вий блок, окрім МВС, на су­до­ву гіл­ку вла­ди че­рез Ви­щу ра­ду юсти­ції та на Вер­хов­ну Ра­ду че­рез най­біль­шу пар­ла­мент­ську фра­кцію. Чи не­має в цьо­му не­без­пе­ки узур­па­ції вла­ди?

— Се­ред пе­ре­лі­че­но­го є сен­тен­ції, які ви­кли­ка­ють не­об­хі­дність бу­ти на­сто­ро­жі і ре­а­гу­ва­ти від­по­від­но. Близь­кі до Пре­зи­ден­та лю­ди у пар­ла­мент­ських фра­кці­ях, уря­ді або Адмі­ні­стра­ції пов­то­рю­ють ста­рі по­мил­ки. Але я ду­маю, су­спіль­ство зда­тне від­ре­а­гу­ва­ти на по­ді­бні сим­пто­ми, але їх тре­ба від­слід­ко­ву­ва­ти і да­ва­ти про них зна­ти. Адже біль­ше ні­хто не бу­де тер­пі­ти узур­па­цію вла­ди за яки­мись скри­ти­ми фор­му­ла­ми. А за­пи­са­ти узур­па­цію вла­ди в Кон­сти­ту­цію — озна­чає роз­пи­са­ти­ся в то­му, що ми не зда­тні впли­ва­ти на ор­га­ні­за­цію вла­сно­го жи­т­тя.

Пі­сля по­дій ми­ну­ло­го ро­ку на Май­да­ні пред­став­ни­ки вла­ди по­обі­ця­ли по­вер­не­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ла­ду пар­ла­мент­сько-пре­зи­дент­ської ре­спу­блі­ки. Зро­зумі­ло, що всі пре­зи­ден­ти пра­гну­ли пі­дім’яти під се­бе вла­ду, і їх зав­жди не вла­што­ву­ва­ла кіль­кість і зміст пов­но­ва­жень. І ми зав­жди чу­ли від глав дер­жа­ви оцін­ку Кон­сти­ту­ції, а по­тім спро­би ви­пра­ви­ти її шке­ре­берть. Але Пре­зи­дент По­ро­шен­ко ска­зав, що він бу­де пер­шим Гла­вою дер­жа­ви, який не ста­не греб­ти під се­бе пов­но­ва­же­н­ня, а нав­па­ки ді­ли­ти­ме­ться ни­ми. Тож нам тре­ба ди­ви­ти­ся, які ме­ха­ні­зми про­по­ну­ю­ться і при­ве­сти їх у від­по­від­ність Кон­сти­ту­ції та за­зна­че­ним іде­ям. Зміст сьо­го­дні­шньо­го Го­лов­но­го за­ко­ну не дає під­став, щоб за йо­го ста­т­тя­ми за­хо­ва­ти пре­зи­дент­ську фор­му прав­лі­н­ня.

МА­ЛЮ­НОК АНА­ТО­ЛІЯ КА­ЗАН­СЬКО­ГО / З АР­ХІ­ВУ «Дня», 1996 р.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.