ПЕЙ­ЗАЖ — як від­обра­же­н­ня єд­но­сті кра­ї­ни

У Бу­дин­ку ху­до­жни­ка — ви­став­ка «Трі­є­на­ле гра­фі­ки-2015»

Den (Ukrainian) - - Наприкінці «дня» - Оле­на ШАПІРО, ми­сте­цтво­зна­вець Фо­то на­да­ні ху­до­жни­ка­ми

На­ціо­наль­на спіл­ка ху­до­жни­ків Укра­ї­ни тра­ди­цій­но пред­став­ляє мас­шта­бну ви­став­ку най­кра­щих гра­фі­чних тво­рів: цьо­го ро­ку екс­по­зи­цію трі­є­на­ле ста­нов­лять близь­ко 200 ро­біт, ство­ре­них 130 ху­до­жни­ка­ми з рі­зних ре­гіо­нів усі­єї кра­ї­ни.

На­га­да­є­мо, що пер­ша та­ка ви­став­ка від­бу­ла­ся 1997 ро­ку, і, на дум­ку ор­га­ні­за­то­рів, за остан­ні ро­ки рі­вень про­фе­сіо­на­лі­зму по­мі­тно зріс — ни­ні­шня сьо­ма трі­є­на­ле ста­ла пе­ре­кон­ли­вим по­ка­зни­ком си­ли і жи­ву­чо­сті ми­сте­цтва гра­фі­ки, а та­кож йо­го ви­со­кої за­пи­та­но­сті се­ред гля­да­чів. «Ми пра­гну­ли по­ка­за­ти увесь спектр на­пря­мів, жан­рів і осо­би­стих пе­ре­ваг су­ча­сних укра­їн­ських ху­до­жни­ків-гра­фі­ків — ствер­джу­ють ор­га­ні­за­то­ри, — акцент при цьо­му ро­би­ться на ори­гі­наль­но­сті твор­чо­го під­хо­ду і про­фе­сіо­на­лі­змі.»

На від­крит­ті трі­є­на­ле жу­рі ого­ло­си­ло пе­ре­мож­ців. Пер­шу пре­мію на­да­ли Юрію Ру­ба­шо­ву (Ки­їв), дру­гу — Ан­дрію Ле­ви­цько­му (Ки­їв) за се­рію «Де­ре­ва сві­ту. Terra», тре­тю — Оле­ксан­дру Ду­бо­ви­ку (Ки­їв) за се­рію «Трі­ум­фа­тор». Ди­пло­ма­ми ла­у­ре­а­тів ві­дзна­че­но Оле­ксія Жел­то­но­го­ва («Кар­па­ти»), Ган­ну Ми­ро­но­ву (ма­люн­ки із се­рії «По­су­ха»), Ксе­нію Ко­ро­кнай (по­лі­птих «По­слі­дній бо­кор був на Чор­ній Рі­чці»), На­дію Они­щен­ко (лі­но­гра­вю­ра «Ліс»), а та­кож В’яче­сла­ва Сні­са­рен­ка за офор­ти «Ян­гол-охо­ро­нець» і «Би­чки», Во­ло­ди­ми­ра Ха­ра­ко­за із Ма­рі­у­по­ля за ди­птих «Без на­зви».

Усі ро­бо­ти, по­ка­за­ні у ви­став­ко­вих за­лах НСХУ, — ва­го­мий і пе­ре­кон­ли­вий до­каз то­го, що ми­сте­цтво гра­фі­ки в Укра­ї­ні пе­ре­жи­ває свій роз­квіт. При­ро­дно, що ни­ні осо­бли­во при­вер­та­ють ува­гу тво­ри на на­ціо­наль­ну те­ма­ти­ку, на­ве­ду як при­клад ди­птих «Укра­їн­ські ве­сіль­ні порт­ре­ти», ство­ре­ний Оле­ксан­дром Ко­ва­лем у те­хні­ці офор­ту. На ува­гу за­слу­го­ву­ють і тво­ри, що тор­ка­ю­ться мо­раль­них кри­те­рі­їв: сьо­го­дні над­зви­чай­но акту­аль­но спри­йма­є­ться офорт «Суд, Ми­лість і Прав­да» Во­ло­ди­ми­ра Ко­зу­ба.

За­га­лом, ду­же вті­шає рі­зно­ма­ні­тність ни­ні­шньої трі­є­на­ле — справ­ді, для гля­да­цьких сим­па­тій і для оці­нок про­фе­сіо­на­лів-кри­ти­ків є ве­ли­че­зний ви­бір. При­єм­но, що мо­жна по­ба­чи­ти на­стіль­ки рі­зні гра­ні май­стер­но­сті на­ших ху­до­жни­ків, є ори­гі­наль­ні і смі­ли­ві ро­бо­ти, ви­ко­на­ні у змі­ша­ній ав­тор­ській те­хні­ці: ча­сом за­гад­ко­ві, з ба­га­тим ме­та­фо­ри­чним під­текс­том, ча­сом — ла­ко­ні­чні і стро­гі, тра­пля­ю­ться над­зви­чай­но скла­дні за ви­ко­на­н­ням (у тра­ди­цій­ній те­хні­ці) або ж зов­сім про­сті, на­ма­льо­ва­ні олів­ця­ми і фло­ма­сте­ра­ми. Ва­жли­во, що все це роз­ма­ї­т­тя са­мо­ствер­джує укра­їн­ську гра­фі­ку як пов­но­кров­ну га­лузь обра­зо­твор­чо­го ми­сте­цтва і фа­кти­чно акцен­тує на то­му, що на­ші ху­до­жни­ки за­слу­же­но здо­бу­ва­ють пер­ші мі­сця і пре­сти­жні при­зи на ба­га­тьох за­ру­бі­жних кон­кур­сах.

При­зе­ри виставки за­слу­го­ву­ють на на­шу осо­бли­ву ува­гу, про­те для то­го, щоб оці­ни­ти ва­го­мість на­го­ро­ди, по­трі­бно до­бре орі­єн­ту­ва­ти­ся у твор­чій спад­щи­ні цих ху­до­жни­ків, спри­йма­ю­чи тво­ри в кон­текс­ті ко­жно­го ав­то­ра. Пей­заж Юрія Ру­ба­шо­ва, що здо­був пер­шу пре­мію, акту- аль­ний як звер­не­н­ня до укра­їн­ської гли­бин­ки — і не­за­ле­жно від то­го, яку са­ме область Укра­ї­ни тут зо­бра­же­но, для нас сьо­го­дні во­на асо­ці­ю­є­ться з єд­ні­стю і не­по­діль­ні­стю всі­єї кра­ї­ни. Ан­дрій Ле­ви­цький, який здо­був дру­гу пре­мію за «Де­ре­ва Сві­ту. Terra», роз­ши­рює ме­жі гля­да­цько­го ба­че­н­ня, вклю­ча­ю­чи у них увесь світ — роз­ма­ї­тий, фан­та­сти­чний і яскра­вий: у та­ко­му сві­ті ці­ка­во по­до­ро­жу­ва­ти, до­слі­джу­ва­ти і пі­зна­ва­ти. Оле­ксандр Дубовик, на­го­ро­дже­ний тре­тьою пре­мі­єю за се­рію «Трі­ум­фа­тор», ви­во­дить гля­да­чів вза­га­лі у без­кра­їй про­стір, у свій ко­смос, де­мі­ур­гі­чно ствер­джу­ю­чи кри­хку рів­но­ва­гу між ха­о­сом і гар­мо­ні­єю, ви­пад­ко­ві­стю і за­ко­ном — це справ­ді «ор­ли­ні зле­ти», за влу­чним ви­зна­че­н­ням ми­сте­цтво­знав­ця Жа­на Кло­да Мар­ка­де.

За­га­лом, ба­га­то ро­біт ці­ка­ві са­ме тим, що від­кри­ва­ють нам осо­бли­ве ба­че­н­ня ціл­ком тра­ди­цій­них мо­ти­вів: як за­ли­ши­ти­ся бай­ду­жим до ан­ти­чних «Бра­тів» Пе­тра Ан­ти­па? Цей бі­лий про­стір з ледь на­мі­че­ни­ми кон­ту­ра­ми ма­люн­ка зов­сім не від­по­від­ає за­галь­ним ви­мо­гам до чі­тких гра­фі­чних кри­те­рі­їв, та все ж ро­бо­та Ан­ти­па за­пам’ято­ву­є­ться як один із най­більш ін­три­гу­ю­чих тво­рів трі­є­на­ле. Іри­на Го­ду­но­ва по- да­ру­ва­ла гля­да­чам не­спо­ді­ва­ну і ра­ді­сну зу­стріч з усім ба­гат­ством мо­жли­во­стей ви­ра­зно­сті ко­льо­ру, її «Ве­чір» і «Ста­рі яблу­ні» пе­ре­во­дять нас в емо­цій­ний і плот­ський, істин­но жі­но­чий ви­мір.

Зро­зумі­ло, на трі­є­на­ле пред­став­ле­ні і тво­ри ху­до­жни­ків-ілю­стра­то­рів. Без­пе­ре­чна окра­са виставки — «На­тхне­н­ня» Ка­те­ри­ни Штан­ко в те­хні­ці лі­но­гра­вю­ра, асфальт. Кри­ла­тий образ ху­до­жни­ка з пен­зля­ми пе­ред моль­бер­том ви­ко­на­ний ду­же ви­тон­че­но: пев­но, це своє­рі­дний син­тез по­шу­ків і од­кро­вень усіх ві­до­мих і обда­ро­ва­них май­стрів. Звер­та­ю­чись до те­ми прим­хли­вої і ви­бір­ко­вої у сво­їх упо­до­ба­н­нях твор­чої му­зи, вар­то зга­да­ти про мо­ло­дих уча­сни­ків: рі­зно­бі­чно обда­ро­ва­ну Те­тя­ну Оче­редь­ко з опти­мі­сти­чною «Ве­сел­кою з фа­са­дів» і «По­ло­хли­ви­ми го­лу­ба­ми» в те­хні­ці офор­ту, а та­кож стро­гу і аске­ти­чно стри­ма­ну лі­но­гра­вю­ру «По­свя­та Ма­ле­ви­чу» ху­до­жни­ка і ре­став­ра­то­ра Та­ра­са Ма­ли­шка.

Ви­став­ка від­кри­та до 5 ли­пня, вхід віль­ний для всіх ша­ну­валь­ни­ків ми­сте­цтва, час ро­бо­ти за­лів Бу­дин­ку ху­до­жни­ка з 12.00 до 19.00, вів­то­рок — ви­хі­дний.

ОЛЕ­КСАНДР ДУБОВИК. «ІЗ СЕ­РІЇ ТРІ­УМ­ФА­ТОР»

ОЧЕ­РЕДЬ­КО ТЕ­ТЯ­НА. «ПО­ЛО­ХЛИ­ВІ ГО­ЛУ­БИ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.