«Про­ба со­ці­аль­но­го лі­фта»

У Льво­ві на­го­ро­ди­ли ла­у­ре­а­тів Між­на­ро­дно­го лі­те­ра­тур­но­ми­сте­цько­го кон­кур­су для мо­ло­ді «Жи­т­тя — То­бі...»

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Дми­тро ПАЛЬЧИКОВ, Львів

На­го­ро­дже­н­ня ла­у­ре­а­тів Між­на­ро­дно­го лі­те­ра­тур­но- ми­сте­цько­го кон­кур­су для мо­ло­ді « Жи­т­тя — то­бі » від­бу­ло­ся у сті­нах На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту « Львів­ська по­лі­те­хні­ка » . Кон­курс про­ве­ли Між­на­ро­дний ін­сти­тут осві­ти, куль­ту­ри і зв’ яз­ків з ді­а­спо­рою (МІОК) На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту « Львів­ська по­лі­те­хні­ка » та нор­везь­ко- укра­їн­ська гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція Maidan Norway. Спе­ці­аль­ною го­стею за­хо­ду ста­ла пер­ша ле­ді кра­ї­ни Ма­ри­на По­ро­шен­ко.

До уча­сті в кон­кур­сі на­ді­йшло по­над сім ти­сяч ро­біт. У сво­їх тво­рах уча­сни­ки ви­кла­да­ли дум­ки, емо­ції та вра­же­н­ня сто­сов­но істо­рії, яка тво­ри­ться на їхніх очах: по­дій в Укра­ї­ні 2013 — 2015 рр. Ав­то­ри — ві­ком від се­ми до сім­над­ця­ти ро­ків з усіх ре­гіо­нів Укра­ї­ни, в то­му чи­слі з тим­ча­со­во оку­по­ва­ної те­ри­то­рії Ав­то­ном­ної ре­спу­блі­ки Крим, а та­кож із Гре­ції, Іспа­нії, Нор­ве­гії, Поль­щі, Пор­ту­га­лії та Фран­ції. Між­на­ро­дне жу­рі, до яко­го уві­йшли ві­до­мі пи­сьмен­ни­ки, мо­во­знав­ці, пе­ре­кла­да­чі, гро­мад­ські ді­я­чі та жур­на­лі­сти, у тім чи­слі го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на, обра­ло 20 ла­у­ре­а­тів і 120 ди­пло­ман­тів лі­те­ра­тур­ної ча­сти­ни кон­кур­су, а та­кож ви­зна­чи­ло 118 най­кра­щих ми­сте­цьких тво­рів.

«Це про­ба со­ці­аль­но­го лі­фта, — вва­жає ди­ре­ктор МІОКу Іри­на Клю­чков­ська. — Ду­же ва­жли­во, що до цьо­го кон­кур­су зго­ло­си­ла­ся та­ка кіль­кість мо­ло­ді. Ді­тям ви­ро­сли кри­ла — во­ни ду­же па­трі­о­ти­чні, го­то­ві вчи­ти­ся, пра­цю­ва­ти над со­бою, щоб удо­ско­на­лю­ва­ти кра­ї­ну. Крім під­трим­ки на­ших та­ла­но­ви­тих укра­їн­ських ді­тей, це ще й спо­сіб ви­яви­ти їхні дум­ки та сприйня­т­тя по­дій, які від­бу­ва­ю­ться в на­шій кра­ї­ні. Адже сьо­го­дні во­ни шко­ля­рі, зав­тра — сту­ден­ти, а за кіль­ка ро­ків — ме­не­дже­ри, ке­рів­ни­ки дер­жа­ви то­що».

На дум­ку Ма­ри­ни По­ро­шен­ко, ре­а­лі­зу­ю­чи свої твор­чі зді­бно­сті, ді­ти ро­блять ва­го­мий вне­сок в істо­рію Укра­їн­ської дер­жа­ви. «Зав­дя­ки кон­кур­су в мо­ло­ді за­кла­да­є­ться спіль­не ро­зу­мі­н­ня най­го­лов­ні­ших прин­ци­пів: мир, сво­бо­да, дер­жа­ва, істо­рія, май­бу­тнє, — вва­жає пер­ша ле­ді. — Укра­ї­ну май­бу­тньо­го бу­ду­ва­ти­муть на­ші ді­ти, а спри­йма­ти­муть на­шу дер­жа­ву їхні одно­лі­тки у сві­ті. І во­ни ма­ють го­во­ри­ти одні­єю мо­вою».

На це­ре­мо­нії на­го­ро­дже­н­ня та­кож був при­су­тній і пер­ший се­кре­тар По­соль­ства Ко­ро­лів­ства Нор­ве­гії в Укра­ї­ні Сі­гб­йорн Лі­тланд. « Нор­ве­гія є, бу­ла і бу­де вір­ним дру­гом Укра­ї­ни. Ми під­три­му­є­мо ви­бір укра­їн­сько­го на­ро­ду бу­ду­ва­ти справедливу кра­ї­ну і під­три­му­є­мо те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни, до якої на­ле­жать Дон­бас і Крим. Ми спів­пра­цює з ва­ми у рі­зних сфе­рах, але, на мою дум­ку, одним із най­ва­жли­ві­ших про­е­ктів є са­ме кон­курс «Жи­т­тя — То­бі...», адже ді­ти — це май­бу­тнє Укра­ї­ни. Осо­бли­во ва­жли­во це за­раз, ко­ли по­трі­бно зна­ти, як мо­лодь ро­зу­міє і спри­ймає те, що ста­ло­ся за остан­ніх пів­то­ра ро­ку», — за­зна­чив Сі­гб­йорн Лі­тланд.

Один із ла­у­ре­а­тів кон­кур­су, 16-рі­чний учень із Кри­му Му­ста­фа Бе­кі­ров че­рез ане­ксію Кри­му зму­ше­ний був з ро­ди­ною по­ки­ну­ти рі­дну до­мів­ку і пе­ре­їха­ти на Львів­щи­ну. Хло­пець роз­по­вів, що хо­тів ви­сло­ви­ти свої по­чу­т­тя й дум­ки, що­би всі по­чу­ли й по­ба­чи­ли, як у крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду зно­ву від­ня­ли Ба­тьків­щи­ну. «Ми ду­же не хо­ті­ли ви­їжджа­ти, але бу­ли зму­ше­ні по­ки­ну­ти пів­острів, бо не мо­гли зми­ри­ти­ся з ті­єю бре­хнею, яка ви­смо­ктує з мо­го Кри­му най­цін­ні­ше, що вда­ло­ся від­но­ви­ти мо­є­му на­ро­до­ві пі­сля по­вер­не­н­ня на Ба­тьків­щи­ну, — ка­же ла­у­ре­ат. — Я пи­сав те, що ба­чив на вла­сні очі. На­при­клад, те, що бу­ло з по­ча­тку оку­па­ції й до кін­ця. Як ми ви­їжджа­ли... При­єм­но, що ме­не по­чу­ли».

Уче­ни­ця укра­їн­ської гім­на­зії в Кр­ама­тор­ську Ва­ле­рія Мельник та­кож пи­са­ла про пе­ре­їзд зі сво­єї до­мів­ки. «Я пи­са­ла що­ден­ник про те, як пе­ре­йма­ла­ся всі­ма по­ді­я­ми, про по­стрі­ли та ви­бу­хи, як моя сім’я хо­ва­ла­ся в бом­бо­схо­ви­щах. У за­вер­шаль­ній ча­сти­ні — про звіль­не­н­ня на­шо­го мі­ста й по­ча­ток ін­шо­го жи­т­тя. Це ду­же ве­ли­ка честь для ме­не сьо­го­дні бу­ти тут. При­єм­но, що ме­не по­чу­ли і зро­зумі­ли, як це бу­ти на мі­сці тих укра­їн­ців, що на схо­ді», — роз­по­від­ає Ва­ле­рія.

Най­кра­щі кон­кур­сні ро­бо­ти скла­ли осно­ву книж­ки «Жи­т­тя — То­бі... » ( ви­дав­ни­цтво «Апрі­о­рі»), до якої уві­йшли та­кож ма­люн­ки уча­сни­ків кон­кур­су, ін­те­р­актив­на кар­та й ін­фо­гра­фі­ка Між­на­ро­дно­го лі­те­ра­тур­но-ми­сте­цько­го кон­кур­су «Жи­т­тя — То­бі...»

ФО­ТО МИ­ХАЙ­ЛА МАРКІВА

«УКРА­Ї­НУ МАЙ­БУ­ТНЬО­ГО БУ­ДУ­ВА­ТИ­МУТЬ НА­ШІ ДІ­ТИ, А СПРИ­ЙМА­ТИ­МУТЬ НА­ШУ ДЕР­ЖА­ВУ ЇХНІ ОДНО­ЛІ­ТКИ У СВІ­ТІ. І ВО­НИ МА­ЮТЬ ГО­ВО­РИ­ТИ ОДНІ­ЄЮ МО­ВОЮ», — ЗА­ЗНА­ЧАЄ МА­РИ­НА ПО­РО­ШЕН­КО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.