Тре­тя обо­ро­на Ка­ра­да­гу

Оку­па­цій­на вла­да Кри­му за­ра­ди ам­бі­цій має на­мір зни­щи­ти на­віть са­ме ті­ло пів­остро­ва

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ми­хай­ло ПАПЕНКО, жур­на­ліст

«Ра­дмін» Кри­му і та­кий со­бі «ро­сій­ський ін­ве­стор» на­ма­га­ю­ться від­кри­ти Пла­нер­ський кар’єр з ви­до­бу­тку осо­бли­во цін­них по­рід ще­бе­ню з ан­де­зи­тно­го ка­ме­ню в Ко­кте­бе­лі за пів­кі­ло­ме­тра від за­по­від­ни­ка Ка­ра­даг. Ан­де­зи­ти — це осо­бли­во мі­цні ка­ме­ні ти­пу мар­му­ру вул­ка­ні­чно­го по­хо­дже­н­ня. То­му во­ни й скон­цен­тро­ва­ні дов­ко­ла ви­мер­ло­го вул­ка­на. Їхні ро­до­ви­ща ду­же рід­кі­сні, а та­кий ще­бінь ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для ви­го­тов­ле­н­ня осо­бли­во мі­цних сор­тів бе­то­ну, зокре­ма для мор­ських спо­руд. А по­ді­бних бу­дів­ництв у Кри­му пла­ну­є­ться ба­га­то, осо­бли­во вій­сько­вих.

Ця спро­ба — тре­тя за остан­ні ро­ки. Дві по­пе­ре­дні здій­сне­ні крим­ськи­ми й до­не­цьки­ми ре­гіо­на­ла­ми. Зокре­ма, оста­н­ня — 2013 ро­ку. Уже дві­чі бу­ли про­ве­де­ні всі не­об­хі­дні еко­ло­гі­чні екс­пер­ти­зи й до­ве­де­но, що кар’єр зав­дасть при­ро­ді Схі­дно­го Кри­му без­по­во­ро­тної шко­ди. На під­ста­ві екс­пер­ти­зи Крим­ської ака­де­мії на­ук і під пре­сом гро­мад­ських про­те­стів жи­те­лів Ко­кте­бе­ля Ана­то­лій Мо­ги­льов за­крив про­ект. Зда­ва­ло­ся на­зав­жди. А ж ні...

За­раз «гла­ва Кри­му» Сер­гій Аксьо­нов у па­рі з ін­ве­сто­ром зно­ву ро­блять уже тре­тю спро­бу від­кри­ти кар’єр бі­ля під­ніж­жя Ка­ра­да­гу. «З то­чки зо­ру си­ро­вин­ної ба­зи кар’єр нам ду­же по­трі­бен», — го­во­рить Сер­гій Аксьо­нов. Рі­чу тім, що осо­бли­во в ни­ні­шніх умо­вах ізо­ля­ції Кри­му це під­при­єм­ство обі­цяє осо­бли­ву ви­го­ду. Бу­ді­вель­на про­ми­сло­вість Кри­му сьо­го­дні в про­ва­лі че­рез кри­ти­чний дефіцит бу­дма­те­рі­а­лів. Бра­кує пра­кти­чно всьо­го — пі­ску, ще­бе­ню, ме­та­ло­про­ка­ту, це­мен­ту, пи­ло­ма­те­рі­а­лів та ін­ших еле­мен­тів бу­дів­ни­цтва. На­при­клад, 2014 ро­ку по­тре­ба Кри­му в пі­ску ста­но­ви­ла 500 ти­ся­чтонн, а до­пра­ви­ли йо­го на пів­острів усьо­го 110 ти­ся­чтонн. Більш як по­ло­ви­на бу­дів­ництв про­сто­ю­ва­ла. Об­сяг бу­ді­вель­них ро­біт у Кри­му змен­шив­ся до 3,2 млрд рублів, що ста­но­вить усьо­го 44% від рів­ня 2013 ро­ку. На 2015 рік на бу­дів­ни­цтво ви­ді­ле­но по­над 10 млрд рублів, про­те без пі­ску й ще­бе­ню ні­яке бу­дів­ни­цтво не мо­жли­ве.

За ін­фор­ма­ці­єю «мі­ні­стра бу­дів­ни­цтва» Кри­му Сер­гія Ко­но­но­ва, у Кри­му за­раз діє 40 ве­ли­ких про­ми­сло­вих під­при­ємств бу­ді­вель­ної ін­ду­стрії, про­те об­ся­ги ви­до­бу­тку бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів не по­кри­ва­ють по­треб. При­чи­ною цьо­го є не мі­фі­чне «зро­ста­н­ня бу­дів­ни­цтва», а ане­ксія Кри­му, адже ра­ні­ше до­став­ка бу­дма­те­рі­а­лів з ма­те­ри­ко­вої Укра­ї­ни бу­ла еко­но­мі­чно прийня­тною й ціл­ком рен­та­бель­ною. 2014 ро­ку на пів­остро­ві бу­ло ви­до­бу­то всьо­го 2 млн тонн ще­бе­ню, що пра­кти­чно вдві­чі мен­ше по­тре­би. До то­го ж крим­ський ще­бінь ва­пня­ко­во­го по­хо­дже­н­ня має низ­ку обме­жень для здій­сне­н­ня ро­біт. Бу­дів­ни­цтва ви­ма­га­ють ще­бе­ню твер­ді­ших ка­ме­нів, а їх у Кри­му ду­же ма­ло, і він май­же зав­жди за­во­зив­ся з ма­те­ри­ко­вої Укра­ї­ни.

Про­ве­зе­н­ня з Ро­сії че­рез Кер­чен­ську про­то­ку здо­ро­жує вар­тість бу­дма­те­рі­а­лів від 8 до 10 ра­зів. На­при­клад, тон­на пі­ску в Ро­стов­ській обла­сті ко­штує 180 рублів. Але ко­ли во­на до­прав­ля­є­ться до Кер­чі, вже ко­штує 1181 ру­бель. Тон­на ще­бе­ню в Ро­стов­ській обла­сті ко­штує 260 рублів, а в Кер­чі во­на вже — 1640 рублів. То­ді як крим­ський ще­бінь ко­штує 250—600 рублів за тон­ну.

«Ін­ве­сто­ри», які пра­гнуть за­гар­ба­ти кар’єр, обі­ця­ють про­да­ва­ти бу­дів­ни­цтвам осо­бли­во цін­ний ко­кте­бель­ський ще­бінь по 600 рублів за тон­ну. Ну як тут не спо­ку­си­ти­ся «уря­ду», у яко­го ка­та­стро­фі­чно ні на що не ви­ста­чає гро­шей? То­му Сер­гій Аксьо­нов і спо­ді­ва­є­ться, що вже у тре­тій раз за­мов­ни­кам уда­сться чи то обду­ри­ти, чи то під­ку­пи­ти, чи то зму­си­ти еко­ло­гів і вче­них ви­зна­ти по­тен­цій­ну мо­жли­вість ви­до­бу­тку ка­ра­дазь­ких ан­де­зи­тів і роз­до­бу­ти ба­жа­ні до­від­ки про те, що якщо обе­ре­жно — то мо­жна.

На­справ­ді Пла­нер­ське ро­до­ви­ще ан­де­зи­ту під про­ми­сло­ву роз­роб­ку 2012 ро­ку отри­ма­ло крим­ське ж ТОВ «Буд­про­грес», пов’яза­не з де­пу­та­том двох скли­кань пар­ла­мен­ту Кри­му, вла­сни­ком те­ле­ка­на­лу ТБ FM Фрун­зе Мар­до­я­ном. За лі­цен­зію на 5 ро­ків він за­пла­тив близь­ко 4 ти­сяч­до­ла­рів. Про­ми­сло­ва ді­лян­ка за до­ку­мен­та­ми за­ймає 50 ге­кта­рів, з яких під гео­ло­го­ро­звід­ку від­во­ди­ться 20 ге­кта­рів. Кар’єр роз­та­шо­ва­но за 630 ме­трів від Ка­ра­дазь­ко­го за­по­від­ни­ка.

Оцін­ку впли­ву на дов­кі­л­ля на за­мов­ле­н­ня «Буд­про­гре­су» ви­ко­нав ви­ро­бни­чий ко­опе­ра­тив «Гео­лог». Еко­ло­ги роз­ці­ню­ють її як «за­мов­ле­ну». У до­ку­мен­ті ствер­джу­є­ться, що ство­ре­н­ня кар’єру зав­глиб­шки 90 ме­трів ли­ше ко­ро­тко­ча­сно впли­не на за­бру­дне­н­ня по­верх­не­вих вод і атмо­сфе­ри, а не­га­тив­но­го впли­ву на ро­слин­ний і тва­рин­ний світ не бу­де. «Еко­ло­гі­чний ри­зик від­су­тній», — го­во­ри­ться у ви­снов­ках ПК «Гео­лог». З кар’єру «Буд­про­грес» пла­нує отри­ма­ти 3 млн ку­бів осо­бли­во мі­цної бу­ді­вель­ної ще­бін­ки. На бу­дів­ни­цтві кар’єру й ви­до­бу­тку ще­бе­ню пла­ну­є­ться за­ді­ю­ва­ти близь­ко 100 пра­ців­ни­ків, і пі­сля ви­сна­же­н­ня за­па­сів че­рез 7 ро­ків під­при­єм­ство пла­ну­ють за­кри­ти.

СМЕР­ТЕЛЬ­НО НЕ­БЕЗ­ПЕ­ЧНА ЗА­ГРО­ЗА ДЛЯ КУ­РОР­ТУ Й ЗА­ПО­ВІД­НИ­КА

Ві­до­мий по­том­стве­ний еко­лог і гео­граф, до­ктор гео­гра­фі­чних на­ук Оле­ксандр Єна сво­го ча­су на про­ха­н­ня уря­ду зро­бив ви­сно­вок, що «гір­ські роз­роб­ки в без­по­се­ре­дній близь­ко­сті від ку­рор­тно­го се­ли­ща Ко­кте­бель вкрай не­га­тив­но по­зна­ча­ться на ре­кре­а­цій­ній і ін­ве­сти­цій­ній при­ва­бли­во­сті ре­гіо­ну » . Він по­пе­ре­див, що «пе­ре­не­се­н­ня си­лі­ка­тно­го ае­ро­зо­лю з кар’єру в ра­йон се­ли­ща Ко­кте­бель при­зве­де до істо­тно­го змен­ше­н­ня про­зо­ро­сті при­зем­но­го ша­ру атмо­сфе­ри, змі­ни тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му й у пер­спе­кти­ві до ура­же­н­ня мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня спе­ци­фі­чним ре­спі­ра­тор­ним за­хво­рю­ва­н­ням, ха­ра­ктер­ним для гір­ни­чо­про­ми­сло­вих ре­гіо­нів».

Про­те не ли­ше це є смер­тель­ною за­гро­зою для ре­гіо­ну. Екс­пер­ти Ка­ра­дазь­ко­го за­по­від­ни­ка за­зна­ча­ють, що мі­сце для кар’єру є ви­со­чи­ною, що грає роль бар’єру на шля­ху пів­ні­чно­го ві­тру. Її по­ни­же­н­ня при­зве­де до без­по­во­ро­тних змін цир­ку­ля­ції атмо­сфер­но­го по­ві­тря, що ви­кли­че змі­ни клі­ма­ту, а це за­ги­бель не ли­ше для ку­рор­ту, а й для тва­рин і ро­слин­но­го сві­ту. Так, рід­кі­сні й осо­бли­во рід­кі­сні пред­став­ни­ки фа­у­ни і фло­ри за­мер­за­ти­муть під пів­ні­чни­ми ві­тра­ми.

Вкрай не­без­пе­чни­ми є бу­ро- ви­бу­хо­ві ро­бо­ти в кар’єрі. Ме­то­ди­чна дія ви­бу­хів і стру­сів, за про­гно­за­ми гео­ло­гів, акти­ві­зує про­це­си зсу­ву бло­ків зем­ної ко­ри уздовж те­кто­ні­чних роз­ло­мів. При цьо­му ста­ла си­сте­ма ру­ху під­зем­них вод бу­де по­ру­ше­на, й за­па­си її в по­су­шли­вій зо­ні Схі­дно­го Кри­му ста­нуть ще мен­ши­ми. До­ста­тньо ска­за­ти, що аналогічний ефект був від­мі­че­ний на кар’єрі в Ста­ро­му Кри­му, де ви­бу­хо­ві ро­бо­ти при роз­роб­ці ро­до­ви­ща бу­дма­те­рі­а­лів на го­рі Агар­миш при­зве­ли до ско­ро­че­н­ня де­бе­ту Су­ба­сько­го во­до­за­бо­ру. Ці­ле се­ли­ще втра­ти­ло во­ду.

Че­рез хре­бет, на вер­ши­ні яко­го пла­ну­є­ться кар’ єр, про­хо­дить єди­на стеж­ка, яку ви­ко­ри­сто­ву­ють мі­сце­ві тва­ри­ни для пе­ре­су­ва­н­ня за­по­від­ни­ком, і якщо її пе­ре­кри­ти, то без зв’ яз­ку між по­пу­ля­ці­я­ми тва­ри­ни й пти­ці, що охо­ро­ня­ю­ться, не­за­ба­ром за­ги­нуть.

За твер­дже­н­ня­ми еко­ло­гів, гір­ські ро­бо­ти в кар’єрі не­га­тив­но впли­ва­ти­муть на дов­ко­ли­шню еко­си­сте­му в ра­ді­у­сі від 30 до 50 кі­ло­ме­трів.

Біль­ше то­го, за сло­ва­ми гео­ло­гів, по­кла­ди ан­де­зи­тів у цьо­му ро­до­ви­щі ма­ють зна­чні до­мі­шки гли­ни, то­му для отри­ма­н­ня чи­сто­го ан­де­зи­ту до­ве­де­ться бу­ду­ва­ти шла­мо­вий ба­сейн для йо­го про­ми­ва­н­ня, який ста­не осо­бли­во не­без­пе­чним дже­ре­лом за­бру­дне­н­ня дов­кі­л­ля.

Ро­сій­ський фонд «На­ціо­наль­на енер­ге­ти­чна без­пе­ка» пі­дго­ту­вав у цих пи­та­н­нях ін­фор­ма­цій­но-ана­лі­ти­чну до­по­відь, у якій уче­ні ді­йшли ви­снов­ку, що « ви­до­бу­ток ко­ри­сних ко­па­лин є най­не­без­пе­чні­шим чин­ни­ком по­гір­ше­н­ня еко­ло­гі­чної си­ту­а­ції Кри­му се­ред га­лу­зей про­ми­сло­во­сті».

ХТО ПЕ­РЕ­МО­ЖЕ ЦЬО­ГО РА­ЗУ?

Жи­те­лі Ко­кте­бе­ля пе­ре­ко­на­ні, що кар’єр мо­же зав­да­ти се­ли­щу й при­ро­ді Схі­дно­го Кри­му не­по­прав­ної шко­ди, во­ни за­пи­са­ли ві­део­звер­не­н­ня про­ти роз­роб­ки Пла­нер­сько­го ро­до­ви­ща ан­де­зи­тів. Від іме­ні ко­кте­бель­ців ви­сту­пи­ла старожил се­ли­ща Іри­на Си­чен­ни­ко­ва, вну­чка ра­дян­сько­го льо­тчи­ка-ви­про­бу­ва­ча Во­ло­ди­ми­ра Гін­це, по­хо­ва­но­го в Ко­кте­бе­лі. Си­чен­ни­ко­ва за­зна­чи­ла, що Ко­кте­бель не чі­па­ли на­віть фа­ши­сти, йо­го вда­ло­ся збе­рег­ти й при Укра­ї­ні. Во­на за­кли­ка­ла крим­ських чи­нов­ни­ків, які ло­бі­ю­ють ство­ре­н­ня кар’єру під Ка­ра­да­гом, «вклю­чи­ти міз­ки й му­дрість » . Її про­мо­ву ко­кте­бель­ці зу­стрі­ли опле­ска­ми.

Фір­ма «Буд­про­грес», пов’яза­на з де­пу­та­том ни­ні­шньої «дер­жра­ди» Фрун­зе Мар­до­я­ном, уже має три­ва­лу істо­рію бо­роть­би за кар’єр. Ще «до­не­цький» Ра­дмін Кри­му ска­су­вав своє ко­ли­шнє рі­ше­н­ня на оформ­ле­н­ня зем­лі під роз­роб­ку кар’ єру, але фір­ма свою не­по­сту­пли­вість по­яснює тим, що у неї лі­цен­зія на ви­до­бу­ток чин­на до 2017 ро­ку і що Пла­нер­ське ро­до­ви­ще до­сі за­ли­ша­є­ться в ба­зі роз­ві­да­них надр, а та­кож тим фа­ктом, що «дер­жра­да» Кри­му ще не за­твер­ди­ла кор­до­ни охо­рон­ної зо­ни Ка­ра­дазь­ко­го природного за­по­від­ни­ка.

Біль­ше то­го, на бо­ці вла­ди ви­я­ви­ло­ся й «мі­ні­стер­ство еко­ло­гії» Кри­му. 16 черв­ня гла­ва «ми­н­еко­ло­гії» Ген­на­дій На­ра­єв за­явив, що еко­ло­гі­чна за­гро­за Ка­ра­дазь­ко­му за­по­від­ни­ку і ку­рор­ту Ко­кте­бель від роз­роб­ки Пла­нер­сько­го ро­до­ви­ща ан­де­зи­тів по­сту­па­є­ться за зна­чи­мі­стю зав­дан­ню зро­би­ти Крим са­мо­до­ста­тнім ре­гіо­ном.

Уза­га­лі, за ни­ні­шньої « ро­сій­ської » ди­сци­плі­ни в Кри­му про­бле­му мо­жна бу­ло б розв’ яза­ти ду­же про­сто: до­ста­тньо Аксьо­но­ву або Кон­стан­ти­но­ву, зу­стрів­ши де­пу­та­та Фрун­зе Мар­до­я­на в ко­ри­до­рі «дер­жра­ди», при по­ти­ску рук ти­хим го­ло­сом по­ра­ди­ти йо­му за­бу­ти про кар’єр раз і на­зав­жди. І Мар­до­ян вмить за­бу­де. Про­те цьо­го не ро­би­ться... Че­рез дефіцит бу­дма­те­рі­а­лів по­тра­пляє під за­гро­зу зри­ву ці­ла низ­ка бу­дів­ництв, пе­ред­ба­че­них так зва­ною «Фе­де­раль­ною ці­льо­вою про­гра­мою роз­ви­тку Кри­му до 2020 ро­ку», зокре­ма й вій­сько­вих. А за це Мо­сква го­ло­ви по­зні­має, не­зва­жа­ю­чи на за­слу­ги « ге­ро­їв крим­ської ве­сни».

«Вла­да» сьо­го­дні хи­трує й ци­ні­чно за­яв­ляє, що рі­ше­н­ня про ство­ре­н­ня кар’єру бу­де прийня­те ли­ше з ура­ху­ва­н­ням дум­ки гро­мад­сько­сті, але не се­крет, що й мі­ні­стер­ство, й уся­кі екс­пер­тні гру­пи пра­цю­ють над тим, як пе­ре­ко­на­ти гро­мад­ськість у то­му, що кар’ єр не не­без­пе­чний для ре­гіо­ну. Пі­до­зрі­ло вже те, що до гру­пи екс­пер­тів з оцін­ки на­слід­ків кар’ єру « ра­дмін » Кри­му вклю­чив... де­пу­та­та Фрун­зе Мар­до­я­на.

Хто пе­ре­мо­же цьо­го ра­зу?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.