Уті­шли­ва фун­кція ро­сій­ських ЗМI

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

ла­ся, як Яну­ко­вич у пер­ший день на Май­да­ні. Ре­а­кція вір­мен на на­силь­ство ма­ло чим від­рі­зня­ла­ся від ре­а­кції укра­їн­ців: про­тест ви­ріс у ра­зи і на­був по­лі­ти­чно­го ве­кто­ра.

Утім, від­мін­но­сті все- та­ки є. Якщо на ки­їв­сько­му Май­да­ні до­сить швид­ко з’ яви­ли­ся лі­де­ри, то в Єре­ва­ні, на­віть ко­ли ми­ну­ло кіль­ка днів, «Енер­го­май­дан» про­дов­жу­вав ма­ти до­сить сти­хій­ний ха­ра­ктер. І, не­зва­жа­ю­чи на це, ро­сій­ські ЗМІ, пра­гну­чи від­но­ви­ти кар­ти­ну зна­йо­мо­го сві­ту, що по­чав руй­ну­ва­ти­ся, фар­бу­ють по­дії у зви­чний по­ма­ран­че­вий ко­лір і ба­чать при­чи­ни по­дій не в жа­ді­бно­сті ро­сій­ських вла­сни­ків енер­ге­ти­чної ком­па­нії і не в ту­по­сті вла­ди, а в під­сту­пах За­хо­ду.

Ось що пи­ше пу­блі­цист Єгор Хол­мо­го­ров у стат­ті «Щу­ро­лов ре­во­лю­ції», опу­блі­ко­ва­ній в «Изве­сти­ях» 24.06.2015. «Тим ча­сом по­дії у сто­ли­ці Вір­ме­нії роз­ви­ва­ю­ться за ша­блон­ним сце­на­рі­єм ко­льо­ро­вої ре­во­лю­ції. Про­те­сти — ні­би­то су­то гро­ма­дян­ські й май­же не­по­лі­ти­чні, « про­ти ко­ру­пції й до­ро­жне­чі » . І да­лі у Хол­мо­го­ро­ва йде кла­си­ка про те, що за по­ді­я­ми в Єре­ва­ні сто­ять Дер­ждеп і Ва­шинг­тон, це та па­ро­чка, яка, на дум­ку Хол­мо­го­ро­ва, сто­їть за всі­ма по­ді­я­ми у сві­ті.

Хол­мо­го­ров не зні­має від­по­від­аль­но­сті за те, що від­бу­ва­є­ться і з вла­ди Вір­ме­нії, пе­ре­ра­хо­вує її по­мил­ки: «За­мість ізо­ля­ції ви­сту­пів або їхньо­го жорс­тко­го роз­го­ну, що ви­клю­чить ви­ни­кне­н­ня по­втор­них акцій, де­мон­стра­тив­ний, але мля­вий ро­згін, що ли­ше роз­охо­чує про­мов­ців, сти­му­лює при­єд­на­н­ня до них но­вих де­мон­стран­тів».

Ма­буть іде­о­ло­го­ві ро­сій­сько­го на­ци­зму Хол­мо­го­ро­ву хо­ті­ло­ся б, щоб вір­мен­ська по­лі­ція ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла для при­ду­ше­н­ня «Енер­го­май­да­ну» не во­до­ме­ти й па­ли­ці, а ку­ле­ме­ти й гу­се­ни­ці тан­ків. Сла­ва бо­гу, ке­рів­ни­цтву Вір­ме­нії ви­ста­чи­ло по­лі­ти­чно­го чу­т­тя по­ки цьо­го не ро­би­ти, чим, мо­жли­во, во­ни по­ки збе­ре­гли де­я­кі шан­си на якесь при­стой­не за­вер­ше­н­ня сво­єї по­лі­ти­чної кар’єри.

Якщо чи­тач че­рез не­ува­жність пропу­стив ста­т­тю Хол­мо­го­ро­ва, або, на­при­клад, він чо­мусь не до­ві­ряє на­ци­стам ( ми ж мо­же­мо при­пу­сти­ти, що та­кі лю­ди зу­стрі­ча­ю­ться на­віть се­ред чи­та­чів « Изве­стий » ) , то та­кий чи­тач усе одно не за­ли­ши­ться без вті­хи. Зна­йо­му кар­ти­ну сві­ту, в якій під­лий За­хід бу­дує без­ко­не­чні під­сту­пи про­ти Свя­тої Ру­сі, йо­му до­по­мо­же збе­рег­ти ін­ший пу­блі­цист і теж по­лі­то­лог Ві­ктор Мі­лі­та­рьов, який у цьо­му ж но­ме­рі опу­блі­ку­вав ста­т­тю під на­звою «Моя Вір­ме­нія ме­не не­по­ко­їть » . Мі­лі­та­рьов одра­зу за­яв­ляє: « Та­ри­фний май­дан» ор­га­ні­зо­ва­ний во­ро­га­ми Ро­сії і є їхньою від­по­від­дю на за­яви Вір­ме­нії про вступ до ми­тно­го со­ю­зу. Тоб­то все йде то­чні­сінь­ко так са­мо, як йшло в Ки­є­ві».

Тут тре­ба від­зна­чи­ти одну скла­дність для твор­ців зна­йо­мо­го сві­ту. Во­на по­ля­гає в то­му, що сім ро­ків то­му, в ли­пні 2008 ро­ку, з по­са­ди ке­рів­ни­ка РАО ЄЕС Ро­сії звіль­нив­ся Ана­то­лій Бо­ри­со­вич Чу­байс. Уяв­ля­є­те, як би гар­но все скла­да­ло­ся. Улю­бле­не га­сло па­трі­о­тів: « у всьо­му ви­нен Чу­байс » мо­жна бу­ло б лег­ко вклю­чи­ти як клю­чо­вий еле­мент у зна­йо­му кар­ти­ну «по­ма­ран­че­во­го сві­ту», цьо­го ра­зу у Вір­ме­нії. Але Чу­байс і тут усе зі­псу­вав, пі­шов, і те­пер не зро­зумі­ло, хто ж го­лов­ний змов­ник.

То­му по­лі­то­лог Мі­лі­та­рьов ви­му­ше­ний го­во­ри­ти про де­яких ано­ні­мів: « Ор­га­ні­за­то­ри май­да­ну вже від­кри­тим текс­том го­во­рять, що йо­го го­лов­ною мі­шен­ню є вір­мен­сько-ро­сій­ська дру­жба». Ко­ли са­ме і хто кон­кре­тно з « ор­га­ні­за­то­рів вір­мен­сько­го май­да­ну» роз­крив свою зло­чин­ну ду­шу по­лі­то­ло­го­ві Мі­лі­та­рьо­ву й по­ві­до­мив йо­го про свої під­сту­пні за­ду­ми, по­лі­то­лог Мі­лі­та­рьов не уто­чнює. Ціл­ком мо­жли­во, що він ви­ко­ри­сто­вує ті ж ме­то­ди­ки, які до­зво­ли­ли се­кре­та­ре­ві Ра­ди без­пе­ки Ро­сії Па­тру­ше­ву за­яви­ти, що За­хід пра­гне зни­щи­ти Ро­сію, а Ма­длен Ол­брайт зі­зна­ва­ла­ся у сво­є­му ба­жан­ні ві­ді­бра­ти у Ро­сії Си­бір і Да­ле­кий Схід. Річ у то­му, що спо­сіб, яким ро­сій­ські спец­слу­жби з’ясу­ва­ли та­єм­ні дум­ки ке­рів­ни­ків За­хо­ду, вель­ми не­зви­чай­ний. Як по­ві­дом­ля­ли сво­го ча­су ке­рів­ни­ки ФСО, ге­не­ра­ли Ра­тни­ков і Ро­го­зін, на­ші спец­слу­жби вмі­ють ви­хо­ди­ти в астрал, і за до­по­мо­гою змі­не­ної сві­до­мо­сті вхо­ди­ти в ін­фор­ма­цій­не по­ле во­ро­жо­го ке­рів­ни­цтва, ви­ві­ду­ва­ти їхні та­єм­ні дум­ки, а по­тім, по­вер­нув­шись з астра­лу, вживати кон­кре­тних за­хо­дів для руй­ну­ва­н­ня за­ду­мів во­ро­га.

По­за сум­ні­вом, що цю ме­то­ди­ку те­пер опа­ну­ва­ли й про­від­ні фа­хів­ці з про­па­ган­ди. Іна­кше як би їм уда­ва­ло­ся ви­ко­ну­ва­ти най­ва­жли­ві­шу фун­кцію вті­хи ро­сі­ян і за­без­пе­че­н­ня їхньо­го за­хи­сту від уся­кої об’єктив­ної ін­фор­ма­ції.

Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.