Як пи­шуть бю­джет на 2016 рік?

«День» роз­пи­тав мі­сце­ві гро­ма­ди про плю­си і мі­ну­си фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції

Den (Ukrainian) - - Економіка - Під­го­ту­ва­ли На­та­лія БІЛОУСОВА, «День»; Ва­дим РИЖКОВ, Дні­про­пе­тровськ, «День»; Ва­силь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужго­род; Оле­ся ШУТКЕВИЧ, Він­ни­ця; Ін­на ТІЛЬНОВА, Кі­ро­во­град

Учо­ра Пре­зи­дент пред­ста­вив осно­ви фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції. Це озна­чає, що бю­джет на 2015 рік пи­са­ти­ме­ться на но­вій по­да­тко­вій ба­зі. На­ра­зі уряд спіль­но з пар­ла­мент­ським ко­мі­те­том го­тує онов­ле­ний ва­рі­ант бю­дже­тної ре­зо­лю­ції, який ма­ють пе­ре­да­ти до Ра­ди ще до ого­ло­ше­н­ня лі­тніх ка­ні­кул. Пер­шу спро­бу про­ве­сти цей до­ку­мент Мін­фін про­ва­лив, бо в ньо­му мі­ні­маль­на пен­сія та зарплатня по­да­ва­ли­ся без ура­ху­ва­н­ня ін­фля­ції. Тож уряд пе­ре­пи­сує со­ці­аль­ні стан­дар­ти, а ре­гіо­ни тим ча­сом го­ту­ють свої фі­нан­со­ві про­по­зи­ції до основ бю­дже­ту на 2016 рік. Про­цес їхньо­го прийня­т­тя обі­цяє бу­ти ці­ка­вим: бю­джет пи­са­ти­ме­ться за но­ви­ми пра­ви­ла­ми фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції, які озна­ча­ють ви­ді­ле­н­ня на мі­сця біль­шої кіль­ко­сті гро­шей і роз­ши­ре­н­ня їхніх пов­но­ва­жень.

На­ра­зі пі­ло­тний ва­рі­ант фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції впро­ва­джу­є­ться. За йо­го пер­ши­ми під­сум­ка­ми, роз­по­вів прем’єр Ар­се­ній Яце­нюк, до­хо­ди мі­сце­вих бю­дже­тів ви­ро­сли на 36%, а за­га­лом фінансова лі­бе­ра­лі­за­ція на мі­сцях до­дасть їм 40 мі­льяр­дів гри­вень.

«Де­цен­тра­лі­за­ція вла­ди — на пів­шля­ху», — ка­же мі­ністр ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку, бу­дів­ни­цтва та жи­тло­во-ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства, ві­це­прем’єр-мі­ністр Ген­на­дій Зуб­ко. За йо­го сло­ва­ми, лі­де­ри — Схі­дна та Пів­ден­на Укра­ї­на, май­же всі схі­дні обла­сті — ви­йшли на фі­ні­шну пря­му, то­ді як на за­хо­ді кра­ї­ни по­ки що па­суть за­дніх. Утім, без вне­се­н­ня від­по­від­них змін до Кон­сти­ту­ції, фа­кти­чної де­цен­тра­лі­за­ції в Укра­ї­ні не від­бу­де­ться.

Тож як на­ра­зі ви­ко­ну­є­ться бю­джет? Які мі­ну­си та плю­си роз­ре­кла­мо­ва­ної уря­дом фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції вже по­ба­чи­ла на пра­кти­ці мі­сце­ва вла­да? Про це «День» за­пи­тав у ре­гіо­нах.

ВІН­НИЧ­ЧИ­НА: «СТИ­МУЛ ДО РОЗ­ВИ­ТКУ»

Ми­ну­ло май­же пів­ро­ку пі­сля то­го, як дер­жа­ва за­про­ва­ди­ла но­ве фор­му­ва­н­ня мі­сце­вих бю­дже­тів, де­ле­гу­вав­ши ор­га­нам мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня біль­ше пов­но­ва­жень. До­зво­лив­ши мі­ським і сіль­ським ра­дам вста­нов­лю­ва­ти роз­мір і зби­ра­ти де­я­кі по­да­тки, дер­жа­ва ски­ну­ла із се­бе чи­ма­ло зо­бов’язань. На­при­клад, уряд фі­нан­сує осві­ту й охо­ро­ну здо­ров’я за спе­ці­аль­но роз­ро­бле­ни­ми фор­му­ла­ми, а якщо мі­сце­вим ор­га­нам вла­ди цих ко­штів не ви­ста­чає, то ви­тра­ти до­фі­нан со­ву­ю­ться за ра­ху­нок зі­бра­них мі­сце­вих по­да­тків. Во­дно­час спо­ді­ва­ти­ся на жо­дні до­да­тко­ві до­та­ції з обла­сно­го чи дер­жав­но­го бю­дже­тів не до­во­ди­ться. Та все ж пе­ре­хід на но­ву мо­дель ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів має свої плю­си. І во­ни вже по­мі­тні на Він­нич­чи­ні.

«Цьо­го­рі­чне бю­дже­тне за­ко­но­дав­ство дає ко­жній гро­ма­ді, яка зда­тна взя­ти на се­бе зо­бов’яза­н­ня, мо­жли­вість про­фі­нан­су­ва­ти всі основ­ні стат­ті бю­дже­ту. Але не­ста­біль­на еко­но­мі­ка, стриб­ки кур­су ва­лют зму­шу­ють фі­нан­си­стів ла­ві­ру­ва­ти, — ви­знає ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту фі­нан­сів Він­ни­цької мі­ської ра­ди На­та­лія Лу­цен­ко. — Над­хо­дже­н­ня до бю­дже­ту Він­ни­ці (без вра­ху­ва­н­ня офі­цій­них трансфер­тів з дер­жав­но­го бю­дже­ту на со­ці­аль­ний за­хист) за І пів­річ­чя 2015 ро­ку по­рів­ня­но з від­по­від­ним пе­рі­о­дом 2014 ро­ку збіль­ша­ться на 210 міль­йо­нів гри­вень, або на 45%. Цьо­го вда­ло­ся до­сяг­ти зав­дя­ки за­про­ва­джен­ню но­вих по­да­тків і збо­рів та удо­ско­на­лен­ню ді­ю­чих. Зокре­ма, збіль­ши­ли­ся над­хо­дже­н­ня із по­да­тку на до­хо­ди фі­зи­чних осіб, за­про­ва­дже­ний акци­зний по­да­ток, дер­жав­не ми­то за ви­да­чу за­кор­дон­них па­спор­тів, яке ра­ні­ше за­ра­хо­ву­ва­ло­ся до дер­жав­но­го бю­дже­ту і ба­га­то ін­шо­го. Від по­да­тку на не­ру­хо­ме май­но осо­бли­вих над­хо­джень цьо­го ро­ку ми не очі­ку­є­мо, бо він спла­чу­є­ться ли­ше юри­ди­чни­ми осо­ба­ми. А опо­да­тку­ва­н­ня фі­зи­чних осіб роз­по­чне­ться 2016 ро­ку. І це дасть свої плю­си до бю­дже­ту мі­ста».

Ми­ну­ло­го ро­ку в мі­сті бу­ла про­бле­ма із затримкою ко­штів на ка­зна­чей­сько­му ра­хун­ку. Де­ся­тки міль­йо­нів «за­ви­са­ли» на ба­га­то мі­ся­ців. Ни­ні, як за­пев­ни­ла го­лов­ний фі­нан­сист Він­ни­ці, ця си­ту­а­ція кар­ди­наль­но змі­ни­ла­ся. І біль­шість пла­те­жів роз­по­ря­дни­ків бю­дже­тних ко­штів про­во­ди­ться упро­довж кіль­кох днів.

Від­чу­вав пе­ре­ва­ги від фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції і весь Він­ни­цький ре­гіон. Бю­дже­ти ба­зо­во­го рів­ня обла­сті за чо­ти­ри мі­ся­ці по­то­чно­го ро­ку по­ка­за­ли зро­ста­н­ня по­рів­ня­но з від­по­від­ним пе­рі­о­дом на 50 %. В обла­сті вже є 17 сіль­ських рад, які за під­сум­ка­ми чо­ти­рьох мі­ся­ців ви­ко­на­ли рі­чний бю­джет. І це ли­ше по­ча­ток, пе­ре­ко­на­ний пер­ший за­сту­пник го­ло­ви Він­ни­цької ОДА Ан­дрій Гиж­ко. Осо­бли­вою пе­ре­ва­гою цьо­го­рі­чно­го бю­дже­ту він вва­жає змі­ни в си­сте­мі між­бю­дже­тних від­но­син. Ко­ли на рів­ні се­ла і се­ли­ща вже не­має до­та­цій ви­рів­ню­ва­н­ня. Спер­шу це рі­ше­н­ня сіль­ських го­лів обу­ри­ло, але, ко­ли бю­дже­ти по­ча­ли на­пов­ню­ва­ти­ся за ра­ху­нок но­вих по­да­тків ( про­да­жу під­акци­зних то­ва­рів, по­да­тку на зем­лю, еко­ло­гі­чний збір, по­да­тку на при­бу­ток), во­ни зро­зумі­ли, що ви­гра­ють і за­спо­ко­ї­ли­ся. За­га­лом область цьо­го ро­ку очі­кує до­да­тко­вий гро­шо­вий ре­сурс у не менш, ніж пів­мі­льяр­да гри­вень.

Має бю­дже­тна де­цен­тра­лі­за­ція і сти­му­лю­ю­чий ха­ра­ктер, бо ха­зяй­но­ви­ті сіль­ські го­ло­ви вже за­хо­ди­ли­ся про­во­ди­ти ін­вен­та­ри­за­цію май­на, ви­зна­ча­ти, яку зем­лю мо­жна від­да­ти в орен­ду, щоб підза­ро­би­ти. А ра­йо­ни, які зав­жди «про­си­ли» гро­шей і жи­ли від су­бвен­ції до су­бвен­ції, отри­ма­ли кіль­ка міль­йо­нів віль­но­го за­ли­шку ко­штів. І це ли­ше за під­сум­ка­ми пів­ро­ку. Все це, на дум­ку він­ни­цьких чи­нов­ни­ків, сти­му­лює до ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку і за­ці­кав­лює спро­мо­жні і за­без­пе­че­ні гро­ма­ди об’єд­ну­ва­ти­ся, щоб 2016 ро­ку отри­ма­ти фі­нан­со­ві при­ві­леї від дер­жа­ви.

ЗА­КАР­ПА­Т­ТЯ: «ЗА ПІВ­РО­КУ БЮ­ДЖЕТ ВИ­КО­НА­Є­МО НА 144%»

Пі­сля вве­де­н­ня цьо­го­рі­чних змін до по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни си­ту­а­ція з на­пов­не­н­ням мі­сько­го бю­дже­ту від­чу­тно по­лі­пши­ла­ся, ка­же в.о. мі­сько­го го­ло­ви Ужго­ро­да Бог­дан Ан­дрі­їв. За під­сум­ка­ми пер­шо­го пів­річ­чя 2015 ро­ку, очі­ку­є­ться ви­ко­на­н­ня бю­дже­ту мі­ста на 144% від за­пла­но­ва­но­го по­ка­зни­ка. «Про­гно­зу­є­мо, що до­да­тко­во до мі­ської скар­бни­ці на­ді­йде по­над 41 міль­йон гри­вень, з них 34 міль­йо­ни — акциз на паль­не та ал­ко­голь. Це — чи­сті над­хо­дже­н­ня, без трансфер­тів», — ка­же чи­нов­ник.

Однак про­фі­цит бю­дже­ту ви­ник не че­рез те, що у мі­сті став­ся еко­но­мі­чний під­йом. На жаль, цьо­го­рі­чу роз­по­ря­дже­н­ня мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня дер­жа­ва пе­ре­да­ла по­да­ток на не­ру­хо­мість, ав­то­транс­порт, ча­сти­ну акци­зу на ал­ко­голь та на­фто­про­ду­кти, дер­жми­то, окре­мі ви­ди адмі­ні­стра­тив­них по­слуг та ін­ше. Фор­му­ю­чи ко­што­рис мі­ста на­при­кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку, фі­нан­си­сти мі­ськра­ди не мо­гли чі­тко про­ра­ху­ва­ти май­бу­тні над­хо­дже­н­ня, які ма­ли на­ді­йти згі­дно з но­ва­ці­я­ми Бю­дже­тно­го ко­де­ксу, а роз­ра­хо­ву­ва­ти «зі сте­лі» не хо­ті­ли. Вла­сне то­му й ста­ло­ся пе­ре­ви­ко­на­н­ня.

На­ра­зі, за сло­ва­ми очіль­ни­ка мі­ста, ри­тмі­чно фі­нан­су­ю­ться усі бю­дже­тні уста­но­ви, які пе­ре­бу­ва­ють на ба­лан­сі Ужго­ро­да. Шко­ли й ме­ди­чні уста­но­ви отри­му­ють ко­шти з дер­жав­но­го бю­дже­ту і тут теж осо­бли­вих про­блем не ви­ни­ка­ло. Ще до­не­дав­на існу­ва­ла сер­йо­зна пе­ре­шко­да, ко­ли Держ­каз на­чей­ство, з пев­них при­чин, за­три­му­ва­ло про­ве­де­н­ня роз­ра- хун­ків. До­сить ча­сто ви­ни­ка­ла аб­сур­дна си­ту­а­ція, ко­ли мі­сто ма­ло на сво­їх ко­ре­спон­дент­ських ра­хун­ках ко­шти, а роз­ра­ху­ва­ти­ся за отри­ма­ні по­слу­ги не мо­гло, що не раз спри­чи­ня­ло рі­зні кон­флі­ктні си­ту­а­ції. Ни­ні та­ко­го не­має.

Що ж до «зай­вих» гро­шей. 9 ли­пня від­бу­де­ться се­сія Ужго­род­ської мі­ськра­ди, яка й роз­по­ді­лить ви­ко­ри­ста­н­ня цих ко­штів. Ку­ди їх ви­тра­ча­ти — про­блем не­має: в Ужгороді «до­би­ті», у кра­що­му ра­зі — ла­та­ні і «што­па­ні» го­лов­ні про­їзні шля­хи, а біль­шість дру­го­ря­дних ву­лиць упро­довж остан­ніх 80 ро­ків уза­га­лі не бу­ли асфаль­то­ва­ни­ми, по­тре­бує не­від­кла­дної ре­кон­стру­кції осві­тле­н­ня мі­ста, шко­ли, ди­тсад­ки та ме­ди­чні уста­но­ви, зве­де­ні 50 — 30 ро­ків то­му, ін­ші со­ці­аль­ні за­кла­ди — осу­ча­сне­н­ня, по­то­чних та ка­пі­таль­них ре­мон­тів — ХХІ сто­лі­т­тя на­дво­рі. «Уже у пер­ших чи­слах ли­пня бу­де­мо скру­пу­льо­зно ви­вча­ти про­по­зи­ції, які об’єкти най­більш го­стро по­тре­бу­ють не­від­кла­дної під­трим­ки, ту­ди й спря­му­є­мо на­яв­ні ко­шти», — ка­же Бог­дан Ан­дрі­їв.

КІ­РО­ВО­ГРАД­ЩИ­НА: «НАЙ­ГО­ЛОВ­НІ­ШЕ — ЗМІНА ПРИН­ЦИ­ПІВ ФІ­НАН­СУ­ВА­Н­НЯ»

Мі­ський го­ло­ва Ма­лої Ви­ски (на­се­ле­н­ня рай­цен­тру при­бли­зно 12 ти­ся­чо­сіб) Юрій Гуль­дас роз­по­від­ає, що цьо­го­рі­чне на­пов­не­н­ня мі­сько­го бю­дже­ту не мо­жна на­зва­ти за­до­віль­ним. «По­да­ток на до­хо­ди фі­зи­чних осіб у нас за­бра­ли і пе­ре­да­ли ра­йон­ній ра­ді, але сьо­го­дні дер­жа­ва не на­дає ці ко­шти у пов­но­му об­ся­зі, то­му ми до­фі­нан­со­ву­є­мо ці стат­ті з мі­сько­го бю­дже­ту. Ми ж не мо­же­мо за­ли­ши­ти, на­при­клад, ди­тсад­ки без фі­нан­су­ва­н­ня... Хо­ча, як ві­до­мо, та­ке до­фі­нан­су­ва­н­ня су­пе­ре­чить пра­ви­лам роз­по­ді­лу по­да­тків, за­пи­са­но­му у бю­дже­тно­му ко­де­ксі», — ка­же мі­ський го­ло­ва.

Ке­рів­ни­ки те­ри­то­рі­аль­них гро­мад Ма­ло­ви­сків­щи­ни хо­ті- ли б ба­чи­ти бю­дже­тний про­цес, який фор­му­вав­ся б «зни­зу до­вер­ху», — ко­ли фі­нан­су­ва­н­ня те­ри­то­рії узго­джу­є­ться з мо­жли­во­стя­ми зі збо­ру по­да­тків, від­по­від­но до по­треб (не­об­хі­дна су­ма за­ли­ша­є­ться, а ре­шта від­да­є­ться для ви­ко­ри­ста­н­ня в ін­ших бю­дже­тах). На­справ­ді, як во­ни го­во­рять, їм спу­ска­ють бю­дже­тні по­тре­би ви­хо­дя­чи з «фор­муль­но­го роз­ра­хун­ку», тоб­то дер­жа­ва са­ма ви­рі­шує, скіль­ки ко­штів по­трі­бно, на­при­клад, для одно­го шко­ля­ра на один мі­сяць.

Цьо­го ро­ку ка­зна­чей­ство на­ба­га­то кра­ще пра­цює, ніж у по­пе­ре­дні ро­ки: «Ра­ні­ше ко­шти ле­жа­ли мі­ся­ця­ми, і ми не мо­гли їх ви­ко­ри­ста­ти, пе­ре­хо­ди­ли з бор­га­ми в на­сту­пні мі­ся­ці», — ка­же Юрій Гуль­дас.

Сьо­го­дні на по­ряд­ку ден­но­му — де­цен­тра­лі­за­ція та адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­на ре­фор­ма. Цей про­цес на те­ри­то­рії Ма­ло­ви­сків­ської мі­ськра­ди роз­по­ча­ли ще на по­ча­тку ве­сни, за­про­по­ну­вав­ши по­ряд роз­та­шо­ва­ним гро­ма­дам об’єд­на­ти­ся на до­бро­віль­них за­са­дах в одну са­мо­до­ста­тню те­ри­то­рі­аль­ну гро­ма­ду. З п’яти те­ри­то­рій від­гу­кну­ли­ся три і бу­кваль­но ци­ми дня­ми на се­сії мі­ськра­ди їх прийня­ли у гро­ма­ду, і те­пер від­по­від­но до ка­лен­дар­но­го пла­ну, який є у дер­жа­ві, пе­ре­да­ва­ти­муть рі­ше­н­ня на обла­сний рі­вень і в Ка­бмін для фі­нан­со­вих обра­хун­ків на на­сту­пний рік. У мі­сько­го го­ло­ви Юрія Гуль­да­са є спо­ді­ва­н­ня на те, що об’єд­на­ні фі­нан­со­ві мо­жли­во­сті те­ри­то­рій, які увій­дуть до Ма­ло­ви­сків­ської гро­ма­ди, змо­жуть ство­ри­ти но­ву по­ту­жну ін­фра­стру­кту­ру, де зна­чно по­лі­пши­ться якість на­да­н­ня адмі­ні­стра­тив­них та ін­ших по­слуг (осві­тніх, ме­ди­чних) і т.д. для усьо­го на­се­ле­н­ня об’єд­на­ної гро­ма­ди.

Про­цес пе­ре­хо­ду пов­но­ва­жень вла­ди на мі­сця та фі­нан­со­ву де­цен­тра­лі­за­цію Юрій Гуль­дас оці­нює по­зи­тив­но. « За 24 ро­ки ми ско­ти­ли­ся в гли­бо­ку яму, з якої тре­ба ви­би­ра­ти­ся. За жо­дно­го пре­зи­ден­та і жо­дно­го уря­ду не бу­ло та­ких ре­форм, які б ре­аль­но бу­ли від­чу­тни­ми. За­раз же від­бу­де­ться най­го­лов­ні­ше — зміна прин­ци­пів фі­нан­су­ва­н­ня. Сьо­го­дні най­го­лов­ні­ше — це на­да­н­ня які­сних адмі­ні­стра­тив­них по­слуг укра­їн­цю. Я щой­но по­вер­нув­ся з Оде­си, де від­бу­ва­ли­ся му­ні­ци­паль­ні слу­ха­н­ня з пи­тань де­цен­тра­лі­за­ції і пе­ре­йняв­ся там опти­мі­змом і ві­рою в успіх ре­форм, який і на­ма­га­ю­ся пе­ре­да­ти сво­їм ко­ле­гам у Ма­лій Ви­сці. Я по­зи­тив­но оці­нюю за­про­по­но­ва­ний ва­рі­ант фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції. Те­пер, пі­сля ви­бо­рів, ство­ре­на гро­ма­да бу­де са­ма ке­ру­ва­ти вла­сни­ми спра­ва­ми, а не хтось із Ки­є­ва чи Кі­ро­во­гра­да. Крім то­го, рі­ше­н­ня при­йма­ти­ме теж гро­ма­да. Я п’ятий рік обі­ймаю по­са­ду мі­сько­го го­ло­ви і за цей час у нас змі­ни­ло­ся шість го­лів рай­держ­адмі­ні­стра­цій. Чи мо­жна го­во­ри­ти про ін­ве­сти­ції, ста­лий роз­ви­ток, ре­а­лі­за­цію яки­хось сер­йо­зних про­е­ктів? Те­пер гро­ма­да оби­ра­ти­ме го­ло­ву, а не че­ка­ти­ме, як ха­зяй­ну­ва­ти­ме при­зна­че­ний пре­зи­ден­том го­ло­ва РДА. По вер­ти­ка­лі пре­зи­дент­ської вла­ди мо­жуть за­ли­ша­ти­ся якісь кон­троль­ні фун­кції, але го­спо­да­рем на те­ри­то­рії має бу­ти гро­ма­да. Те­пер во­на ма­ти­ме пра­во зби­ра­ти­ся і ви­слов­лю­ва­ти не­до­ві­ру від­по­від­но до ре­зуль­та­тів ді­яль­но­сті. Та­ким чи­ном до вла­ди при­йдуть лю­ди, які ре­аль­но пра­цю­ва­ти­муть. Тим па­че що бу­де ви­зна­че­ний ме­ха­нізм від­кли­ка­н­ня не­до­бро­со­ві­сних обран­ців. Гір­ше, ніж є, вже не мо­же бу­ти » , — пе­ре­ко­на­ний чи­нов­ник.

ДНІ­ПРО­ПЕ­ТРОВСЬК: «В УМО­ВАХ ДЕ­ЦЕН­ТРА­ЛІ­ЗА­ЦІЇ ПРА­ЦЮ­ВА­ТИ СТА­ЛО КРА­ЩЕ»

Про­цес де­цен­тра­лі­за­ції вла­ди, а та­кож роз­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень мі­сце­вих ор­га­нів, по­зи­тив­но впли­ває на фі­нан­со­ву си­ту­а­цію в Дні­про­пе­тров­ську. При­найм­ні, са­ме так оці­ню­ють остан­ні змі­ни в мі­ській ра­ді. За­сту­пник ди­ре­кто­ра фі­нан­со­во-еко­но­мі­чно­го де­пар­та­мен­ту Дні­про­пе­тров­ської мі­ськра­ди Оль­га Чер­кас, го­во­рить, що пі­сля ухва­ле­н­ня За­ко­ну про де­цен­тра­лі­за­цію збіль­ши­ла­ся при­бу­тко­ва ба­за мі­сько­го бю­дже­ту. Те­пер основ­ни­ми дже­ре­ла­ми йо­го на­пов­не­н­ня є по­да­ток на до­хо­ди фі­зи­чних осіб, який за­ли­ша­ють у роз­мі­рі 60 від­со­тків, пла­та за зем­лю — во­на за­ли­ша­є­ться пов­ні­стю, а та­кож акци­зи з роз­дрі­бної тор­гів­лі па­лив­но-ма­стиль­ни­ми ма­те­рі­а­ла­ми і тю­тю­ном. У гро­шо­во­му ви­мі­рі над­хо­дже­н­ня від акци­зів зро­сли до 231 млн гри­вень. То­му впер­ше за остан­ні сім ро­ків ви­ко­на­н­ня показників із за­галь­но­го фон­ду ста­но­ви­ло май­же 120 від­со­тків.

«Єди­на про­бле­ма — ви­ни­ка­ють тру­дно­щі зі стя­гу­ва­н­ням пла­ти за орен­ду зем­лі. Ко­ли до­го­вір про орен­ду за­кін­чу­є­ться, ми не мо­же­мо йо­го про­дов­жи­ти на се­сії мі­ськра­ди, оскіль­ки орен­да­рі са­мі не ква­пля­ться звер­та­ти­ся. До­во­ди­ться їх роз­шу­ку­ва­ти, а це дов­га спра­ва», — го­во­рить Оль­га Чер­кас. Во­на за­зна­чає, що мі­ська ра­да те­пер мо­же са­ма вста­нов­лю­ва­ти став­ки по­да­тку на зем­лю й не­ру­хо­ме май­но. А це теж по­зи­тив­на зміна.

Як ві­до­мо, ще не­дав­но мі­сце­ві бю­дже­ти стра­жда­ли від то­го, що за роз­по­ря­дже­н­ням з Ки­є­ва, їхні ко­шти на ка­зна­чей­ських ра­хун­ках «за­ви­са­ли». За­раз і тут си­ту­а­ція зна­чно по­кра­щи­ла­ся. «Бу­ває та­ке, що гро­ші ще за­три­му­ють, але зов­сім не в та­ких роз­мі­рах, як ра­ні­ше», — за­зна­чає за­сту­пник на­чаль­ни­ка де­пар­та­мен­ту.

У мі­ськра­ді роз­ра­хо­ву­ють на те, що тру­дно­щів не бу­де й при під­го­тов­ці бю­дже­ту на­сту­пно­го ро­ку. За но­вим Бю­дже­тним Ко­де­ксом, бю­джет мі­ста має бу­ти за­твер­дже­ний не пі­зні­ше гру­дня. «Якщо ми не всти­га­є­мо, то­ді за­твер­ди­мо йо­го на рів­ні 2015 ро­ку, а по­тім вне­се­мо змі­ни при ко­ри­гу­ван­ні. Ра­ні­ше у нас ви­ни­ка­ли ве­ли­кі про­бле­ми з ви­ко­на­н­ням мі­сько­го бю­дже­ту, і 2013 і 2014 ро­ку ми не да­ва­ли гро­шей на ре­монт до­ріг й ін­ше. За­раз при­бу­тко­ва ба­за че­рез де­цен­тра­лі­за­цію, а та­кож зга­да­ні змі­ни збіль­шу­є­ться, то­му ми не­що­дав­но змо­гли ви­ді­ли­ти 44 млн гри­вень на за­ку­пів­лю тро­лей­бу­сів — упер­ше за ба­га­то ро­ків», — роз­по­від­ає пред­став­ник мі­ськра­ди. Во­на ви­знає, що у фі­нан­си­стів бу­ли по­бо­ю­ва­н­ня че­рез не­ста­біль­ність кур­су грив­ні. Во­ни до­пу­ска­ли, що фінансова си­ту­а­ція мо­же по­гір­ши­ти­ся — на­при­клад, ско­ро­ти­ться по­да­ток на до­хо­ди фі­зи­чних осіб, але ні­чо­го осо­бли­во­го не ста­ло­ся. «Се­ре­дня зар­пла­та на під­при­єм­ствах на­віть де­що зро­сла. І хо­ча кіль­кість тих, хто пра­цює, змен­ши­ла­ся, за­галь­ний фонд зар­пла­ти збіль­шив­ся. То­му мо­жу одно­зна­чно ска­за­ти, що в умо­вах де­цен­тра­лі­за­ції пра­цю­ва­ти ста­ло кра­ще», — го­во­рить Оль­га Чер­кас.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.