Спад­ко­єм­ність мо­сков­ської ти­ра­нії:

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

Чер­го­ва хви­ля де­кла­ра­цій про «все­пе­ре­мо­жну лю­бов» мо­сков­сько­го Крем­ля до укра­їн­ців, яка сьо­го­дні спо­сте­рі­га­є­ться в про­па­ган­дист­ських ру­по­рах Пу­ті­на, під­твер­джує гли­бо­ку кри­зу офі­цій­ної до­ктри­ни що­до ро­сій­ської агре­сії в Укра­ї­ні. Вже без тру­дно­щів вба­ча­є­ться без­по­ра­дність тих пи­сак, які го­ту­ють сво­є­му кро­во­жер­ли­во­му лі­де­ру та­кі со­бі без­не­вин­ні про­мо­ви зі «зво­ру­шли­ви­ми» па­са­жа­ми на зра­зок «...у нас об­щая исто­рия, об­щая куль­ту­ра с об­щи­ми ду­хов­ными кор­ня­ми. Что бы не прои­схо­ди­ло, Рос­сия и Украи­на так или ина­че обре­че­ны на сов­ме­стное бу­ду­щее». Це ж тре­ба так вмі­ти ска­за­ти, щоб зра­зу на­ля­ка­ти: «сов- ме­стное бу­ду­щее...». Як сло­ва яко­гось істо­ри­чно­го за­кля­т­тя... Офі­цій­на Мо­сква про­дов­жує нав’язу­ва­тись у спіль­ну істо­рію і куль­ту­ру, ма­ні­пу­лю­ю­чи ка­те­го­рі­єю «ду­хов­них ко­ре­нів», щоб учер­го­ве від­ме­жу­ва­ти­ся від ін­шо­го спад­ку, за який во­на не­се істо­ри­чну від­по­від­аль­ність.

У мен­таль­но­му і куль­тур­но­істо­ри­чно­му сен­сі в ро­сі­ян та укра­їн­ців не­має спіль­них ду­хов­них ко­ре­нів — був і є ли­ше до­ти­чний істо­ри­чний кон­текст, який якраз най­більш ви­ра­зно уна­о­чнює від­мін­но­сті між куль­тур­ною тя­глі­стю двох етно­сів. Пре­тен­зії Мо­скви на Ки­їв­ську Русь, як до­ка­за­но чи­слен­ни­ми не­фаль- си­фі­ко­ва­ни­ми дже­ре­ла­ми, є без­під­став­ни­ми, на­то­мість вправ­но використовуються в по­лі­ти­ці Крем­ля уже не пер­ше сто­лі­т­тя. На­справ­ді ж су­ча­сна Ро­сія є спад­ко­єм­ни­цею ін­шої ци­ві­лі­за­цій­ної па­ра­ди­гми, яку так «яскра­во» ре­пре­зен­ту­ва­ли Іван Гро­зний, Пе­тро Пер­ший, Ка­те­ри­на Дру­га, Йо­сип Ста­лін, Вла­ді­мір Ле­нін — мо­сков­ської ти­ра­нії. Від ці­єї при­кме­ти най­біль­ше хо­ва­ли­ся і хо­ва­ю­ться чіль­ни­ки Ро­сій­ської ім­пе­рії, або те­пер Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. На­стіль­ки хо­ва­ю­ться, що «при­за­бу­ли» на­віть при­слу­ха­ти­ся до сво­їх ві­до­мих ми­сли­те­лів, які від­ва­жи­ли­ся сво­го ча­су на­зва­ти ці пи­то­мі ри­си ро­сій­сько­го менталітету.

Про це, і не тіль­ки про це, йде­ться в пу­блі­ка­ції 1952 ро­ку «Ти­ра­нія і ро­сі­я­ни», яка по­ба­чи­ла світ на сто­рін­ках най­біль­шо­го укра­їн­сько­го ча­со­пи­су по­за Ба­тьків­щи­ною «Сво­бо­да». За менш як пів­ро­ку на­пе­ре­до­дні смер­ті одно­го з ти­ра­нів — Йо­си­па Ста­лі­на — до­ктор Ан­тін Лу­цьків, член На­у­ко­во­го то­ва­ри­ства ім. Шев­чен­ка в Аме­ри­ці, в бли­ску­чо­му пу­блі­ци­сти­чно­му сти­лі зу­мів роз­кри­ти су­тні­сні аспе­кти озна­че­ної те­ми.

Вар­то на­го­ло­си­ти, що ав­тор не ке­ру­вав­ся ба­жа­н­ням до­го­ди­ти якійсь іде­о­ло­гі­чній до­ктри­ні, або ж зав­да­ти мо­раль­ної шко­ди ро­сій­ській на­ції з огля- ду на по­лі­ти­чну кон’юн­кту­ру. Мо­ва ар­гу­мен­тів уче­но­го (ві­до­мо, що д-р А. Лу­цьків до­слі­джу­вав, се­ред ін­шо­го, на­у­ко­ві по­гля­ди М. Гру­шев­сько­го і до­во­лі ча­сто дру­ку­вав­ся на сто­рін­ках «Сво­бо­ди») є стро­го ло­гі­чною і не має жо­дних ознак ма­ні­пу­лю­ва­н­ня істо­ри­чни­ми фа­кта­ми чи на­ве­де­ни­ми ци­та­та­ми ро­сій­ських пи­сьмен­ни­ків. Біль­ше то­го, ав­тор стат­ті на­ма­гав­ся сам зро­зу­мі­ти при­чи­ни не­ді­є­во­сті аль­тер­на­тив­них по­гля­дів ро­сі­ян на не­оці­нен­ну шко­ду, зав­да­ну ти­ра­ні­єю, зов­ні­шньо­му імі­джу Ро­сії в XX сто­літ­ті.

Не­скла­дно по­мі­ти­ти, що ці­ла низ­ка спо­сте­ре­жень та оці- нок А. Лу­цькі­вим си­ту­а­ції 1952 ро­ку май­же збі­га­є­ться з кон­текс­том по­дій в Укра­ї­ні і в Ро­сії 2015-го.

Ця ста­т­тя бу­де ко­ри­сною для озна­йом­ле­н­ня су­ча­сни­ка­ми са­ме за­раз, на­пе­ре­до­дні фі­а­ско по­лі­ти­ки ро­сій­сько­го ке­рів­ни­цтва пі­сля оку­па­ції укра­їн­сько­го Кри­му та розв’яза­ної вій­ни на схо­ді Укра­ї­ни. Якою бу­де Ро­сія пі­сля Пу­ті­на? Текст та­ла­но­ви­то­го укра­їн­сько­го публіциста се­ре­ди­ни XX сто­лі­т­тя спо­ну­кає до роз­ду­мів і на цю те­му. Для роз­ду­мів і для ви­снов­ків — і не ли­ше укра­їн­ських про­від­ни­ків, а й для мо­ло­дої ге­не­ра­ції ро­сі­ян, якщо во­ни хо­чуть збе­рег-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.