Гро­ші та кон­суль­та­ції...

Як ЄС зби­ра­є­ться до­по­мог­ти ма­ло­му бі­зне­су в Укра­ї­ні

Den (Ukrainian) - - Економіка - Во­ло­ди­мир ЄР­МО­ЛЕН­КО Ста­т­тю опу­блі­ко­ва­но у спів­пра­ці з Бю­ле­те­нем Пред­став­ни­цтва ЄС в Укра­ї­ні

Кре­а­тив­ність, низь­кі ви­тра­ти на ін­те­ле­кту­аль­ний про­дукт, кон­ку­рен­тна ці­на на ро­бо­чу си­лу — ці ри­си пе­ре­ра­хо­вує укра­їн­ський бі­зне­смен Во­ло­ди­мир Па­тіс, го­во­ря­чи про силь­ні сто­ро­ни ві­тчи­зня­но­го ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су. Па­тіс є спів­за­снов­ни­ком ком­па­нії Eskada-M, яка екс­пор­тує ме­блі в ба­га­то кра­їн Єв­ро­пи і сво­їм при­кла­дом спро­сто­вує дум­ку про те, що на єв­ро­пей­ських рин­ках «на нас ні­хто не че­кає».

Сьо­го­дні успі­шний ма­лий бі­знес в Укра­ї­ні ча­сто зна­хо­дить се­бе у ба­га­то­на­ціо­наль­них кла­сте­рах. Во­ни об’єд­ну­ють ба­га­то ком­па­ній по всьо­му сві­ту, які пра­цю­ють як одна ком­па­нія, при цьо­му ко­жна з них ро­бить свій вузь­кий се­гмент ро­бо­ти. «У нас зви­кли до ло­гі­ки за­кри­то­го ци­клу: одна й та са­ма ком­па­нія ру­бає ліс і ро­бить ме­блі. Однак у сві­ті ця ло­гі­ка вже не пра­цює», — го­во­рить Па­тіс. Сьо­го­дні бі­знес шу­кає свої ні­ші вузь­кої спе­ці­а­лі­за­ції, де мо­жна до­ся­гну­ти низь­ких ви­трат та ви­со­кої ефе­ктив­но­сті, і вла­што­ву­є­ться в між­на­ро­дні ви­ро­бни­чі ци­кли.

По­при чи­ма­ло по­ді­бних успі­шних істо­рій ма­ло­му бі­зне­су в Укра­ї­ні сьо­го­дні до­во­ди­ться не­лег­ко. На­при­клад, не ви­ста­чає си­стем­них кон­та­ктів з між­на­ро­дни­ми клі­єн­там чи пар­тне­ра­ми або ж до­брих умінь у мар­ке­тин­гу чи ро­зу­мі­н­ня, як пра­цює су­ча­сний бі­знес. «На­шо­му бі­зне­су ча­сто не ви­ста­чає си­стем­но­сті», — ко­мен­тує Ін­на Со­снов­ська, екс­перт ком­па­нії Strategic Consulting Group та ра­дник де­ка­на Ки­є­во-Мо­ги­лян­ської бі­знес-шко­ли. «Си­стем­ність — це ро­зу­мі­н­ня то­го, яку цін­ність я мо­жу за­про­по­ну­ва­ти клі­єн­ту. Бо те, що я вмію ви­ро­бля­ти, да­ле­ко не зав­жди є тим, що я мо­жу про­да­ти. Якщо я ви­ро­бляю две­рі, то для ме­не клі­єн­та­ми мо­жуть бу­ти го­те­лі, бу­ді­вель­ні ком­па­нії, дилери — і для ко­жних з них мій про­дукт бу­де рі­зним», — го­во­рить во­на.

Крім то­го, укра­їн­ський бі­знес по­тре­бує біль­шо­го ро­зу­мі­н­ня то­го, що «по­трі­бно ба­га­то вкла­да­ти в ін­те­ле­кту­аль­ну ча­сти­ну про­ду­кту, в мар­ке­тинг, в по­зи­ціо­ну­ва­н­ня, у про­даж», го­во­рить Па­тіс. «Де­я­кі ком­па­нії в Укра­ї­ні за­раз бан­кру­ту­ють, бо про­сто не ма­ють від­ді­лу про­да­жу», — до­дає він.

І ще одна ва­жли­ва де­таль: укра­їн­ський ма­лий бі­знес за­раз пра­кти­чно не має до­сту­пу до де­ше­во­го ка­пі­та­лу.

Ре­а­гу­ю­чи на ці про­бле­ми, ЄС не­що­дав­но за­пу­стив дві іні­ці­а­ти­ви. Одна з них на­зи­ва­є­ться EU SURE ( « Під­трим­ка від ЄС для Укра­ї­ни для пе­ре­за­ван­та­же­н­ня її еко­но­мі­ки: EU Support to Ukraine to Re- launch the Economy » ) , з бюджетом у 95 міль­йо­нів єв­ро. Уго­ду про її за­пуск під­пи­са­ли Єв­ро­ко­мі­сар Йо­ган­нес Ган та мі­ністр еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі Укра­ї­ни Ай­ва­рас Абро- ма­ві­чус під час ві­зи­ту ко­мі­са­ра до Ки­є­ва два ти­жні то­му.

Де­та­лі про­гра­ми ще ро­зро­бля­ти­муть, але вже ві­до­мо кіль­ка ва­жли­вих ре­чей. По-пер­ше, во­на пра­цю­ва­ти­ме на двох рів­нях. Пер­ший — ма­кро­рі­вень — пе­ред­ба­чає ро­бо­ту з Мі­н­еко­ном роз­ви­тку для змен­ше­н­ня ре­гу­ля­тор­но­го ван­та­жу на бі­знес та до­по­мо­ги у ви­ро­блен­ні та здій­сне­н­ня по­лі­ти­ки еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. Дру­гий — мі­кро­рі­вень, пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня цен­трів під­трим­ки бі­зне­су в рі­зних ре­гіо­нах Укра­ї­ни. «До 2016 ро­ку про­гра­ма ство­рить ме­ре­жу «Цен­трів під­трим­ки бі­зне­су» у 15-ти ре­гіо­нах Укра­ї­ни, щоб да­ва­ти бі­зне­су які­сну кон­суль­та­цій­ну під­трим­ку», — роз­по­від­ає ме­не­джер се­кто- ру в Пред­став­ни­цтві ЄС в Укра­ї­ні, що за­йма­є­ться роз­ви­тком при­ва­тно­го се­кто­ру Бо­рис Фі­лі­пов.

Цен­три вчи­ти­муть бі­знес бу­ти су­ча­сни­ми та ефе­ктив­ни­ми і пра­цю­ва­ти­муть за мо­де­л­лю, яку роз­ро­бив Єв­ро­пей­ський банк ре­кон­стру­кції та роз­ви­тку і за якою він пра­цює в сво­їх офі­сах у Ки­є­ві та Льво­ві. Зокре­ма, йде­ться про на­да­н­ня кон­суль­та­цій для бі­зне­су і спла­ту їх вар­то­сті. Це, в свою чер­гу, до­по­мо­же МСП по­лі­пши­ти свій ме­не­джмент або ж за­про­ва­ди­ти між­на­ро­дні стан­дар­ти фі­нан­со­вої зві­тно­сті чи су­ча­сні пра­кти­ки мар­ке­тин­гу. Во­ни та­кож до­по­мо­жуть ком­па­ні­ям ада­пту­ва­ти­ся до но­вих норм, які пов’яза­ні з тор­го­вель­ни­ми роз­ді­ла­ми Уго­ди про асо­ці­а­цію і які ма­ють на­бу­ти чин­но­сті 1 сі­чня 2016 ро­ку.

Однак до­брих знань та умінь не­до­ста­тньо. І ЄС, і Укра­ї­на це до­бре ро­зу­мі­ють. Укра­їн­сько­му ма­ло­му та се­ре­дньо­му бі­зне­су бра­кує клю­чо­во­го еле­мен­ту: до­сту­пу до ка­пі­та­лу. Від­со­тко­ві став­ки на кре­ди­ти ду­же ве­ли­кі (близь­ко 30% у грив­ні). Кре­ди­ти в єв­ро та до­ла­рах де­шев­ші, але зна­чно ри­зи­ко­ва­ні­ші: всі ро­зу­мі­ють, що якщо грив­ня зно­ву впа­де, від­да­ти по­зи­чку ста­не май­же не­мо­жли­во.

Аби від­по­ві­сти на ці ви­кли­ки, ЄС за­про­по­ну­вав но­ву ідею: іні­ці­а­ти­ву «Ін­стру­мент DCFTA». Йо­го адмі­ні­стру ва­ти­муть єв­ро­пей­ські фі­нан­со­ві ін­сти­ту­ції — пе­ре­д­усім Єв­ро­пей­ський ін­ве­сти­цій­ний банк та Єв­ро­пей­ський банк ре­кон­стру­кції та роз­ви­тку. На від­мі­ну від EU SURE, «Ін­стру­мент DCFTA» є ре­гіо­наль­ною про­гра­мою, що пра­цю­ва­ти­ме не тіль­ки в Укра­ї­ні, ай у Гру­зії та Мол­до­ві.

По-пер­ше, «Ін­стру­мент DCFTA» бу­де зо­се­ре­дже­ний на то­му, щоб до­по­мог­ти укра­їн­сько­му бі­зне­су ада­пту­ва­ти­ся до но­вих ре­а­лій зо­ни віль­ної тор­гів­лі з ЄС. По­дру­ге, він бу­де більш «ма­те­рі­аль­ним», адже по­лег­шить до­ступ ма­лих і се­ре­дніх під­при­ємств в Укра­ї­ні до кре­ди­тів.

Один з еле­мен­тів « Ін­стру­мен­ту DCFTA» — це га­ран­тій­ний фонд. Він спів­пра­цю­ва­ти­ме з ко­мер­цій­ни­ми бан­ка­ми, що пра­цю­ють в Укра­ї­ні. «Фонд до­зво­ля­ти­ме бан­кам змен­шу­ва­ти свої ри­зи­ки в кре­ди­ту­ван­ні ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су», — ка­же ме­не­джер про­гра­ми Єв­ро­ко­мі­сії Га­брі­ель Блан, яка за­йма­є­ться пи­та­н­ня­ми еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку та енер­ге­ти­ки. Іна­кше ка­жу­чи, він на­да­ва­ти­ме змо­гу бан­кам да­ва­ти біль­ше кре­ди­тів ма­лим та се­ре­днім під­при­єм­ствам, на кра­щих умо­вах для МСП, час­тко­во бе­ру­чи на се­бе пов’яза­ні з цим ри­зи­ки.

Зав­дя­ки цій про­гра­мі, на­при­клад, банк мо­же «змен­ши­ти свої від­со­тко­ві став­ки для ма­лих та се­ре­дніх під­при­ємств, бо змо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на час­тко­ве по­вер­не­н­ня ко­штів від «Га­ран­тій­но­го фон- ду», якщо цей кре­дит під­при­єм­ство не по­вер­тає», го­во­рить Блан. Банк та­кож мо­же збіль­ши­ти тер­мін, на який ви­да­но кре­дит, у спо­ді­ван­ні, що у ра­зі про­блем фонд при­йде на до­по­мо­гу. Ін­ший еле­мент — це пом’якше­н­ня ри­зи­ків ко­ли­ва­н­ня ва­лю­тно­го кур­су (currency hedging). «На­при­клад, якщо банк бе­ре кре­дит у єв­ро та кре­ди­тує ма­лий бі­знес у грив­ні, а по­тім втра­чає че­рез де­валь­ва­цію грив­ні, ЄС мо­же взя­ти ча­сти­ну цих ри­зи­ків на се­бе і ком­пен­су­ва­ти ча­сти­ну втрат», — по­яснює Блан.

«Ін­стру­мент DCFTA» та­кож до­по­мо­же укра­їн­ським ком­па­ні­ям ада­пту­ва­ти­ся до но­вих ре­а­лій, що ма­ти­муть мі­сце у рам­ках зо­ни віль­ної тор­гів­лі з ЄС. На­при­клад, він мо­же час­тко­во спла­чу­ва­ти вар­тість кон­суль­та­цій для сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств у пи­та­н­нях те­стів, які ма­ють бу­ти здій­сне­ні для від­по­від­но­сті з сіль­сько­го­спо­дар­ськи­ми стан­дар­та­ми ЄС. Ко­ли ком­па­нія має ку­пи­ти обла­дна­н­ня для цих те­стів, фонд мо­же ком­пен­су­ва­ти ча­сти­ну ін­ве­сти­цій­них ви­трат.

Бю­джет Га­ран­тій­но­го фон­ду «Ін­стру­мен­ту DCFTA» для Укра­ї­ни ма­ти­ме 100 міль­йо­нів єв­ро. Цей фонд зда­тен сти­му­лю­ва­ти кре­ди­ти на су­му в один мі­льярд єв­ро, які ін­ве­сту­ва­ти­муть в укра­їн­ський ма­лий та се­ре­дній бі­знес. Ва­жли­во те, що про­гра­ма здій­сню­ва­ти­ме­ться в спів­пра­ці з ко­мер­цій­ни­ми бан­ка­ми, які пра­цю­ють в Укра­ї­ні: їхні ме­ре­жі, що при­су­тні в усіх ре­гіо­нах, мо­жуть роз­ши­ри­ти до­ступ ма­ло­го бі­зне­су до кре­ди­тних гро­шей.

Ці два еле­мен­ти ( кон­суль­та­цій­на під­трим­ка та кра­щий до­ступ до ка­пі­та­лу) бу­дуть ті­сно пов’яза­ні. Цен­три під­трим­ки бі­зне­су до­по­мо­жуть роз­ви­ва­ти про­е­кти, які мо­жуть пі­зні­ше до­по­мог­ти зна­йти не­об­хі­дні кре­ди­ти. У та­кий спо­сіб во­ни та­кож не­пря­мо збіль­шать шан­си ма­лих та се­ре­дніх під­при­ємств зна­йти гро­ші для сво­го роз­ви­тку.

Усе це мо­же сти­му­лю­ва­ти ма­лі та се­ре­дні під­при­єм­ства в Укра­ї­ні кра­ще роз­ви­ва­ти­ся і зна­йти лі­пший до­ступ до між­на­ро­дних рин­ків. Сьо­го­дні ду­же ва­жли­во ро­зу­мі­ти, що успіх укра­їн­ської еко­но­мі­ки та укра­їн­сько­го су­спіль­ства ве­ли­кою мі­рою за­ле­жить від то­го, як ма­лий та се­ре­дній бі­знес ада­пту ва­ти­ме­ться до но­вої ре­аль­но­сті. Від то­го, чи змо­же він збе­рег­ти на­яв­ні ро­бо­чі мі­сця і ство­ри­ти но­ві.

Но­ва про­грам­ма спів­пра­ці Укра­ї­ни з ЄС пра­цю­ва­ти­ме на двох рів­нях. Пер­ший — ма­кро­рі­вень пе­ред­ба­чає ро­бо­ту з Мі­не­ко­но мро­з­ви­тку для змен­ше­н­ня ре­гу­ля­тор­но­го ван­та­жу на бі­знес та до­по­мо­ги у ви­ро­блен­ні та здій­сне­н­ня по­лі­ти­ки еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. Дру­гий — мі­кро­рі­вень, пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня цен­трів під­трим­ки бі­зне­су в рі­зних ре­гіо­нах Укра­ї­ни. «До 2016 ро­ку про­гра­ма ство­рить ме­ре­жу «Цен­трів під­трим­ки бі­зне­су» в 15-ти ре­гіо­нах Укра­ї­ни, щоб да­ва­ти бі­зне­су які­сну кон­суль­та­цій­ну під­трим­ку», — роз­по­від­ає ме­не­джер се­кто­ру в Пред­став­ни­цтві ЄС в Укра­ї­ні, що за­йма­є­ться роз­ви­тком при­ва­тно­го се­кто­ру, Бо­рис Фі­лі­пов

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.