«Гре­ки роз­пла­чу­ю­ться за сво­їх по­лі­ти­ків...»

Екс­пер­ти — про те, які ви­снов­ки по­трі­бно ро­би­ти Укра­ї­ні із си­ту­а­ції що­до по­ря­тун­ку Гре­ції від де­фол­ту

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Си­ту­а­ція що­до розв’яза­н­ня гре­цької бор­го­вої кри­зи не схо­дить з пер­ших шпальт сві­то­вих ЗМІ. На по­ча­тку ми­ну­ло­го ти­жня зда­ва­ло­ся, що між гре­цьким уря­дом та гру­пою кре­ди­то­рів зна­йде­но ком­про­мі­сне рі­ше­н­ня. Між­на­ро­дні кре­ди­то­ри та пар­тне­ри Гре­ції у єв­ро­зо­ні за­про­по­ну­ва­ли по­дов­жи­ти на п’ять мі­ся­ців тер­мін дії про­гра­ми фі­нан­со­вої до­по­мо­ги Гре­ції в обмін на зго­ду гре­цько­го уря­ду про­ве­сти низ­ку ре­форм та ско­ро­ти­ти де­я­кі бю­дже­тні ви­да­тки.

Про­те пі­зно вве­че­рі у п’ятни­цю, 26 черв­ня, гре­цький прем’єр-мі­ністр Але­ксіс Ці­прас не­спо­ді­ва­но ого­ло­сив про при­зна­че­н­ня на 5 ли­пня ре­фе­рен­ду­му що­до то­го, чи слід при­йма­ти за­про­по­но­ва­ну кре­ди­то­ра­ми про­гра­му до­по­мо­ги. Ви­сту­па­ю­чи уве­че­рі в по­не­ді­лок на дер­жав­но­му те­ле­ба­чен­ні, він ви­сло­вив упев­не­ність, що го­ло­су­ва­н­ня про­ти за­хо­дів еко­но­мії до­зво­лить Гре­ції до­мо­ви­ти­ся про кра­щі умо­ви вре­гу­лю­ва­н­ня бор­го­вої кри­зи.

На­га­да­є­мо, що вчо­ра, 30 черв­ня, за­кін­чив­ся тер­мін спла­ти Афі­на­ми 1,55 млрд єв­ро МВФ єв­ро за ра­ні­ше отри­ма­ні по­зи­ки. І від­по­від­но якщо Гре­ція не спла­чує йо­го, то це озна­чає де­фолт, і во­на зна­хо­дить се­бе в та­кій ка­те­го­рії кра­їн, як Зім­ба­бве.

По­при те, що Ці­прас на­звав «при­ни­же­н­ням» умо­ви між­на­ро­дних кре­ди­то­рів, Єв­ро­ко­мі­сія вчо­ра зро­би­ла остан­ню спро­бу вря­ту­ва­ти Гре­цію від де­фол­ту. Якщо прем’єр-мі­ністр Гре­ції Але­ксіс Ци­прас по­го­ди­ться у вів­то­рок, 30 черв­ня, і пі­де на умо­ви кре­ди­то­рів та Брюс­се­ля, це мо­гло б під­го­ту­ва­ти шлях для но­вих пе­ре­го­во­рів в рам­ках Єв­ро­гру­пи, ствер­джу­ють не­на­зва­ні по­і­мен­но чи­нов­ни­ки з Брюс­се­ля, яких ци­тує dpa. Згі­дно з да­ни­ми цьо­го агент­ства, Ці­пра­со­ві слід за­кли­ка­ти на­се­ле­н­ня про­го­ло­су­ва­ти на ре­фе­рен­ду­мі 5 ли­пня за умо­ви кре­ди­то­рів та між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ін­сти­ту­цій, щоб умо­жли­ви­ти та­кі пе­ре­го­во­ри.

Схо­же, в Афі­нах ні­чо­го не хо­чуть і да­лі вда­ю­ться до во­йов­ни­чої ри­то­ри­ки. Під­твер­дже­н­ням цьо­го ста­ла по­гро­за мі­ні­стра фі­нан­сів Гре­ції Яні­са Ва­ру­фа­кі­са по­да­ти про­ти Єв­ро­со­ю­зу пра­во­вий по­зов у ви­пад­ку ви­клю­че­н­ня йо­го кра­ї­ни з ва­лю­тно­го со­ю­зу.

«День» звер­нув­ся до між­на­ро­дних екс­пер­тів з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти си­ту­а­цію зі ско­чу­ва­н­ням Гре­ції в де­фолт і які ви­снов­ки з цьо­го має ро­би­ти Укра­ї­на. Едвард ЛУ­КАС, стар­ший ві­це-пре­зи­дент Цен­тру ана­лі­зу єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки, Лон­дон:

— Гре­ки пла­тять за жа­ді­бність, не­ком­пе­тен­тність і без­роз­су­дність сво­їх по­лі­ти­ків. Але перш за все це озна­ка нев­да­чі Єв­ро­пи — спо­ча­тку в по­бу­до­ві ва­лю­тно­го со­ю­зу, за­сно­ва­но­го на сприйнят­ті ба­жа­но­го за дій­сне, а по­тім у не­спро­мо­жно­сті впо­ра­ти­ся з на­слід­ка­ми.

«ВИ­ХІД ІЗ ЗО­НИ ЄВ­РО СТА­НЕ ВЕ­ЛИ­ЧЕ­ЗНИМ ЕКО­НО­МІ­ЧНИМ РИ­ЗИ­КОМ...»

Ро­лан ФРОЙДЕНШТАЙН, за­сту­пник ди­ре­кто­ра Цен­тру Мар­тен­са, Брюс­сель:

— У да­ний час існу­ють фун­да­мен­таль­ні від­мін­но­сті між гре­цьким уря­дом і всі­ма йо­го пар­тне­ра­ми в єв­ро­зо­ні, а та­кож з МВФ і Єв­ро­пей­ською ко­мі­сі­єю. Ці­прас ду­має, що він мо­же отри­ма­ти більш ви­гі­дну уго­ду, ніж уже ду­же ще­дру, яку бу­ло за­про­по­но­ва­но ми­ну­лої п’ятни­ці. Він та­кож вва­жає, що під­трим­ка гре­ка­ми «ні» на ре­фе­рен­ду­мі 5 ли­пня що­до за­про­по­но­ва­них ЄС за­хо­дів еко­но­мії змі­цнить йо­го по­зи­цію на но­вих пе­ре­го­во­рах. Ба­га­то з йо­го пар­тне­рів (се­ред яких кан­цлер Мер­кель і пре­зи­дент Ол­ланд) за­зна­чи­ли, що «ні» за­хо­дам еко­но­мії на ре­фе­рен­ду­мі озна­ча­ти­ме ви­хід Гре­ції з єв­ро­зо­ни. Я не ду­маю, що в цьо­му ви­пад­ку мо­жуть від­бу­ти­ся но­ві пе­ре­го­во­ри. Але ви­ни­кає ці­ка­ве пи­та­н­ня: що від­бу­де­ться, ко­ли гре­ки ска­жуть «так» за­хо­дам еко­но­мії? Ці­прас на­тя­кнув, що в та­ко­му ви­пад­ку він по­дасть у від­став­ку. Від­так не ви­клю­че­но, що у Гре­ції мо­жуть від­бу­ти­ся но­ві до­стро­ко­ві ви­бо­ри, ре­зуль­тат яких не­мо­жли­во пе­ред­ба­чи­ти. Зін­шо­го бо­ку, пар­тне­ри Гре­ції, швид­ше за все, бу­дуть го­то­ві від­но­ви­ти пе­ре­го­во­ри, і в ре­зуль­та­ті мо­же бу­ти під­го­тов­ле­но тре­тій па­кет по­ря­тун­ку. Пи­та­н­ня за­ли­ша­є­ться: з яким гре­цьким уря­дом? За­раз кра­ї­на гли­бо­ко по­ля­ри­зо­ва­на між та­бо­ра­ми тих, хто під­три­мує, і тих, хто ви­сту­пає про­ти за­хо­дів еко­но­мії. То­му ре­зуль­тат важ­ко про­гно­зу­ва­ти.

Ви­хід із зо­ни єв­ро ста­не ве­ли­че­зним еко­но­мі­чним ри­зи­ком для Гре­ції — кра­ї­ні до­ве­де­ться прой­ти че­рез най­глиб­ші по­тря­сі­н­ня в цьо­му сто­літ­ті, які бу­дуть про­яв­ля­ти­ся у по­ши­рен­ні бі­дно­сті, зро­стан­ні зло­чин­но­сті та по­лі­ти­чній не­ста­біль­но­сті. Са­ма єв­ро­зо­на та­кож мо­же опи­ни­ти­ся під за­гро­зою че­рез між­на­ро­дних спе­ку­лян­тів, які мо­жуть по­ча­ти гра­ти про­ти ін­ших слаб­ких еко­но­мік єв­ро­зо­ни — Іспа­нії, Бель- гії, Іта­лії і т.д. Але ці ри­зи­ки є ке­ро­ва­ни­ми зав­дя­ки но­вим ме­ха­ні­змам стій­ко­сті, які бу­ло вве­де­но в остан­ні чо­ти­ри ро­ки. Але най­біль­шою мо­же бу­ти гео­по­лі­ти­чна за­гро­за: це — не­ста­біль­на Гре­ція в не­ста­біль­но­му ре­гіо­ні ( Ту­реч­чи­на, Близь­кий Схід, Іслам­ська дер­жа­ва і т.д.), а Ро­сія зі сво­го бо­ку за­ці­кав­ле­на в осла­блен­ні та в роз­ко­лі ЄС. Мо­же від­бу­ти­ся збли­же­н­ня (хо­ча без на­да­н­ня фі­нан­со­вої до­по­мо­ги для по­ря­тун­ку еко­но­мі­ки) між Ро­сі­єю і Гре­ці­єю, що по­ста­вить під за­гро­зу за­про­ва­дже­ні ЄС сан­кції про­ти Ро­сії та за­га­лом єд­ність За­хо­ду. Так що бу­ло б кра­ще за­ли­ши­ти Гре­цію в єв­ро­зо­ні — але не за будь-яку ці­ну. Шан­таж Ці­пра­са є не­прийня­тним і мо­же осла­би­ти єв­ро­зо­ну зсе­ре­ди­ни. От­же, ви­гля­дає так, що існу­ють ли­ше по­га­ні ва­рі­ан­ти, якщо щось ра­ди­каль­но не змі­ни­ться все­ре­ди­ні са­мої Гре­ції.

Я вва­жаю пе­ре­біль­ше­н­ням твер­дже­н­ня бри­тан­сько­го жур­на­лі­ста Гі­де­о­на Ра­хма­на, який на­пи­сав ста­т­тю під на­звою «Єв­ро­пей­ська мрія по­ми­рає в Гре­ції».

Що­до за­яви ки­тай­сько­го прем’єр-мі­ні­стра у до­ціль­но­сті збе­ре­же­н­ня Гре­ції в зо­ні єв­ро. Це по­ясню­є­ться тим, що існує по­лі­ти­чний ри­зик осла­бле­н­ня ЄС, збіль­ше­н­ня ха­о­су у не­ста­біль­но­му ре­гіо­ні, Схі­дно­му Се­ред­зем­но­мор’ї. А Ки­тай та­кож не лю­бить не­ста­біль­но­сті.

— Які уро­ки тре­ба ви­не­сти Укра­ї­ні із гре­цької фі­нан­со­вої кри­зи?

— Ре­фор­ми, ре­фор­ми, ре­фор­ми! Цей про­цес від­бу­ва­є­ться за­над­то по­віль­но в Укра­ї­ні. Жо­ден про­від­ний по­лі­тик не ро­бить став­ки на ре­фор­му як осо­би­стий про­ект. Іна­кше ка­жу­чи, по­лі­ти­ки не пов’язу­ють свою до­лю з кон­кре­тни­ми ре­фор­ма­ми. Окрім то­го, не­має ко­му­ні­ка­ції з лю­дьми що­до не­об­хі­дно­сті ре­фор­ми. По­трі­бно по­кра­щи­ти ко­ор­ди­на­цію між пар­тне­ра­ми з ко­а­лі­ції, гіл­ка­ми уря­ду, між уря­дом і пар­ла­мен­том. Цьо­го не ви­ста­чає в Укра­ї­ні.

«В ОЧАХ ГРЕ­КІВ УГО­ДИ З ФІ­НАН­СО­ВО­ГО ПО­РЯ­ТУН­КУ ЕКВІ­ВА­ЛЕН­ТНІ СУ­ВО­РО­МУ ПО­КА­РАН­НЮ...»

Гі­ор­гос ПАВЛОПУЛОС, ре­да­ктор між­на­ро­дних но­вин, Naftemporiki/naftemporiki.gr — P.ATHANASIADES & CO S.A., Афі­ни:

— У ри­то­ри­ці, яку ви­ко­ри­сто­ву­вав блок СІРІЗА (ра­ди­каль­на по­пу­ліст­ська лі­ва пар­тія) та Не­за­ле­жні гре­ки — ANEL (пра­ва по­пу­ліст­ська пар­тія) для пе­ре­мо­ги на ви­бо­рах у сі­чні, не бу­ло жо­дно­го кри­ти­чно­го під­хо­ду до уго­ди з фі­нан­со­во­го по­ря- тун­ку кра­ї­ни. За сво­єю су­т­тю ця ри­то­ри­ка від­обра­жа­ла яв­но ан­ти­єв­ро­пей­ські, ан­ти­за­хі­дні на­строї, схо­жі до одно­го з ла­ти­но­а­ме­ри­кан­ських ре­жи­мів ти­пу Ве­не­су­е­ли.

То бу­ла «ан­ти­ко­ло­ні­аль­на» ри­то­ри­ка, яка пред­став­ля­ла про­від­ні дер­жа­ви ЄС, та­кі, як Ні­меч­чи­на, ко­ло­ні­за­то­ра­ми, які хо­чуть по­не­во­ли­ти Гре­цію і ку­пи­ти її за до­по­мо­гою угод про фі­нан­со­вий по­ря­ту­нок.

А це су­пе­ре­чи­ло про­сто­му фа­кту, що гре­цька еко­но­мі­ка ма­ла ве­ли­че­зний дефіцит і не­ста­чу кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті, які без фі­нан­со­вих про­грам по­ря­тун­ку мо­гли при­ве­сти Гре­цію до де­фол­ту ще 2010 ро­ку. Але біль­шість ви­бор­ців все ще ду­має, що всі ці про­гра­ми бу­ли трю­ка­ми кре­ди­то­рів, щоб ско­ро­ти­ти за­ро­бі­тну пла­ту, пен­сії і по­ка­ра­ти гре­цький на­род.

Це прав­да, що так зва­ні про­єв­ро­пей­ські пар­тії, які очо­лю­ва­ли гре­цький уряд (ПАСОК, Не­за­ле­жні де­мо­кра­ти), зав­да­ва­ли уда­ру по рів­ню жи­т­тя лю­дей шля­хом ре­а­лі­за­ції за­хо­дів жорс­ткої еко­но­мії, по­клав­ши про­ви­ну на кре­ди­то­рів. Але спра­ва в то­му, що во­ни не змо­гли ре­а­лі­зу­ва­ти ча­сти­ну угод з фі­нан­со­во­го по­ря­тун­ку, які мо­гли б да­ти по­штовх гре­цькій еко­но­мі­ці, іно­зем­ним ін­ве­сти­ці­ям та зро­стан­ню. Вра­хо­ву­ю­чи це, дій­сно, в очах гре­ків уго­ди з фі­нан­со­во­го по­ря­тун­ку екві­ва­лен­тні су­во­ро­му без­кі­не­чно­му по­ка­ран­ню, що на­справ­ді — тіль­ки по­ло­ви­на прав­ди.

Ці­прас ви­ко­ри­сто­вує ре­фе­рен­дум як зброю, щоб про­де­мон­стру­ва­ти кре­ди­то­рам, що він до­сить впев­не­но мо­же про­ти­сто­я­ти їм не­за­ле­жно від йо­го ре­зуль­та­тів. Він вва­жає йо­го ви­гра­шним ва­рі­ан­том: якщо ба­чить, що у ньо­го не­має аль­тер­на­ти­ви, то прийме про­по­зи­цію Юн­ке­ра і пред­ста­вить її як пе­ре­мо­гу сво­єї пе­ре­го­вор­ної та­кти­ки. То­ді він мо­же за­про­по­ну­ва­ти го­ло­су­ва­ти «так» на ре­фе­рен­ду­мі, і отри­має цей ре­зуль­тат, то­му що біль­шість лю­дей бо­ї­ться ви­хо­ду з єв­ро. Якщо він ба­чить, що Єв­ро­па твер­до сто­їть про­ти ньо­го, то агі­ту­ва­ти­ме го­ло­су­ва­ти «ні» на ре­фе­рен­ду­мі і бу­де ру­ха­ти­ся впе­ред, за­яв­ля­ю­чи, що має схва­ле­н­ня гре­цько­го на­ро­ду, аби йти на не­без­пе­чне зі­ткне­н­ня з кре­ди­то­ра­ми і на­віть на те, щоб по­вер­ну­ти­ся до на­ціо­наль­ної ва­лю­ти (дра­хми).

Це, без­умов­но, не­прав­да, що гре­цький на­род не пра­цює так важ­ко, як лю­ди на Єв­ро­пей­ській Пів­но­чі. Спра­ва в то­му, що про­ду­ктив­ність пра­ці в Гре­ції є за­над­то низь­кою че­рез від­ста­лу і за­гни­ва­ю­чу еко­но­мі­ку, яка не дру­жня до ін­ве­сти­цій і до ін­но­ва­цій, ма­ю­чи при цьо­му та­кож дер­жав­ну ма­ши­ну, пов­ну ко­ру­пції й бю­ро­кра­тії.

ФО­ТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.