У «ЗО­НI НОЧI»

Чо­му ви­тво­ри кі­но­ми­сте­цтва в укра­їн­сько­му те­ле­е­фі­рі де­мон­стру­ють ви­клю­чно вно­чі?

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ми­хай­ло ФАЛАГАШВІЛІ, Ір­пінь

тво­ри (без пе­ре­біль­ше­н­ня) кі­но­ми­сте­цтва в Укра­ї­ні «за­со­ву­ють» у ча­сі в те­ле­е­фі­рах у гли­бо­ку ніч, хоч це ма­ло б бу­ти по­ка­за­но в прайм-тайм. Я вва­жаю, що по­ді­бне став­ле­н­ня до­рів­нює ін­те­ле­кту­аль­ній ди­вер­сії, осо­бли­во сьо­го­дні, ко­ли на Дон­ба­сі то­чи­ться вій­на з під­сту­пним во­ро­гом. Як­би моя во­ля, то я б у при­му­со­во­му по­ряд­ку па­нів, від­по­від­аль­них за на­пов­не­н­ня укра­їн­сько­го ефі­ру від­по­від­ним кон­тен­том, зо­бов’язу­вав пе­рі­о­ди­чно пе­ре­див­ля­ти­ся кі­но­ма­те­рі­а­ли на кшталт «Гра До­лі»... до­пов­нює сю­же­ти, змі­стов­но пі­ді­бра­на, ду­же вда­ло обрам­лює текст, на­ла­што­ву­ю­чи гля­да­ча на спів­пе­ре­жи­ва­н­ня, ста­ю­чи ні­би ді­йо­вою осо­бою філь­му.

Ди­ви­шся стрі­чки із се­рії «Гра До­лі», й ми­мо­во­лі ви­ни­ка­ють па­ра­ле­лі сприйня­т­тя, при­найм­ні у ме­не, що це — та­ка со­бі но­ва книж­ка «Укра­ї­на Incognita», яку ви­дав «День» де­сять ро­ків то­му, «на­пи­са­на» в іна­кший — кі­не­ма­то­гра­фі­чний спо­сіб. Про те, як скла­дно від­тво­ри­ти сю­же­ти-обра­зи дво­хсот-трьо­хсо­тлі­тньої дав­ни­ни у май­же не­і­гро­вий спо­сіб, зай­ве й го­во­ри­ти.

Чи не сим­во­лі­чною є на­зва те­ле­пе­ре­дач на «Но­во­му» ка­на­лі «Зо­на но­чі»? Ма­буть, укра­їн­ці не за­слу­жи­ли на кра­щу до­лю, аніж пе­ре­бу­ва­н­ня в ін­шо­му ча­со­во­му мі­сці те­ле­пе­ре­дач, аніж у чер­го­вій «зо­ні» — «зо­ні но­чі», бо філь­ми із се­рії «Гра до­лі» та про­гра­ма «25-й кадр» із Те­тя­ною Цимбал теж по­тра­пи­ли до неї. «День» че­рез ві­до­мо­го укра­їн­сько­го куль­ту­ро­ло­га Во­ло­ди­ми­ра Вой­тен­ка теж за­про­шує до пе­ре­гля­ду зна­ко­вих кі­но­стрі­чок, які до­сту­пні на на­ших те­ле­е­кра­нах теж за­зви­чай чо­мусь гли­бо­кої но­чі... Пе­ре­ко­на­ний: до­ки укра­їн­ські те­ле­гля­да­чі не ма­ти­муть змо­ги в нор­маль­них умо­вах і в на­ле­жний для пе­ре­гля­ду те­ле­пе­ре­дач час ди­ви­ти­ся по­ді­бні про­гра­ми — го­ді спо­ді­ва­тись на те, що ми дій­сно ма­ти­ме­мо са­мо­по­ва­гу і зна­н­ня на­шої істо­рії та куль­ту­ри, не ка­жу­чи вже про увесь світ... Адже гро­ма­дян­ська сві­до­мість при­хо­дить ли­ше за умо­ви зна­н­ня, яко­го нам не да­ють здо­бу­ти...

І тре­ба від­да­ти на­ле­жне ти­та­ні­чній пра­ці про­дю­се­ра се­рі­а­лу Га­ли­ни Кри­вор­чук та ко­ле­кти­ву зні­маль­ної гру­пи на чо­лі з ре­жи­се­ром Ва­си­лем Ві­тром. Скіль­ки на­сна­ги, му­жно­сті й па­трі­о­ти­зму по­трі­бно ма­ти в со­бі, щоб до­не­сти до су­ча­сно­го су­спіль­ства за­па­мо­ро­чли­ві у сво­їй істо­ри­чній ці­ка­во­сті і не­зба­гнен­но­сті до­лі ви­да­тних на­ших зем­ля­ків...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.