Ба­че­н­ня сіль­сько­го го­ло­ви що­до ство­ре­н­ня спро­мо­жних гро­мад

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - ВІ­КТОР ОЛЬ­ШЕВ­СЬКИЙ Ві­ктор ОЛЬ­ШЕВ­СЬКИЙ, сіль­ський го­ло­ва, с. Сні­тків, Він­ни­цька область

Хо­чу одра­зу від­по­ві­сти на за­пи­та­н­ня, яке ви­ни­кає у біль­шо­сті тих, хто жи­ве в сіль­ській мі­сце­во­сті, або у чи­та­ча, який хо­че зро­зу­мі­ти, «на­ві­що об’єд­на­н­ня в прин­ци­пі?»

ВИ­РВА­ТИ З ПАЩІ АДМІ­НІ­СТРА­ТИВ­НО­ГО ДРА­КО­НА ПОВ­НО­ВА­ЖЕ­Н­НЯ ТА РЕ­СУР­СИ

По­чну з істо­рії. В жов­тні 1917 ро­ку в Ро­сій­ській ім­пе­рії бу­ло по­ва­ле­но Тим­ча­со­вий уряд Ке­рен­сько­го і за від­су­тно­сті ке­рів­но­го ор­га­ну вла­ди фун­кції управ­лі­н­ня всі­ма сфе­ра­ми жит­тє­ді­яль­но­сті пе­ре­бра­ли на се­бе ра­ди ро­бі­тни­чих, сол­дат­ських та се­лян­ських де­пу­та­тів. Справ­жнє і пов­не на­ро­до­вла­д­дя, яке ма­ло б пе­ре­ро­сти в істин­ну де­мо­кра­тію. Але за­про­ва­дже­н­ня «ди­кта­ту­ри про­ле­та­рі­а­ту», що не ма­ла на ме­ті вра­хо­ву­ва­ти дум­ки та ін­те­ре­си рі­зно­кла­со­вих верств су­спіль­ства, при­зве­ло до ство­ре­н­ня ав­то­ри­тар­но­го цен­тра­лі­зо­ва­но­го апа­ра­ту при­му­су у ви­гля­ді ЦК, об­ко­мів та рай­ко­мів ко­му­ні­сти­чної пар­тії. «Ске­ро­ву­ю­ча та на­прав­ля­ю­ча си­ла» пе­ре­бра­ла на се­бе всі управ­лін­ські фун­кції, а ра­ди ста­ли фор­маль­ни­ми та за­по­лі­ти­зо­ва­ни­ми. Ди­ктат і при­ду­ше­н­ня «іна­ко­ми­сле­н­ня» ста­ли нор­мою, і до­лю дер­жа­ви, те­ри­то­рій, окре­мих лю­дей та ці­лих на­ро­дів ста­ли ви­рі­шу­ва­ти «їх ве­ли­чно­сті на­чаль­ни­ки».

Жа­хли­ві со­ці­аль­ні екс­пе­ри­мен­ти, зло­чин­ні ме­то­ди при­му­су — від ре­пре­сій до роз­стрі­лів — спо­ну­ка­ли су­спіль­ство ви­бу­хну­ти 1990-х і по­ва­ли­ти все­вла­дність КПРС.

На­став ні­би­то час для роз­кві­ту де­мо­кра­тії та на­ро­до­вла­д­дя, але не ста­ло­ся, як га­да­ло­ся. Рай­ко­ми як тим ча со ва фор ма управ лін ня в « пе ре хід ний пе рі од » за ли ши ли ся у фор­мі вер­ти­каль­но-ін­те­гро­ва­ної си­сте­ми держ­адмі­ні­стра­цій.

Фа­кти­чно адмі­ні­стра­тив­на «бу­ла­ва» в ру­ках пре­зи­ден­тів пе­ре­тво­ри­ла­ся на «дрин при­му­су» при «му­тній» при­ва­ти­за­ції та «де­ри­ба­ні» дер­жмай­на. Дер­жав­на до­звіль­на си­сте­ма пе­ре­тво­ри­ла­ся на су­ціль­ну си­сте­му по­бо­рів, ха­ба­рів та «від­ка­тів». І жо­дні аген­ції з про­ти­дії ко­ру­пції не мо­гли і не змо­жуть ефе­ктив­но бо­ро­ти­ся з ха­бар­ни­цькою ін­фе­кці­єю, бо при­зна­чен­ці в адмі­ні­стра­ці­ях усіх рів­нів підзві­тні ли­ше то­му, хто на «го­рі», а но­сій вла­ди в дер­жа­ві — на­род — фа­кти­чно без­прав­ний і ні­яким чи­ном не мо­же впли­ва­ти на не­до­лу­гі рі­ше­н­ня кон­кре­тних осіб чи про­це­си.

Ря­сно скро­пив­ши кров’ю ге­ро­їв по­ва­ле­н­ня Яну­ко­ви­ча, чи мо­же­мо ствер­дно ска­за­ти, що су­спіль­ство пе­ре­мо­гло оги­дну си­сте­му, яка й до­сі три­має у сво­їх ла­пах ле­во­ву ча­сти­ну фі­нан­сів, пов­но­ва­же­н­ня з управ­лі­н­ня зем­ля­ми, на­дра­ми, лі­са­ми і во­дни­ми об’єкта­ми.

Ви­хо­дя­чи з ви­ще ви­кла­де­но­го, на пев но, ні у ко го не має сум ні ву: це не­по­доб­ство — си­сте­му держ­адмі­ні­стра­ції — по­трі­бно лі­кві­ду­ва­ти, бо це галь мо роз вит ку, ґрунт для ха­ба­рів і зловживань.

Ось моя від­по­відь, для чо­го по­трі­бно об’єд­на­н­ня гро­мад у су­ча­сних умо­вах: «щоб за­бра­ти і по­вер­ну­ти ра­дам на мі­сцях усі пов­но­ва- же­н­ня і ре­сур­си», пе­ре­да­ти все під кон­троль гро­ма­дам.

У ба­га­тьох мо­же ви­ни­кну­ти пи­та­н­ня: «А хі­ба Пре­зи­дент сво­їм ука­зом не мо­же одно­мо­мен­тно де­нон­су­ва­ти За­кон Укра­ї­ни «Про дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції» й пе­ре­да­ти дер­жав­ни­цькі фун­кції ра­дам?» Мо­же, але де­цен­тра­лі­за­ція не на­ста­не, бо при те­пе­рі­шніх пов­но­ва­же­н­нях обла­сних та ра­йон­них рад пе­ре­да­ча пов­но­ва­жень до ви­ко­нав­чих ко­мі­те­тів цих рад збе­ре­же без­прав­ність на сіль­ських те­ри­то­рі­ях. Ну, не мо­же бу­ти управ­лі­н­ня соц­за­хи­сту, дер­жзе­ма­ген­ство, від­ді­ли осві­ти, ме­ди­ци­ни, по­да­тко­ві стру­кту­ри, екс­тре­ні слу­жби, ре­є­стра­цій­ні під­роз­ді­ли в ко­жні­сінь­ко­му се­лі. Не про­го­ду­є­мо. А за­ли­шив­ши ці слу­жби в ра­йо­нах та обла­стях, ли­ше по­мі­ня­є­мо ви­ві­ски адмі­ні­стра­цій на ра­ди, фор­маль­но ма­ю­чи ли­ше мо­жли­вість оби­ра­ти де­пу­та­тів чи очіль­ни­ків, яких не зна­є­мо. Хре­бет си­сте­мі не зла­ма­є­мо і ґрунт для ко­ру­пції збе­ре­же­мо.

Я, вчо­ра­шній ске­птик що­до об’єд­на­н­ня, сьо­го­дні на­смі­лю­ю­ся ду­же ши­ро­кій ау­ди­то­рії ска­за­ти, що це за­раз шанс пе­ре­бра­ти всю пов­но­ту вла­ди і від­по­від­аль­но­сті на мі­сця. Об’єд­на­н­ня гро­мад, що спро­мо­жні на­да­ва­ти адмі­ні­стра­тив­ні по­слу­ги для опти­маль­них за те­ри­то­рі­єю та на­се­ле­н­ням утво­рень, з пра­вом гро­ма­ди на фор­му­ва­н­ня бю­дже­ту, стра­те­гії роз­ви­тку, з кон­тро­лем за ді­яль­ні­стю ко­му­наль­них та екс­тре­них служб — це спо­сіб ви­рва­ти з пащі адмі­ні­стра­тив­но­го дра­ко­на пов­но­ва­же­н­ня та ре­сур­си.

НЕ­РЕ­АЛЬ­НИХ БЮ­ДЖЕ­ТНИХ ПЛА­НІВ НІ­ХТО БІЛЬ­ШЕ НЕ СПУСКАТИМЕ ЗВЕР­ХУ

І на до да чу хо чу опи са ти своє ба чен ня то го, як ма ло би здій сню­ва ти ся управ лін ня в те ри то рі аль - но­му об’єд­нан­ні, які пра­ва слід ви­ма­га­ти се­лам, що увій­дуть до скла­ду об’єд­на­н­ня, роль та фун­кції ста­ро­ста­ту, де­пу­та­тів, гро­ма­ди.

Ви­вча­ю­чи до­свід фун­кціо­ну­ва­н­ня гмін у Поль­щі, об’єд­на­них гро­мад у Шве­ції та Есто­нії, я зро­зу­мів, що під час ство­ре­н­ня но­во­го адмі­ні­стра­тив­но­го те­ри­то­рі­аль­но­го управ­лі­н­ня зни­кає са­ма по­тре­ба в ба­га­то­рів­не­вій стру­кту­рі дер­жав­но­го управ­лі­н­ня. Ні­хто звер­ху не мо­же ди­кту­ва­ти, ко­му пе­ре­да­ти в орен­ду ко­му­наль­ну зем­лю, май­но чи на­дра. А ді­яль­ність на­йма­них за ре­зуль­та­та­ми кон­кур­сів пра­ців­ни­ків служб та ін­сти­ту­цій під­кон­троль­на гро­ма­дя­нам. Тя­га­ни­на в оформ­лен­ні до­ку­мен­тів, не­до­три­ма­н­ня тер­мі­нів ви­ко­на­н­ня, галь­му­ва­н­ня роз­ви­тку під­при­єм­ни­цтва, скар­ги спо­жи­ва­чів по­слуг — це не­гай­не ро­зір­ва­н­ня кон­тра­ктів на­йму.

Го­лов­не, що ме­не осо­би­сто вті­шає, — це те, що не­ре­аль­них бю­дже­тних пла­нів ні­хто біль­ше не спускатиме звер­ху, а на­то­мість по­тре­ба йо­го на­пов­не­н­ня спо­ну­ка­ти­ме до кре­а­тив­но­сті в по­шу­ку мо­жли­во­стей роз­ви­тку мі­сце­во­го ви­ро­бни­цтва, ін­тен­си­фі­ка­ції ко­мер­ці­а­лі­за­ції, ви­бо­ру опти­маль­них ста­вок мі­сце­вих збо­рів, що спо­ну­ка­ли б ве­де­н­ня бі­зне­су та за­лу­че­н­ня ка­пі­та­лу.

Дум­ка ба­га­тьох лю­дей, що при об’єд­нан­ні обов’яз­ко­во по­за­кри­ва­ють шко­ли та ам­бу­ла­то­рії, бо, мов­ляв, те­пер їх фі­нан­су­ва­н­ня ски­нуть на мі­сце­вий бю­джет, по­тре­бує де­яко­го про­сві­тни­цтва. До­зво­лю як ко­ли­шній вчи­тель ла­ко­ні­чно про­ясни­ти де­я­кі осо­бли­во­сті фі­нан­су­ва­н­ня цих дер­жав­них уста­нов. Так бу­ло і ни­ні діє, що ко­шти з дер­жав­но­го бю­дже­ту на утри­ма­н­ня за­кла­дів се­ре­дньої обов’яз­ко­вої осві­ти пе­ре­да­ють у ви­гля­ді ці­льо­вої су­бвен­ції на від­ді­ли осві­ти про­пор­цій­но до кіль­ко­сті учнів. Тоб­то від­по­від­но до нор­ма­ти­вів фі­нан­су­ва­н­ня, пев­на су­ма на рік на учня. І кін­це­ва су­ма за­ле­жить від кіль­ко­сті учнів. Ось то­му і йде­ться про опти­маль­ні гро­ма­ди, де бу­де не мен­ше 250 ді­ток. Су­ма гро­шей до­зво­лить за­без­пе­чи­ти які­сне фі­нан­су­ва­н­ня осві­тньої по­слу­ги. До ре­чі, пер­вин­на медицина фі­нан­су­є­ться за тим са­мим прин­ци­пом. То­му кіль­кі­сно біль­ша гро­ма­да отри­му­ва­ти­ме біль­шу су­бвен­цію. На­о­чні­ше це мо­жна про­де­мон­стру­ва­ти на при­кла­ді пен­сій­но­го фон­ду. Всім же зро­зумі­ло, що ви­пла­ти на­шим пен­сіо­не­рам здій­сню­ю­ться з ці­льо­вих ко­штів дер­жа­ви, а не з мі­сце­вої скар­бни­ці. Ду­маю, всім зро­зумі­ло, що від­кри­те по­бли­зу ва­шо­го се­ла, десь у су­сі­дньо­му на­се­ле­но­му пун­кті від­ді­ле­н­ня ПФУ бу­де фі­нан­су­ва­ти­ся не з бю­дже­ту об’єд­на­ної гро­ма­ди, а з дер­жав­но­го.

ОДНЕ З НАЙ­ПЕР­ШИХ ЗАВ­ДАНЬ — ЦЕ НА­ЛА­ГО­ДЖЕ­Н­НЯ ЕЛЕ­КТРОН­НОЇ КО­МУ­НІ­КА­ЦІЇ СЕ­ЛО — УСТА­НО­ВИ

У про­дов­же­н­ня те­ми на за­ки­ди, що, мов­ляв, ми ра­ні­ше їзди­ли до ра­йо­ну ав­то­бу­сом до уста­нов, а те­пер че­рез від­су­тність спо­лу­че­н­ня з но­вим адмін­цен­тром об’єд­на­ної гро­ма­ди бу­дуть тру­дно­щі, а то і вза­га­лі ко­лапс, від­по­вім так: у ХХІ сто­літ­ті го­во­ри­ти про па­пе­ро­вий до­ку­мен­то­обіг на­їв­но. Еле­ктрон­ний зв’язок ви­рі­шує це пи­та­н­ня, і до то­го ж на­зав­жди. Одне з най­пер­ших зав­дань в об’єд­на­них гро­ма­дах — це на­ла­го­дже­н­ня еле­ктрон­ної ко­му­ні­ка­ції се­ло — уста­но­ви. Ось це фун­кція і роль ста­ро­ста­ту — на­бли­зи­ти че­рез та­кий ме­ха­нізм по­слу­ги до спо­жи­ва­ча, а у ра­зі по­га­но­го ви­ко­на­н­ня ко­му­ні­ка­то­ром сво­єї ро­бо­ти не­ми­ну­ча за­мі­на йо­го на кра­що­го та ди­сци­плі­но­ва­ні­шо­го ви­ко­нав­ця.

Для на­о­чно­сті про­де­мон­струю, як це діє сьо­го­дні й як має пра­цю­ва­ти у най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му. Ви при­хо­ди­те до те­пе­рі­шньої сіль­ської ра­ди для по­да­н­ня де­кла­ра­ції та за­яви на отри­ма­н­ня суб­си­дії. Хі­ба у вас є по­тре­ба ку­дись їха­ти? Ва­ші па­пе­ри ві­дво­зить упов­но­ва­же­на осо­ба ра­ди до управ­лі­н­ня со­ці­аль­но­го за­хи­сту. І все. При­зна­че­н­ня суб­си­дії ви отри­ма­є­те за­ле­жно від ва­ших до­хо­дів, ви­хо­дя­чи із фор­мул роз­ра­хун­ку. А що по­гір­ши­ться зав­тра, якщо на­віть пра­ців­ни­ку ра­ди чи ста­ро­сті не тре­ба їха­ти в су­сі­днє се­ло, де бу­де пра­ців­ник со­ці­аль­ної слу­жби, який прийме всі до­ку­мен­ти еле­ктрон­ною по­штою. І так усі слу­жби та за­кла­ди. Окрім но­та­рі­аль­них дій, де по­трі­бні бу­дуть ва­ші під­пи­си, ска­жі­мо, на до­го­во­рі ку­пів­лі-про­да­жу бу­дин­ку. До ре­чі, но­та­рі­ус бу­де не за 30—50 кі­ло­ме­трів, а по­руч, у су­сі­дньо­му се­лі за 10—20 км без черг та ще й за по­пе­ре­дньо узго­дже­ним че­рез ста­ро­сту чи йо­го по­мі­чни­ка гра­фі­ком.

На­пев­не знаю, що на­вче­ні гір­ким до сві дом ре форм в Укра ї ні, чи­та­чі ска­жуть про ме­не, що я ідеа ліст або мрій ник. Не мріє ли ше по­мер­лий. А ми жи­ві, й для то­го, щоб мрії збу­ли­ся, а бю­ро­кра­ти не збе­ре­гли ту оги­дну си­сте­му, в якій па­ра­зи­ту­ють, по­трі­бно ро­би­ти ри­зи ко ва ні кро ки, вчи ти ся на кра - щих пра­кти­ках на­ших су­сі­дів, і не про­сто за­здри­ти, як у них до­бре, а по­лі­пши­ти і кар­ди­наль­но змі­ни­ти си­ту­а­цію в на­шо­му до­мі.

СЛІД ВИ­МА­ГА­ТИ ЗА­КРІ­ПЛЕ­Н­НЯ В БЮ­ДЖЕ­ТНО­МУ КО­ДЕ­КСІ КО­ШИ­КА ДО­ХО­ДІВ ОБ’ЄД­НА­НИХ ГРО­МАД

На за­вер­ше­н­ня про фун­да­мен­таль­ні ре­чі. Пер­ше: для за­хи­сту і га­ран­тії прав гро­мад, які вхо­ди­ти­муть до скла­ду об’єд­на­них, слід ви­ма­га­ти від суб’єктів за­ко­но­дав­чої іні­ці­а­ти­ви (на­ро­дних де­пу­та­тів) не по­пу­ліст­ських обі­ця­нок, а за­крі­пле­н­ня в бю­дже­тно­му ко­де­ксі ко­ши­ка до­хо­дів об’єд­на­них гро­мад з пра­вом жи­те­лів сіл, що увій­дуть до скла­ду спро­мо­жної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди, на управ­лі­н­ня 50% ство­рю­ва­но­го на їхній те­ри­то­рії об­ся­гу за­крі­пле­них до­хо­дів та збо­рів на вла­сні про­е­кти, мо­жли­вість суб­си­ду­ва­н­ня їх зі спіль­но­го бю­дже­ту, бю­дже­тів ви­щих рів­нів та гран­тів. На­при­клад, во­до­го­ни, ре­мон­ти і утри­ма­н­ня со­ці­аль­ної ін­фра­стру­кту­ри, за­про­ва­дже­н­ня і роз­ви­ток ко­о­пе­ра­ції, кон­це­сій­но-до­льо­ву участь в ко­мер­цій­них бі­знес-пла­нах то­що. Дру­ге: по­трі­бно чі­тко окре­сли­ти пов­но­ва­же­н­ня та від­по­від­аль­ність ста­рост. На мій по­гляд, староста має оби­ра­ти­ся пря­мим го­ло­су­ва­н­ням ви­бор­ців по­ряд із де­пу­та­та­ми об’єд­на­ної ра­ди та її очіль­ни­ком.

Слід пе ред ба чи ти фі нан су ван - ня ви трат на здій с нен ня де пу - та­тсь ких пов но ва жень ( пе ре їз ди, про­мо­цій­ні та ви­дав­ни­чі ви­тра­ти) де­пу­та­там ра­ди, щоб не ускла­дню­ва­ти ухва­ле­н­ня рі­шень ра­дою. По­двій ний ман дат ста рос та- де пу тат або член ви­ко­нав­чо­го ко­мі­те­ту-де­пу­тат не­д­опу­сти­мий.

Тре­тє: оскіль­ки об’єд­на­ні гро­ма­ди силь­но рі­зни­ти­му­ться стар­то­ви­ми ін­фра­стру­ктур­ни­ми мо­жли­во­стя­ми, слід ви­ма­га­ти від уря­ду не­гай­ної роз­роб­ки і за­про­ва­дже­н­ня про­гра­ми те­хні­чної сти­му­ля­ції те­ри­то­рій, що об’єд­ну­ю­ться. На моє пе­ре­ко­на­н­ня, опто­ві за­ку­пки ме­ди­чної, по­же­жної, ко­му­наль­ної та ко­му­ні­ка­тив­ної те­хні­ки, роз­роб­ка та фі­нан­су­ва­н­ня бу­дів­ни­цтва ти­по­вих про­е­ктів ін­фра­стру­ктур­них об’єктів зна­чно зде­ше­ви­ло б їх при­дба­н­ня та вве­де­н­ня в дію і при­швид­ши­ло б без­бо­лі­сний пе­ре­хід до но­вої си­сте­ми те­ри­то­рі­аль­но­го управ­лі­н­ня та які­сно­го на­да­н­ня всіх ви­дів по­слуг.

На­яв­ність по­бли­зу, за 10—20 км, пун­кту екс­тре­них служб, що дій­сно про­тя­гом 15—30 хви­лин змо­жуть при­бу­ти до мі­сця ви­кли­ку — чи це не вар­то то­го, щоб за та­кі бла­га і ро­бо­чі мі­сця по­бо­ро­ти­ся? А фор­му­ва­н­ня уста­нов осві­ти, ме­ди­ци­ни, зем­ле­устрою, му­ні­ци­паль­ної мі­лі­ції, від­ді­лу фі­нан­сів та ка­зна­чей­ства, зем­ка­да­стру, но­та­рі­а­ту, ре­є­стра­цій­них служб, ДРАЦу, ко­му­наль­них уста­нов — чи це не шанс мо­ло­ді й лю­дям із до­сві­дом по­бо­ро­ти­ся за мі­сце пра­це­вла­шту­ва­н­ня?

Не мо­жна за­ли­ша­ти так, як бу­ло вчо­ра. Ду­ма­ю­чи і уяв­ля­ю­чи, як хо­ті­ло­ся б жи­ти зав­тра, тре­ба ро­би­ти спро­би, дії й кро­ки сьо­го­дні. І на­віть якщо па­ну­ва­ти­ме тен­ден­ція — ми по­че­ка­є­мо і за пев­ни­ми ре­зуль­та­та­ми ухва­ли­мо рі­ше­н­ня пі­зні­ше — це та­кож про­грес. По­ки що ні­хто не від­чу­ває со­лод­ко­сті, бо не має бо­дай про­е­ктів за­ко­нів, які б да­ва­ли змо­гу про­ра­ху­ва­ти шта­тні роз­пи­си та по­са­до­ві окла­ди, роз­мі­ри по­тен­цій­но мо­жли­вих су­бвен­цій та при­бли­зний бю­джет ви­трат, щоб спів­ста­ви­ти йо­го з по­ка­зни­ка­ми сьо­го­дні­шніх над­хо­джень. На­їв­шись пер­цю по­пе­ре­дніх «не вель­ми вда­лих», м’яко ка­жу­чи, ре­форм, є острах об­пе­кти­ся зно­ву. І та­ке по­бо­ю­ва­н­ня має під­ґрун­тя. За­кон Укра­ї­ни «Про дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції» чин­ний, а про­ект або ба­че­н­ня фун­кцій пре­фе­ктур ні­де не пре­зен­то­ва­но, тим біль­ше не має кон­кре­тних змін або вне­се­них на роз­гляд пар­ла­мен­ту про­по­зи­цій до по­да­тко­во­го та бю­дже­тно­го ко­де­ксів що­до фі­нан­со­во­го за­без­пе­че­н­ня об’єд­на­них гро­мад, пе­ре­да­чі пов­но­ва­жень то­що.

Щоб на­си­ти­ти голод де­мо­кра­тії й на­ро­до­вла­д­дя, вар­то вель­ми ре­тель­но і вдум­ли­во при­го­ту­ва­ти цю стра­ву, щоб во­на не бу­ла глив­кою, а тим біль­ше, щоб під час на­силь­ни­цько­го го­ду­ва­н­ня не за­хли­ну­ти­ся.

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.