Не­о­бме­же­ні пар­тії шам­пан­сько­го

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

In vino veritas, не то­му, що ал­ко­голь розв’язує мо­ву. Ви­но як квінт есен ція жит тя до зво - ляє ося­гну­ти істи­ни. Не­дар­ма ж у Біб лії на род — ви но град - ник, а Ба­тько не­бе­сний — він­де мі тор. Візь ме мо і ми але го - рію дав­ни­ни в на­ші дні.

Важ ко бу ти ви бор цем в Укра ї ні. Зав ж ди до во дить ся ви би ра ти між по га ним, ду же по га ним і зов сім нік чем ним. Да­вай­те по­ду­ма­є­мо, чо­му осві­че­на, не­дур­на лю­ди­на, яка тве­ре­зо ми­слить, отри­мав­ши ман­дат на род ної до ві ри за па зу - хою, стає мар­сі­а­ни­ном або фе­о­да лом? Вер сію про пе ре вір ку крі­сел в гіл­ках вла­ди на на­яв­ність не­без­пе­чних ви­про­мі­ню­вань і му та цію від ки да є мо. З точ ки зо ру тра ди цій ної ме ди - ци­ни, крізь сі­дни­чий нерв у го­лов ний мо зок ні чо го по тра пи - ти не мо­же. Ма­є­мо спра­ву з фе­но­ме­ном. Усі пар­тій­ні Гюль­ча­тай від­кри­ли нам облич­чя, які ви­яви­ли­ся до­сить не­при­єм­ни­ми, в по­лі­ти­чно­му сен­сі, фі­зіо­но­мі­я­ми. Хо­ча ще рік то­му ми вва жа ли їх ціл ком сим па тич - ни­ми. Що ж ста­ло­ся? Без шам­пансь ко го не роз бе реш ся, як - що ма­ти на увазі кри­ла­ту фра - зу, що пе ре мож це ві без ньо го не обій ти ся, а пе ре мо же но му не ви­жи­ти.

Збір­ний образ пре­зи­дент­ської гвар­дії, скла­де­ний з па­злів еліт ча сів трьох з по ло ви ною по пе ред ни ків, тяг не на Dom Pе­rignon, ім’ я фран цузь ко го чен­ця, ви­на­хі­дни­ка шам­пан­сько го. На ви гляд ми лос ти ві ключ ни ки, але за скром ним одя гом зі слів — стат ки, при - мно­же­ні на при­стра­стях па ра­фі­ян. І хо­ча всі во­ни твер­до за­яв ля ють: « не має — russian агре сії » , вій на не за ва жає од - но час но го во ри ти « так — Roshen кон­це­сії»! На схі­дно­му фрон ті без змін, на со лод ко - му — су­ціль­ний на­ступ.

Ін­ший фронт, ві до мий нам з давніх ча­сів з облич­чя Ар­се­нія Пе­тро­ви­ча і шла­гба­ум­но­го роз фар бо ву ван ня біл бор дів, роз­тя­гнув­ся че­рез усю кра­ї­ну. Він ви явив ся на дій ною пе ре - шко­дою по­тра­пля­н­ня гро­шей в ки­ше­ні гро­ма­дян і пе­ре­йняв на се бе всю від по ві даль ність за ку­пі­вель­ну спро­мо­жність на­се­лен ня. Те пер кож на ди ти на в кра­ї­ні знає: ре­фор­ми — це ко - ли гро шей не ви ста чає на віть на їжу. А ко жен до рос лий ро - зу міє, хто, окрім Пу ті на, на - дих нув Яну ко ви ча на од кро - вен ня: « За ме не бу ло кра ще » . Пар­тія ка­бі­не­ту мі­ні­стрів Аре­се нія Пет ро ви ча, не мов брют special edition « Ба рон Рот - шильд», — грає всі­ма бар­ва­ми жит тя, але при но сить ра дість тіль­ки ду­же за­мо­жним лю­дям, які зна ють ці ну га зу в буль - баш ках, тру бах і тран зи ті по - ві­тря ни­ми.

« Са мо по міч » , у на зві якої вже кри єть ся від по відь на за - клик по­то­па­ю­чо­го в бур­хли­вих во дах кри зи, зав жди ки не ря - тів ний круг по да лі від сво го чов на, аби ви пад ко вий па са - жир не об­тя­жив сво­єю при­су­тні­стю ре­фор­ма­то­рів з ре­а­ні­ма­цій ним па ке том. Ко му ре ані - ма ція, ко му — па ке ти. На то - му сто­їть не тіль­ки медицина. На жаль, не­має шам­пан­сько­го « Ба рон Мюн ха у зен » , аби від - кор­ку­ва­ти йо­го з ен­ту­зі­а­ста­ми ви тя гу ван ня з бо ло та кра ї ни ме то дом сел фі. Є тіль ки кельнсь ке пи во з та кою ж на - звою в тем­ній пля­шці, що при­хо вує муть не філь т ро ва но го на­пою мо­ло­до­сті. Але пи­ва ми не п’ємо.

Ра ди каль на пар тія Оле га Ля­шка — це, зви­чай­но ж, ки­ївсь ке шам пансь ке. На стіль - ки ж не зро зу мі ле по ход жен - ня, да ле ке від ре аль ної по лі - ти­ки і ви­но­гра­дни­ків, але яск ра ве і са мо бут нє в рек ла мі. При за­галь­но­до­сту­пно­сті в ці­ні тих, хто праг не на со ло ди - ти­ся пар­ти­зан­ськи­ми за­го­на­ми дов­ко­ла обла­сних міст, на­ці о на лі за ці­єю, екс проп рі а - ці­єю й ану­лю­ва­н­ням дер­жав­них бор гів, зна хо дить ся до - сить. Адже ми лю би мо ву ха - ми, а зна­ти­ся на шам­пан­сько­му до­ки не на­вче­ні.

Кра ща час ти на « Бать ків - щи­ни», не­зрів­нян­на Юлія Во­ло­ди­ми­рів­на, — без­пе­ре­чно ігрис те з сер ця Рей м са — « Бо - лан же » . Йо го ще на зи ва ють «жов­та ети­ке­тка» за ба­га­то­рі­чну тра­ди­цію від­да­но­сті одно­му ко льо ру. По єд ну єть ся з бу­дья­ким: си­нім, чер­во­ним, сі рим, чор­ним, не по­ру­шу­ю­чи гар­мо­нії. Лі лі Бо лан же бу ла май ст - ри нею утер ти ніс мет рам від ви но роб ст ва про ти леж ної ста - ті й обо­жню­ва­ла аван­тю­ри. Не­дар­ма кра­ще шам­пан­ське жін­ки, що ста­ла брен­дом, за­кор­ко­ва не у пляш ку ви гля ду ку лі і на зи ва єть ся « Бо лан же — 007». Ось і па­ні Ти­мо­шен­ко — наш Джеймс Бонд у по­лі­ти­ці й ша­но­ва­на в рі­зних ко­лах ці­но­во го діа па зо ну, від про сто на - ро­дно­го, до ари­сто­кра­ти­чно­го.

Опо­зи­цій­ний блок, що був не дав но го лов ною пар ті­єю не на­шої кра­ї­ни в на­шій, — шам­пан­ське «Но­вий світ». Те­ри­то­рія ви роб ниц т ва — ук ра їнсь - ка, але вхо­дить у ре­єстр держв лас нос ті Ро сії. Пи ша єть ся арис то кра тич ним ми ну лим, але на справ ді — ра дянсь ке яви ще. Плос ке у від чут тях і без ро­дзи­нок у сма­ку, але пре­тен­дує на час­тку рин­ку у нас і на ших во ро гів. Не бу ло б на - род ної лю бо ві до « ра дянсь ко - го шам пансь ко го » , ми дав но за­бу­ли б про пар­тію бло­ку­ва­н­ня ре­форм. От­же ма­є­мо те, що ма­є­мо.

Пар­тію-об’єд­на­н­ня «Сво­бо­да » , що не здо ла ла п’ яти від - сот ко вий бар’ єр, але за ли ши - ла ся фак том ук ра їнсь ко го по - лі­ти­чно­го жи­т­тя, теж вар­то за­нес ти в шам пансь кий пул. Одно­дум­ці па­на Тя­гни­бо­ка на - га­ду­ють ме­ні шам­пан­ське «Ре­но» із Нью-Джер­сі, яке сла­ви­ло­ся за ча­сів заборон на спирт - не, але пе ре ста ло ці ка ви ти аме­ри­кан­ців, які по­тя­гну­ли­ся до єв ро пейсь кої тра ди ції. Адже в сві­то­вій куль­ту­рі де­мо­кра тії і ви на діє за галь ний стан­дарт, то­му, якщо хтось за­хо­че за­мі­ни­ти йо­го пра­ви­ла­ми Нью-Джер сі, він мо же роз ра - хо­ву­ва­ти на успіх ли­ше в сво­їй про він ції за від сут нос ті там кон­ку­ру­ю­чих на­по­їв.

От­же, ми ви ста ви ли на де - гус та цій ний стіл ук ра їнсь ке по лі тич не іг рис те, ви но, яке, за сло ва ми од но го кі но ге роя, без по­стрі­лу і шу­му пи­ти не­ма чо­го. Але ме­та­фо­ра при­ве­де­на не за для жар ту. Лю ди ду же час то по ми ля ють ся у ви бо рі вин, обма­ню­ю­чись яскра­ви­ми і со­лі­дни­ми ети­ке­тка­ми, шту­чни ми сма ка ми, по мил ко ви ми уяв­ле­н­ня­ми про пе­ре­ва­ги і не­до­лі­ки. Аби спо­жи­ва­че­ві бу­ло лег ко ро зі бра ти ся, а ви роб ни - ко­ві важ­че обду­ри­ти, фран­цу - зи при­ду­ма­ли си­сте­му кон­тро­лю вин за по­хо­дже­н­ням і які­стю, яка сьо год ні по ши ри ла ся на всіх кон ти нен тах. Її суть у під твер д жен ні ви но град ни ка, уро жаю і ме то ду, яким ви го - тов­ле­но ви­но. Якщо ви­но­гра­дник не­ві­до­мий, то на ано­нім­не ви­но й ди­ви­ти­ся ні­хто не бу­де. У по­лі­ти­ці теж ва­жли­во зна­ти по ход жен ня пар тій й умі ти від­рі­зня­ти на­ту­раль­ні ре­чі від син те тич них, спе ці аль но під - со­ло­дже­них на до­го­ду спо­жив­чим сма­кам. По­ки що ми не ви­хо ва ли свій смак на кра щих зраз­ках і п’ємо без роз­бо­ру все за про по но ва не со ме лье і пі - аром. І як що не при ду ма є мо сис те му кон т ро лю в по лі тич - ній сфе­рі, то не пи­ти нам шам­пан­сько­го на свя­ті жи­т­тя.

Оле­ксандр ПРИЛИПКО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.