Кре­ди­тно-де­фол­тна ймо­вір­ність

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Екс­пер­ти — про те, як по­зна­ча­ю­ться на еко­но­мі­ці кра­ї­ни пе­ре­го­во­ри з три­ма­ча­ми укра­їн­ських облі­га­цій і чо­го че­ка­ти від зу­стрі­чі у Ва­шинг­то­ні

Укра­ї­ні да­ли під­каз­ку, як отри­ма­ти ан­ти­кри­зо­вий кре­дит МВФ, обли­шив­ши спро­би спи­са­ти ча­сти­ну но­мі­наль­ної вар­то­сті бор­гу між­на­ро­дним кре­ди­то­рам. «Існує без­ліч рі­зних спосо­бів за­оща­ди­ти $15 мі­льяр­дів і без спи­са­н­ня, — за­яви­ла у вів­то­рок стар­ший ві­це-пре­зи­дент рей­тин­го­во­го агент­ства Moody’s Investors Service Крі­стін Лін­доу в ін­терв’ю агент­ству Bloomberg. — Зни­же­н­ня бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня мо­жна до­сяг­ти іна­кше, зокре­ма за ра­ху­нок зна­чно­го ско­ро­че­н­ня ку­по­на, три­ва­ло­го від­стро­че­н­ня».

ВІ­КНО МО­ЖЛИ­ВО­СТЕЙ

На­га­да­є­мо, що МВФ го­то­вий ви­ді­ли­ти Укра­ї­ні у ви­гля­ді кре­ди­тів $17 мі­льяр­дів, але при цьо­му ви­ма­гає зни­зи­ти про­тя­гом 4 ро­ків пла­те­жі за бор­га­ми на $15,3 мі­льяр­да, зни­зив­ши та­ким чи­ном до допу­сти­мо­го рів­ня бор­го­ве на­ван­та­же­н­ня на кра­ї­ну. З 29 черв­ня до 3 ли­пня у Ва­шинг­то­ні пла­ну­є­ться зу­стріч МВФ, уря­ду Укра­ї­ни й спе­ці­аль­но­го ко­мі­те­ту три­ма­чів укра­їн­ських облі­га­цій. Ко­мі­тет отри­мав но­ві про­по­зи­ції Укра­ї­ни про ре­стру­кту­ри­за­цію облі­га­цій, але вва­жає ймо­вір­ні­шою для Укра­ї­ни свою про­по­зи­цію, що не пе­ред­ба­чає спи­са­н­ня основ­ної су­ми бор­гу. За­ява Лін­доу, схо­же, від­кри­ває пе­ред на­шим уря­дом но­ве ві­кно мо­жли­во­стей.

За остан­ні пів­то­ра ро­ку зов­ні­шній борг кра­ї­ни ско­ро­тив­ся на $1,5 мі­льяр­да, го­во­рить екс-мі­ністр еко­но­мі­ки та фі­нан­со­вий екс­перт Ві­ктор Су­слов. За йо­го сло­ва­ми, гір­шим за швид­ке зро­ста­н­ня зов­ні­шніх бор­гів мо­же бу­ти ли­ше їх швид­ке ско­ро­че­н­ня, що у нас за­раз і від­бу­ва­є­ться. «За остан­ні пів­то­ра ро­ку до­ві­ра кре­ди­то­рів до Укра­ї­ни різ­ко впа­ла, нам при­пи­ни­ли да­ва­ти гро­ші як дер­жав­ні, так і при­ва­тні кре­ди­то­ри», — го­во­рить він. Екс­перт про­гно­зує, що во­се­ни уряд че­кає від­став­ка, але й но­вий, на йо­го дум­ку, не бу­де ефе­ктив­ним. Одним з основ­них ри­зи­ків в еко­но­мі­чній сфе­рі, як вва­жає Су­слов, є не­ви­ко­на­н­ня бор­го­вих зо­бов’язань, ін­ши­ми сло­ва­ми — ри­зик де­фол­ту.

До то­го ж укра­їн­ський уряд ду­же сла­бо ви­гля­дає у сфе­рі мі­жна­ро­дної по­лі­ти­ки й між­на­ро­дних від­но­син і орі­єн­ту­є­ться ли­ше на зов­ні­шню до­по­мо­гу, пу­блі­чно ви­слов­лю­ю­чи обра­зи за­хі­дним лі­де­рам. І це, за да­ни­ми Су­сло­ва, «до­сить по­га­но на За­хо­ді спри­йма­є­ться».

ДЕ­ВАЛЬ­ВА­ЦІЮ ВО­СЕ­НИ ПО­РА­ХУ­Є­МО

«У ре­зуль­та­ті сьо­го­дні у нас не­має мо­жли­во­сті нор­маль­но ре­стру­кту­ри­зу­ва­ти бор­ги, — про­дов­жує він. — Ми ви­му­ше­ні від­да­ва­ти біль­ше, ніж отри­му­є­мо. То­му до­во­ди­ться ви­пла­чу­ва­ти ра­ні­ше взя­ті кре­ди­ти, ви­йма­ю­чи гро­ші з еко­но­мі­ки, з бан­ків­ської си­сте­ми, збіль­шу­ю­чи по­да­тки, змен­шу­ю­чи со­ці­аль­ні ви­пла­ти, під­ви­щу­ю­чи та­ри­фи, зне­ці­ню­ю­чи грив­ню й ско­ро­чу­ю­чи ВВП. Ви­пла­та бор­гів ве­де до зро­ста­н­ня по­пи­ту на ва­лю­ту й, не­зва­жа­ю­чи на де­валь­ва­цію грив­ні пра­кти­чно в 2,5 ра­зу, при­зво­дить до не­га­тив­но­го саль­до пла­ті­жно­го ба­лан­су в $1,9 мі­льяр­да». Екс­перт про­гно­зує, що з осе­ні девальвація грив­ні по­но­ви­ться, а ймо­вір­ність де­фол­ту до кін­ця ро­ку він оці­нює не ниж­че ніж у 90%. У ве­ре­сні уряд, ма­буть, прийме рі­ше­н­ня вве­сти в дію мо­ра­то­рій на ви­пла­ти по бор­гах.

Су­слов за­зна­чає, що спро­би уря­ду ве­сти пе­ре­го­во­ри з кре­ди­то­ра­ми з по­зи­ції си­ли за­зна­ли кра­ху, оскіль­ки прем’єр-мі­ністр да­вав кре­ди­то­рам «остан­ній шанс» на ре­стру­кту­ри­за­цію (хо­ча йо­го мо­жуть да­ва­ти на­справ­ді ли­ше кре­ди­то­ри), пе­ре­ко­ну­вав їх, що ре­стру­кту­ри­за­ція бу­де ли­ше на умо­вах укра­їнсь- ко­го уря­ду. «Уся ця ри­то­ри­ка ма­ла при­зве­сти до про­ва­лу пе­ре­го­во­рів, і на ни­ні­шньо­му ета­пі так і ста­ло­ся, — го­во­рить екс­перт, — по­ди­ви­мо­ся, який ре­зуль­тат дасть спіль­на зу­стріч з кре­ди­то­ра­ми і з МВФ».

Екс­перт не ба­чить сьо­го­дні по­зи­тив­них си­гна­лів для укра­їн­ської еко­но­мі­ки і вва­жає, що еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка Укра­ї­ни має бу­ти пе­ре­гля­ну­та. «На сьо­го­дні го­лов­не — це під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті вла­ди: тре­ба змі­ни­ти склад уря­ду, лі­бе­раль­ну по­лі­ти­ку за­мі­ни­ти по­лі­ти­кою жорс­тко­го на­пів­вій­сько­во­го дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Тре­ба при­ско­рю­ва­ти всі про­це­ду­ри ухва­ле­н­ня рі­шень, зжи­ва­ти ко­ру­пцій­ні скан­да­ли, які остан­нім ча­сом не­аби­як під­ри­ва­ють до­ві­ру до вла­ди. Він спо­ді­ва­є­ться, що, оці­нив­ши си­ту­а­цію, Пре­зи­дент Укра­ї­ни, Вер­хов­на Ра­да на­по­ля­га­ти­муть на ухва­лен­ні спе­ці­аль­них рі­шень, які різ­ко під­ви­щать ефе­ктив­ність ви­ко­нав­чої вла­ди.

ЯК ЗРО­СТА­ТИ І ЯК ДО­ГА­НЯ­ТИ

Опти міс тич ні ше ди вить ся на най­ближ­чі пер­спе­кти­ви укра­їнсь- кої еко­но­мі­ки ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Між­на­ро­дно­го фон­ду Блей­зе­ра Олег Устенко. У той же час і він за­зна­чає, що пер­спе­кти­ви на най­ближ­чі шість мі­ся­ців до­сить сум­ні. На йо­го дум­ку, па­ді­н­ня еко­но­мі­ки три­ва­ти­ме. За ре­зуль­та­та­ми ро­ку ВВП Укра­ї­ни, згі­дно з про­гно­зом Фон­ду, зни­зи­ться на 10% (прогноз МВФ — на 9%), а за остан­ні три ро­ки — на 17%. І це при то­му, що сві­то­ва еко­но­мі­ка по­ка­зує зро­ста­н­ня (за той же пе­рі­од — на 9%). Екс­перт по­рів­нює ВВП Укра­ї­ни на ду­шу на­се­ле­н­ня ( про- гноз на 2015 рік — $2000) із су­сі­дні­ми кра­ї­на­ми — Поль­щею, Угор­щи ною, Ру му ні­єю, Сло вач чи - ною — де ВВП як мі­ні­мум утри­чі ви­щий, ніж у нас.

При рі­чно­му зро­стан­ні у 1—2%, яке, швид­ше за все, бу­де на­сту­пно­го ро­ку, Укра­ї­на, як вва­жає екс­перт, не ли­ше не на­здо­же­не сво­їх су­сі­дів, а й ще біль­ше від­ста­не від них. «Якщо зро­ста­ти­ме­мо від­со­тків на п’ять за рік, то ско­ро­ти­ти ни­ні­шній роз­рив з Ру­му­ні­єю мо­жна бу­де ли­ше на по­ча­ток 30-х ро­ків, — про­гно­зує Устенко. — А рів­ня Поль­щі мо­жна бу­де до­сяг­ти ли­ше на по­ча­ток 50-х ро­ків. Якщо ми не хо­че­мо під­си­ли­ти мі­гра­цій­ні по­то­ки з на­шої те­ри­то­рії, вна­слі­док чо­го ВВП у нас ще біль­ше ско­ро­ти­ться, то зро­ста­н­ня має бу­ти від 7% за рік. При 10% рів­ня Поль­щі мо­жна бу­де до­сяг­ти все­ре­ди­ні 20-х».

«А по­ки у нас йде па­ді­н­ня, що суп ро вод жу єть ся сплес ком зро - стан ня без ро біт тя, — про дов жує Устенко. — То­рік за ме­то­до­ло­гі­єю МОТ во но бу ло при близ но 9%. А на кі­нець ро­ку, за на­шим про­гно­зом, ста но ви ти ме 12— 14% » . Але до цьо го по каз ни ка він про по нує зро­би­ти істо­тну зниж­ку у зв’яз­ку з ті­ні­за­ці­єю еко­но­мі ки. 2012 ро­ку во­на ста­но­ви­ла 52%. Екс­перт при­пу­скає, що за­раз її рі­вень про­дов­жує зро­ста­ти, і то­му офі­цій­ній ста­тис ти ці про зай ня тість уже не мож на пов ніс тю до ві ря ти. У пер - шо му квар та лі її па дін ня за офі - цій ни ми да ни ми ста но ви ло 17%, але на справ ді мо же бу ти ще ниж­чим.

ЩО РО­БИ­ТИ З ДЕ­ФІ­ЦИ­ТОМ БЮ­ДЖЕ­ТУ?

« Це озна чає втра ти для держ - бю­дже­ту, — за­зна­чає ди­ре­ктор фон­ду, — дефіцит яко­го то­рік був на рів­ні 12% ВВП. Цьо­го ро­ку він ста­но­ви­ти­ме 9% ВВП, і то­му за­раз будь-які роз­мо­ви про те, що мо­жна ви ко рис то ву ва ти в со ці аль них ці - лях на­яв­ний тим­ча­со­вий про­фі - цит, по збав ле ні вся кої ло гі ки » . «Хто мо­же фон­ду­ва­ти ( ком­пен­су - ва­ти) цей дефіцит? — запитує екс­перт. — Нас че­кає се­рія те­хні­чних кор­по­ра­тив­них де­фол­тів, як це бу­ло з «Укре­ксім­бан­ком», зі всі­ма ін­ши­ми ква­зі­су­ве­рен­ни­ми емі­тен­та­ми — «Оща­дбан­ком», «Укр­за­лі­зни­цею», му­ні­ци­паль­ни­ми бон­да­ми Ки­є­ва то­що».

Устенко не має жо­дних сум­ні­вів у то­му, що Укра­ї­ні вда­сться до­мо­ви­ти­ся з при­ва­тни­ми кре­ди­то­ра­ми. Ймо­вір­ність цьо­го у Фон­ді Блей­зе­ра оці­ню­ють у 95%. Га­ран­то­ва­но бу­де про­дов­же­на й спів­пра­ця з МВФ. У той же час екс­перт за­зна­чає, що отри­ма­н­ня тран­шу МВФ не зні­має пи­та­н­ня про фон­ду­ва­н­ня де­фі­ци­ту держ­бю­дже­ту. До­по­мог­ти в цьо­му змо­жуть ли­ше за­по­зи­че­н­ня у між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ін­сти­ту­цій, вва­жає Устенко, оскіль­ки при­ва­тний ри­нок кре­ди­ту­ва­н­ня для Укра­ї­ни бу­де за­кри­тий на дов­гі ро­ки че­рез де­фол­ти. У зв’яз­ку з цим уря­ду до­ве­де­ться й да­лі зни­жу­ва­ти ви­тра­ти бю­дже­ту, що бу­де, на йо­го дум­ку, вкрай скла­дно.

РА­ДИ­КА­ЛИ І ЖЕР­ТВИ

«День» на­га­дав екс­пер­там, що Мін­фін, а та­кож низ­ка гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій за­раз пра­цю­ють над ра­ди­каль­но онов­ле­ною по­да­тко­вою си­сте­мою. У її рам­ках за при­кла­дом Гру­зії роз­гля­да­є­ться, зокре­ма, пи­та­н­ня про ска­су­ва­н­ня єди­но­го со­ці­аль­но­го вне­ску й, від­по­від­но, со­лі­дар­ної пен­сій­ної си­сте­ми. Чи до­по­мо­жуть по­да­тко­ві но­ва­ції оздо­ро­ви­ти бю­джет кра­ї­ни, і як це по­зна­чи­ться на гро­ма­дя­нах, зокре­ма пен­сіо­не­рах?

Від­по­від­а­ю­чи, Устенко за­зна­чив, що пен­сіо­не­рам бу­де, зві­сно, ду­же по­га­но. «Якщо пла­ну­ва­ти зни­же­н­ня по­да­тків на 1—2%, то цим мо­жна й не за­йма­ти­ся, — го­во­рить ди­ре­ктор фон­ду. — Але якщо ми хо­че­мо кар­ди­наль­но змі­ни­ти си­ту­а­цію й за­лу­чи­ти ін­ве­сти­ції, щоб отри­ма­ти істо­тне зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки, до­ве­де­ться жер­тву­ва­ти при­бу­тко­вою ча­сти­ною держ­бю­дже­ту».

«Пра­виль­на ло­гі­ка, — про­дов­жує екс­перт, — спро­бу­ва­ти зни­зи­ти по­да­тко­вий тиск на бі­знес. Але як у цьо­му ви­пад­ку ви­ко­ну­ва­ти ви­тра­тну ча­сти­ну? Ко­ло­саль­ний ре­зерв — ско­ро­че­н­ня дер­жза­ку­пі­вель і бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю. Одне ли­ше по­лі­пше­н­ня рей­тин­гу сприйня­т­тя ко­ру­пції на 10% мо­же за­без­пе­чи­ти $40—50 мі­льяр­дів ін­ве­сти­цій. А цьо­го ро­ку їх бу­де, згі­дно з на­шим про­гно­зом, ли­ше 1—2 мі­льяр­ди».

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

ВЖЕ ЗА ТИ­ЖДЕНЬ МІ­НІСТР ФІ­НАН­СІВ ЗНО­ВУ ПЕ­РЕ­КО­НУ­ВА­ТИ­МЕ КРЕ­ДИ­ТО­РІВ СПИ­СА­ТИ УКРА­Ї­НІ ЧА­СТИ­НУ ЗОВ­НІ­ШНЬО­ГО БОР­ГУ, АДЖЕ ОСТАН­НІМ ЧА­СОМ ПЕ­РЕ­ГО­ВО­РИ ЗА­ЙШЛИ В ГЛУ­ХИЙ КУТ. ЖА­РУ ДО ВО­ГНИ­ЩА ПІД­КИ­ДАЄ Й ПРО­ПО­ЗИ­ЦІЯ МВФ ЩО­ДО ПО­ВЕР­НЕ­Н­НЯ РО­СІЇ ТРЬОХ МІ­ЛЬЯР­ДІВ ДО­ЛА­РІВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.