Про що свід­чить си­ту­а­ція у сфе­рі пе­ре­озбро­є­н­ня?

Управ­лі­н­ня ре­фор­мою се­кто­ру без­пе­ки здій­сню­є­ться у ру­чно­му ре­жи­мі

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­лен­тин БАДРАК, ди­ре­ктор Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії та роз­збро­є­н­ня

Обо­рон­на про­ми­сло­вість Укра­ї­ни про­хо­дить іні­ці­а­цію... чер­го­вим скан­да­лом. Спо­ча­тку про­тя­гом остан­ньо­го мі­ся­ця ке­рів­ни­цтво ДК «Укр­обо­рон­пром» змі­ню­ва­ло ке­рів­ни­ків низ­ки під­при­ємств. Так, бу­ло звіль­не­но ке­рів­ни­ка ДП «За­вод ім. В. Малишева» Ми­ко­лу Бє­ло­ва, а ви­ко­ну­ва­чем обов’ яз­ків при­зна­чи­ли го­лов­но­го ін­же­не­ра під­при­єм­ства Оле­ксан­дра Шей­ка. По­тім бу­ло «при­не­се­но у жер­тву го­ло­ву» ке­рів­ни­ка ДП «Львів­ський бро­не­тан­ко­вий за­вод» Оле­ксан­дра Оста­пця. Як ко­мен­ту­ва­ли, ці звіль­не­н­ня бу­ли пов’яза­ні з не­ви­ко­на­н­ням ви­ро­бни­чих пла­нів на під­при­єм­ствах, про­бле­ма­ми з на­ла­го­дже­н­ням се­рій­но­го ви­ро­бни­цтва тан­ків, бро­не­транс­пор­те­рів та бро­не­ма­шин «До­зор-Б». «Ка­дро­ві змі­ни по­вин­ні при­ско­ри­ти ви­ко­на­н­ня за­во­дом сво­їх зо­бов’язань у ме­жах дер­жав­но­го обо­рон­но­го за­мов­ле­н­ня і стра­те­гі­чних іно­зем­них кон­тра­ктів», — по­яснив за­сту­пник ген­ди­ре­кто­ра «Укр­обо­рон­про­му» Сер­гій Пінь­кас ка­дро­ву ро­та­цію на го­лов­но­му тан­ко­бу­ді кра­ї­ни. От­же, не тіль­ки бу­ло ви­зна­но на­яв­ні про­бле­ми, а й ке­рів­ни­цтво кон­цер­ну від­ре­а­гу­ва­ло на них.

Ці­ка­во, що пі­сля опри­лю­дне­н­ня одним з укра­їн­ських ви­дань ду­же кон­кре­тних і до­сить сут­тє­вих про­блем з ви­ко­на­н­ням пла­нів по всьо­му фрон­ту пе­ре­озбро­є­н­ня ри­то­ри­ка « Укр­обо­рон­про­му » де­що змі­ни­ла­ся. Ко­ро­тше ка­жу­чи, під­при­єм­ства Держ­кон­цер­ну ли­ше на чверть ви­ко­на­ли план ре­мон­ту озбро­єнь та вій­сько­вої те­хні­ки. Згі­дно з опри­лю­дне­ним ли­стом на­чаль­ни­ка Ген­шта­бу В. Му­жен­ка, « під­при­єм­ства держ­кон­цер­ну не від­ре­мон­ту­ва­ли 43 оди­ни­ці бо­йо­вої те­хні­ки та озбро­єнь, вклю­чно з 7 БТР-80, 8 БТР- 70, 12 БМП- 2, 6 БМ-21 «Град». А в ці­ло­му, за да­ни­ми Ге­не­раль­но­го шта­бу, «у 2014 — 2015 рр. під час екс­плу­а­та­ції на 151 оди­ни­ці бо­йо­вої те­хні­ки ви­яв­ле­но не­справ­но­сті, пов’яза­ні з не­які­сним ре­мон­том. Зі 102 від­ре­мон­то­ва­них БМП- 2 не­справ­ни­ми ви­яви­ли­ся 85», «з 90 тан­ків Т-64 і БМ « Бу­лат » на 66 пі­сля ре­мон­ту ви­яв­ле­но по­лом­ки», «з отри­ма­них зброй­ни­ми си­ла­ми 20 БТР- 3 і 25 БТР- 4 на хо­ду за­ли­ши­ло­ся ли­ше 18 оди­ниць » . Це ли­ше окре­мі ви­тя­ги з ви­ко­на­н­ня дер­ж­обо­рон­за­мов­ле­н­ня (ДОЗ).

Якщо че­сно, ще гір­ша си­ту­а­ція з іде­о­ло­гі­єю ДОЗ. У ньо­му ли­ше чо­ти­ри до­слі­дно- кон­стру­ктор­ських ро­бо­ти ( на­віть за ча­сів Ку­чми та Ющен­ка, яким бу­ло не до ОПК, ви­ко­ну­ва­ли­ся де­ся­тки ДКР), пра­кти­чно не­має стра­те­гі­чних про­е­ктів. По­при гу­чні за­яви вій­сько­во- по­лі­ти­чно­го ке­рів­ни­цтва кра­ї­ни ( вар­то ли­ше при­га­да­ти, скіль­ки бу­ло роз­мов пі­сля уча­сті Укра­ї­ни в між­на­ро­дно­му са­ло­ні IDEX), не­має жо­дної ін­фор­ма­ції про про­е­кти вій­сько­во- те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва ( ВТС) в ін­те­ре­сах під­ви­ще­н­ня обо­ро­но­зда­тно­сті Укра­ї­ни. Хі­ба що про­е­кти, які ще ра­ні­ше ініціативно бу­ло роз­гор­ну­то де­яки­ми про­від­ни­ми під­при­єм­ства­ми ( як, на­при­клад, ДККБ « Луч » ) . А са­ме ре­аль­ні про­е­кти мо­гли б пе­ре­тя­гну­ти іно­зем­ні кра­ї­ни зі ста­ту­су пар­тне­рів до ста­ту­су со­ю­зни­ків Укра­ї­ни. Біль­ше то­го, ре­зуль­тат ВТС має бу­ти в то­му, щоб ство­ри­ти зброю стри­му­ва­н­ня, що ви­ма­гає до п’ яти- се­ми ро­ків. Ці­ка­во, що на­віть штаб- квар­ти­ра НАТО під­штов­хує до акти­ві­за­ції ВТС. Так, шлях до отри­ма­н­ня за­хі­дних те­хно­ло­гій і за­по­ча­тку­ва­н­ня кон­кре­тних про­е­ктів дов­гий, але йо­го тре­ба прой­ти. Це ве­ли­че­зна ро­бо­та, але її тре­ба зро­би­ти. Хі­ба Укра­ї­на гір­ша за, ска­жі­мо, ПАР, яка вже де­ся­ти­лі­т­тя успі­шно спів­пра­цює з кра­ї­на­ми НАТО, спіль­но ви­ро­бляє на­віть ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чні ра­ке­ти? А Укра­ї­на в де­яких про­е­ктах уже ста­ла за­ру­чни­цею: на­при­клад, штра­фні сан­кції зі ство­ре­н­ня та ви­ро­бни­цтва кор­ве­та мо­жуть бу­ти та­ки­ми, що від­мо­ви­ти­ся від про­е­кту май­же не­мо­жли­во. На­віть в ім­пор­ті ОВТ за­ли­ша­є­ться ана­хро­нізм — за­ку­пів­лі че­рез ДК « Укр­спе­цекс­порт » ( без­умов­но, з ко­мі­сій­ни­ми, які за­ли­шає со­бі по­се­ре­дник).

Зві­сно, про­бле­ма пе­ре­озбро­є­н­ня не тіль­ки про­бле­ма обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті. І мо­жна час­тко­во по­го­ди­ти­ся з ке­рів­ни­цтвом «Укр­обо­рон­про­му», що ство­ре­н­ня ме­ха­ні­змів осво­є­н­ня но­вої те­хні­ки за­ли­ша­є­ться не­до­ско­на­лим, як і са­ме бу­дів­ни­цтво ар­мії. Во­но так са­мо, як і управ­лі­н­ня обо­рон­ною про­ми­сло­ві­стю, здій­сню­є­ться в ру­чно­му ре­жи­мі. На­при­клад, не­має жо­дно­го ке­рів­но­го до­ку­мен­та з ре­фор­му­ва­н­ня ЗСУ. Тоб­то ар­мія бу­ду­є­ться від­по­від­но до осо­би­стих по­гля­дів де­кіль­кох лю­дей в ото­чен­ні гла­ви дер­жа­ви. А якщо во­ни ра­птом по­ми­ля­ю­ться? То­му не див­но, що ні у Ген­шта­бу, ні у ко­ман­ду­вань ви­да­ми не­має ба­че­н­ня май­бу­тньо­го пе­ре­озбро­є­н­ня. А те ж са­ме ко­ман­ду­ва­н­ня По­ві­тря­них сил оби­рає для ви­ко­ри­ста­н­ня зви­чай­ну ра­діо­ре­лей­ну стан­цію ко­мер­цій­но­го при­зна­че­н­ня за­мість на­тів­ських. Або в Су­хо­пу­тних вій­ськах до ДОЗ не по­тра­пля­ють уже ро­зро­бле­ні та прийня­ті на озбро­є­н­ня си­сте­ми артилерійської роз­від­ки «По­ло­же­н­ня-2». Уже не ка­жу­чи про бо­йо­ві лі­та­ки, си­сте­ми ППО і ра­ке­ти — ці пи­та­н­ня є ко­смі­чно не­д­ося­жни­ми для ре­а­лі­за­ції.

Про що свід­чить си­ту­а­ція у сфе­рі пе­ре­озбро­є­н­ня?

Пе­ре­д­усім, та­ка тен­ден­ція свід­чить, що управ­лі­н­ня ре­фор­мою се­кто­ру без­пе­ки, яке здій­сню­є­ться в ру­чно­му ре­жи­мі — вна­слі­док при­хо­ва­но­го су­пер­ни­цтва гла­ви дер­жа­ви і гла­ви уря­ду, — се­бе не ви­прав­до­вує. За­мість ухва­ле­н­ня низ­ки за­ко­нів та за­про­ва­дже­н­ня по­са­ди про­філь­но­го пер­шо­го ві­це­прем’єр-мі­ні­стра управ­лі­н­ня здій­сню­є­ться че­рез РНБОУ. Яка з пи­та­н­ня­ми ко­ор­ди­на­ції та управ­лі­н­ня ОПК впо­ра­ти­ся не мо­же. Крім то­го, Ра­дбез — кон­суль­та­тив­ний ор­ган, і від­по­від­аль­но­сті за ці про­ва­ли не не­се. То­ді як про­ми­сло­вість — го­спо­дар­ські стру­кту­ри, які ма­ють жи­ти за за­ко­на­ми та фор­му­ла­ми уря­ду. Тут мо­жна кон­ста­ту­ва­ти збій у си­сте­мі. І змі­ню­ва­ти по­трі­бно са­му си­сте­му, змі­на­ми ке­рів­ни­ків під­при­ємств на­вряд чи мо­жна обі­йти­ся.

Зві­сно, ОПК — ли­ше одна з ді­ля­нок, де вла­да ви­яв­ля­є­ться не­зда­тною ор­га­ні­зу­ва­ти фун­кціо­ну­ва­н­ня і роз­ви­ток. Однак ді­лян­ка ця — до­сить ри­зи­ко­ва­на вла­сне для са­мої вла­ди, оскіль­ки про­бле­ми пе­ре­озбро­є­н­ня ЗСУ та ін­ших зброй­них фор­му­вань від­чу­ває все вій­сько — від сол­да­та до ге­не­ра­ла.

Тим ча­сом Мі­ні­стер­ство еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі го­тує про­ект Дер­жав­ної про­гра­ми роз­ви­тку ОПК до 2020 ро­ку та від­по­від­ний про­ект Кон­це­пції до неї. Ці­ка­во, це ри­ту­аль­ний та­нець уря­ду чи дій­сно чи­їсь ре­а­лі­сти­чні спо­ді­ва­н­ня на те, мі­ні­стер­ство ві­зьме­ться за пе­ре­бу­до­ву си­сте­ми. Тим, хто го­тує ке­рів­ні до­ку­мен­ти, мо­жна ли­ше на­га­да­ти, що відділ одно­го ві­дом­ства не змо­же ке­ру­ва­ти де­кіль­ко­ма ін­ши­ми ві­дом­ства­ми. А про­бле­ми ар­мії, на жаль, за­ли­ша­ти­му­ться си­стем­ни­ми, до­ки пра­кти­ка ру­чно­го управ­лі­н­ня се­кто­ром обо­ро­ни та обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті не за­ли­ши­ться в ми­ну­ло­му.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.