«Ймо­вір­но, під­пал бу­ло зро­бле­но нав­ми­сно»

Вдру­ге за остан­ні два мі­ся­ці го­рять Чор­но­биль­ські лі­си. Екс­пер­ти на­зи­ва­ють по­же­жу спро­бою «за­ме­сти слі­ди»...

Den (Ukrainian) - - День України - Оле­на БЕРЕЖНЮК, «День»

За по­ві­дом­ле­н­ням Дер­жав­ної слу­жби з над­зви­чай­них си­ту­а­цій по­же­жа на те­ри­то­рії Чор­но­биль­ської зо­ни в ме­жах лі­со­во­го го­спо­дар­ства «Чор­но­биль­ська пу­ща» ви­ни­кла 29 черв­ня пі­сля 17-ї го­ди­ни. За сло­ва­ми ря­ту­валь­ни­ків, у зо­ні від­чу­же­н­ня та обов’яз­ко­во­го від­се­ле­н­ня в ра­йо­ні се­ла Ков­ши­лів­ка від­бу­ло­ся за­го­ра­н­ня су­хої тра­ви та оче­ре­ту окре­ми­ми осе­ред­ка­ми на пло­щі близь­ко 130 ге­кта­рів. Для оцін­ки си­ту­а­ції пред­став­ни­ки ДСНС за­лу­чи­ли по­же­жну авіа­цію. Вда­ло­ся ви­яви­ти шість осе­ред­ків за­йма­н­ня.

«Не­мо­жли­во то­чно вка­за­ти при­чи­ну по­же­жі, — го­во­рить пред­став­ник На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни Оле­ксандр Соколенко, — мо­жли­во, це і під­пал. Че­рез від­су­тність опа­дів у лі­сі зі­бра­ли­ся за­ли­шки су­хої ро­слин­но­сті, що ство­рює не­без­пе­ку за­йма­н­ня, але са­мо­віль­но во­ни, як пра­ви­ло, не спа­ла­ху­ють. Са­мо­за­йма­н­ня мо­же ста­ти­ся під час так зва­ної су­хої гро­зи, ко­ли фор­му­ю­ться ку­пча­сто-до­що­ві хма­ри, спа­ла­ху­ють бли­скав­ки, але по­ту­жно­сті хмар не до­ста­тньо, щоб ви­па­ли опа­ди. У при­ро­ді тра­пля­є­ться, що у ви­пад­ках су­хих гроз за­йма­є­ться ро­слин­ність. Але це рід­кість. У 90% ви­пад­ків по­же­жі ви­кли­ка­ють під­па­ли, най­ча­сті­ше — уми­сні».

Це вже дру­га по­же­жа на те­ри­то­рії зо­ни від­чу­же­н­ня за остан­ні два мі­ся­ці. Ми­ну­ле за­йма­н­ня ста­ло­ся два мі­ся­ці то­му на 20 кі­ло­ме­трів схі­дні­ше но­во­го мі­сця по­же­жі, по­бли­зу по­се­ле­н­ня Ру­дня-Ільницька. То­ді ви­го­рі­ло 320 ге­кта­рів лі­со­во­го ма­си­ву. На дум­ку го­ло­ви Все­укра­їн­ської еко­ло­гі­чної лі­ги Те­тя­ни Ти­мо­чко, по­втор­на по­же­жа де­мон­струє не­до­ско­на­лість си­сте­ми управ­лі­н­ня.

«Швид­ше за все, для за­йма­н­ня існує ці­лий ком­плекс при­чин, зокре­ма, не­до­ско­на­лість си­сте­ми про­ти­по­же­жних за­хо­дів, слаб­ка си­сте­ма мо­ні­то­рин­гу, нев­ча­сність ре­а­гу­ва­н­ня та не­які­сне те­хні­чне за­без­пе­че­н­ня по­жеж- них служб. Оче­ви­дно, що у нас не­має від­пра­цьо­ва­ної схе­ми оперативного га­сі­н­ня лі­со­вих та сте­по­вих по­жеж. Це під­твер­джу­є­ться вже дру­гою за остан­ні два мі­ся­ці по­же­жею на цій те­ри­то­рії. Вла­да має при­ді­ля­ти біль­ше ува­ги по­же­жній без­пе­ці ре­гіо­ну, оскіль­ки за­йма­н­ня на ра­діо­актив­но за­бру­дне­них те­ри­то­рі­ях при­зво­дять до вто­рин­них ви­ки­дів у нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще ра­діо­ну­клі­дів. Та­кож, не­об­хі­дно збіль­ши­ти фі­нан­су­ва­н­ня по­же­жних служб та за­ку­пи­ти не­об­хі­дне обла­дна­н­ня для ро­бо­ти груп оперативного ре­а­гу­ва­н­ня», — по­яснює Ти­мо­чко.

При­кме­тно, що пер­ша по­же­жа від­бу­ла­ся за кіль­ка днів пі­сля прийня­т­тя Вер­хов­ною Ра­дою по­ста­но­ви « Про роз­ви­ток Чор­но­биль­ської зо­ни » , яка мі­стить нор­му про ско­ро­че­н­ня зо­ни від­чу­же­н­ня до де­ся­ти кі­ло­ме­трів та ство­ре­н­ня на звіль­не­ній те­ри­то­рії Чор­но­биль­сько­го біо­сфер­но­го за­по­від­ни­ка. На дум­ку акти­ві­ста ор­га­ні­за­ції « Гро­мад­ська під­трим­ка » Сер­гія Про­ко­пен­ка, який дав­но до­слі­джу­вав про­бле­ми Чор­но­биль­ської зо­ни в кон­текс­ті бі­зне­со­вих ін­те­ре­сів, це, ско­рі­ше за все, не збіг.

«Змо­єї то­чки зо­ру, у цій по­же­жі є при­ва­тний ін­те­рес. — роз­по­від­ає Сер­гій Про­ко­пен­ко. — Ще ко­ли «Пар­тія ре­гіо­нів» бу­ла при вла­ді, на те­ри­то­рії, де остан­нім ча­сом актив­но від­бу­ва­ю­ться за­йма­н­ня, бу­ло не­за­кон­но ви­ру­ба­но зна­чний ма­сив лі­су. Це все від­бу­ва­ло­ся не­по­да­лік Іван­ко­ва, де два ро­ки то­му збу­ду­ва­ти те­пло­ву еле­ктро­стан­цію. Са­ме ту­ди, на мою дум­ку, і по­ста­чав­ся ви­ру­ба­ний ліс. На те­ри­то­рії, де за­раз по­же­жа, не ви­ста­чає ба­га­тьох ду­бів. Це мо­жна пе­ре­ві­ри­ти і за до­ку­мен­та­ці­єю. Вза­га­лі, Чор­но­биль — зо­на від­чу­же­н­ня. Там не­має ту­ри­стів чи ін­ших сто­рон­ніх лю­дей, то­му пи­та­н­ня ба­наль­ної не­обе­ре­жно­сті мо­жна ви­клю­чи­ти. Ймо­вір­но, під­пал був зро­бле­ний нав­ми­сно. Як ме­ні зда­є­ться, над­то ча­сті по­же­жі пов’яза­ні ще й з тим, що те­ри­то­рія зо­ни від­чу­же­н­ня бу­де змен­ше­на. Спра­ва в то­му, що лі­со­ві ма­си­ви, де за­раз від­бу­ва­ю­ться по­же­жі, швид­ше за все і бу­дуть ві­дне­се­ні до за­по­від­ни­ка, а пе­ред цим прой­дуть ін­вен­та­ри­за­цію. Якщо ліс на­справ­ді ви­ру­бу­вав­ся не­за­кон­но — це бу­де по­мі­тно. А по­же­жа — ду­же вда­ла мо­жли­вість «за­ме­сти слі­ди».

У си­ту­а­ції, що скла­ла­ся, ста­тус біо­сфер­но­го за­по­від­ни­ка — одна із не­ба­га­тьох мо­жли­во­стей збе­рег­ти при­ро­ду цих те­ри­то­рій. Перш за все, він до­зво­лить по­си­ли­ти охо­ро­ну цих те­ри­то­рій, що уне­мо­жли­вить у ко­ли­шній зо­ні від­чу­же­н­ня будь- яку го­спо­дар­ську ді­яль­ність, по­яснює пан Соколенко.

«Зміна ста­ту­су ча­сти­ни Чор­но­биль­ської зо­ни дасть на­ле­жне дер­жав­не фі­нан­су­ва­н­ня. Те­ри­то­рія біо­сфер­но­го за­по­від­ни­ка має під­три­му­ва­ти­ся у на­ле­жно­му ста­ні, то­му, мо­жли­во, там бу­де кра­ща охо­ро­на, ніж та, яку ми ма­є­мо за­раз. Це вже дру­ге за­йма­н­ня, то­му адмі­ні­стра­ція зо­ни від­чу­же­н­ня, ймо­вір­но, не зро­би­ла ви­снов­ків і не вжи­ла від­по­від­них за­хо­дів для по­пе­ре­дже­н­ня по­же­жі. Та­кож охо­рон­ний ста­тус у май­бу­тньо­му пе­ре­шко­дить по­вер­не­н­ня на ці те­ри­то­рії лю­дей і до­зво­лить збе­рег­ти тут при­ро­ду у не­до­тор­ка­но­му ви­гля­ді», — го­во­рить еко­лог.

Пе­ре­шко­дою для при­сво­є­н­ня Чор­но­би­лю ста­ту­су за­по­від­ни­ка в очах гро­мад­сько­сті був під­ви­ще­ний ра­ді­а­цій­ний фон. Але, за сло­ва­ми Оле­ксан­дра Со­ко­лен­ка, він не має жо­дно­го від­но­ше­н­ня до мо­жли­во­го ста­ту­су. Нав­па­ки, час­тко­ва ра­ді­а­ція пі­де на ко­ристь де­яким ме­шкан­цям Чор­но­биль­ської зо­ни.

«На­яв­ність то­чко­во­го під­ви­ще­но­го рів­ня ра­ді­а­ції ні­як не за­ва­жає ство­рен­ню на цих те­ри­то­рі­ях об’єкта при­ро­дно-за­по­від­но­го фон­ду. — роз­по­від­ає еко­лог. — Ро­слин­ність на цих те­ри­то­рі­ях є, тва­ри­ни теж. Че­рез при­пи­не­н­ня те­хно­ген­ної ді­яль­но­сті зо­на від­чу­же­н­ня пе­ре­тво­ри­ла­ся на ти­по­вий по­лі­ський ланд­шафт, який існу­вав ще до то­го, як сю­ди при­йшли лю­ди. Ра­ді­а­ція не стає на за­ва­ді йо­го роз­ви­тку. Для ро­слин не­ве­ли­кі до­зи ра­ді­а­ція на­віть ко­ри­сні, адже во­ни спри­я­ють ве­ге­та­ції. Рі­зно­ма­ні­т­тя тва­рин, яке фі­ксу­є­ться в зо­ні, го­во­рить про те, що ця те­ри­то­рія не не­се для них за­гро­зи. То­му я не ба­чу жо­дно­го фа­кто­ра, який пе­ре­шко­джає ство­рен­ню за­по­від­ни­ка», — під­су­мо­вує Соколенко.

Ста­ном на вчо­ра до лі­кві­да­ці по­же­жі у Чор­но­биль­ській зо­ні бу­ло за­лу­че­но 24 оди­ни­ці те­хні­ки та 117 осіб. На мо­мент зда­чі но­ме­ру га­сі­н­ня осе­ред­ків по­же­жі три­ва­ло.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.