Про еле­мен­тар­ну по­ва­гу ДО ДЕРЖАВНОСТI,

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ро­ман ГРИВІНСЬКИЙ, «День»

Не­що­дав­но де­пу­та­ти від­мо­ви­ли­ся зо­бов’яза­ти чи­нов­ни­ків ко­ри­сту­ва­ти­ся дер­жав­ною мо­вою (ста­т­тя «До­свід Кри­му не на­вчив...», «День» № 105 від 18 черв­ня ц. р.) Однак сфе­ра за­сто­су­ва­н­ня укра­їн­ської мо­ви, по­при зда­ва­ло­ся б, про­укра­їн­ську по­стмай­дан­ну вла­ду, зву­жу­є­ться не ли­ше в се­ре­до­ви­щі дер­ж­апа­ра­ту. Над­зви­чай­но про­мо­ви­стий при­клад — ЗМІ і, зокре­ма, те­ле­ба­че­н­ня. Чи не єди­ний на­пря­мок, де ще про­дов­жує до­мі­ну­ва­ти укра­їн­ська — це новини. Чи­слен­ні ж ток-шоу де­да­лі ча­сті­ше не­хту­ють нею на ко­ристь ро­сій­ської. Й хо­ча при цьо­му ка­на­ли не­рід­ко по­ру­шу­ють умо­ви вла­сної лі­цен­зії, та­ка си­ту­а­ція не ли­ше не ви­кли­кає пра­кти­чно жо­дної кри­ти­чної ре­а­кції в се­ре­до­ви­щі про­фе­сій­ної спіль­но­ти і су­спіль­стві за­га­лом, а й нав­па­ки — під­но­си­ться як ви­яв «єв­ро­пей­сько­сті» та «плю­ра­лі­зму». Так, упро­довж остан­ніх де­ся­тьох ро­ків ве­ду­чи­ми двох із трьох най­більш рей­тин­го­вих по­лі­ти­чних ток-шоу бу­ли ро­сій­сько­мов­ні жур­на­лі­сти, до сло­ва, на­віть не гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни. Але чи мо­же­мо уяви­ти со­бі, щоб, на­при­клад, на фран­цузь­ко­му те­ле­ба­чен­ні до­лю кра­ї­ни з уча­стю про­від­них по­лі­ти­ків обго­во­рю­ва­ли ан­глій­ською мо­вою? Ці­ка­во, що та­кий ви­яв «то­ле­ран­тно­сті» укра­їн­ських ме­діа-ме­не­дже­рів не за­ва­див ро­сій­ській про­па­ган­ді ро­зі­гна­ти істе­рію про бу­цім­то ути­ски ро­сій­сько­мов­них у на­шій кра­ї­ні.

При­кро, що ро­сій­ська мо­ва за­во­йо­вує но­ві по­зи­ції не ли­ше на та­ких ка­на­лах, як « Ін­тер » чи ICTV, де й до­сі, че­рез пів­то­ра ро­ку пі­сля по­ча­тку ро­сій­ської агре­сії про­ти Укра­ї­ни, в ефі­рі при­су­тні ро­сій­ські се­рі­а­ли, ча­сто вже на­віть без со­ром’ язли­вих укра­їн­ських суб­ти­трів. Но­ві ро­сій­сько- мов­ні про­гра­ми з’ яв­ля­ю­ться в ефі­рі й тих мов­ни­ків, які до цьо­го вва­жа­ли­ся тра­ди­цій­но укра­їн­ськи­ми. Так, у про­гра­мі ка­на­лу «24», який пов’язу­ють з ме­ром Льво­ва Ан­дрі­єм Са­до­вим, сьо­го­дні є при­найм­ні три ро­сій­сько­мов­ні пе­ре­да­чі. Дві з них — те­ле­про­е­кти ви­ро­бни­цтва «Ра­діо Сво­бо­да» та « Го­ло­су Аме­ри­ки » , роз­ра­хо­ва­ні на пост­ра­дян­ський про­стір за­га­лом. Ка­нал «24» транс­лює їх без жо­дно­го ада­пту­ва­н­ня для укра­їн­ської ау­ди­то­рії. Й хо­ча жур­на­лі­сти, які ство­рю­ють ці про­гра­ми, пра­цю­ють про­фе­сіо­наль­но і не­упе­ре­дже­но, до­во­лі див­но спо­сте­рі­га­ти, як в ефі­рі укра­їн­сько­го ка­на­лу укра­їн­ські ж коментарі пе­ре­кла­да­ють ро­сій­ською мо­вою...

А два ти­жні то­му ка­нал «24» пред­ста­вив ще одну ро­сій­сько­мов­ну пе­ре­да­чу — «Ле­вый бе­рег». Те­пер іде­ться про спіль­ний про­ект із пор­та­лом LB.ua, шеф-ре­да­ктор яко­го Со­ня Ко­шкі­на ви­сту­пи­ла в ро­лі ве­ду­чої. Пер­шим го­стем про­гра­ми став то­ді ще го­ло­ва СБУ Ва­лен­тин Наливайченко. Без­від­но­сно до змі­сту са­мої роз­мо­ви, до­во­ди­ться кон­ста­ту­ва­ти, що Со­ня Ко­шкі­на — з тих укра­їн­ських жур­на­лі­стів, які ні­ко­ли не пе­ре­хо­дять на дер­жав­ну мо­ву на­віть під час спіл­ку­ва­н­ня з держ­по­са­дов­ця­ми най­ви­що­го ран­гу. До ре­чі, 1999 ро­ку Кон­сти­ту­цій­ний Суд Укра­ї­ни сво­їм рі­ше­н­ням по­ста­но­вив, що згі­дно з Кон­сти­ту­ці­єю дер­жав­на укра­їн­ська мо­ва є обов’ яз­ко­вою для фун­кціо­ну­ва­н­ня в усіх сфе­рах су­спіль­но­го жи­т­тя. Оскіль­ки ж ін­терв’ ю на за­галь­но­укра­їн­сько­му ка­на­лі, без­умов­но, є ви­явом су­спіль­но­го жи­т­тя, жур­на­лі­сти, які ігно­ру­ють дер­жав­ну мо­ву, фа­кти­чно по­ру­шу­ють Кон­сти­ту­цію. До ре­чі, са­ме до цьо­го рі­ше­н­ня Кон­сти­ту­цій­но­го Су­ду ча­сто апе­лює ко­ли­шній мі­ністр юсти­ції Сер­гій Го­ло­ва­тий, зму­шу­ю­чи та­ким чи­ном жур­на­лі­стів під час ін­терв’ю пе­ре­хо­ди­ти на укра­їн­ську. Не­що­дав­но чер­го­вий ін­ци­дент із йо­го уча­стю став­ся у ки­їв­ській сту­дії ра­діо­стан­ції « Ве­сти » — зре­штою ве­ду­чим до­ве­ло­ся під­ко­ри­ти­ся ви­мо­гам го­стя. Що­прав­да, ві­тчи­зня­ні за­ко­но­дав­ці, слід ви­зна­ти, до­сі не пе­ред­ба­чи­ли жо­дних ме­ха­ні­змів ім­пле­мен­та­ції нор­ми Кон­сти­ту­ції, до якої звер­тав­ся пан Го­ло­ва­тий, зокре­ма санкцій за її по­ру­ше­н­ня. Але нев­же ві­тчи­зня­ні жур­на­лі­сти зда­тні ви­яв­ля­ти еле­мен­тар­ну по­ва­гу до укра­їн­ської дер­жав­но­сті ли­ше під за­гро­зою санкцій?

ФО­ТО З ОСОБИСТОГО АР­ХІ­ВУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.