Не­по­трі­бна сім­ка

Про ключові чин­ни­ки, які ви­зна­ча­ти­муть но­вий сві­то­вий по­ря­док

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Йо­шка ФIШЕР

Ось і за­кін­чив­ся са­міт G7 (Гру­пи се­ми) се­ред кра­си­вих аль­пій­ських кра­є­ви­дів ні­ме­цько­го Гар­міш-Пар­тен­кір­хе­на. Те­пер це вже не G8 ( Гру­па во­сьми) — член­ство Ро­сії у клу­бі при­пи­не­не, то­му в йо­го скла­ді зно­ву ви­клю­чно тра­ди­цій­ні дер­жа­ви За­хо­ду. В епо­ху, ко­ли ви­хід на сце­ну кру­пних еко­но­мі­чних важ­ко­атле­тів з ба­га­то­чи­сель­ним на­се­ле­н­ням, на­при­клад, Бра­зи­лії, Ки­таю, Ін­дії й Ін­до­не­зії, по­ста­вив під сум­нів до­мі­ну­ва­н­ня За­хо­ду, ба­га­то хто впев­не­ний, що су­ча­сна між­на­ро­дна си­сте­ма по­тре­бує пе­ре­бу­до­ви.

І справ­ді, но­вий сві­то­вий по­ря­док справ­ді не­ми­ну­че ви­ни­кне, при­чо­му ду­же ско­ро. Йо­го фор­му ви­зна­ча­ти­муть два ключові чин­ни­ки — гло­ба­лі­за­ція й ди­гі­та­лі­за­ція.

Гло­ба­лі­за­ція дає мо­жли­вість кра­ї­нам, чия еко­но­мі­ка ще не пов­ні­стю ін­ду­стрі­а­лі­зо­ва­на, ско­ри­ста­ти­ся пло­да­ми ін­ду­стрі­а­лі­за­ції і ста­ти уча­сни­ка­ми сві­то­вих рин­ків. Ця тен­ден­ція вже змі­ни­ла ха­ра­ктер сві­то­во­го роз­по­ді­лу пра­ці і транс­фор­му­ва­ла лан­цюж­ки ство­ре­н­ня вар­то­сті. Цим змі­нам спри­яє і ре­во­лю­ція в га­лу­зі те­хно­ло­гій ци­фро­вих ко­му­ні­ка­цій.

Зви­чай­но, вплив ди­гі­та­лі­за­ції ви­хо­дить за ме­жі еко­но­мі­ки: во­на зруй­ну­ва­ла ба­га­то­чи­сель­ні куль­тур­ні бар’ єри, на­дав­ши про­стим гро­ма­дя­нам із най­від­да­ле­ні­ших ре­гіо­нів до­ступ до ін­фор­ма­ції та ідей усьо­го сві­ту. І якщо еко­но­мі­чний роз­ви­ток, який став мо­жли­вим зав­дя­ки гло­ба­лі­за­ції, спри­яє зро­стан­ню при­бу­тків, то по­ді­бна куль­тур­на ін­те­гра­ція, без сум­ні­ву, при­зве­де до під­ви­ще­н­ня по­лі­ти­чної актив­но­сті, осо­бли­во все зро­ста­ю­чо­го ( і все більш ви­мо­гли­во­го) се­ре­дньо­го кла­су. Ця тен­ден­ція вже ускла­дни­ла вла­стям вну­трі­шньо­по­лі­ти­чний мо­ні­то­ринг і кон­троль.

Утім, вплив про­це­сів гло­ба­лі­за­ції та ди­гі­та­лі­за­ції на еко­но­мі­чний ба­ланс сил у сві­ті по­ки що важ­ко пе­ред­ба­чи­ти. Хо­ча ці тенденції, без сум­ні­ву, спри­я­ють роз­кві­ту еко­но­мі­ки в де­яких кра­ї­нах, які роз­ви­ва­ю­ться, За­хід ( най­пер­ше США) збе­рі­гає те­хно­ло­гі­чну й ін­но­ва­цій­ну пе­ре­ва­гу. А те­хно­ло­гі­чне лі­дер­ство, ра­зом із ко­ло­саль­ни­ми фі­нан­со­ви­ми акти­ва­ми та ди­на­мі­чною бі­зне­скуль­ту­рою ( як при­клад, Си­лі­ко­но­ва до­ли­на), мо­же на­віть змі­ни­ти гло­баль­ні по­зи­ції США.

Але та­кож по­трі­бно зва­жа­ти на те, що зав­дя­ки на­по­ле­гли­во­му спри­ян­ню ін­но­ва­ці­ям у ве­ли­ких кра­ї­нах, які роз­ви­ва­ю­ться, на­при­клад, Ки­таї та Ін­дії, а та­кож зав­дя­ки пе­ре­ва­гам стрім­ко­го зро­ста­н­ня у сфе­рі те­хно­ло­гій, подаль­ша гло­ба­лі­за­ція і ди­гі­та­лі­за­ція при­зве­дуть до по­сту­по­вої « де­ве­стер­ні­за­ції » між­на­ро­дно­го по­ряд­ку, тоб­то до по­сла­бле­н­ня впли­ву За­хо­ду. Тіль­ки час по­ка­же, чи змо­жуть ці кра­ї­ни до­сяг­ти успі­ху в зма­ган­ні з тра­ди­цій­ни­ми дер­жа­ва­ми.

Утім, на­віть якщо Спо­лу­че­ні Шта­ти (і в якійсь мі­рі За­хі­дна Єв­ро- па) зу­мі­ють збе­рег­ти кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги, ма­ло­ві­ро­гі­дно, що во­ни змо­жуть збе­рег­ти той гло­баль­ний геополітичний кон­троль, яким во­ни во­ло­ді­ли пі­сля за­кін­че­н­ня Дру­гої сві­то­вої вій­ни і осо­бли­во пі­сля то­го, як крах СРСР пе­ре­тво­рив їх на єди­ну сві­то­ву над­дер­жа­ву. Не­зва­жа­ю­чи на до­мі­ну­ва­н­ня США, яке про­дов­жу­є­ться, у військовій, по­лі­ти­чній, еко­но­мі­чній, те­хно­ло­гі­чній і куль­тур­ній сфе­рах, їхня гло­баль­на ге­ге­мо­нія вже, схо­же, по­чи­нає сла­бну­ти.

У ре­аль­но­сті гло­баль­на гео­по­лі­ти­чна пе­ре­ва­га Аме­ри­ки три­ва­ла зов­сім не­дов­го. Че­рез пе­ре­на­пру­же­н­ня, ви­кли­ка­не се­рі­єю во­єн, які не мо­жна бу­ло ви­гра­ти, про­ти слаб­кі­ших, але більш нев­том­них су­про­тив­ни­ків, США до­ве­ло­ся ви­рі­шу­ва­ти вну­трі­шні про­бле­ми. За­ли­ше­ний ни­ми си­ло­вий ва­ку­ум при­звів до роз­ви­тку ре­гіо­наль­них криз ( най­більш від­чу­тні з них — на Близь­ко­му Схо­ді, в Укра­ї­ні, Пів­ден­но- Ки­тай­сько­му і Схі­дно- Ки­тай­сько­му мо­рях) і зу­мо­вив за­галь­ну не­ста­біль­ність і без­лад.

Сьо­го­дні ви­ни­кає пи­та­н­ня: що ж при­йде на змі­ну Pax Americana («Аме­ри­кан­сько­му сві­ту»). Одна із мо­жли­во­стей — по­вер­не­н­ня до то­го ти­пу де­цен­тра­лі­зо­ва­но­го по­ряд­ку, який існу­вав до Про­ми­сло­вої ре­во­лю­ції. У ті ча­си Ки­тай та Ін­дія бу­ли най­біль­ши­ми еко­но­мі­ка­ми сві­ту — цей ста­тус во­ни по­вер­нуть со­бі вже в ни­ні­шньо­му сто­річ­чі. Ко­ли це ста­не­ться, во­ни змо­жуть при­єд­на­ти­ся до тра­ди­цій­них дер­жав — США та Єв­ро­пи, а та­кож Ро­сії, ство­рив­ши « пен­тар­хію » , що на­га­дує єв­ро­пей­ську си­сте­му ба­лан­су сил XIX сто­річ­чя.

Але є сер­йо­зні сум­ні­ви що­до зда­тно­сті біль­шо­сті цих кра­їн взя­ти на се­бе від­по­від­аль­ність як гло­баль- них лі­де­рів. Єв­ро­пей­ський со­юз пе­ре­жи­ває не­бу­ва­лі тру­дно­щі та кри­зу, йо­го май­бу­тнє пе­ред­ба­чи­ти не­мо­жли­во. Ще більш не­ви­зна­че­ним є май­бу­тнє Ро­сії: ця кра­ї­на до цих пір не змо­гла по­збу­ти­ся фан­том­них бо­лів з при­во­ду втра­че­ної ім­пе­рії, не го­во­ря­чи вже про по­до­ла­н­ня де­гра­да­ції су­спіль­ства й еко­но­мі­ки. Ін­дія має по­тен­ці­ал для ви­ко­на­н­ня ва­жли­вої ро­лі в між­на­ро­дних спра­вах, але їй по­трі­бно прой­ти дов­гий шлях, перш ніж во­на ста­не на­стіль­ки ста­біль­ною та про­цві­та­ю­чою кра­ї­ною, що змо­же впо­ра­ти­ся із цим зав­да­н­ням.

У ре­зуль­та­ті за­ли­ша­ю­ться ли­ше США і Ки­тай. Ба­га­то хто про­гно­зу­вав ви­ни­кне­н­ня но­во­го бі­по­ляр­но­го сві­то­во­го по­ряд­ку (або на­віть по­ча­тку но­вої хо­ло­дної вій­ни), в яко­му Ки­тай за­мі­нить СРСР як го­лов­но­го су­пер­ни­ка Аме­ри­ки. Але це теж є ма­ло­ві­ро­гі­дним, хоч би то­му, що у сьо­го­дні­шньо­му вза­є­мозв’ яза­но­му сві­ті США і Ки­тай не мо­жуть до­зво­ли­ти кон­флі­ктам і кон­ку­рен­ції за­тьма­ри­ти їх спіль­ні ін­те­ре­си.

За­раз Ки­тай фі­нан­сує Спо­лу­че­ні Шта­ти, ку­пу­ю­чи їхній дер­жборг, і, в яко­мусь сен­сі, суб­си­ду­ю­чи їхній гло­баль­ний ав­то­ри­тет. При цьо­му сам Ки­тай не зміг би до­мог­ти­ся швид­ко­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня та мо­дер­ні­за­ції без до­сту­пу на аме­ри­кан­ський ри­нок. Про­сті­ше ка­жу­чи, США і Ки­тай за­ле­жать одне від одно­го. По­трі­бно бу­де прой­ти дов­гий шлях для пом’ якше­н­ня ри­зи­ків, які не­ми­ну­че ви­ни­ка­ють при по­яві но­вої сві­то­вої дер­жа­ви.

За та­ких об­ста­вин ві­ро­гі­дно, що но­вий сві­то­вий по­ря­док бу­де схо­жий на бі­по­ляр­ний по­ря­док ча­сів хо­ло­дної вій­ни — але тіль­ки на пер­ший по­гляд. У ре­аль­но­сті він ха­ра­кте­ри­зу­ва­ти­ме­ться вза­є­мо­ді­єю та вза­єм­ни­ми ком­про­мі­са­ми за­ра­ди спіль­них ін­те­ре­сів.

G7 — уми­ра­ю­чий по­ря­док. На­став час го­ту­ва­ти­ся до са­мі­ту G2.

Про­ект Син­ди­кат для «Дня»

Йо­шка ФІ­ШЕР, мі­ністр за­кор­дон­них справ Ні­меч­чи­ни та ві­це­кан­цлер 1998—2005 рр.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.