Яким чи­ном Гре­ція, яку вва­жа­ють ко­ли­скою де­мо­кра­тії, опи­ни­ла­ся у та­кій си­ту­а­ції

Екс­перт: «Біль­шість гре­цьких по­лі­ти­ків — не­на­дій­ні та не­про­фе­сій­ні»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Екс­перт: «Біль­шість гре­цьких по­лі­ти­ків — не­на­дій­ні та не­про­фе­сій­ні»

Ці­єї не­ді­лі, 5 ли­пня, в Гре­ції від­бу­де­ться ре­фе­рен­дум, на яко­му гре­ки ви­зна­чать подаль­шу сто­рін­ку не тіль­ки в істо­рії сво­єї кра­ї­ни, але й всьо­го Єв­ро­со­ю­зу. На го­ло­су­ван­ні, іні­ці­йо­ва­но­му уря­дом прем’єра Але­ксі­са Ци­пра­са на­се­ле­н­ня спи­та­ють, чи під­три­мує во­но ви­мо­ги «трой­ки» кре­ди­то­рів? Си­ту­а­ція в кра­ї­ні і до­сі ли­ша­є­ться на­пру­же­ною, оскіль­ки єв­ро­гру­па та єв­ро­пей­ські лі­де­ри за­яви­ли, що про­дов­жать пе­ре­го­во­ри з Афі­на­ми ли­ше пі­сля ре­фе­рен­ду­му. Ци­прас вже за­явив: якщо гре­ки під­три­ма­ють ви­мо­ги «трій­ки», то йо­го уряд у від­став­ку. Між тим, як на­га­дує Euronews, Афі­ни не отри­ма­ють но­вої по­зи­ки, по­ки не по­га­сять чин­ну за­бор­го­ва­ність. На­га­да­є­мо, Гре­ція не змо­гла по­вер­ну­ти МВФ до 30 черв­ня чер­го­вий транш бор­гу у 1,6 млрд. єв­ро.

Яким чи­ном Гре­ція, яка вва­жа­є­ться «ко­ли­скою де­мо­кра­тії», опи­ни­ла­ся у та­кій си­ту­а­ції — допу­сти­ла де­фолт? З цьо­го пи­та­н­ня «День» роз­по­чав ін­терв’ю зі стар­шим ана­лі­ти­ком-ле­кто­ром із пи­тань НАТО, те­ро­ри­зму та гло­баль­ної без­пе­ки Ата­на­сі­о­сом ДРУГОСОМ:

— Яким чи­ном Гре­ція, яку вва­жа­ють ко­ли­скою де­мо­кра­тії, опи­ни­ла­ся у та­кій си­ту­а­ції — допу­сти­ла де­фолт?

— Че­сно ка­жу­чи, про­тя­гом остан­ніх 20 ро­ків Гре­ція пе­ре­жи­ва­ла три­ва­лу хви­лю ко­ру­пції та по­га­но­го ме­не­джмен­ту в усіх сфе­рах. Це — пов­ний про­вал, який став­ся з ко­ле­ктив­ної ви­ни. З дру­го­го бо­ку, ми ви­тра­ти­ли ве­ли­че­зні су­ми на лі­тні Олім­пій­ські ігри 2004 ро­ку, які бу­ли не­про­зо­ри­ми. Гре­цькі по­лі­ти­чні пар­тії ду­же фра­гмен­то­ва­ні, по­лі­ти­ки ма­ють ті­сні зв’ яз­ки з не­ле­галь­ним бі­зне­сом та ві­до­мі сво­їм ухи­ля­н­ням від спла­ти по­да­тків. Про­тя­гом де­ся­ти­літь кра­ї­на не спро­мо­гла­ся за­про­ва­ди­ти хо­ча б на­дій­ну та кон­стру­ктив­ну по­да­тко­ву си­сте­му, в той час як де­я­кі впливові сім’ ї бра­ли участь в усіх аспе­ктах со­ці­аль­но­го та по­лі­ти­чно­го жи­т­тя (отру­ю­ю­чи ко­жну їх ча­сти­ну). Крім то­го, не з’ яви­ла­ся ра­ціо­наль­на по­лі­ти­чна стра­те­гія, яка бу­ла б спря­мо­ва­на на по­до­ла­н­ня стру­ктур­них не­до­лі­ків гре­цько­го су­спіль­ства. Вся дер­жа­ва і, зви­чай­но, вся дер­жав­на бю­ро­кра­тія ви­яви­ли­ся хво­ри­ми, слаб­ки­ми, ко­рум­по­ва­ни­ми, не­ди­сци­плі­но­ва­ни­ми, не­ста­біль­ни­ми; во­ни не бу­ли в змо­зі на­ла­го­ди­ти вла­сне ви­ро­бни­цтво і роз­ви­ток — та­ким чи­ном, ми і до­сі за­ле­жні від іно­зем­них кре­ди­тів (осо­бли­во з Ні­меч­чи­ни), ко­три­ми чи­нов­ни­ки, до то­го ж, злов­жи­ва­ють у осо­би­стих та по­лі­ти­чних ін­те­ре­сах.

«ГРЕ­ЦІЯ СТА­ЛА ЗА­РУ­ЧНИ­КОМ НЕМИСЛИМОГО ЗОВ­НІ­ШНЬО­ГО БОР­ГУ ПЕ­РЕД КРЕ­ДИ­ТО­РА­МИ»

— Що ви ду­ма­є­те про сло­ва Едвар­да Лу­ка­са: «Гре­ки пла­тять за жа­ді­бність, не­ком­пе­тен­тність і не­ра­ціо­наль­ність сво­їх по­лі­ти­ків. Але перш за все це озна­ка нев­да­чі Єв­ро­пи — спо­ча­тку в по­бу­до­ві ва­лю­тно­го со­ю­зу, за­сно­ва­но­го на сприйнят­ті ба­жа­но­го за дій­сне, а по­тім у не­спро­мо­жно­сті впо­ра­ти­ся з на­слід­ка­ми»?

— Я пов­ні­стю зго­ден із йо­го оцін­кою. Біль­шість гре­цьких по­лі­ти­ків не­на­дій­на та не­про­фе­сій­на. Їх ха­ра­кте­ри­зує ду­же не­про­ду­ктив­на і по­пу­ліст­ська по­лі­ти­чна ри­то­ри­ка, а та­кож низь­кий рі­вень знань із шир­шо­го ко­ла пи­тань. Во­ни за­ці­кав­ле­ні тіль­ки в успі­ху особистого чи пар­тій­но­го бі­зне­су. Во­ни, між ін­шим, не- суть від­по­від­аль­ність за тра­гі­чну си­ту­а­цію в кра­ї­ні. За­раз скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що кра­ї­на про­йшла то­чку не­по­вер­не­н­ня.

Що­до єв­ро­пей­сько­го під­хо­ду, то 19 кра­їн єв­ро­зо­ни не по­ді­ля­ють «спіль­но­го ба­че­н­ня єди­ної ва­лю­ти» (а де­я­кі кра­ї­ни Се­ред­зем­но­мор’я ма­ють пев­ні тру­дно­щі у про­дов­жен­ні ті­сної спів­пра­ці з пів­ні­чни­ми). Все спів­то­ва­ри­ство, на жаль, не по­бу­до­ва­не на силь­них, ста­біль­них і здо­ро­вих ко­ре­нях. Та­ким чи­ном, на да­ний мо­мент Гре­ція ста­ла за­ру­чни­ком немислимого зов­ні­шньо­го бор­гу пе­ред кре­ди­то­ра­ми, які ви­ма­га­ють усе біль­ших за­хо­дів жорс­ткої еко­но­мії і став­лять усе жорс­ткі­ші ви­мо­ги пе­ред гре­цьким на­се­ле­н­ням. Та лю­ди уже до­ся­гли ме­жі і не мо­жуть іти да­лі. Будь-який із ва­рі­ан­тів за­ли­шає усю еко­но­мі­ку в ру­ї­нах і без чі­тко­го ба­че­н­ня май­бу­тньо­го.

— Які ета­пи роз­ви­тку Гре­ції при­ве­ли кра­ї­ну до ці­єї си­ту­а­ції? Хто в цьо­му ви­нен: гре­цька елі­та чи ін­ші фа­кто­ри, на­при­клад, брюс­сель­ська бю­ро­кра­тія?

— Я вже ка­зав, що по­лі­ти­чні елі­ти та їх катастрофічна по­лі­ти­ка спри­чи­ни­ли різ­ке по­гір­ше­н­ня ста­ну кра­ї­ни. Во­ни кра­ли ве­ли­кі су­ми гро­шей для за­до­во­ле­н­ня осо­би­стих і сі­мей­них по­треб, у чо­му не­має сум­ні­вів. У сфе­рах обо­ро­ни, ме­ди­ци­ни та ЗМІ па­ну­ва­ла стра­шна ко­ру­пція. За остан­ні 20-25 ро­ків кра­ї­ною ке­ру­ва­ли со­ці­а­лі­сти­чні та пра­во­цен­трист­ські пар­тії без про­грам чи по­лі­ти­ки, які за­слу­го­ву­ва­ли б на до­ві­ру.

З дру­го­го бо­ку, не­зва­жа­ю­чи на те, що Гре­ція є актив­ною уча­сни­цею про­це­сів у за­хі­дно­му сві­ті, у бю­ро­кра­ти­чних ко­лах па­ну­ють за­стій­ні тенденції. Як на­слі­док, во­ни за­ну­ре­ні у ста­ро­мо­дні дум­ки і про­во­дять ста­ро­мо­дну по­лі­ти­ку. Ва­жли­во, я б ска­зав, не­об­хі­дно, щоб Гре­ція про­ве­ла транс­фор­ма­цію у ба­га­тьох ви­мі­рах. А бю­ро­кра­тія ЄС ли­ше до­дає про­блем і тру­дно­щів до тих, що уже існу­ють.

«БЛИЗЬ­КІСТЬ ГРЕ­ЦЬКОЇ ПРА­ВО­СЛАВ­НОЇ ЦЕР­КВИ ДО РО­СІЇ ПУ­ТІ­НА — ЦЕ ПРО­СТО НЕ­ПРА­ВИЛЬ­НО»

— Які чин­ни­ки при­зве­ли до ви­ни­кне­н­ня лі­во­го та пра­во­го по­пу­ліст­ських ру­хів у Гре­ції? Чи бу­ло їхнє ви­ни­кне­н­ня не­зво­ро­тнім?

— Ви­ни­кне­н­ня ра­ди­каль­но пра­вої пар­тії «Зо­ло­та Зо­ря» ста­ло на­слід­ком ха­о­ти­чно­го і ду­же не­здо­ро­во­го по­лі­ти­чно­го та со­ці­аль­но­го клі­ма­ту в Гре­ції. Крім то­го, во­но пов’яза­не із про­бле­ма­ми вну­трі­шньої без­пе­ки — гли­бо­кою ко­ру­пці­єю та не­за­кон­ною мі­гра­ці­єю. На да­ний мо­мент важ­кі ча­си під­три­му­ють тен­ден­цію до зро­ста­н­ня їх під­трим­ки у ши­ро­ких вер­ствах роз­ча­ро­ва­но­го су­спіль­ства. Пар­тія «Зо­ло­та Зо­ря» за ці ро­ки вста­но­ви­ла мі­цні зв’яз­ки із ра­ди­каль­ни­ми ру­ха­ми Ро­сії та ін­ших кра­їн — це ду­же не­без­пе­чна тен­ден­ція, що мо­же ма­ти зна­чно де­ста­бі­лі­зу­ю­чі наслідки. За мо­ї­ми оцін­ка­ми, по­при від­но­сну від­су­тність у пу­блі­чно­му про­сто­рі «Зо­ло­та Зо­ря» збіль­шує свою си­лу в пев­них мі­стах та у афін­ських пе­ред­мі­стях. А тра­ге­дія, що пе­ред на­ми роз­гор­та­є­ться, ли­ше під­си­лює мою оцін­ку.

Не­ймо­вір­ний ре­зуль­тат ко­а­лі­ції СІРІЗА на по­пе­ре­дніх ви­бо­рах (36%) був на­слід­ком яв­но­го, без­пе­рерв­но­го і не­о­б­ґрун­то­ва­но­го по­пу­лі­зму, ви­кли­ка­но­го за­хо­да­ми жорс­ткої еко­но­мії, які впро­ва­джу­ва­ли біль­ше п’яти ро­ків. СІРІЗА, яка є фра­гмен­то­ва­ною ко­а­лі­ці­єю ко­му­ні­стів, по­мір­них лі­вих та пред­став­ни­ків ін­ших те­чій, ду­же ро­зум­но екс­плу­а­ту­ва­ла ри­то­ри­ку, спря­мо­ва­ну про­ти жорс­ткої еко­но­мії, за­про­ва­дже­ної що­до Гре­ції трі­ум­ві­ра­том: ЄС, ЄЦБ та МВФ; во­на до пев­но­го ча­су збе­рі­гає до­ста­тню під­трим­ку. Та че­рез по­пу­лізм і та­єм­ні уго­ди во­на за­ли­ша­є­ться не­пе­ре­дба­чу­ва­ною си­лою. Про­тя­гом де­яко­го ча­су СІРІЗА бу­де за­ли­ша­ти­ся силь­ною, про­те ба­га­то в чо­му роз­ді­ле­ною си­лою у гре­цькій по­лі­ти­ці.

— Що ви мо­же­те ска­за­ти про роль істо­рії, зокре­ма пра­во­слав­ної ре­лі­гії (і близь­ко­сті че­рез неї з Ро­сі­єю) у фор­му­ван­ні гре­цької сві­до­мо­сті, спосо­бу ми­сле­н­ня та що­до їх впли­ву на бі­знес?

— Істо­ри­чна роль та вплив ре­лі­гії зав­жди ві­ді­гра­ва­ли зна­чну роль у гре­цько­му по­лі­ти­чно­му жит­ті. У рі­зний час во­ни впли­ва­ли на пев­ні по­лі­ти­чні та со­ці­аль­ні рі­ше­н­ня. Осо­бли­во на Бал­ка­нах, зокре­ма під час се­па­ра­тист­ських во­єн у ко­ли­шній Юго­сла­вії... Пра­во­слав­на цер­ква у Гре­ції про­тя­гом сто­літь вста­но­ви­ла ті­сні зв’яз­ки з уря­дом, зброй­ни­ми си­ла­ми та ін­ши­ми га­лу­зя­ми дер­жав­но­го управ­лі­н­ня.

Близь­кість Гре­цької пра­во­слав­ної цер­кви до не­де­мо­кра­ти­чної, екс­пан­сіо­ніст­ської, про­во­ка­цій­ної та са­мо­дер­жав­ної Ро­сії Пу­ті­на — це про­сто не­пра­виль­но, це не­про­ду­ма­ний під­хід. Во­на по­вин­на силь­ні­ше кри­ти­ку­ва­ти дії Пу­ті­на про­ти укра­їн­ської те­ри­то­рії і су­ве­ре­ні­те­ту в Кри­му та на Дон­ба­сі.

ФО­ТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.