Зні­ма­ють з утри­ма­н­ня

На Ін­сти­тут де­мо­кра­тії та спів­пра­ці в Ро­сії скін­чи­ли­ся ко­шти

Den (Ukrainian) - - День Планети - Юрій РАЙХЕЛЬ

Ав­то­ри­тар­ні ре­жи­ми вель­ми по­лю­бля­ють за­хи­ща­ти де­мо­кра­тію. Зви­чай­но, не в се­бе в кра­ї­ні, де, на­при­клад, су­ве­рен­на де­мо­кра­тія ся­гну­ла та­ких ви­сот, що не по­тре­бує за­хи­сту, а в най­де­мо­кра­ти­чні­ших кра­ї­нах. При­чи­на ціл­ком оче­ви­дна. Дав­но у них де­мо­кра­тія, вже за­бу­ли, ко­ли їхні ко­ро­лі за­яв­ля­ли, що «Дер­жа­ва — це я!». Ось чо­му в Мо­скві так пе­ре­йма­ли­ся роз­ви­тком де­мо­кра­тії у США і Фран­ції. На­стіль­ки пе­ре­йня­ли­ся до­лею вла­ди на­ро­ду в цих кра­ї­нах, що ор­га­ні­зу­ва­ли на­віть Ін­сти­тут де­мо­кра­тії і спів­пра­ці з від­по­від­ним фі­нан­су­ва­н­ням. Зви­чай­но, на роз­ви­ток і за­хист де­мо­кра­тії у США і Фран­ції ні­яких гро­шей не шко­да. Аби бу­ла в них сво­бо­да в ши­ро­ко­му сен­сі сло­ва, і не­має в Крем­ля ін­ших тур­бот.

З істо­рії ві­до­мо, що сво­бо­да і пра­ва лю­ди­ни ду­же до­ро­го ко­шту­ють. Бо­ров­ся в Аме­ри­ці Ін­сти­тут де­мо­кра­тії і спів­пра­ці на чо­лі з ши­ро­ко ві­до­мим у вузь­ких ко­лах крем­лів­ських по­лі­то­ло­гів Ан­дра­ні­ком Мі­гра­ня­ном за все хо­ро­ше й до­бо­ров­ся. Як ска­зав сам ди­ре­ктор аме­ри­кан­сько­го ін­сти­ту­ту ро­сій­сько­му ви­дан­ню «Га­зе­та.Ru», «си­ту­а­ція з пра­ва­ми лю­ди­ни у США по­лі­пши­ла­ся». І в цьо­му не­має жо­дних сум­ні­вів. Вер­хов­ний суд США ви­знав шлю­би між пред­став­ни­ка­ми се­ксу­аль­них мен­шин за­кон­ни­ми. І це до­ся­гне­н­ня де­мо­кра­тії і вер­хо­вен­ства прав лю­ди­ни, за які так не­втом­но бо­ров­ся ін­сти­тут Мі­гра­ня­на.

Ви­да­є­ться все це вель­ми не­пе­ре­кон­ли­вим, і в та­кі за­яви ні­хто не по­ві­рив. Зро­зумі­ло, що при­чи­ни та­кої ме­та­мор­фо­зи аж ні­як не в аме­ри­кан­ських до­ся­гне­н­нях у га­лу­зі прав лю­ди­ни, а в ба­наль­ній не­ста­чі ко­штів на ді­яль­ність ін­сти­ту­ту.

Дже­ре­ло «Га­зе­ти.Ru» по­ві­до­ми­ло, що як мі­ні­мум остан­ні два ро­ки фі­нан­су­ва­н­ня ін­сти­ту­ту бу­ло «не­стій­ким»: ко­шти то з’яв­ля­ли­ся, то ні. Над­хо­ди­ли во­ни че­рез цен­траль­ний офіс ін­сти­ту­ту в Мо­скві. Го­ло­вою йо­го прав­лі­н­ня є ві­до­мий адво­кат Ана­то­лій Ку­че­ре­на.

Згі­дно зі зві­тні­стю, опу­блі­ко­ва­ною на сай­ті Мін’юсту, 2012 ро­ку ви­тра­ти нью-йорк­сько­го пред­став­ни­цтва Ін­сти­ту­ту спів­пра­ці і де­мо­кра­тії ста­но­ви­ли всьо­го ли­ше 55 495 руб. (близь­ко $2000 за то­ді­шнім кур­сом). У зві­тно­сті ін­сти­ту­ту за 2013 рік про ви­тра­ти нью-йорк­сько­го під­роз­ді­лу не­має жо­дно­го сло­ва.

Ство­ре­н­ня Ін­сти­ту­ту де­мо­кра­тії та спів­пра­ці анон­су­вав осо­би­сто пре­зи- дент Во­ло­ди­мир Пу­тін на са­мі­ті Ро­сія — ЄС у Лі­са­бо­ні в жов­тні 2007 ро­ку. То­ді на прес-кон­фе­рен­ції гла­ва ро­сій­ської дер­жа­ви за­явив, що ін­сти­тут ви­вча­ти­ме ста­но­ви­ще на­ціо­наль­них мен­шин і мі­гран­тів, пи­та­н­ня ор­га­ні­за­ції ви­бор­чо­го про­це­су, за­йма­ти­ме­ться мо­ні­то­рин­гом ви­бо­рів.

Спо­ча­тку ін­сти­тут за­ду­му­вав­ся як єди­на структура з дво­ма фі­лі­я­ми — в Па­ри­жі і Нью-Йор­ку. Про­те фран­цузь­ке за­ко­но­дав­ство не до­зво­ляє ство­рю­ва­ти на те­ри­то­рії кра­ї­ни під­роз­ді­ли іно­зем­них НКО. То­му нью­йорк­ський ін­сти­тут на чо­лі з Мі­гра­ня­ном став фі­лі­єю ро­сій­ської ор­га­ні­за­ції, за­сно­ва­ної Ку­че­ре­ною, а па­ризь­кий ін­сти­тут існує як структура, за­ре­є­стро- ва­на у Фран­ції. Оби­дві ор­га­ні­за­ції пра­цю­ють пов­ні­стю в ав­то­ном­но­му одна від одної ре­жи­мі.

Нью-йорк­ський ін­сти­тут зде­біль­шо­го за­ймав­ся кри­ти­кою аме­ри­кан­ських по­ряд­ків. 2014 ро­ку ор­га­ні­за­ція ви­да­ла до­по­відь про ста­но­ви­ще з пра­ва­ми лю­ди­ни у США, де роз­по­від­а­ло­ся про тор­ту­ри ув’язне­них у бу­це­гар­ні на аме­ри­кан­ській ба­зі Гуантанамо, по­лі­цей­ське на­силь­ство, а та­кож се­ксу­аль­ні до­ма­га­н­нях в аме­ри­кан­ській ар­мії. Усі за­зна­че­ні в до­по­віді про­бле­ми ши­ро­ко ви­сві­тлю­ва­ли в за­хі­дних ЗМІ, і осо­бли­вих зу­силь для то­го, щоб під­го­ту­ва­ти до­слі­дже­н­ня, до­кла­да­ти не тре­ба бу­ло.

За час сво­го існу­ва­н­ня ін­сти­тут пі­дго­ту­вав кіль­ка та­ких до­по­від­ей, про­те за­ці­кав­ле­но­сті у США во­ни не ви­кли­ка­ли.

Мі­гра­нян пе­рі­о­ди­чно пу­блі­ку­вав­ся в аме­ри­кан­ській пре­сі. Ба­га­то йо­го ста­тей роз­мі­щу­вав на сво­їх сто­рін­ках жур­нал «На­ціо­наль­ний ін­те­рес», що йо­го дру­кує кон­се­рва­тив­ний Центр Ні­ксо­на на чо­лі з дру­жньо на­ла­што­ва­ним до Крем­ля по­лі­то­ло­гом Дми­тром Сайм­сом.

На сай­ті ін­сти­ту­ту Мі­гра­ня­на мо­жна зна­йти по­си­ла­н­ня на пу­блі­ка­ції по­лі­то­ло­га в The Washington Post і The New York Times. Про­те це ли­сти до ре­да­кції, в яких він спе­ре­ча­є­ться з аме­ри­кан­ськи­ми жур­на­лі­ста­ми, в пу­блі­ка­ці­ях яких зга­ду­ва­ла­ся ко­лон­ка по­лі­то­ло­га, опу­блі­ко­ва­на в «Изве­сти­ях» у кві­тні ми­ну­ло­го ро­ку. У ній Мі­гра­нян від­по­вів на кри­ти­ку про­фе­со­ра­істо­ри­ка Ан­дрія Зу­бо­ва, який по­рів­няв дії Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на в Кри­му з ді­я­ми Гі­тле­ра під час ан­шлю­су Ав­стрії.

То­ді Мі­гра­нян на­пи­сав, що «слід від­рі­зня­ти Гі­тле­ра до 1939 ро­ку і Гі­тле­ра пі­сля 1939 ро­ку і від­ді­ля­ти мух від ко­тлет». Це вель­ми не­о­ба­чне за­ува­же­н­ня ду­же вда­ри­ло по імі­джу по­лі­то­ло­га. Аме­ри­кан­ські ЗМІ ци­ту­ва­ли пу­блі­ка­цію, на­га­ду­ю­чи, що її ав­тор ке­рує прокрем­лів­ським «моз­ко­вим цен­тром» у США.

Па­ризь­кий Ін­сти­тут де­мо­кра­тії і спів­пра­ці на чо­лі з На­та­лі­єю На­ро­чни­цькою, чле­ном Ко­мі­сії при пре­зи­ден­ті Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції з про­ти­дії спро­бам фаль­шу­ва­н­ня істо­рії на шко­ду ін­те­ре­сам Ро­сії, ро­бив на­го­лос на ро­сій­сько-єв­ро­пей­ських куль­тур­них та іс- то­ри­чних зв’яз­ках, а та­кож актив­но за­ймав­ся за­хи­стом хри­сти­ян­ських цін­но­стей. До­слі­дни­цьки­ми про­гра­ма­ми па­ризь­ко­го ін­сти­ту­ту ке­рує бри­тан­ський пу­блі­цист, єв­ро­ске­птик Джон Ло­кленд. Він актив­но ви­сту­пав про­ти ре­во­лю­ції тро­янд у Гру­зії, а та­кож сво­го ча­су ствер­джу­вав, що пре­зи­дент Укра­ї­ни Ві­ктор Ющен­ко «має зв’яз­ки з нео­на­ци­ста­ми».

У па­ризь­ко­го ін­сти­ту­ту та­кож ви­ни­кли фі­нан­со­ві про­бле­ми. Про це по­ві­до­ми­ла са­ма На­та­лія На­ро­чни­цька. Во­дно­час во­на ви­сло­ви­ла спо­ді­ва­н­ня, що уста­но­ва про­дов­жить ро­бо­ту пі­сля то­го, як «опти­мі­зує свою ді­яль­ність». Як пи­ше Іл­ля Міль­штейн на сай­ті Гра­ни.Ру, «ін­ши­ми сло­ва­ми, во­на го­то­ва тро­хи ско­ро­ти­ти зар­пла­ти сво­їм спів­ро­бі­тни­кам, але са­ма якось все ж не звіль­ня­є­ться. Лю­ди­на-кре­мінь, На­ро­чни­цька сум­нів­них жар­тів со­бі не до­зво­ляє і про те, що си­ту­а­ція з пра­ва­ми лю­ди­ни у Фран­ції по­лі­пши­ла­ся, не ска­же ні­ко­ли. По­ки во­на за­хи­щає ці пра­ва у Фран­ції, си­ту­а­ція мо­же ли­ше по­гір­ши­ти­ся. Вла­сне, для то­го На­та­лія Оле­ксі­їв­на і пра­цює в ло­ні Па­ри­жа, і якщо остан­ній спон­сор від­мо­вить їй в зар­пла­ті, во­на по­ві­до­мить з Мо­скви, що си­ту­а­ція ста­ла про­сто не­стер­пною».

Зви­чай­но, при­пу­ска­ти, що в Нью-Йор­ку ін­сти­тут Мі­гра­ня­на існу­вав на $2000 на рік, на­віть не смі­шно. Та­ких на­їв­них у сві­ті про­сто не­має. Ко­шти бу­ли, і, пев­но, до­ста­тні, аби не ли­ше пи­са­ти ли­сти у про­від­ні аме­ри­кан­ські га­зе­ти, а й пу­блі­ку­ва­ти від­по­від­ні до­по­віді про те, як по­га­но і на­віть не­стерп- но у США з пра­ва­ми лю­ди­ни. До­по­віді ці ма­ло хто чи­тав, і в Мо­скві на­ре­шті зро­зумі­ли, що the game isn’t worth the candle — спра­ва не вар­та за­хо­ду.

Як по­ві­дом­ляє Га­зе­та.Ru, «Гро­ші їм (Мі­гра­ня­ну і На­ро­чни­цькій. — Авт.) та­кож ви­ді­ля­ли­ся за роз­по­ря­дже­н­ням адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та». Яко­їсь ми­ті в ро­сій­сько­го ке­рів­ни­цтва пі­сля при­єд­на­н­ня Кри­му змі­цни­ла­ся дум­ка, що вкла­да­ти в про­е­кти, які так чи іна­кше впи­су­ю­ться в кон­це­пцію «м’якої си­ли», без­глу­здо. Ра­птом з’ясу­ва­ло­ся, що За­хід Ро­сію не чує і не хо­че чу­ти, то­му й на­ма­га­ти­ся не вар­то.

До то­го ж кри­за, зни­же­н­ня цін на на­фту, сан­кції. На всіх не ви­ста­чає, до­во­ди­ться еко­но­ми­ти. Ви­рі- ши­ли зро­би­ти це на ор­га­ні­за­ці­ях Мі­гра­ня­на і На­ро­чни­цької.

Кон­ку­рен­ти теж не дрі­ма­ли. Ін­сти­тут со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних і по­лі­ти­чних до­слі­джень (ІСЕПД) пре­зен­ту­вав ство­ре­н­ня між­на­ро­дно­го до­слі­дни­цько­го цен­тру Rethinking Russia (Пе­ре­о­сми­сле­н­ня Ро­сії). Ме­та, яку він де­кла­рує, — да­ти мо­жли­вість «об’єктив­ним спо­сте­рі­га­чам» і «сим­па­ти­кам» Ро­сії з’ясу­ва­ти справ­жній стан справ у кра­ї­ні. Центр ма­ти­ме два офі­си: у Брюс­се­лі і Мо­скві. Па­ра­лель­но з цим цен­тром ІСЕПД за­пу­стив до­слі­дни­цький про­ект «Де­мо­кра­тії XXI сто­лі­т­тя: зміна па­ра­ди­гми», у рам­ках яко­го пла­ну­є­ться пе­ре­оцін­ка ро­лі де­мо­кра­тії у су­ча­сно­му сві­ті. На ці про­е­кти ко­шти по­ки що зна­йшли­ся.

Очіль­ник Фон­ду ефе­ктив­ної по­лі­ти­ки Гліб Па­влов­ський за­зна­чив, що «пі­сля укра­їн­ської кри­зи ці два ін­сти­ту­ти (Мі­гра­ня­на і На­ро­чни­цької. — Авт.) ви­яви­ли­ся по­за се­ре­до­ви­щем сер­йо­зних за­хі­дних ін­те­ле­кту­а­лів, ста­ли не­по­трі­бни­ми, оскіль­ки ста­ли ізо­льо­ва­ни­ми від вза­є­мо­дії із за­хі­дни­ми на­у­ков­ця­ми... За­раз ме­та — пра­цю­ва­ти в «бо­йо­вих умо­вах», яких ра­ні­ше не існу­ва­ло. А для цьо­го по­трі­бні більш тре­но­ва­ні лю­ди».

Мав­ри зро­би­ли свою спра­ву і мо­жуть бу­ти віль­ни­ми. Спа­си­бі їм на­вряд чи ска­жуть. Адже не впо­ра­ли­ся з по­кла­де­ни­ми на них зав­да­н­ня­ми. За­хід так са­мо Ро­сію не чує і Пу­ти­на не ро­зу­міє. При­кро, про­те що вді­єш? За­ли­ши­ло­ся ли­ше тих, хто не впо­рав­ся, зня­ти з утри­ма­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.